Миронов Ю.Б.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення"
(м. Львів, 1-2 червня 2022 р.). Львів:
Видавництво ЛТЕУ, 2022. 528 с. C.276-278.

Формування агротуристичних кластерів як інструмент забезпечення сталого розвитку сільських територій

В актуальних економічних дослідженнях проблем розвитку туризму все більша увага приділяється так званому «кластерному підходу». Потреба у формуванні кластерів відзначається у багатьох програмах регіонального стратегічного розвитку, у зв’язку з чим питання визначення туристичних кластерів, оцінювання їх впливу на економіку регіону, формування концепції розвитку кластерів є актуальними та своєчасними.

Впровадження кластерного підходу дозволяє забезпечити ефективну взаємодію між спорідненими організаціями, їх партнерами та органами державної влади. При цьому завдання влади - виявити основні кластери, в яких зацікавлений регіон, через формування інституціонального механізму в законодавчому плані, знайти шляхи об’єднання наявного інтелектуального та науково-освітнього потенціалу, матеріально-технічних й інших ресурсів, визначити стратегічні основи сталого розвитку [1, с.342].

Сільський туризм, будучи сектором сфери послуг, є найбільш близьким до навколишнього середовища у широкому розумінні. Це виявляється у тісніших зв’язках з багатьма сферами, важливими для сталого розвитку окремих територій та світової еколого-соціоекономічної системи в цілому. Концепція сталого розвитку туризму набуває особливої актуальності за умов сучасної екологічної кризи. З розвитком сільського туризму пов’язана і зміна моделей природокористування, оскільки він сприяє охороні природи та культури, соціальному та економічному розвиткові.

Як інструмент, що стимулює розвиток сільського туризму, пропонується створення відповідних регіональних агротуристичних кластерів (кластерів сільського туризму) (рис. 1).

Рис. 1. Структура агротуристичного кластеру

Основна діяльність агротуристичного кластеру може припускати:

• розробку та впровадження рекламної стратегії, брендинг, маркетинг;
• розробку та впровадження системи добровільної категоризації об’єктів сільського туризму;
• розробку туристичних маршрутів у сфері сільського туризму у співпраці з туристичними операторами;
• розробку комплексного туристичного продукту та його подальше просування;
• розробку проєктів програм розвитку сільського туризму спільно із громадськими організаціями;
• проведення виставок-ярмарок, днів відкритих дверей у агротуристичних садибах та інших заходів, спрямованих на залучення туристів до регіону;
• спільну роботу членів кластеру, спрямовану, наприклад, на юридичну підтримку і т.д. [2].

Основною метою кластера буде просування сільського туризму в регіоні, залучення туристів та інші робочі питання, спрямовані безпосередньо на залучення туристів.

Алгоритм створення регіонального агротуристичного кластеру представлений на рис. 2:

Рис. 2. Алгоритм створення агротуристичного кластеру

Як показує закордонний досвід, кластер сільського туризму може стати дієвим та ефективним механізмом підтримки підприємств малого та середнього бізнесу, яким на туристичному ринку найчастіше важко конкурувати з великими мережевими компаніями. Об’єднання з іншими учасниками кластеру у процесі передачі факторів виробництва сприятиме зростанню ринкової капіталізації цих підприємств, підвищенню інтересу та посиленню довіри до представників малого та середнього підприємництва з боку існуючих та потенційних бізнес-партнерів, а отже, підвищення загального рівня конкурентоспроможності учасників кластеру.

Об’єднання економічних суб’єктів в агротуристичному кластері може досягатися як у межах окремої сільської території, району чи області, так і групи районів або кількох областей за рахунок наявності критичної маси суб’єктів сільського туризму, що виступають як ядро кластеру. У цьому контексті кластерні проєкти можуть бути реалізовані з урахуванням певних моделей туризму, таких як сільський, зелений, аграрний, екологічний, подієвий, лікувально-оздоровчий туризм або певного їх поєднання.

Належне управління агротуристичним кластером включає визнання всіх факторів, продуктів, послуг, які формують загальний образ якісної дестинації. У рамках агротуристичного кластеру зацікавлені сторони з усіх сегментів ланцюга створення вартості (агротуристичні оселі та їх власники, туристичні оператори, власники ресторанів, власники магазинів, музеїв тощо) прагнуть до спільної мети - розвитку конкурентоспроможної туристичної дестинації, спрямованої на стратегічне зростання.

Список використаних джерел

1. Михайліченко Г.І. Формування інноваційних туристичних кластерів як конкурентної переваги розвитку регіону. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: збірник наук. праць. 2012. С.341-349.
2. Kijanova L.D., Mironova O.A. Formation of Regional Agro-Tourism Clusters as a Tool for Sustainable Development of Rural Areas // Regional Economics and Management. 2018. Vol.3(55).