Решетило Л.І., Даньчишин А.А.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 23-24 листопада 2023 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.48-52.

Гастрономічний кавовий туризм у Львові

Гастрономічний туризм - різновид туризму, пов’язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій окремих країн світу [1]. Сьогодні його вважають дуже популярним видом подорожі та відпочинку. Багато хто дізнається про ту чи іншу країну або місцевість саме завдяки її етнічній кухні і кулінарним традиціям.

Вирушаючи у гастрономічну подорож країнами та континентами, турист знайомиться з особливостями місцевої кулінарії, дегустує унікальні страви і напої.

Організація гастрономічних турів сприяє відродженню національних кулінарних традицій будь-якої країни. Під час гастрономічних турів подорожуючі мають нагоду відвідати заклади національної кухні обраної для відпочинку країни, брати участь у гастрономічних фестивалях, ознайомитися з історією, особливостями та рецептурою національної кухні, способом споживання окремих екзотичних страв, спробувати приготувати національні страви.

Багатьох туристів - любителів кави, цікавить різновид гастрономічного туризму - кавовий туризм. Сучасний світ важко уявити без кави, адже її вживання стало традицією у різних країнах.

Кожний народ має певні секрети і особливості приготування та вживання цього напою. Деякі дослідники вважають, що кава у своїй популярності поступається лише воді. Чашка кави асоціюється з моментом спокою на протязі напруженого дня або з пробудженням вранці, коли людина залишається наодинці зі своїми думками, або без поспіху розмовляє з друзями чи рідними. Саме такі моменти дали поштовх великій популярності кави, як напою. Актуальним сьогодні є вивчення сучасними дослідниками ринку гастрономічних туристичних послуг в аспекті кавового туризму, який є відносно новим напрямком у світовому туризмі і ще мало досліджений в Україні.

Відомим є факт, що «кавовою столицею» України є Львів. Люди, що подорожують прагнуть завітати до міста Лева для того, щоб скуштувати львівську каву, ознайомитися з особливостями її приготування.

Феномен львівської традиції кавування досліджував письменник Юрій Винничук, який здійснюючи подорож кав’ярнями міста підтвердив, що у Львові кавування є давньою традицією і кожна кав’ярня має свою атмосферу і таємниці приготування цього напою [2].

Приваблює туристів у львівських кав’ярнях ворожіння на кавовій гущі, яке завоювало популярність за тонкість чуття, делікатність і точність пророцтва. Вважається, що випиваючи каву, людина тісно пов’язує цей напій зі своєю енергетикою і дрібні крупинки заварних зерен викладаються в певний малюнок.

У деяких кав’ярнях пояснюють як правильно пити каву, щоб отримати максимум задоволення. Справжню каву не варять, а заварюють. Французи вважають, що кип’ятіння «вбиває» каву і ніколи не кип’ятять її.

Із історії відомо, що кавоманія почалась у місті Лева з приходом австрійців у кінці XVIII ст., хоча у Європі на той час вже майже століття насолоджувались цим напоєм, який прийшов зі Сходу. Саме австрійці дали можливість дізнатися львів’янам про каву.

Слід відзначити, що навчив пити європейців каву наш земляк Юрій Кульчицький, який відкрив у кінці XVII ст. першу в Європі кав’ярню «Під синьою фляжкою». Деякі львівські кав’ярні як аналоги практично відтворюють вигляд і атмосферу першої австрійської кав’ярні. До особливостей її можна віднести те, що вхід у кав’ярню захований в маленькому внутрішньому дворику старовинного будинку початку 16 сторіччя і його досить довго приходиться шукати. Перше, що дивує туристів у Львові - крихітні розміри кімнати з низькими склепіннями, відкрита цегляна кладка стін, автентична цегляна підлога. У кав’ярні панує напівтемрява - зал висвітлюється свічками, які знаходяться на столиках. На одній зі стін розміщений портрет людини в турецькому одязі і червоній фесці - це і є відомий Юрій Кульчицький, основоположник європейських кавових традицій. Все тут просякнуте духом старої Австрії та ностальгією за минулими часами.

Історичні описи свідчать проте, що у Львові спочатку тільки одна кав’ярня на Валах була найкращою, оберії (таверни), де подавали каву досить були брудними і неохайними. Влітку кав’ярні відвідували мало людей, зате взимку вони були переповненні.

Першу львівську віденську кав’ярню збудував Карл Гартман у 1829 році. Сьогодні це невеликі столики, стільці, холоднуватий колір стін, підшивки різних друкованих старих видань, непомітні фотографії в рамках на стінах. Саме так зустріне туристів львівська «Віденська кав’ярня», адже вона до сьогодні є своєрідним зразком і еталоном класичних кав’ярень старого Відня. Далі у XIX ст. у Львові переважали заклади віденського типу. З того часу з’явилось чимало кав’ярень, мода на які поширюється і до сьогодні.

Виробництво кави у Львові було розпочате з будівництвом львівської кавової фабрики у грудні 1932 року, яка була заснована як Львівська кооперативна фабрика домішок до кави «Суспільний промисел» українськими приватними службовцями за сприяння міського товариства «Супруга» та розміщувалася в будинку філії «Просвіти». Пройшовши довгу та складну історію сьогодні львівська кавова фабрика є українсько-англійським підприємством «Галка Лтд», яке являє собою не тільки провідне потужне підприємство, де застосовують новітні технології, але й виробництво з позиціями щодо збереження натуральності та екологічності сировини, на основі якої випускається високоякісна готова продукція.

Кавовий туризм - це один з улюблених різновидів відпочинку та подорожі. У Львові для туристів організовують «кавові» подорожі містом Лева і вони мають нагоду поповнити свої знання про улюблений напій, його різновиди та способи приготування, насолодитися неповторною атмосферою львівських кав’ярень. Для львів’ян кава була і залишається сакральним напоєм, а кав’ярня - місцем особливого ритуального дійства, яке включає декілька складових: особлива кава, чарівна атмосфера, приємний співрозмовник. Блукаючи вузькими вуличками Львова, викладеними бруківкою, туристи переносяться з «середньовічного Львова», до «австрійського», «польського» та «українського», яке стає сучасним українським європейським містом.

Список використаних джерел

1. Гастрономічний туризм // Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму: Навчальний посібник. К: Знання, 2011. 334 с. URL: https://pidru4niki.com/1584072043514/turizm/suchasni_riznovidi_turizmu.
2. Винничук Ю. Таємниці Львівської кави. Львів: Піраміда, 2008. 220 с.