Ольшанська Є.Є., Стригуль Л.С.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.548-550.

Сучасні кулінарні тренди та перспективи їх використання у закладах ресторанного господарства

Ресторанне господарство є важливою складовою індустрії гостинності і відіграє значну роль у формуванні туристичної привабливості регіонів. Дослідження актуальних підходів у гастрономії є важливим як для формування стратегій розвитку підприємств ресторанного господарства, так і для підвищення конкурентоспроможності регіонів у сфері туризму. У повоєнному етапі відновлення України ресторанний сектор може стати одним із факторів економічної стабілізації, культурної інтеграції, соціальної підтримки населення і збереження локальних традицій, що створює передумови для відновлення соціально-культурної інфраструктури та розвитку внутрішнього туризму.

Сучасні тенденції у сфері ресторанного господарства пов’язані зі зростанням уваги до якості, безпечності та екологічності страв, а також зі зміною уявлень про гастрономічний досвід як культурний та соціальний процес. У наукових дослідженнях останніх років відзначається, що ключовим напрямом розвитку ресторанної індустрії стає переосмислення страв і методів їх приготування у контексті здорового харчування, мінімальної обробки та використання натуральних інгредієнтів. Поширюються меню з акцентом на рослинні продукти, сезонність і технології делікатного приготування, що дозволяють зберігати поживні властивості та автентичність смаку. Водночас спостерігається посилення інтересу до гастрономії як складової соціальної ідентичності: кулінарні практики дедалі частіше розглядають як спосіб вираження регіональності, історії та локальної культури [1].

Зміни у ресторанному секторі України додатково зумовлені наслідками війни. Значна кількість підприємств була змушена скоротити масштаби діяльності, змінити меню, переглянути логістику постачання сировини та адаптувати роботу під нові економічні та територіальні умови. У регіонах, що зберігають відносну безпеку, відбувається активне відновлення ресторанної сфери завдяки внутрішнім міграційним потокам, релокації бізнесу і формуванню нових спільнот. Туристи та переселенці формують попит на зрозумілі, доступні та емоційно «близькі» гастрономічні пропозиції. Національна кухня у цьому контексті стає не лише ознакою регіональної ідентичності, а й засобом психологічної підтримки та символом об’єднання. Гастрономічний туризм у цей період виконує економічні та соціокультурні функції, стимулюючи розвиток ремісничих виробництв і локального фермерства, а також сприяючи зміцненню внутрішніх соціальних зв’язків у суспільстві [2].

Однією з ключових тенденцій є переорієнтація ресторанних підприємств на використання продуктів локального походження. Концепція «від ферми до столу» сприяє підвищенню якості страв і формуванню регіонального гастрономічного стилю. У повоєнний період така стратегія має особливо важливе економічне значення, оскільки підтримує місцевих виробників, фермерські господарства і малий бізнес, які формують основу відновлюваної економічної структури регіонів [3].

Водночас у ресторанному бізнесі поширюються нові формати організації простору та взаємодії зі споживачами. Популярності набувають гастрономічні простори типу food-hall, що поєднують у собі різні концепції кухні та створюють умови для соціальної комунікації. Такі простори стають центрами культурних активностей, тематичних подій, гастрономічних фестивалів і майстер-класів, сприяючи відродженню міського соціокультурного середовища. Паралельно розвивається формат fast-casual, що поєднує авторські рецептури з доступністю та швидкістю обслуговування, відповідаючи сучасним темпам життя молоді та працівників офісної сфери [3].

Також значною є роль цифровізації ресторанного сервісу. Використання QR-меню, мобільних додатків, систем самооплати та програм лояльності забезпечує оптимізацію витрат, скорочення часу обслуговування та підвищення зручності споживача. Цифрові платформи стають інструментом персоналізації взаємодії та формування стабільної клієнтської бази. У повоєнних умовах такі рішення допомагають підприємствам працювати навіть за обмежених ресурсів, забезпечуючи при цьому конкурентоспроможність на ринку. Перспективним напрямом є поєднання гастрономії з туристичними продуктами регіонів, організація гастрономічних маршрутів, фестивалів, шкіл гастрономічної майстерності та розвиток професійної підготовки кадрів. Саме це може сприяти економічному зміцненню, соціальній інтеграції та культурному відновленню суспільства у повоєнному періоді.

Список використаних джерел

1. Стойко І., Шерстюк Р. Сучасні тренди і перспективи у ресторанній індустрії // Соціально-економічні проблеми і держава. 2023. Вип.1(28). С.66-78.
2. Бурачек І., Панасюк Д., Ярмолюк Д. Гастрономічний туризм в Україні під час війни // Економіка та суспільство. 2025. Вип.71.
3. Сучасна кулінарія: найгарячіші ресторанні тренди 2026. URL: https://knaipa-service.pro/korysne/bloh/suchasna-kulinarija-najgarjachishi-restoranni-trendi-2024.