Мягкоход Анастасія
Науковий керівник Зеленко О.О.

Історичні та соціально-економічні аспекти розвитку міжнародного туризму

Ключові слова: міжнародний туризм, аспекти розвитку, історія туризму, розвиток туризму.

Постановка проблеми. Туризм є унікальним соціокультурним феноменом, дослідження якого тільки поглиблюється із року в рік. Кожен мандрівник все більш усвідомлено вибирає свій шлях подорожі, спираючись на досвід попередніх мандрівок та обираючи новації туристичних пропозицій.

Історія та культура древніх часів, а також соціально-економічні аспекти даного явища примушують звернути увагу на досвід розвитку міжнародного туризму того часу саме у країнах Європи. Туризм вже тоді представлявся як спосіб відпочинку у давні часи тодішніми «вершками суспільства», що був створений для людей з достатком. Туризм на той час був вагомою подією в житті людства та давав простори для розвитку науки, навчання, пізнання нової культури та звичаїв інших народів.

Масовий туризм, який ми звикли бачити сьогодні, став феноменом у ХХ сторіччі завдяки його популяризації серед широкого загалу на тлі інтенсифікації розвитку інших суміжних сфер діяльності, зокрема, транспортної сфери та пасажирських перевезень.

Історія туризму у наш час дуже багата та потребує ідентифікації аспектів мотивації і поведінки туристів. Не втрачає своєї актуальності подальше дослідження соціального, економічного та культурного розвитку різних регіонів в контексті туристичної діяльності, та культурного впливу на приймаюче населення, а також характер відносин між приймаючою стороною та мандрівниками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історичним та соціально-економічним аспектам розвитку міжнародного туризму присвячені праці таких вчених: Соколова М. [2], Скрипка І. [12], Яковенко Н. [1, с.71], Кузіна Н. [1, с.75], Фастовець О. [1, c.86] та інших.

Соколова М. у своїй науковій праці «Історія туризму» розглянула основні етапи виникнення і розвитку туризму. Проаналізувала причини та передумови міграційних процесів періоду примітивної первісно общинного ладу, появу індустрії туризму на Давньому Сході. У своїх подальших наукових працях автор описала походження та генезис міжнародної туристичної та екскурсійної діяльності, виникнення та розвиток міжнародного туризму, а також характеристики сучасного міжнародного туризму та їх перспективи.

Скрипка І. провела аналіз нормативно-правової бази міжнародної туристичної галузі і запропонувала заходи щодо її вдосконалення; охарактеризувала вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток України; у своїй науковій праці вказала проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Україні.

Яковенко Н. запропонувала нову форму досліджень, які стосувалися загального переосмислення природи історичної науки і міжнародного туризму в цілому, привела приклад історико-культурного туризму як інструменту м’якої сили в політиці держав.

Кузіна Н. у своїй праці «Історико-культурна спадщина української діаспори в сучасній туристичній практиці» всебічно дослідила проблему туризму, що обумовлена його значенням як однієї з найбільш активних форм спілкування людей, що сприяє встановленню і розширенню культурних зв’язків.

Фастовець О. у своїй науковій праці «Досвід Саудівської Аравії у розвитку історико-культурного туризму» дослідила стан розвитку туризму, виявила позитивний досвід у сфері міжнародного туризму, з’ясувала відомі тренди та тенденції сфери туризму країн близькосхідного регіону.

Нині погляди на історію та соціально-економічний розвиток міжнародного туризму досить неоднозначні: немає єдиної періодизації історичних віх розвитку туризму. Тому дослідження розвитку міжнародної туристичної діяльності є досить актуальним та потребує постійного відстеження.

Метою статті є огляд та аналіз історико-культурних аспектів розвитку міжнародного туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Туризм розвивається достатньо швидкими темпами і став масовим соціально-економічним явищем міжнародного масштабу. Його швидкому розвитку сприяє розширення політичних, культурних, економічних та наукових зв’язків між державами та регіонами в світі. Розповсюдження явища міжнародного туризму дозволяє мільйонам людей розширити знання історії своєї Батьківщини та інших країн, зробити їх більш стійкими конкретними, краще розуміти хід окремих історичних подій і явищ, познайомитися з пам’ятками різних країн.

Туризм з економічної точки зору - це такий вид споживання туристами матеріальних благ, послуг, товарів, який виділяють в окрему галузь господарства, що забезпечує туриста всім необхідним для подорожі: транспорт, проживання та харчування, та додатковими послугами.

На сьогодні туризм є багатою світовою індустрією, займаючою близько 10% світового валового продукту. В ньому задіяні основні засоби виробництва та великі капіталовкладення.

По мірі розвитку як постіндустріальних так і нових індустріальних країн найбільшу кількість населення нашої планети так чи інакше приваблюють подорожі. За останні роки відслідковується постійна стала тенденція до скорочення туристичного потоку на 63-75% в порівнянні з показниками 2018-2019 років. Збитки галузі складуть до 4 трильйонів доларів за період пандемії [9].

ВТО прогнозує, що загальна кількість туристичних поїздок не відновиться до 2023 року. Очільник організації UNWTO назвав нинішню ситуацію «історичною кризою в індустрії» [10].

Туризм являє собою третинний ринок послуг, тому найбільший спад розвитку приходиться саме на постіндустріальні країни.

Нижче наведена таблиця та рисунок кількості туристів за останні роки.

Таблиця 1. Туристичний потік за період 2019-2021 роки.

Джерело: [2].

Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), у 2019 році було здійснено 1,5 млрд. міжнародних туристичних поїздок. Для порівняння приведено рисунок 1 динаміки розвитку туризму по регіонам за 2019 рік. Дані показують, що кількість міжнародних туристичних поїздок збільшилась на 4% у порівнянні з 2018 роком (рис. 1.).

Рис. 1. Статистика прибуття міжнародних туристів та надходжень від міжнародного туризму

Джерело: [4].

До обслуговування мандрівників залучається велика кількість спеціалістів, працюючих в різних областях індустрії туризму. Наразі кожна 15-та людина на Землі так чи інакше пов’язана з індустрією туризму. Таким чином, туризм забезпечує створення великої кількості робочих місць. Це один з найбільш позитивних факторів, що стає привабливим для багатьох майбутніх спеціалістів.

Про рівень розвитку в індустрії туризму в постіндустріальних країнах можна відстежити за наступними фактами. Наразі Франція стала лідером по кількості туристів приїжджих до країни в період з 2019 по 2021 роки, що вказано на таблиці 1. На кожного жителя даної країни приходиться туристів більше, ніж на такі країни, як Іспанія та США.

За даними ВТО, протягом останніх років спостерігається зростання кількості виїзду туристів закордон. В цілому розвиток туризму на межі десятиліть можна назвати сталим, незважаючи на кризу міжнародного масштабу, коронавірус та запровадження обмежень.

Виходячи з даних рисунку 1 та таблиці 1, Європа займає лідируючі позиції серед регіонів за кількістю прибуваючих туристів.

Саме тут є велика кількість пам’яток культурно-історичної та національної цінності, та, більш того, індустрія розваг та обслуговування знаходиться на високому рівні. Інфраструктура туризму настільки розвинута, що туристи з абсолютно різними запитами можуть отримати необхідний їм туристський продукт. Однаково з фешенебельними курортами розроблені спеціальні маршрути, розраховані на молодь і малозабезпечених туристів [5].

Що стосується Америки, то інформація дана в загальному вигляді, тобто загалом про США, Канаду, Мексику, де розвиток туризму досяг дуже високих показників, та інших країн Латинської Америки, де туризм знаходився на початковому етапі свого розвитку. Це найбільш доступний варіант для пляжного відпочинку.

У Центральній та Південній Америці прослідковується поєднання найбагатшої історії корінного населення - індіанців, спадщина колоніального минулого, а також різноманітної природної екзотики, яку неможливо побачити в інших куточках світу. Деякі особливо цінні об’єкти історико-культурної спадщини та незаймані цивілізацією куточки природи включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Загалом у Латинській Америці таких об’єктів налічується 148, з них 102 культурні та 46 - природної спадщини. Деякі об’єкти відносять до змішаного типу. У кількісному відношенні найбільше об’єктів на території Південної Америки (77), серед країн - у Мексиці (34) та Бразилії (21), у деяких країнах їх немає жодного. Крім того, три об’єкти включені в сучасний список «семи чудес світу» - це Мачу-Пікчу (Перу) та Чичен-Іца (Мексика).

Дохід від туристичної діяльності склав 89,1 млрд. дол. Найбільший також припав на Центральну Америку (35,7%) та Карибський регіон (33,9%). Серед країн найбільший дохід отримала Мексика - 19,6 млрд. дол., або 22 % від усієї Латинської Америки.

В даний час за ступенем розвитку міжнародного туризму Азія займає середні позиції у світі, але ця частина світу є дуже перспективним і зростаючим туристським районом світу. Однак, країни Азії мають різний рівень економічного розвитку і, відповідно, різні можливості для розвитку туризму в них. У географічній та економічній літературі останнього часу особлива увага приділяється зростаючій, в економічному відношенні частини Азії - Азіатсько-Тихоокеанському регіону (АТР). Це найшвидше туристичний район світу. За останні 20-30 років кількість поїздок з туристичними цілями в АТР збільшувалася в 3-4 рази швидше, ніж у середньому у всьому світі. Зростає і частка АТР як після прибуття іноземних гостей, і у доходах від міжнародного туризму.

Рис. 2. Динаміка розвитку туризму по регіонах світу, %

Африканський континент як об’єкт туризму має дуже давню історію, з точки зору його розвитку, як економічної галузі, Африка - молодий туристичний регіон, що пояснює високі темпи приросту туристичних потоків на стадії становлення. Однак періоди прискореного зростання змінювалися спадами: початок 1980-х рр., наприклад, був періодом застою, коли кількість туристів сильно скоротилася через небезпеку заразитися СНІДом.

Найбільш швидкий розвиток туризму в Африці спостерігався з середини 1990-х рр.: число мандрівників, що щорічно прибували, збільшилося до 55,9 млн. до 2014 р. (рис. 3)

Рис. 3. Частка туризму в загальному експорті по регіонах, %

Найвищий середньорічний приплив іноземних туристів (10%) спостерігався з 2002 р. до світової кризи 2008-му. Помітне скорочення туристичного потоку відзначалося у 2010-2011 рр. у зв’язку з подіями «арабської весни» у Північній Африці та у 2013-2014 роках - через спалах епідемії лихоманки Ебола в Західній Африці. У 2017 р. стався дуже високий наплив туристів, тоді межі континенту перетнули 70,9 млн. людей. За прогнозами, кількість іноземних туристів на континенті до 2030 зросте до 134 млн. осіб (рис. 4).

Рис. 4. Міжнародний туристичний експорт

Між регіонами та окремими країнами існують великі відмінності у кількості мандрівників, що приймаються. Найбільш відвідуваними залишаються країни Північної Африки, де приріст кількості іноземних туристів перевищує цей показник для Східної та Південної Африки.

Помітно відстають Західна та особливо Центральна Африка (рис. 5). У 2016-2017 роках сумарна кількість прийнятих північно африканськими країнами туристів становила 45% від усіх мандрівників, що побували в Африці, що, насамперед, пояснюється їхньою географічною близькістю до Європи [6].

Рис. 5. Динаміка розвитку туризму по регіонах світу

Серед окремих країн першість за кількістю туристів у 2017 р. належала Марокко (11 млн.), ПАР (10 млн.), Єгипту (8 млн.) та Тунісу (7 млн.). Різкі зміни відбулися в Єгипті, який лідирував у 2010 р. (14 млн.) і втратив майже 5 млн. туристів до 2013 р., що стало наслідком подій «арабської весни».

Близький Схід є центром релігійного паломництва. У монастирях та храмах Йорданії, Єгипту, Сирії знаходяться священні реліквії, які приваблюють юдеїв та християн усього світу. Тут розташована священна для мусульман мечеть Аль-Акса. На території Саудівської Аравії знаходиться головна мусульманська святиня - Кааба. Близький Схід має великий потенціал для розвитку екотуризму, надзвичайно модного в останні роки. У державах Перської затоки є великі можливості для полювання в пустелі.

Арабські держави Близького Сходу мають широкі можливості і для розвитку шопінгу та бізнес-туризму.

Висновки. В останні два десятиліття Близький Схід був одним з туристичних центрів світу, що динамічно розвиваються, і займав міцні позиції серед регіонів-реципієнтів головних туристських потоків. Основними заходами виміру світового туризму традиційно є міжнародні туристські прибуття та надходження (доходи). Число туристів, що прибувають у регіон, постійно зростає, відповідно зростає і частка регіону в загальносвітових показниках, що видно з наведених вище даних (таблиця 1, рис. 2).

Історично туристичні потоки в країни Близького Сходу та Північної Африки формувалися з промислово розвинених країн світу, насамперед із сусідньої з регіоном Європи. З останнього Арабського Сходу історично пов’язували колоніальні «узи». Крім того, європейці зі своїм відносно високим рівнем життя могли собі дозволити здійснювати подорожі за кордон з метою відпочинку тощо. Поряд із «європейським» потоком туристів здавна на Близький Схід робили щорічно паломництво тисячі, а наприкінці XX ст. - мільйони мусульман. За даними за 2005 р., Саудівську Аравію відвідали 3 млн. паломників, які здійснюють хадж.

На початку ХХI ст. регіон Близького Сходу став одним із основних світових центрів міжнародного туризму. В останнє десятиліття ХХ ст. він лідирував за темпами приросту доходів і кількості туристів, що прибувають в країну.

Серед основних регіонів-рецепієнтів туристичних потоків, що пояснюється значними успіхами туристської індустрії, хоча у розвитку туризму цього регіону спостерігалися значні спади, що вказували на те, що забезпечення безпеки туристів - одна з найважливіших проблем для країн цього регіону.

За попередніми прогнозами, найбільший розвиток мають отримати до 2025 року наступні види туризму:

• бізнес-туризм;
• культурно-пізнавальний;
• цифровий туризм.

На бізнес-туризм чекають деякі зміни. На зміну звичним відрядженням до 2025 року прийдуть інші формати. Зустрічі з клієнтами, швидше за все, як і раніше, проходитимуть онлайн. Але компанії, що борються за високе звання гарного роботодавця, вважатимуть своїм обов’язком час від часу влаштовувати «живі» внутрішньо корпоративні заходи - як для різноманітних нарад, так і для підтримки морального духу колективу.

До 2025 року можливий перехід подорожей до онлайн-середовища, де мандрівник може пройтися різними куточками світу не виходячи з дому.

Деякі готельні бренди до 2025 року прагнутимуть стати краще та за допомогою цифрових технологій продавати не лише готельні номери, а й екскурсії та інші продукти.

Великі авіакомпанії після пандемії не розвиватимуть регіональну маршрутну мережу, а фокусуватимуться на найбільш затребуваних напрямках.

Також у світі з’явиться більше незалежних перевізників, які працюватимуть на менш популярних напрямках. З розвитком малої авіації та цифрових платформ, які допомагають пасажиру та перевізнику знайти один одного, зробити це буде простіше.

Деякі курорти почнуть приваблювати клієнтів високотехнологічними розвагами. Так, розкішний гавайський готель Four Seasons Resort Oahu запропонував послугу спа у віртуальній реальності - на 20-80 хвилин VR-гарнітура «переносить» гостей у глибокий космос, океанські бухти або сади дзен, в той час як електроніка виробляє схожі звуки і навіть запахи. імітуючи вітер та температуру повітря. Система штучного інтелекту оцінює дані про дихання та частоту серцевих скорочень відвідувача, щоб гарантувати його відпочинок та повне розслаблення [11].

У наші дні неможливо уявити будь-яке велике місто без туристів, як іноземних, так і вітчизняних. Туристська індустрія охопила не лише Європу, а й більшість країн Америки, Азії, а також Африку та Близький Схід.

Туристи спускаються під землю (спелеологи, діггери), підкорюють гірські вершини, і навіть космос.

Всі круті річки, акваторії всіх океанів також привертають увагу туриста. Для туризму немає вікових обмежень, також стали створювати спеціальні маршрути, у яких передбачено участь інвалідів, у тому числі й альпіністські.

Подорожі стали способом життя сучасної людини, перетворившись на її невід’ємну складову частину. Хоч би якою була подорож за весь період існування цивілізації, головною мотивацією для будь-якого мандрівника буде знайти і дізнатися щось досі невідоме, куди ще не ступала нога людини.

Список використаної літератури

1. Історико-культурний туризм: український та світовий досвід: Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 5 квітня 2019 р.). К.: Фоліант, 2019. 331 с.
2. Соколова М.В. История туризма: Учеб. пособие. М.: Мастерство, 2002. 352 с.
3. Туризм (мировой рынок) URL: https://www.tadviser.ru/index.php/Статья:Туризм_(мировой_рынок)
4. Статистичні дані UNWTO URL: https://www.unwto.org/
5. Зорин И.В., Каверина Т.П., Квартальнов В.А. Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности. М., 2001.
6. Калиниченко Л.Н. Туризм в Африке // Азия и Африка сегодня. 2021. №5. С.53-59.
7. Бурлаченко Г.Ф. География зарубежного туризма: Учебное пособие. М.: КНОРУС, 2013. 847 с.
8. Чернецька С.А. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму// Культура народов Причерноморья. 2012. №232. С.85-88.
9. Губенко Д. Міжнародний туризм не відновиться до 2023 року - ООН. URL: https://www.dw.com/uk/mizhnarodnyi-turyzm-ne-vidnovytsia-do-2023-roku-oon/a-58104271.
10. Григоренко М. Міжнародний туризм почав оживати, але для повного відновлення подорожей потрібно ще два-три роки - ООН. URL: https://www.unian.ua/tourism/news/v-oon-dali-prognoz-koli-vdastsya-povnistyu-vidnoviti-mizhnarodniy-turizm-novini-11567092.html.
11. Гончаров И. Трэвел-индустрия: взгляд из 2025 года. URL: https://thinktraveltech.com/news/razbor/skift-megatrends.
12. Слюсар С.Т. Еволюція розвитку туристичної галузі // Ефективна економіка. 2014. №12.
13. Скрипка І.В. Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток України. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/1008/1/Skrypka I. V. MEMTzmi-54.pdf.