Петлін І.В., Кальмук В.Р.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристичний та готельно-ресторанний бізнес:
сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку»
(м. Старобільськ, 16-17 листопада 2021 р.)
Старобільськ: Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка, 2021. 380 с. С.74-76.
Теоретичні засади розвитку ділового туризму
Одним із найбільш перспективних видів туризму, який останнім часом динамічно розвивається, є діловий. Він є найбільш прибутковим видом туризму та має величезне значення для приймаючої країни, характеризується всесезонністю та прогнозованістю.
Діловий туризм (бізнес-туризм) - це поїздки (відрядження) співробітників компаній (організацій) пов’язані з виконанням професійних обов’язків або організацією ділових корпоративних заходів.
Діловий туризм включає ділові поїздки (відрядження) бізнесменів і підприємців, конгресово-виставкові та інсентив-туристичні напрямки, проведення ділових подієвих заходів (Event).
Сьогодні замість терміну «діловий туризм» часто використовується англійський термін-абревіатура - MICE, що точно відображає структуру цього виду туризму і в перекладі означає: Зустрічі / Інсентив / Конференції / Виставки (Meetings / Incentives / Conferences / Exhibitions).
Варто окреслити основні цілі здійснення ділових подорожей, серед яких найбільш вагомими є:
- встановлення і налагодження ділових контактів;
- проведення нарад з керівництвом і колегами;
- проведення зустрічей і переговорів з партнерами;
- наради з представниками філій і дочірніх структур;
- відвідини професійних заходів (виставок, конференцій та інше);
- навчання співробітників;
- інспекція роботи представництв і філій;
- звернення в державні структури різних країн та інше [1].
В процесі організації ділових подорожей задіяно багато суб’єктів:
- підприємства-виробники послуг;
- підприємства-посередники з надання ділових послуг;
- підприємства інших сфер діяльності, що надають супутні послуги (рис. 1).
Рисунок 1. Взаємозв’язок суб’єктів ділового туризму
На сьогоднішній день особливо актуальним є окреслення видів ділового туризму, оскільки це дасть можливість визначити структуру ділового сегменту клієнтів, вивчити їх потреби.
Діловий туризм включає такі компоненти [2, с.14]:
- Політична компонента (візити, з’їзди).
- Наукова компонента (форуми, конференції, конгреси, семінари, симпозіуми, експедиції).
- Комерційна компонента (виставки, ярмарки).
- Професійна компонента (відрядження з професійною метою, інсентив-тури, поїздки спортивних команд на змагання, поїздки на гастролі тощо).
- Суспільна компонента (зустрічі, збори).
Ключовими факторами успіху ділового туризму на сьогоднішній день мають стати:
- безпека;
- автентичність;
- стійкість;
- дозвілля;
- диверсифікованість послуг;
- унікальні враження.
Перелік посилань
1. Титова Н.В. Діловий туризм в Україні: основні проблеми розвитку та шляхи їхнього вирішення // Економіка і менеджмент культури. 2013. №1. C.67-74.
2. Андренко І.Б. Діловий туризм: навч. посібник. Харків: ХНУМГ, 2014. 165 с.
