Стецишин А.І.
Матеріали наук. конф. студентів
«Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення»
(м. Львів, 2 червня 2022 р.). Львів:
Видавництво ЛТЕУ, 2022. 443 с. C.195-196.
Перспективи відродження замків Західної України
Відродження замкового туризму на теренах нашої країни є безумовно важливим. І ось чому: вивчаючи пам’ятки історії й культури людина автоматично вивчає історію свого народу, окрім того, ця галузь туризму є і буде дуже прибутковою. Багато туристів з України та й навіть з інших країн точно захочуть зупинитись у готелі, що раніше був замком або ж повечеряти в палаці. Людям завжди хочеться відчути, як раніше жили люди в замках та палацах, що вони робили і які в них були звичаї. Тому використання замків Західного регіону України є «золотою жилою» для сфери туризму України.
Найбільше пам’яток фортифікаційних і палацових споруд збереглись саме в західному регіоні України. Деякі з них відкриті для відвідувачів у вигляді музеїв. Популярний замковий тур України - «Золота підкова Львівщини» - є найприбутковішим, проте у ньому лише кілька замків, що найкраще збереглись. Багато інших замків перебувають у напівзруйнованому стані або в стані руйнації. А ті, які у свій час отримали кошти для реставрації, сьогодні «заморожені» внаслідок кризи.
Основними причинами занедбаності замків України є:
- фінансування розвитку матеріально-технічної бази здійснюється за принципом залишку, тому кошти надходять у невеликих обсягах;
- деяка байдужість місцевого населення до історико-культурних цінностей;
- проблема функціонального змісту пам’ятки (тобто деякі пам’ятки використовують явно не за призначенням і не завжди є зрозумілим використання потенційно відреставрованих споруд);
- недосконалі форми державної охорони архітектурно-історичних об’єктів, часто нераціональне використання твердинь;
- відновлення тієї чи іншої пам’ятки не є гарантією її збереження (в разі нераціонального використання або відсутності фінансування споруда знову може занепасти);
- не підтримуються ґрунтовні наукові дослідження замків та фортець;
- гостра потреба проведення реставраційно-консерваційних робіт, впорядкування навколишніх природних ландшафтів;
- атракційна непривабливість, тобто навіть реставрація і відновлення пам’ятки не є гарантією того, що вона буде включена в туристичні маршрути;
- недостатня інформованість людей стосовно рекреаційно-туристичного потенціалу замків і фортець;
- слабкий розвиток рекреаційно-туристичної інфраструктури, зокрема транспортних сполучень [1].
Проте всі ці проблеми можна побороти. Найкращими претендентами на відновлення є:
- Тараканівський форт. Напрочуд гарна фортифікаційна атракція знаходиться біля с. Тараканів Дубенського району обіч траси «Київ - Рівне - Львів» . Форт зберігся, не зважаючи на те, через які події він пройшов, і за умови залучення інвестицій здатний перетворитися на неймовірний готель з тематичним музеєм, адже точка розташування дуже вдала - найпопулярніша автострада країни.
- Тустань - це середньовічна наскельна фортеця-град і митниця. Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття і до Західної Європи. Однак зараз там залишився лише могутній скельний масив. Тепер же це місце можна оголосити скансеном - музеєм просто неба, де також можна проводити різні анімаційні та етнічні фестивалі.
- Невицький замок, що знаходиться північніше Ужгорода. Існує проєкт реставрації цього замку й перетворення його на міжнародний туристичний готельно-розважальний комплекс. Планується відкрити музейну експозицію, манеж, кузню зброярню та інші ремісничі майстерні, в яких сувеніри виготовлялися б на замовлення туристів просто у них на очах.
Отже, замкові та палацові комплекси мають один з найнижчих рівнів використання в Україні, оскільки значна їх частина, маючи важливе значення в історії країни, розвиткові архітектурно-будівельних традицій, нині не використовується сповна, залишаючись у невідомості для туристів. Тобто відбудова цих фортифікацій і розміщення в них експозицій, проведення ефективної рекламної кампанії та різноманітних етнофестивалів сприятиме пожвавленню туристичного руху на Західній Україні.
Список використаних джерел
1. Суровий О.А. Замки України в системі міжнародного та внутрішнього туризму в Україні // Розвиток індустрії гостинності та міжнародного бізнесу: сучасний стан і перспективи: Збірник тез доповідей ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Тернопіль, 22 травня 2020 р.). Тернопіль, 2020. С.74-76.
2. Рутинський М.Й. Замковий туризм в Україні. Географія пам’яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 432 с.
