Миронов Ю.Б.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення"
(м. Львів, 2 червня 2021 р.).
Львів: Видавництво ЛТЕУ, 2021. 320 с. С.171-172.

Вплив очікуваних ризиків для здоров’я на уникнення подорожей у зв’язку з пандемією

Пандемія коронавірусу COVID-19 викликала безпрецедентну кризу в туристичній галузі, яка має дуже серйозні наслідки для міжнародного сектору надання послуг, ринку праці та росту глобальної економіки. Потреба в безпечній подорожі є ключовим фактором, що формує моделі подорожей багатьох туристів. Безсумнівно, що туризм повинен розвиватися у тих напрямках, які сприймаються як безпечні і дійсно є безпечними для туристів. На жаль, на сферу туризму можуть легко вплинути глобальні проблеми безпеки, які можуть призвести до значних змін у поведінці туристів. Переважна більшість подорожуючих зазвичай обирають ті напрямки, які не тільки відповідають їх потребам і бажанням, але і мають мінімально можливі ризики для життя і здоров’я. Якщо туристична дестинація сприймається як небезпечна, швидше за все вже апріорі про неї складеться негативне враження, і, отже, вона не буде обраною. Ризики, пов’язані в даний час з подорожами, такі як хвороби, стихійні лиха, злочини, терористичні атаки, мають серйозні наслідки для розвитку туризму у дестинаціях. Криза в одній країні може викликати реакцію в інших країнах, як це зробила пандемія нового коронавірусу COVID-19.

Пандемія поставила кожну країну в світі в безпрецедентну глобальну надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я і мала величезний вплив на пропозицію і попит на міжнародні поїздки та туризм. Це актуалізує важливе питання про те, як туристи уникають поїздок у зв’язку очікуваними ризиками щодо їх здоров’я. Стурбованість цією глобальною надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я в туризмі посилює увагу до наукових досліджень з безпеки подорожей. Інтуїтивно зрозуміло, що підвищене сприйняття ризиків для здоров’я повинно спонукати туристів їх мінімізувати, але механізм, який лежить в основі сприйняття ризику та уникнення поведінки, в існуючих дослідженнях туризму відносно обмежений [2, с.986].

Афективна реакція туриста відіграє важливу роль у прогнозуванні сприйняття ризику для здоров’я. Зокрема, коли туристи відчувають більше негативних почуттів (наприклад, занепокоєння чи страх) з приводу пандемії COVID-19, тим вищим є ступінь очікуваного ризику для здоров’я. Цей висновок відповідає постулату про те, що емоції ймовірно передують когнітивній оцінці [1]. У такій критичній пандемічній ситуації сектори подорожей і туризму повинні проявляти пильність і приділяти пріоритетну увагу питанням охорони здоров’я та безпеки. Для управління туристичними потоками необхідно забезпечити умови для зниження тривожності туристів. Ще у травні 2020 року Всесвітня туристична організація (UNWTO) опублікувала “Глобальні рекомендації щодо відновлення туризму” (Global Guidelines to Restart Tourism), покликані допомогти туристичному сектору відновити свою діяльність безпечним та відповідальним і безперешкодним чином [3]. Керівні принципи UNWTO структуровані по восьми основних напрямках: управління кордонами, приватний сектор, авіаперевезення, готельний бізнес, туроператори і туристичні агентства, зустрічі та заходи, пам’ятки і тематичні парки, а також планування й управління дестинаціями. Для того, щоб індустрія туризму оговталася від кризи COVID-19, постійна пильність уздовж ланцюжка створення вартості туризму має вирішальне значення для мінімізації негативних почуттів туристів.

Пандемія коронавірусу COVID-19 значно вплинула на когнітивні судження туристів. Зв’язок між очікуваним для здоров’я ризиком, психічним благополуччям та невизначеністю пояснює модель поведінки туриста. Коли туристи вважають, що існує ймовірність заразитися, їх очікування ризику збільшується, що, в свою чергу, підвищує рівень тривожності та невизначеності. Цей висновок підтверджує думку про те, що ризик для здоров’я в цілому створює невизначеність у прийнятті туристами рішення про поїздку [4]. У зв’язку з цим слід докладати добре сплановані зусилля для охорони здоров’я і безпеки туристів з метою зменшення їх очікуваної невизначеності та тривожності. Для досягнення цієї мети комунікаційні стратегії повинні містити актуальну й транспарентну інформацію про заходи та обов’язки, що приймаються секторами подорожей і туризму. Комунікаційні повідомлення повинні бути зосереджені навколо туристів. Постійне інформування туристів про заходи безпеки має першочергове значення. Ці зусилля допоможуть у кінцевому підсумку зменшити негативні думки й очікування, пов’язані з подорожами та туризмом.

У сукупності, психологічне благополуччя, очікувана невизначеність, а також ставлення до подорожей і туризму є важливими детермінантами уникнення подорожі чи навпаки - прийняття рішення про поїздку. З широкої точки зору розуміння того, як формується поведінка уникнення туристів, корисно для секторів подорожей і туризму, оскільки в кінцевому підсумку допомагає аналізувати мотиви та рішення туристів щодо участі в поїздках у часи пандемії та у постпандемійний період. Сектори подорожей і туризму повинні проявляти ініціативу і використовувати переваги сучасних технологій (наприклад, впровадження безконтактних операцій у всіх можливих точках продажу, як це пропонується в глобальних рекомендаціях UNWTO з відновлення туризму [3]) для захисту туристів від небезпек для здоров’я в основних туристичних напрямках і підкреслення цих зобов’язань у комунікаційних стратегіях.

Основним у туризмі відтепер буде безпека, насамперед епідемічна. І кожен окремий туристичний бізнес має зважати на це й відповідним чином готуватися до того, щоб задовольнити цю життєво важливу потребу споживачів туристичних послуг. Прогнозується, що серед усіх сегментів туристичного ринку найкращі перспективи розвитку після пандемії матиме екологічний і сільський зелений туризм.

Список використаних джерел

1. Chien P.M., Sharifpour M., Ritchie B.W., Watson B. Travelers’ Health Risk Perceptions and Protective Behavior: a Psychological Approach // Journal of Travel Research. 2017. Vol.56(6). pp.744-759.
2. Chua B.-L., Al-Ansi A., Lee M.J., Han H. Impact of Health Risk Perception on Avoidance of International Travel in the Wake of a Pandemic // Current Issues in Tourism. 2021. Vol.24(7). pp.985-1002.
3. UNWTO Global Guidelines to Restart Tourism. URL: https://webunwto.s3.eu-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/2020-05/UNWTO-Global-Guidelines-to-Restart-Tourism.pdf.
4. Williams A.M., Baláž V. Migration, Risk and Uncertainty: Theoretical Perspectives // Population Space and Place. 2012. Vol.18(2). pp.67-80.