Шелеметьєва Т.В.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Перспективи розвитку індустрії туризму
і гостинності в Україні та світі»
(м. Луцьк, 4-5 вересня 2026 р.)
Луцьк: ЛНТУ, 2026. 325 с. С.162-166.

Визначення потреб туристів з порушеннями зору в контексті розвитку доступного туризму міста Запоріжжя

Сучасний розвиток туризму передбачає створення умов для рівного доступу до туристичних ресурсів, послуг та інфраструктури для всіх категорій населення [1], особливо для осіб з інвалідністю, зокрема туристів із порушеннями зору, можливість самостійної подорожі яких значною мірою залежить від рівня фізичної, інформаційної, транспортної та цифрової доступності туристичного середовища. Для цієї категорії туристів важливими є безпечне орієнтування у просторі, доступність туристичної інформації, громадського транспорту, закладів розміщення, харчування та культурно-туристичних об’єктів, що зумовлює необхідність визначення їхніх реальних потреб як важливої передумови формування доступного та інклюзивного туристичного середовища.

Особливої актуальності це питання набуває для міста Запоріжжя, яке має значний туристично-рекреаційний потенціал та водночас потребує розвитку безбар’єрної інфраструктури й доступних туристичних сервісів.

В умовах сучасних викликів важливо не лише оцінювати наявні можливості міста, а й визначати конкретні потреби туристів із порушеннями зору та зіставляти їх із фактичним рівнем доступності міського туристичного середовища.

Потреби туристів з інвалідністю є неоднорідними та залежать від характеру й ступеня порушення, рівня самостійності людини та формату подорожі.

Тип порушення є одним із ключових чинників, що визначає характер потреб туриста під час подорожі, оскільки різні види інвалідності створюють специфічні бар’єри у користуванні транспортом, туристичною інфраструктурою, навігацією та інформаційними ресурсами [2].

Відповідно, вимоги до туристичного середовища, способів отримання інформації, засобів навігації, рівня допомоги, безпеки та комфорту мають визначатися з урахуванням особливостей конкретного порушення.

Іншим важливим чинником, який визначає потреби туристів з інвалідністю, є ступінь їхньої самостійності (автономності) під час подорожі. Потреба в додатковій допомозі залежить не лише від типу порушення, а й від того, наскільки людина здатна самостійно пересуватися, орієнтуватися в незнайомому середовищі, користуватися транспортом, отримувати та опрацьовувати інформацію, організовувати побут і приймати рішення під час подорожі.

У цьому контексті ступінь самостійності туриста можна розглядати як рівень його здатності без сторонньої допомоги пересуватися туристичним маршрутом, орієнтуватися у незнайомому просторі, користуватися громадським і туристичним транспортом, отримувати та використовувати інформацію про маршрут, об’єкти й послуги, комунікувати з персоналом, організовувати проживання, харчування та інші побутові потреби, планувати маршрут і приймати рішення, а також реагувати на непередбачувані ситуації та забезпечувати власну безпеку.

Важливим чинником, що впливає на потреби туристів з інвалідністю, є формат та організація подорожі, оскільки навіть за однакового типу порушення та рівня самостійності потреби можуть змінюватися залежно від мети, тривалості, способу організації та складу учасників поїздки. Залежно від формату подорожі змінюються потреби у супроводі, транспортній і пішохідній доступності, туристичній інформації та навігації, адаптованих послугах, спеціальному обладнанні, розміщенні, харчуванні та інших видах підтримки.

Потреби туристів з порушенням зору пов’язані насамперед з доступністю інформації, орієнтацією в просторі та безпекою пересування.

Тури та сервіси потребують озвученої інформації про маршрути і пам’ятки, бо люди з порушенням зору орієнтуються голосом. Громадський транспорт у Запоріжжі має частково адаптовані одиниці з озвучуванням зупинок (це спрощує орієнтацію в місті [3].

Запоріжжя працює над безбар’єрністю міського середовища, у тому числі і публічних просторів та служб [4]. Обговорили впровадження заходів з безбар’єрності у різних сферах життя міста. Заходи безбар’єрності у житлових об’єктах, у сфері надання адміністративних послуг, в освіті. Ці та інші питання обговорили на підсумковому у 2024 році засіданні Ради безбар’єрності при Запорізькому міському голові.

Безпека пересування є однією з ключових потреб туристів із порушеннями зору, оскільки незнайоме міське середовище може створювати додаткові ризики під час переходу вулиць, користування громадським транспортом, орієнтування на зупинках та пересування між туристичними об’єктами. Тому доступність транспорту для цієї категорії туристів доцільно оцінювати не лише за наявністю низькопідлогового транспорту, а й за можливістю безпечно отримувати інформацію, орієнтуватися та самостійно здійснювати поїздку.

Одним із позитивних прикладів розвитку доступної транспортної інфраструктури в Запоріжжі є запровадження «Соціального таксі» [5]. Із 15 січня 2025 року в місті функціонує спеціально обладнаний транспортний засіб для перевезення визначених категорій осіб з інвалідністю. Послуга забезпечує поїздки, зокрема, до медичних, соціальних та реабілітаційних установ, адміністративних і банківських установ, залізничного та автовокзалів.

Водночас для туристів із порушеннями зору важливим є розвиток загальнодоступного громадського транспорту та інформаційної навігації. За даними моніторингу, проведеного в Запоріжжі, близько 70% одиниць комунального транспорту повністю або частково адаптовані для людей з інвалідністю [3]. При цьому всі міські автобуси відповідають вимогам безбар’єрності, тоді як адаптація трамваїв і тролейбусів здійснюється поступово.

Однак фізична адаптація транспорту не є достатньою умовою безпечного пересування саме для туристів із порушеннями зору. Важливе значення мають звукове інформування про маршрут і зупинки, зрозуміла навігація, безпечний доступ до зупинок, відсутність перешкод на пішохідних маршрутах та можливість отримати допомогу від водія або працівника транспортної системи за потреби.

Запоріжжя має значний культурно-історичний потенціал, основу якого становлять Національний заповідник «Хортиця», історико-культурний комплекс «Запорозька Січ», музеї, культурні та бібліотечні установи міста. Національний заповідник «Хортиця» є одним із ключових туристичних об’єктів Запоріжжя та включає низку історико-культурних і музейних локацій.

Для туристів із порушеннями зору важливою умовою доступності культурних об’єктів є можливість не лише фізично потрапити на територію, а й отримати змістовну інформацію про експозицію та самостійно взаємодіяти з культурним середовищем. У цьому контексті позитивним прикладом є Національний заповідник «Хортиця», де вже реалізовано низку заходів для відвідувачів із порушеннями зору. Зокрема, на території заповідника створено навігацію зі шрифтом Брайля, облаштовано окремі пішохідні маршрути з тактильними елементами, а під час екскурсій передбачено можливість тактильного ознайомлення з окремими предметами експозиції.

Такі рішення є особливо важливими для туристів із порушеннями зору, оскільки дають змогу отримувати інформацію не лише через візуальне сприйняття. Тактильні експонати, рельєфні матеріали, навігація шрифтом Брайля та аудіоформати інформації дозволяють частково компенсувати недоступність традиційного візуального представлення музейних експозицій. Сучасні музейні аудіогіди також розглядаються як один із засобів підвищення самостійності відвідувачів та забезпечення доступу до змісту експозицій.

При цьому доступність культурного об’єкта для туриста з порушенням зору доцільно розглядати комплексно, охоплюючи доступність маршруту до об’єкта, безпечне пересування його територією, зрозумілу навігацію, доступність інформації, адаптованість екскурсійних програм, підготовленість персоналу та можливість отримання необхідної допомоги. Важливою передумовою розвитку доступного туризму є системне впровадження принципів безбар’єрності на рівні міської інфраструктури. У Запоріжжі затверджено міську програму «Про запровадження заходів з реалізації стратегії безбар’єрності на 2024-2030 роки», спрямовану на створення умов для безперешкодного доступу людей з інвалідністю та маломобільних груп населення до будівель, споруд, інфраструктури та громадського транспорту [6]. Програма передбачає проведення аудитів доступності, врахування потреб людей з інвалідністю під час проєктування та реконструкції об’єктів, використання сучасних технічних рішень, інформаційних систем для людей із порушеннями зору, а також залучення самих людей з інвалідністю до процесів прийняття рішень. Такий комплексний підхід створює передумови не лише для покращення повсякденного середовища мешканців, а й для формування доступного туристичного простору міста.

Для туристів із порушеннями зору особливого значення набуває інформаційна та навігаційна складова безбар’єрності. Йдеться про можливість безпечно орієнтуватися в міському просторі, отримувати інформацію про туристичні об’єкти в доступному форматі, користуватися транспортною інфраструктурою та самостійно переміщуватися туристичними маршрутами. Тому формальне виконання будівельних нормативів має доповнюватися рішеннями, які враховують специфічні потреби людей із порушеннями зору.

Показовим є те, що міська влада визнає необхідність подальшого вдосконалення безбар’єрного середовища: у документах Запорізької міської ради зазначалося, що, попри проведену роботу, місто значною мірою залишалося неадаптованим до потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. У 2024 році в місті також було створено Раду безбар’єрності при Запорізькому міському голові, до якої увійшли представники міської влади та громадських організацій.

Отже, у Запоріжжі створюються передумови для розвитку доступного туризму завдяки впровадженню безбар’єрних стандартів, адаптації транспортної та культурної інфраструктури й розвитку спеціалізованих сервісів. Водночас потреби туристів із порушеннями зору потребують комплексного врахування, зокрема щодо безпеки пересування, навігації, доступності інформації та можливості самостійного користування туристичними послугами. Подальший розвиток доступного туризму в місті доцільно спрямовувати на розширення вже наявних практик та формування цілісного безбар’єрного туристичного середовища.

Список використаної літератури

1. Шелеметьєва Т.В., Жужевич В.О. Інклюзивний та безбар’єрний туризм у сучасному суспільстві: теоретичні засади, принципи та соціально-економічна значущість // Підприємництво і торгівля. 2025. №47. С.166-176.
2. Жужевич В.О., Шелеметьєва Т.В. Методи та інструменти розвитку інклюзивного туризму в Україні // Туристичний та готельно-ресторанний бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку для України: матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти (м. Одеса, 15 квітня 2026 р.). Одеса: ОНЕУ, 2026. С.139-142.
3. Безбар’єрність у Запоріжжі: 70% комунального транспорту адаптовані для людей з інвалідністю. URL: https://mezha.net/ua/bukvy/zaporizhzhia-public-transport-accessibility-for-people-with-disabilities/.
4. Обговорили впровадження заходів з безбар’єрності у різних сферах життя міста. URL: https://zp.gov.ua/news/190088-obgovorili-vprovadzennia-zaxodiv-z-bezbarjernosti-u-riznix-sferax-zittia-mista.
5. У Запоріжжі запрацювало «Соціальне таксі» - результат співпраці з Обергаузеном. URL: https://www.irmzp.org.ua/uk/social-taxi-launched/.
6. В Запоріжжі затвердили програму з безбар’єрності на 2024-2030 роки. URL: https://zp.gov.ua/news/77867-v-zaporizzi-zatverdili-programu-z-bezbarjernosti-na-2024-2030-roki.