Задорожний Г.В., Козуб В.О., Бубенець А.Г.
Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери
торгівлі та послуг. 2012. Вип.1(2). C.31-38.

Світовий досвід функціонування гостинного сектору

Проведено аналіз сучасних тенденцій розвитку світової готельної індустрії. Запропоновано основні напрями розвитку світового готельного бізнесу. Розроблено моделі розвитку світового гостинного сектору в умовах глобалізації.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Створення високоефективного готельного господарства є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки будь-якої країни. Готельний комплекс, як найважливіший елемент соціальної сфери, відіграє значну роль у підвищенні ефективності суспільного виробництва і, відповідно, зростання життєвого рівня населення.

Сьогодні вибагливість клієнтів щодо рівня сервісу, конкуренція між гравцями та несприятлива економічна ситуація змінюють правила гри в готельному бізнесі на суворіші. В умовах конкурентного ринку послуги готельного обслуговування створюються на принципах сучасної гостинності, коли підприємства готельного бізнесу, обслуговуючи всі категорії громадян, мають забезпечити не лише високий рівень комфорту проживання, але й постійно підвищувати рівень сервісного обслуговування клієнтів, пропонувати широкий вибір додаткових та супутніх послуг. Усе зазначене доводить актуальність теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Швидкий динамічний розвиток готельного ринку у світі та економічні наслідки цього явища стали темою численних досліджень таких науковців, як Л.Г. Агафонова, О.Є. Агафонова, Н.В. Бунтова, Г.А. Бондаренко, А.І. Гергуль, Н.І. Кабушкін, В.С. Ковешников, Л. Левковська, Г. Мунін, Р. Чабан та ін. [1; 2]. На особливу увагу заслуговує визначення перспективних напрямів та моделей розвитку світового готельного господарства.

Мета та завдання статті. Метою та завданням статті є дослідження сучасних тенденцій розвитку світової готельної індустрії та розробка глобальних напрямів і моделей розвитку світового готельного бізнесу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Початок бурхливого розвитку готельної індустрії припадає на 50-ті рр. ХХ ст. У середині 2011 р. компанія Deloitte, яка є найбільшим у світі незалежним джерелом даних щодо розвитку готельного бізнесу, провела дослідження Hotelbenchmark, яке підбиває підсумок розвитку готельного сектора у різних регіонах планети за перші шість місяців 2011 р. У дослідженні узагальнено інформацію про понад 7200 готелів із 1,3 млн. номерів [3].

Аналіз сучасного стану світової готельної індустрії доцільно провести за регіонами світу. При цьому як основний показник розвиненості готельного бізнесу в тому або іншому регіоні використовуватимемо дохід із доступного номера (revpar - Revenue Per Avalaible Room). Близький Схід посідає перше місце за величиною revpar - 108 дол. США проти 97 дол. США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та 100 дол. США в Європі (табл. 1-3) [3].

Таблиця 1. Показники гостинного сектору за окремими напрямами Близького Сходу

Країна Заповнюваність, % Середня вартість номера, дол. США Revpar
Дол. США Зміни (%)
Близький Схід 70,2 154 108 13,7
Мускат 76,3 216 164 54,8
Ер-Ріяд 80,4 212 170 40,3
Абу Дабі 78,5 221 174 33,3
Дамаск 59,0 97 57 31,8
Курорти Червоного моря 68,9 67 46 30,2
Каїр 75,7 95 72 18,4
Шарм-ель-Шейх 72,9 58 42 18,1
Дубай 86,1 296 255 16,4
Хургада 74,4 43 32 16,4
Олександрія 76,2 61 46 13,6
Луксор 63,7 38 24 13,4
Доха 76,9 232 179 -3,6
Бейрут 32,9 119 39 -53,6

Таблиця 2. Показники гостинного сектору за окремими напрямами Азійсько-Тихоокеанського регіону

Країна Заповнюваність Середня вартість номера Revpar
2011 р., % Зміни, % 2011 р., дол. США Зміни, % 2011 р., дол. США Зміни, %
Азійсько-Тихоокеанський регіон 70,8 0,8 137 13,2 97 14,1
Балі 63,0 37,7 98 15,3 62 58,6
Хошимін 75,2 16,1 118 28,4 89 49,0
Бомбей 77,9 0,4 253 46,1 197 46,7
Пхукет 74,7 23,7 149 12,8 111 39,6
Ханой 81,6 5,3 104 27,6 85 34,4
Сінгапур 82,9 5,3 160 22,4 132 28,9
Маніла 77,4 2,8 104 24,2 81 27,6
Пенанг 58,9 -12,4 69 35,2 41 18,4
Бангкок 69,2 -7,8 119 11,7 82 3,0
Шанхай 66,9 5,2 144 4,2 97 -1,2

Таблиця 3. Показники гостинного сектору за окремими напрямами Європи

Країна Заповнюваність Середня вартість номера Revpar
2011 р., % Зміни, % 2011 р., євро Зміни, % 2011 р., євро Зміни, %
Уся Європа 67,1 0,9 112 5,8 75 6,8
Валенсія 70,5 3,6 95 33,4 67 38,2
Стамбул 75,0 7,1 138 16,1 104 26,0
Москва 70,7 4,7 263 15,9 186 21,3
Рейкьявік 65,2 4,0 107 14,0 70 18,5
Варшава 66,5 7,0 91 10,2 60 17,9
Барселона 71,9 2,0 149 12,4 107 14,6
Лондон 80,5 0,7 185 14,3 149 15,0
Лісабон 63,2 3,4 99 10,3 63 14,0
Готенберг 65,9 7,1 101 6,1 66 13,7
Цюріх 76,1 3,7 146 8,5 111 12,5
Афіни 3,6 67,8 149 7,1 101 10,9
Гельсінкі 66,1 4,1 121 5,6 80 10,0

Як видно з табл. 1, revpar в регіоні Близького Сходу зріс на 17 дол. США або на 13% порівняно з аналогічним періодом 2010 р. Головною причиною зростання цього показника стало збільшення середньої вартості номера. Серед близькосхідних ринків найзначніше зростання revpar відзначено в Мускаті - на 54,8%, тобто до 164 дол. США, що зумовлено різким (на 44,2%) підвищенням середньої вартості номера. На другому місці знаходиться Ер-Ріяд - 40,3%, до 170 дол. США. Середня вартість номеру там є однією з найвищих у регіоні - 200 дол. США. Заповнюваність у Дамаску зросла на 20,7%, що привело до зростання revpar на 31,8%. До кінця першого півріччя 2009 р. на курортах Червоного моря revpar збільшився на 30%, що зумовлено зростанням заповнюваності, яка складала майже 70%.

Зниження revpar у 2011 р. мало місце лише в Бейруті та Досі: внаслідок ускладнення стосунків між Ізраїлем і рухом Хезболла в 2010 р. заповнюваність готелів у Бейруті зменшилась до 32,9% - це найнижчий рівень у регіоні. У Досі було відзначено зниження revpar на 3,6% порівняно з вдалим 2010 р., але в місті збільшилася пропозиція - відкрилися Ritz Carlton Sharq Village and Spa, Movenpick Tower і Suites Doha [3]. Як свідчить дослідження Deloitte, у перші шість місяців 2011 р. готельний бізнес Азійсько-Тихоокеанського регіону зростав швидше, ніж за аналогічний період 2010 р.

Регіон отримує вигоду зі свого положення - після Європи він займає друге місце з турпотоку. Розвиток авіаліній економ-класу робить регіон доступнішим, туристи можуть легко відвідувати нові місця. Розвивається діловий туризм, що дає власникам готелів можливість і далі підвищувати ціни. У 2011 р. більше всього людей приїхало на азійські курорти. За першу половину 2011 р. revpar тут зріс на 58,6%, а заповнюваність - на 37,6% (табл. 2).

Ситуація на курортних островах покращала не лише в Індонезії, що зумовлено збільшеною доступністю островів. На острові Пенанг (Малайзія) зростання revpar склало 18,4%. Одночасно бурхливо розвивається Пхукет на побережжі Таїланду: і заповнюваність, і середня ціна номера зросли тут на двозначну цифру, що зумовило зростання revpar на 39,6% до 111 дол. США. Бангкок марно намагався скласти конкуренцію сусідам по регіону. Проблеми виникли і в новому міжнародному аеропорту - через тріщини на злітній смузі кількість рейсів була скорочена.

Заповнюваність у готелях столиці Таїланду знизилася на 7,8% порівняно з 2010 р., revpar знизився до 83 дол. США. У Хошиміні зростання revpar склало 49%. Значне зростання мало місце також у Сінгапурі й Манілі. Бомбей, де готельних номерів не вистачає і куди приїжджає велика кількість бізнес-туристів, посідає третє місце в регіоні за темпами зростання revpar - 46,7% (197 дол. США). Бурхливо розвивається готельний бізнес у Китаї. У Шанхаї, де в 2011 р. з’явилося 6 тис. номерів, у першій половині 2011 р. спостерігалось зниження темпів зростання revpar на 1,2% - до 97%.

Як показує результат дослідження Hotelbenchmark, за перші шість місяців 2011 р. в Європі відзначається зростання revpar на 6,8% - трохи менше, ніж за аналогічний період 2010 р., коли зростання склало 7,2%. Незважаючи на відсутність значних спортивних подій (у 2010 р. в Турині пройшла зимова Олімпіада і Чемпіонат світу з футболу в Німеччинії), європейські готелі в 2011 р. досягли нових успіхів. У 2011 р. в європейському регіоні середня ціна за номер зросла на 5,8% (табл. 3). Лідером стала Валенсія, у готелях якої зростання revpar склало 38,2% [3]. За перші шість місяців 2011 р. значно зріс revpar в Стамбулі - на 26%. Цьому сприяла велика кількість конференцій, торговельних виставок і спортивних подій.

Зростання revpar в Лісабоні склало 14%. У місті пройшло декілька значних заходів, зокрема Міжнародна виставка продуктів харчування. В Афінах за перше півріччя 2011 р. revpar збільшився на 10,6%. Особливо фінансово вигідним для міста став травень, коли місто приймало фінальний матч Ліги чемпіонів УЄФА. Крім того, лише у двох містах Європи - Лондоні й Амстердамі - готелі в середньому заповнені більш ніж на 80%. Негативні тенденції спостерігаються в Будапешті, Празі й Гамбурзі, де знижуються цифри заповнюваності готелів і показник revpar. У липні 2011 р. кращі здавання номерів були в готелях Лондона, а revpar тут зріс на 1,7% [3].

Найвищий же дохід із доступного номера - у готелях Москви (+27%). Незважаючи на приріст у 3,8%, показник заповнюваності готелів залишається найнижчим серед усіх міст, що потрапили в дослідження TRI Hospitality Consulting, - 68,1% [3].

Таким чином, поштовхом для стрімкого розвитку готельної індустрії за останні 20 років послужила глобалізація економіки і, як наслідок, збільшення бізнес-поїздок (на конференції, міжнародні форуми, виставки, у ділові відрядження). Цей сегмент туризму вимагає спеціалізованих готелів, будівництво яких неухильно зростає. Констатуючи в цілому стійкий стан світової готельної індустрії, дослідження показує, що розвиток цієї сфери комерційної нерухомості відбувається нерівномірно і знаходить вираження у відмінності темпів зростання середніх цін на стандартне мешкання.

На основі вищевикладеного матеріалу ми можемо виділити головні напрями розвитку світового готельного бізнесу (рис. 1).

Головні напрями розвитку світового готельного бізнесу
Рисунок 1. Головні напрями розвитку світового готельного бізнесу

До цих напрямів доцільно віднести:

1. Дефіцит готелів середнього класу. Ключовим сегментом зараз є готелі класу «три-чотири зірки» із прийнятними цінами та якісним обслуговуванням на певному рівні. Поки що цей сегмент розвивається повільно, оскільки сьогодні інвесторам вигідно будувати готелі преміум-класу, період окупності яких майже у два рази нижче.
2. Розвиток нових моделей у готельному управлінні. Зокрема, будівництво готелів-кондомінімумів (від лат. con - «загальний» і dominium - «володіння»), частина номерів яких продаються приватним власникам, як квартири у звичайному житловому будинку. Власники можуть проживати у своїх номерах самостійно або здавати їх в оренду керівній компанії. Це дозволяє не лише істотно заощадити на відпочинку, але й повернути вкладені кошти, оскільки у разі відсутності господаря його номер здається іншим постояльцям [4].
3. Розвиток системи навчання фахівців у сфері готельного бізнесу.
4. Поглиблення спеціалізації готельної пропозиції. Останнім часом поряд із повносервісними готелями стали з'являтися спеціалізовані підприємства з скороченим набором пропонованих послуг.
5. Подальший розвиток міжнародних готельних мереж, особливо в регіонах, де їх частка дуже мала, оскільки вони відіграють величезну роль у розробці та просуванні високих стандартів обслуговування.
6. Розвиток малих незалежних підприємств, що роблять ставку на унікальність і неповторність. Саме за такими готелями, вважають деякі автори [2; 4], майбутнє, бо вони комфортабельні, побудовані в особливому стилі та пропонують послуги за помірною ціною.

Якість обслуговування є основною умовою високої конкурентноспроможності пропонованих послуг на світовому готельному ринку. Потреба виживання малих і середніх підприємств готельного типу визначила нову тенденцію в спеціалізації, диверсифікації, концептуалізації та екологізації готельних послуг. Так, у готелі «Grand Hotel Excelsior» у Монтре (Швейцарія), що складається з 22 номерів, до набору послуг входить клінічне обслуговування, послуги спортивної медицини, лікувальне голодування, курси вітамінного лікування, лікування морською водою і водоростями. Готель «Siminar-hotel» у Давосі спеціалізується на організації обслуговування конгресів, конференцій, семінарів. Готель «Lasurus Hof» (Німеччина) спеціалізується на обслуговуванні інвалідів із фізичними або розумовими відхиленнями та обладнаний спеціальними ліфтами й туалетами, широкими проходами для візків, гаражем для електроколясок. Персонал має спеціальну підготовку для роботи з такими клієнтами.

Ураховуючи сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі й туризму, ми вбачаємо такі моделі розвитку світового готельного бізнесу.

По-перше, перетворення готельних мереж із жорсткою структурою і непорушними корпоративними правилами в маркетингові мережі, які об’єднуватимуть готелі лише єдиною назвою і загальною системою бронювання. При цьому кожен готель матиме свої особливості, що відрізняють його від інших готелів мережі. Мережа систем маркетингової інформації та бронювання дозволяє готелю стати частиною загальнонаціональної або міжнародної системи бронювання і, у той же час, зберегти свою незалежність. Готель, що входить у таку систему, оплачує послуги цих мереж, здійснюючи інші операції з управління і просування самостійно або за допомогою спеціальних структур, перерахованих вище. Найбільшими системами такого типу в США є Quality Courts, Best Western, Best Eastern і Master Hosts.

По-друге, розвиток регіональних мереж міні-готелів, орієнтованих на вузький сегмент споживачів, які завдяки своїй мобільності та гнучкості здатні швидше реагувати на умови глобального ринку, що змінюються.

По-третє, будівництво індивідуальних екстравагантних готелів (наприклад, «Підводний будинок» (Jules Undersea Lodge) у Флориді (США) - єдиний у світі підводний готель).

Висновки. Отже, готельне господарство - важлива складова сфери послуг країни. Його ефективне функціонування є індикатором позитивних змін в економіці держави, важливою передумовою інтенсифікації міжнародних зв'язків та інтеграції країни у світове співтовариство. Готельний ринок динамічно розвивається, і все більше великих компаній, у тому числі непрофільних, активно входять у цей бізнес. Створюються й активно розвиваються готельні мережі.

Пріоритетним напрямом розвитку сфери готельних послуг є доведення їх якості до міжнародних стандартів, упровадження нових видів і форм обслуговування, що дозволить у більш повному обсязі задовольнити потреби клієнтів. У боротьбі за клієнта цілі групи готельних підприємств і кожен готель окремо постійно розширюють спектр послуг, наповнюючи ринок новими оригінальними пропозиціями. Кожен готель нагромаджує свої власні знання, які надалі визначають його унікальність і тим самим залучають клієнтів.

Список літератури

1. Смаль І.В. Глобальний і регіональний вектори розвитку туризму / І.В. Смаль // Географія в інформаційному суспільстві: зб. наук. праць: у 4 т. Т.4. К.: ВГЛ Обрії, 2008. С.139-141.
2. Ковешников В.С. Проблеми підвищення ефективності управління готельним господарством в сучасних умовах / В.С. Ковешников, Н.В. Бунтова // Туризм на порозі ХХІ ст.: освіта, культура, екологія: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (18-20 жовтня 2009 р.). К.: КІТЕП, 2009. 268 с.
3. Статистична інформація про стан готельного бізнесу. URL: http://chinalist.ru/facts/.
4. Гергуль А.І. Нові явища у готельному бізнесі світу кінця ХХ ст. та їх вплив на готельне господарство Європи / А.І. Гергуль // Туристично-краєзнавчі дослідження. 2006. Вип.2. 655 с.
5. География туризма. URL: https://tourlib.net/geogr.htm.

Проведен анализ современных тенденций развития мировой гостиничной индустрии. Предложены основные направления развития мирового гостиничного бизнеса. Разработаны модели развития мирового сектора гостеприимства в условиях глобализации.

The analysis of modern lines of development of the world hotel industry is carried out. The basic directions of development of world hotel business are offered. Models of development of world sector of hospitality in the conditions of globalization are developed.