Ірина Смачило
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Міжнародний бізнес та замковий туризм в Україні:
сучасний стан і перспективи розвитку"
(м. Тернопіль-Збараж, 28-29 квітня 2017 р.)
Тернопіль: ТНЕУ, 2017. C.209-211.

Дестинація як об’єкт управління в туристичній діяльності

Регіони України посідають одне із провідних місць щодо забезпеченості рекреаційно-туристичним потенціалом. Однак, незважаючи на інтеграцію України до міжнародного ринку туристичних послуг, збільшення кількості відповідних світовим стандартам туристичних об’єктів та організацій, умови розвитку туризму в регіонах характеризуються неузгодженостями організаційної структури управління, спрямованості розвитку, станів якісних і кількісних оцінок інфраструктури [1]. У зв’язку з цим необхідне формування туристичної дестинації як найбільш суттєвої компоненти туристичної діяльності, яка одночасно формує й задовільняє туристичний попит.

туристична дестинація

Поняття «дестинація» в перекладі з англійської мови означає «місце призначення» або «мета подорожі». Існує два підходи до визначення туристичної дестинації:

  1. Дестинація описується як географічна територія, що має певні межі, і як географічна територія, що має певну привабливість для туристів.
  2. Першочерговою визначається привабливість, яка залежить від конкретних груп туристів.

Аналіз еволюції визначень сутності туристичної дестинації надав підстави розглядати її як комплексну організаційно-економічну структуру, що утворюється в результаті регіоналізації туризму [2-4].

Туристична діяльність в цілому залежить від етапів розвитку дестинацій й попиту в конкретний період часу, який визначається здатністю дестинації задовольняти потреби туристів. Життєвий цикл дестинацій складають такі його стадії:

  • пасіонарна (зародження);
  • екстенсивна (становлення і розвиток);
  • інтенсивна (підвищення ефективності);
  • космополітична (глобальна).

Сучасний етап розвитку туризму в Україні має ознаки інтенсивної стадії життєвого циклу (зростання ємності туристських потоків, обсягів реалізованого туристичного продукту, підвищення прибутковості туризму та надходжень до бюджетів усіх рівнів).

Механізми оптимізації життєвого циклу дестинацій повинні ґрунтуватися на логістичному управлінні кластеризацією туристичної інфраструктури з урахуванням ресурсного потенціалу дестинацій. Застосування кластерних технологій для організації інфраструктури туризму передбачає акумуляцію ресурсів і синхронізацію діяльності учасників кластера і тим самим підвищують ефект синергізму, а тому й конкурентоспроможність дестинацій. Для розв’язання складної багатоаспектної задачі, пов’язаної з розробкою механізмів оптимізації функціонування дестинацій на основі кластеризації, ефективним є використання нелінійної динамічної моделі їхнього життєвого циклу, яка дозволяє не тільки обґрунтувати стратегічні напрями інтенсивного розвитку дестинації, а й кількісно оцінити синергетичний ефект від синхронізації діяльності підприємств під час обслуговування туристів. Застосування логістики в управлінні кластерами дестинацій забезпечить не тільки інтенсивний розвиток туризму, а й перехід до глобалізації туристичної діяльності в України [2].

Управління розвитком дестинацій різного рівня є важливим елементом стратегічного планування туристичної галузі на регіональному та національному рівнях. Місце розташування, масштаб і характер майбутньої дестинації повинні плануватися з метою досягнення кращої збалансованості в пересуваннях людей, щоб забезпечити оптимальний перерозподіл туристських потоків і сприяти економічному й соціальному розвитку різних регіонів [5].

Список використаних джерел

1. Левицький А.О. Механізм публічного управління розвитком регіональної туристичної дестинації: дис... к.н. з держ. упр.: 25.00.02. Одеса: Національна академія державного управління при президентові України; Одеський регіональний інститут державного управління, 2016. 251 с.
2. Головчан А.І. Туристичні дестинації: теоретико-методичні основи формування та механізми оптимізації: дис... к.е.н.: 08.00.04. Донецьк: Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2012. 230 с.
3. Конькова К.В. Роль туристських дестинацій в управлінні регіонального розвитку // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні особливості формування і управління інноваційним потенціалом регіонального розвитку туризму та рекреації із залученням молодіжного ресурсу» (м. Тернопіль, 15-17 жовтня 2015 р.). Тернопіль, 2015.
4. Крупа І.П. Про дефініцію «туристична дестинація» // Питання культурології. 2013. Вип.29. С.83-89.
5. Басюк Д.І. Науково-теоретичні основи формування туристичних дестинацій // Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2014. Т.20. №5. С.50-59.