Єгорова О.В.
Матеріали методологічного міждисциплінарного
семінару «Креативна особистість і модернізація
туризму» (м. Полтава, 3 грудня 2024 р.)
Полтава: ПУЕТ, 2024. 135 с. С.50-55.

Аналіз ефективності діяльності у сфері сільського туризму

Власники садиб, які займаються сільським (зеленим) туризмом, працюють задля отримання прибутків. Праця родини, яка прийняла рішення працювати у цій специфічній сфері домашньої гостинності, повинна бути якомога ефективнішою.

сільський туризм

Ефективність (від лат. «efficeve» - приносити користь) зіставляє ефект діяльності з пов’язаними з нею витратами. Визначається відношенням одержаних результатів до витрат [2].

Абсолютним показником, що характеризує економічний ефект бізнесу, є прибуток, проте у результаті діяльності може бути отриманий й негативний ефект - збиток.

Ефективність бізнесу у сфері сільського (зеленого) туризму аналізують у розрізі основних видів послуг:

  • послуги з розміщення;
  • організація харчування;
  • продаж сувенірної продукції (крафтова продукція власного виробництва або місцевих виробників);
  • оренда туристичного та спортивного спорядження;
  • організація екскурсій (кінних, велосипедних тощо);
  • надання додаткових послуг (наприклад, майстер-класи, лазня, полювання і т.п.) [3].

Основні завдання аналізу ефективності підприємницької діяльності:

1. Обґрунтувати планові значення витрат (загальної суми та їх окремих видів) та проаналізувати дотримання планів. При цьому економію за рахунок несвоєчасного проведення ремонтів, економії матеріалів не можна вважати виправданою, оскільки вона неминуче призведе до більших витрат у майбутньому [5].

За залежністю від обсягу наданих послуг виділяють витрати:

  1. змінні - змінюються пропорційно обсягу наданих послуг. Наприклад, продукти харчування, витрати на електроенергію, газ, воду, обігрів, витрати на обслуговування номерів - прання, миючі засоби тощо.
  2. постійні - не залежать від масштабів діяльності. Щомісячні постійні витрати сільської садиби:
    • витрати на утримання території;
    • витрати на оплату праці найманих працівників;
    • витрати на Інтернет;
    • амортизація основних засобів;
    • податки (не сплачуються, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та на кожного члена родини, які постійно проживають з ним, тобто діяльність не відноситься до підприємницької);
    • проценти за кредитами (якщо було взято кредит);
    • реклама;
    • страхування та інші.

2. Обґрунтувати планові значення доходів (загальної суми та їх окремих видів) та проаналізувати дотримання планів.

3. Проаналізувати динаміку і структуру витрат та їх зміни. Аналіз потрібно проводити з урахуванням життєвого циклу бізнесу (стадії виходу на ринок, зростання, зрілості, спаду), сезонності тощо [4].

Стартові (початкові) витрати на етапі підготовки садиби до відкриття включають витрати на:

  • ремонт/перепланування будівлі(-вель);
  • меблі, обладнання для житлових приміщень;
  • облаштування території (Wi-Fi, альтанки, мангали і т. д.);
  • спортивний інвентар тощо.

4. Проаналізувати динаміку і структуру доходу від різних видів послуг. Аналіз можна проводити від помісячної деталізації для вивчення сезонності до порівняння річних доходів за період роботи бізнесу.

При цьому можна використовувати АВС-розподіл видів наданих послуг, розподіливши їх за часткою у загальній сумі доходу на групи:

  • А - найважливіші - приносять 80% доходу;
  • В - проміжні - приносять 15% доходу;
  • С - малодоходні - приносять5 % доходу [1].

На цьому ж етапі доцільно здійснити оцінку клієнтів (гостей):

  • визначення їх привабливості (прибутковості);
  • групування клієнтів за певними категоріями, формування групи VIP-клієнтів.

5. Визначити можливості оптимізації витрат і збільшення доходів.

6. Планування фінансових результатів. Планування суми прибутку передбачає визначення ситуаційних економічних цілей, якими можуть бути:

  • максимізація поточного прибутку;
  • одержання цільового прибутку (не менше мінімальної суми);
  • тимчасове зменшення прибутку з метою збільшення завоювання ринку;
  • забезпечення беззбитковості.

7. Підсумковий (річний) аналіз динаміки фінансових результатів діяльності проводять:

  • в загальному (валовий прибуток або збиток);
  • по окремих видах послуг;
  • у розрахунку на одного гостя;
  • у розрахунку на одне житлове приміщення тощо.

Під час аналізу фінансових результатів за кілька років обов’язково потрібно враховувати вплив інфляційних процесів: порівнювати не номінальну, а реальну суму прибутку, скориговану на індекс інфляції або переведену у тверду валюту.

Також аналізують види послуг за ступенем та напрямком зміни фінансових результатів у порівнянні з попереднім роком.

Виділяють послуги по яких фінансовий результат:

  • значно покращився (з урахуванням впливу інфляції);
  • суттєво не змінився;
  • погіршився [2].

8. Аналіз показників рентабельності, що у відносному виразі характеризують рівень прибутковості (збитковості) діяльності, ефективність використання його ресурсів.

Ефективність діяльності аналізують за системою показників, які за методикою розрахунку (базою порівняння) класифікують на показники, що:

  1. базуються на витратному підході - зіставляють фінансові результати з понесеними витратами, собівартістю продукції. Наприклад, рентабельність виробничих витрат (частка валового прибутку у собівартості реалізованих послуг) або чиста рентабельність витрат господарської діяльності (частка чистого прибутку у загальній сумі витрат господарської діяльності);
  2. базуються на доходному підході - зіставляють фінансові результати з отриманими доходами. Наприклад, рентабельність продажу (характеризує частку валового прибутку у чистому доході (виручці) від реалізації послуг та продукції), рентабельність грошових потоків та інші.
  3. базуються на ресурсному підході - зіставляють фінансові результати з наявними або використаними ресурсами, та джерелом цих ресурсів - капіталом. Наприклад, рентабельність активів - характеризує співвідношення річного прибутку до середньорічної величини активів [2].

Результати проведеного аналізу є підґрунтям для пошуку резервів підвищення ефективності бізнесу та стратегічного планування діяльності з надання послуг сільського туризму.

Список використаних джерел

1. Єгорова О.В. Діагностика складових економічної безпеки підприємств туристичної сфери // Проблеми обліково-аналітичного забез-печення управління підприємницькою діяльністю: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 20-21 квітня 2022 р.). Полтава: ПДАУ, 2022. С.28-32.
2. Єгорова О.В., Дорогань-Писаренко Л.О., Тютюнник Ю.М. Економічний аналіз: навч. посібник. Полтава: РВВД ПДАА, 2018. 290 с.
3. Єгорова О.В. Проблеми та можливості розвитку туристичного бізнесу в Полтавській області // Теорія і практика розвитку туризму: досвід, проблеми, інновації: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 21 лютого 2023 р.). Харків: Національний університет цивільного захисту України, 2023. С.153-155.
4. Плаксієнко В.Я., Єгорова О.В. Життєвий цикл підприємства та його вплив на діагностику показників фінансового стану // Інноваційні рішення в економіці, бізнесі, суспільних комунікаціях та міжнародних відносинах: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. У 2 т. Дніпро: Університет митної справи та фінансів, 2022. Т.1. C.258-260.
5. Тютюнник Ю.М., Дорогань-Писаренко Л.О., Єгорова О.В. Методичні аспекти аналізу факторів формування показника вартості туристичних послуг // Причорноморські економічні студії. 2024. Вип.84. С.154-158.