Миронова М.І.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(Львів-Ужгород-Михайлівці, 20-23 жовтня
2026 р.). Львів: ЛТЕУ, 2026. 214 с. С.158-162.

Криптовалюти як інструмент трансформації міжнародного туристичного ринку в умовах цифровізації глобальної економіки

Цифровізація глобальної економіки докорінно змінює архітектуру міжнародного туристичного ринку: туристичний продукт дедалі частіше обирається, бронюється й оплачується в онлайн-середовищі, а традиційні посередники - банки, платіжні системи та агрегатори - поступово втрачають монополію на управління фінансовими потоками. У цьому контексті криптовалюти та блокчейн-технології розглядаються вже не лише як спекулятивний актив, а як інфраструктурний інструмент, здатний здешевити транзакції, прискорити розрахунки й підвищити прозорість взаємодії між туристами, туроператорами, готелями та перевізниками.

криптовалюти в туризмі

Актуальність теми зумовлена суперечливою динамікою самого ринку. За даними Всесвітньої туристичної організації (UN Tourism), у першому півріччі 2026 р. кількість міжнародних туристичних прибуттів оцінюється приблизно у 690 млн., що лише на 0,4% більше, ніж торік; у другому кварталі зафіксовано зниження на 1%, а прогноз зростання на рік переглянуто до 1-2% замість січневих 3-4% через конфлікт на Близькому Сході, дорожчання пального й інфляційний тиск [2]. За таких умов галузь гостро потребує інструментів, котрі б знижували вартість міжнародних розрахунків і зменшували залежність від волатильних валютних курсів і збоїв у роботі традиційних платіжних каналів. Саме цю функцію можуть виконувати криптовалюти, передусім стейблкоїни, курс яких прив’язаний до фіатних валют.

У науковій літературі вже обґрунтовано, що блокчейн-технології та криптовалюти мають суттєві перспективи використання в індустрії туризму, оскільки поєднують децентралізоване зберігання даних, незмінність записів і можливість автоматизації угод [1]. Розвиваючи цей підхід, доцільно розглядати криптовалюти не ізольовано, а як елемент ширшої цифрової екосистеми, у якій платіжний інструмент, смарт-контракт і цифрова ідентифікація працюють узгоджено. Практична реалізація такого підходу здатна змінити не лише механізми фінансових розрахунків, а й організаційно-економічні моделі взаємодії між туристами, постачальниками послуг та іншими учасниками міжнародного туристичного ринку.

Трансформаційний вплив криптовалют на міжнародний туристичний ринок проявляється у таких основних напрямах:

  • скорочення витрат і часу міжнародних платежів завдяки відмові від ланцюга кореспондентських банків та зменшенню комісій за конвертацію валют;
  • автоматизація бронювання, страхування й компенсацій через смарт-контракти, наприклад, миттєва виплата відшкодування у разі скасування рейсу без участі посередника;
  • токенізація програм лояльності, квитків і туристичних послуг, що дає змогу обмінювати й використовувати бонуси між різними учасниками ринку;
  • підвищення довіри завдяки прозорому, незмінному обліку транзакцій і зменшенню ризиків шахрайства та фальшивих відгуків;
  • розширення доступу до ринку для мандрівників із країн з обмеженим банківським обслуговуванням або валютними обмеженнями;
  • поява нових моделей фінансування, зокрема краудфандингу та часткового токенізованого володіння туристичною нерухомістю.

Водночас реалізація цього потенціалу стримується низкою системних ризиків, а саме:

  • цінова волатильність більшості криптоактивів, яка створює загрозу для туристичного бізнесу, що працює з тривалим циклом між бронюванням і наданням послуги;
  • регуляторна невизначеність: підходи держав до правового статусу віртуальних активів, оподаткування та протидії відмиванню коштів істотно різняться, що ускладнює транскордонні розрахунки;
  • додатковими бар’єрами залишаються кіберзагрози, низький рівень цифрової та фінансової грамотності частини споживачів, обмежена кількість туристичних підприємств, готових приймати криптоплатежі, а також технологічна складність інтеграції блокчейн-рішень у наявні системи бронювання.

Тому найбільш реалістичним сценарієм є поступове впровадження гібридних моделей, у яких криптовалюти доповнюють, а не заміщують традиційні платіжні засоби, а стейблкоїни використовуються для розрахунків між контрагентами в різних юрисдикціях.

Окремо слід відзначити вплив криптовалют на конкурентну структуру ринку. Дезінтермедіація розрахунків дозволяє невеликим готелям, гідам і місцевим операторам працювати безпосередньо з іноземним клієнтом, не віддаючи значну частку виручки глобальним онлайн-агрегаторам і платіжним провайдерам. Це створює передумови для більш рівномірного розподілу доходів між учасниками туристичної дестинації, посилює позиції локальних спільнот і стимулює розвиток нішевих продуктів, зокрема гастрономічного, культурного та подієвого туризму. Крім того, використання єдиних цифрових активів і відкритих протоколів знижує бар’єри входу на ринок для стартапів, які розробляють нові сервіси планування подорожей, динамічного ціноутворення та персоналізованих пропозицій. Водночас концентрація криптоактивів у руках обмеженого кола власників і залежність від великих біржових платформ можуть породжувати нові форми ринкової влади, що потребує уваги з боку регуляторів і галузевих асоціацій.

Для України, яка в повоєнний період розглядатиме відновлення туристичної галузі як складову економічного розвитку, інтерес до криптовалют має додатковий вимір: вони можуть полегшити залучення іноземних інвестицій, спростити розрахунки із закордонними партнерами та забезпечити доступ до міжнародного туристичного ринку малим і середнім підприємствам. Реалізація цього потенціалу залежить від створення чіткої правової бази для віртуальних активів, розвитку цифрової інфраструктури та підготовки фахівців, здатних працювати з новими технологіями.

Отже, криптовалюти є одним із вагомих інструментів трансформації міжнародного туристичного ринку в умовах цифровізації, формуючи нові моделі розрахунків, довіри й партнерства. Їх ефективне використання потребує збалансованого поєднання технологічних інновацій, регуляторної визначеності й управління ризиками.

Список використаних джерел

1. Миронов Ю.Б., Барибіна Я.О. Перспективи використання блокчейн-технологій та криптовалют в індустрії туризму // Вісник ЛТЕУ. Економічні науки. 2024. Вип.75. С.95-101.
2. World Tourism Barometer. 2026. Vol.24. Issue 3. URL: https://tourlib.net/wto/WTO_barometer_2026_03.pdf.