Русавська В.А., Бескурнікова В.
Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної
конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна
спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід,
практики, інновації» (м. Київ, 19-20 травня 2022 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2022. 298 с. С.248-251.
Гостинність як складова гастрономічного туризму Грузії
Елементи нематеріальної культурної спадщини кожного народу формувались на різних етапах історії та розвитку культури. Певний набір звичок та отриманих знань передавався з покоління до покоління та освоювався кожним новим членом суспільства, а з часом закріплювався в культурі жителів певної території. Усі народи розвивалися під натиском великої кількості різних соціальних, економічних, культурних, політичних, кліматичних та релігійних факторів. Це призвело до того, що у сформованих країнах сьогодення, аналізуючи, ми можемо спостерігати спільне та відмінне.
Одноманітність має поганий вплив як на фізичне, так і на психологічне сприйняття будь-чого, і харчування, яке є фізіологічною потребою людини, - не виключення. Саме тому за час існування людства було вигадано незлічену кількість страв та способів їх приготування, що увібрали в себе не тільки гастрономічну культуру, а й уклад життя народу, що проявляється в традиціях, звичаях, обрядах, піснях і легендах.
Ступінь розвиненості гастрономічної культури, мається на увазі, розуміння гастрономічної культури як національної кулінарної традиції, як сукупності страв, типових для даного народу, визначає те, наскільки вдалим є підґрунтя для розвитку гастрономічного туризму на території певної країни:
Гастрономічна культура виступає, як культурно специфічна система норм, принципів і зразків, що втілюється в способі приготування їжі, наборі прийнятих в даній культурі продуктів та їх поєднаннях, практиці споживання їжі, рефлексії над процесами приготування і вживання їжі [3]. Це означає, що на формування іміджу території для гастрономічного туризму впливає не тільки смак та різнобарвність національної кухні, а і те, якими традиціями та обрядами супроводжується вирощування продукції, приготування страв та їх споживання.
Гастрономічний туризм в Грузії славиться своїми грузинськими стравами та, відповідно, ресторанами, які бажають відвідати туристи з усього світу. Через низький рівень економічної та соціальної розшарованості суспільства, ціни на страви майже однакові, не залежно від якості сервісних послуг, які надаються. Якщо говорити про ресторани, наприклад, у Тбілісі, то окремо можна виділити:
- ресторан «У тіні Метехі», який спеціалізується на класичній національній кухні та славиться великими порціями;
- ресторан «Таглаура», який є мережею та являє собою рідкісний вид кухні, яка поєднує традиції як західної так і східної частини Грузії;
- ресторан «Рача духан», відомий своїми ковбасками Абхазура;
- ресторан «Захар Захарич», знаменитий великим асортиментом хінкалі та інші.
Велика частина гастрономічного туризму в Грузії, припадає саме на спеціалізований - винний туризм. Винний туризм супроводжується поїздкою на виноградники, знайомством з сортами винограду та історією виноробства, вивченням правильної технології виробництва та споживання вина, а також дегустацію під час спеціальних заходів, відвідування виставок, фестивалів, тощо
Сьогодні в Грузії вино готують як у традиційних глиняних глеках - квеврі, що по формі та призначенню не відрізняються від давньогрецької амфори, які закопуються в землю (цей спосіб отримав статус нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО), так і в сучасному обладнанні. Фамільні виноробні та історичні заводи, виноградники є місцями, які найчастіше відвідуються в межах винного туризму в Грузії, яка славиться своїм широким асортиментом винограду, з якого виробляється вино - понад 400 видів.
В межах винного туризму в Грузії можна відвідати:
- регіон Кахетія, який є найбільшим по об’єму та по популярності вироблюваних вин (Сапераві, Ркацителі, Кіндзмараулі, Цинандалі);
- регіон Імеретія, що відомий переважно білими сортами вина (Крахуна, Цицка, Цолікаурі);
- регіон Рача-Лечхумі, що знаходиться на півночі та славиться вином Хвачкара, яке може володіти такою назвою лише якщо виноград був вирощений тут (також тут виробляється Твіши, Усахелурі);
- регіон Шида Картлі, який є найближчим до Тбілісі та славиться виробленням єдиних в усій Грузії ігристих вин.
В контексті гастрономічного туризму можна вважати, в першу чергу канонічну та відому у всьому світі гостинність грузинів, яка століттями дивує приїжджих з усього світу. Гостинність грузинів є важливим традиційним культурним елементом, який і до сьогодні має високу соціальну значущість та відіграє велику роль в міжкультурному спілкуванні.
«Гостинність уособлює не тільки матеріальні, а й духовні цінності нації, відіграє особливу роль у збереженні і відтворенні національного та є одним із чинників формування національної ідентичності, оскільки забезпечує збереження і трансляцію соціально-побутових зразків поведінки, демонструє наявність колективної пам’яті, представленої традиціями гостинності» [1].
«Традиції формуються саме в рамках процесу спадкування ключових культурно-історичних цінностей, знань, образів, національних символів та світоглядних орієнтирів, а гостинність в цьому процесі відіграє центральну роль, створюючи спеціалізоване середовище передачі означених феноменів наступним поколінням» [2].
Протягом століть грузинський народ розвивав традиції щедрості та гостинності. Це можна відчути повсюдно - в гостях у грузинському будинку, на вулиці, на сільському базарі, в магазині, у столичному метро. У результаті, в Грузії сформувалася висока культура гостинності, яка тут є не просто елементом культури - це генетичний код нації.
Однією з найвідоміших національних пам’яток Грузії є Картліс Деда - мати всієї країни. Статуя височіє над Тбілісі з мечем в одній руці для тих, хто прийшов як ворог та келихом вина в другій для тих, хто прийшов як друг [4]. Це символ захисту та гостинного, доброзичливого ставлення до тих, хто завітав до країни та її столиці. Відомий вислів: «Гість - це дар Божий» і досі є популярним в культурі гостинності грузинів, а грузинська поезія описує гостинність поряд з хоробрістю чи вмілим поводженням зі зброєю. Так, наприклад, ідеалізуючи гостинного, щедрого господаря, класик грузинської літератури, Важа Пшавела, у своїй поемі «Гість і господар» розповідає, що коли в сім’ї випадково опиняється гостем ворог, господар будинку приймає його з повагою, і коли родичі, що зібралися, виступають проти, господар будинку починає захищати його і нагадує, що за дотримання традицій гостинності, гість вважається недоторканним [5].
Звичайно, існує і думка, що справжня грузинська гостинність залишилась в минулому, а наразі, це стереотип, і ми можемо бачити лише продукт, конвертований товар, націлений на збільшення прибутку.
Таким чином, ми можемо ствердити, що придатність певної країни для гастрономічного туризму визначається не тільки багатством гастрономічної культури, а й і традиціями, які з цією гастрономічною культурою пов’язані. Доволі розвинений та багатогранний гастрономічний туризм Грузії славиться в першу чергу не тільки своєю кухнею та вином, а і канонічною гостинністю, яка формувалась століттями та знайшла своє відображення в традиціях гостинності грузинського народу та уособлення в головній статуї Грузії - Картліс Деда. Грузинську гостинність оспівує національний фольклор, описують відомі мандрівники та письменники. З одного боку, вона є символом країни, а з іншого - стереотипом Грузії. Звичайно ж, глибинна гостинність у регіонах, віддалених від туристичних - найщиріша та безоплатна.
Список використаних джерел
1. Русавська В.А. Гостинність в українській традиційній культурі: навч. посіб. МОіН України. К.: Ліра-К, 2014. 280 с.
2. Русавська В.А. Українська гостинність: культура, традиції, бізнес // Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 25-26 жовтня 2018 р.). К.: Вид. центр КНУКіМ, 2018. С.55-60.
3. Русавська В.А., Плюта О.П., Танасійчук О.В., Бескурнікова В. Гастрономічна культура українців // Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІV Міжнар. наук.-практ. конф.-фестивалю (м. Київ, 20-21 травня 2021 р.). К.: Вид. центр КНУКіМ, 2021. 435 с. С.265-270.
4. Constable D.J. Kartlis Deda: the Importance of Georgia’s Most Famous Woman. URL: https://www.huffingtonpost.co.uk/david-j-constable/kartlis-deda-the-importan_b_1776626.html.
5. Razikashvili L.P. Host and Guest. URL: https://www.poetryintranslation.com/PITBR/Georgian/HostandGuest.php.
