Остапчук С.М., Прокопчук А.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристично-рекреаційна сфера: виклики
сучасності» (м. Хмельницький, 22 квітня 2026 р.)
Хмельницький: Хмельницький: Хмельницький
університет управління та права імені
Леоніда Юзькова, 2026. 231 с. С.127-129.

Проєктування маршрутів екологічного туризму із використанням сучасних технологій

Становлення та інтенсифікація екологічного туризму стали закономірною реакцією на деструктивний антропогенний вплив масового туризму на природні та соціокультурні ландшафти. Надмірне експлуатаційне навантаження зумовило виникнення системної суперечності між зростаючим рекреаційним попитом і необхідністю збереження ресурсного потенціалу територій.

У сучасній науковій парадигмі екотуризм трактується як форма відповідального подорожування малих груп до відносно аутентичних екосистем. Його ключовим завданням є когнітивне освоєння природного та культурного середовища без порушення його гомеостазу. Такий підхід забезпечує конвергенцію інтересів людини, довкілля та індустрії гостинності, що дозволяє розглядати екотуризм як фундамент концепції сталого розвитку галузі.

Динаміка сегменту, яка, за даними UNWTO, демонструє щорічний приріст на рівні 10-15%, підтверджує стратегічну значущість екологічно орієнтованих подорожей у структурі світового туристичного ринку.

Якісне проєктування екотуристичних маршрутів неможливе без використання даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та сучасних ГІС-технологій [1; 2]. Досвід виконаних робіт свідчить, що найбільш ефективними для аналізу місцевості є безкоштовні супутникові знімки Sentinel-1 та Sentinel-2, які вже мають базову геометричну та атмосферну корекцію. Процес розробки маршрутів включає комплексний аналіз території, польове трекування, цифрову обробку даних у середовищі ArcGIS та створення тематичних карт. При цьому сам проєкт базується на комплексі вхідних даних: цифрових моделях рельєфу (ЦМР), тематичних картах та супутникових знімках, включно з сервісами ESRI. Це дозволяє детально аналізувати ландшафт, інфраструктуру та природні об’єкти. Завдяки 3D-моделюванню висотні позначки автоматично інтегруються в проєкт. Результатом є просторові дані (маршрути та точки огляду) у форматах, що підтримують 3D (наприклад, .shp). Додатково ГІС-інструменти дозволяють генерувати профілі трас, карти видимості, крутизну схилів та координатні відомості.

Варто зауважити, що сформовані дані мають попередній характер і слугують основою для пошуку найкращих маршрутів та локацій. Для верифікації результатів та остаточного затвердження рішень необхідно провести контрольні обстеження безпосередньо на об'єкті.

Надслучанський регіональний ландшафтний парк на Рівненщині функціонує з 2000 року. Його територія (понад 17 тис. га) зосереджена вздовж русла річки Случ; у народі цю місцевість прийнято називати «Надслучанською Швейцарією».

Надслучанський регіональний ландшафтний парк

Природа парку вражає різноманіттям, тут знаходиться 14 природоохоронних об’єктів, до яких належать 6 заказників, 7 пам’яток природи та 1 заповідне лісове урочище. На території регіонального парку переважно зустрічаються типові для поліської зони соснові та сосново-дубові ліси. Тут ростуть 77 видів рідкісних рослин, з них 1 занесена до Європейського Червоного списку (смілка литовська), 19 рослин - до Червоної книги України, 57 - до регіональних рідкісних. Чимало тут налічується і червонокнижних тварин (лелека чорний, дозорець-імператор, журавель сірий, скопа, жаба очеретяна, мідянка, джміль моховий та ін.). Територія вирізняється унікальними для Полісся гірськими ландшафтами, що виникли завдяки виходу на денну поверхню давніх порід Українського кристалічного щита. Знаходяться тут і об’єкти історико-культурного та рекреаційного значення (давньоруські городища, залишки Губківського замку, радонові джерела та ін.). Приваблює дана місцевість ще й автентичним побутом та неповторним колоритом поліської глибинки.

Викладене вище викликало обґрунтоване зацікавлення до створення на території Надслучанського регіонального ландшафтного парку екологічних туристичних стежок. Загалом їх було запроєктовано 7:

1. Соколині гори. Тип стежки - пішохідна. Характер переміщення - незамкнута. Категорія складності - складна. Наявність крутизни схилів - понад 300. Перепад висот - 38 м. Довжина маршруту - 2,7 км. Кількість оглядових точок - 9. Вік відвідувачів - 15-55 років. Тривалість подорожі - 3,5 год.
2. Губківський замок. Тип стежки - пішохідна. Характер переміщення - незамкнута. Категорія складності - складна. Наявність крутизни схилів - понад 300. Перепад висот - 30 м. Довжина маршруту - 4,8 км. Кількість оглядових точок - 11. Вік відвідувачів - 15-55 років. Тривалість подорожі - 3,5 год.
3. Млинкова річка. Тип стежки - пішохідна. Характер переміщення - незамкнута. Категорія складності - складна. Наявність крутизни схилів - понад 300. Перепад висот - 29 м. Довжина маршруту - 4,1 км. Кількість оглядових точок - 11. Вік відвідувачів - 15-55 років. Тривалість подорожі - 4,0 год.
4. Стави. Тип стежки - пішохідна. Характер переміщення - незамкнута. Категорія складності - помірна. Наявність крутизни схилів - до 300. Перепад висот - 29 м. Довжина маршруту - 8,2 км. Кількість оглядових точок - 9. Вік відвідувачів - 15-55 років. Тривалість подорожі - 5,0 год.
5. Щербовець. Тип стежки - пішохідна. Характер переміщення - замкнута. Категорія складності - помірна. Наявність крутизни схилів - до 300. Перепад висот - 54 м. Довжина маршруту - 6,7 км. Кількість оглядових точок - 10. Вік відвідувачів - 15-55 років. Тривалість подорожі - 4,0 год.
6. Мандрівка поліським лісом. Тип стежки - кінна. Характер переміщення -замкнута. Категорія складності - помірна. Наявність крутизни схилів - до 300. Перепад висот - 28 м. Довжина маршруту - 5,5 км. Кількість оглядових точок - 9. Вік відвідувачів - 12-65 років. Тривалість подорожі - 5,0 год.
7. Лісовими стежками Полісся. Тип стежки - кінна. Характер переміщення -замкнута. Категорія складності - помірна. Наявність крутизни схилів - до 300. Перепад висот - 22 м. Довжина маршруту - 11,6 км. Кількість оглядових точок - 11. Вік відвідувачів - 12-65 років. Тривалість подорожі - 3,5 год.

Література

1. Микитин Т.М., Остапчук С.М., Машта Н.О., Прокопчук А.В. Організаційні механізми створення та функціонування екологічних стежок: монографія. Рівне: Волинські обереги, 2018. 182 с.
2. Остапчук С, Прокопчук А. Проєктування пішохідної екологічної стежки «Щербовець» за матеріалами дистанційного зондування // Науковий вісник Чернівецького університету: Географія. 2024. Вип.849. С.77-88.