Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»



Толочко Анна Олексіївна

УДК 339:338.48(043.3)

Розвиток європейського ринку туристичних послуг

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук





Київ - 2012


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Аністратенко Наталія Володимирівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри міжнародного менеджменту

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Циганкова Тетяна Михайлівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри міжнародної торгівлі
- кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Добровольська Ангеліна Борисівна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних досліджень

Захист відбудеться «14» травня 2012 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113 м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розіслано «14» квітня 2012 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Л.Л. Антонюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останній чверті XX - на початку XXI століття докорінні зміни на світовому туристичному ринку проявляються в контексті двох найважливіших загальносвітових тенденцій - поширення глобалізаційних процесів та кризи індустріального суспільства. Найбільш чітко ці тенденції окреслились у розвинутих країнах Західної Європи та Північної Америки, які в останній чверті XX століття вступили в нову постіндустріальну стадію розвитку, що дістало своє відображення у фундаментальних змінах як в економічних, так і в соціальних відносинах. Формування нової системи цінностей, обумовлене еволюцією парадигми суспільного розвитку, сприяє підвищенню ролі туристичних послуг у структурі споживання сучасного соціуму. Кількість іноземних туристів зростає у декілька разів швидше за чисельність населення світу, що визначає високий динамізм міжнародного туризм. Під впливом лібералізації та інтеграції торгівля туристичними послугами посіла значне місце в системі міжнародного обміну і справляє суттєвий вплив на світовий економічний розвиток.

Незважаючи на впливи світової фінансової кризи 2007-2009 рр., міжнародні туристичні прибуття у 2010 р. зросли на 7%. Незмінним лідером як за кількістю туристичних прибуттів, так і за обсягами надходжень від міжнародного туризму залишається Європа, ринкова частка якої на світовому ринку туристичних послуг перевищує 50%. Головною особливістю розвитку європейського ринку туристичних послуг за останні 15 років стала поява на ньому нових гравців - країн Центральної та Східної Європи, зокрема і України, яка з 2005 р., за даними Всесвітньої туристичної організації, закріпилась у рейтингу європейських лідерів за кількістю міжнародних туристичних прибуттів. Водночас якісні параметри розвитку вітчизняної туріндустрії, а відповідно і вплив від участі у світовому ринку туристичних послуг на національний розвиток залишаються досить низькими з точки зору загальносвітових тенденцій. Усе це зумовлює важливість комплексного дослідження структурної динаміки сучасного ринку туристичних послуг та аналізу його кон’юнктуроутворюючих факторів з метою пошуку оптимальних стратегій інтеграції в європейський туристичний простір як інструменту оптимізації національних позицій у системі міжнародного поділу праці та забезпечення високого рівня добробуту української нації.

Концептуальні засади функціонування міжнародного ринку послуг і взаємозв’язок динаміки його структурних елементів з провідними тенденціями світогосподарського розвитку перебувають у полі зору широкого кола вітчизняних спеціалістів: Антонюк Л.Л., Білоруса О.Г., Білошапки В.А., Боринця С.Я., Данільчука В.Ф., Кальченка Т.В., Козака Ю.Г, Лук’яненка Д.Г., Мазаракі А.А., Максименка Г.В., Новицького В.Є., Осики С.Г., Панченка Є.Г., Пахомова Ю.М., Поручника А.М., Рогача О.І., Румянцева А.П., Сіденка В.Р., Сіденко С.В., Скаленка О.К., Чужикова В.І., Філіпенка А.С., Циганкової Т.М. та багатьох інших.

Теоретичні положення еволюції та сутність міжнародного туризму дістали відображення в працях таких вітчизняних вчених, як Антонюк Н.В., Добровольська А.Б., Забалдіна Ю.Б., Заблоцька Р.О, Кифяк В.Ф., Любіцева О.О., Мальська М.П., Мельниченко С.В., Пазенок В.С., Сокол Т.Г., Ткаченко Т.І., Федорченко В.К., Школа І.М., і російських фахівців - Александрової А.Ю., Балабанової І.Т., Біржакова М.Б., Вавілової О.В., Воскресенського В.Ю., Дуровича А.П., Зоріна І.В., Жукової М.А., Квартальнова В.А., Париняна Г.А., а також зарубіжних дослідників - Голднера Ч., Купера К., Міла Р., Морісона А., Пейджа С., Петерса М., Рітші Ж., Чарльса Р., Харріса Г., Холловея Ж., Флетчера Ж. та багатьох інших.

Незважаючи на значну кількість наукових публікацій, присвячених загальним і спеціальним питанням функціонування міжнародних ринків туристичних послуг та проблематиці національної конкурентоспроможності на них, теоретико-методологічні та прикладні аспекти оптимізації участі України у міжнародному туристичному обміні ще потребують своєї розробки. Це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до міжкафедральної науково-дослідної теми «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», у рамках якої особисто автором підготовлено матеріали до розділу 1.1 «Методологія та функціонально-регуляторний інструментарій глобального менеджменту».

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення закономірностей та усталених тенденцій функціонування європейського ринку туристичних послуг і розробка концептуальних підходів та практичних рекомендацій щодо формування середовища, оптимального з точки зору підвищення міжнародної конкурентоспроможності України у цій сфері.

Досягнення поставленої у дисертаційній роботі мети передбачає вирішення таких наукових завдань:

- показати місце туризму в структурі світового господарства та виявити сучасні закономірності його розвитку;
- встановити характерні риси та особливості європейського ринку туристичних послуг і виявити чинники трансформації його структури;
- визначити сучасні тенденції розвитку туристичного попиту та інноваційні аспекти формування пропозиції на ринку туристичних послуг;
- дослідити й узагальнити європейський досвід організації та регулювання ринку туристичних послуг;
- оцінити вплив масштабних суспільних заходів на розвиток туристичної індустрії;
- дослідити тенденції розвитку та особливості національного ринку туристичних послуг;
- виявити проблеми та оцінити перспективи розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.

Логіку дисертаційного дослідження подано на рис. 1.

Логіка дисертаційного дослідження
Рис.1. Логіка дисертаційного дослідження

Об'єктом дослідження виступають процеси формування попиту і пропозиції, якісні та кількісні зміни на світовому ринку туристичних послуг в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є умови і фактори розвитку європейського ринку туристичних послуг та механізми його регулювання.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системний підхід з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних економічних методів пізнання, зокрема: історико-логічного методу пізнання та порівняльного аналізу під час дослідження сутності й ролі міжнародного туризму в структурі світового господарства та процесі національного розвитку України (підрозділи 1.1 та 3.1); структурного, функціонального та ситуаційного аналізу із застосуванням економіко-статистичних методів при з’ясуванні сучасних тенденцій розвитку європейського ринку туристичних послуг та виявленні специфіки розвитку національного ринку міжнародного туризму України як його структурного сегмента (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4, 2.3 та 3.1); методів групування при дослідженні особливостей організаційно-правового забезпечення та стимулювання міжнародного туристичного обміну (підрозділи 2.1, 2.2 та 3.2); експертних оцінок і порівняльного аналізу регулятивних моделей, їх систематизації та узагальнень (підрозділи 2.1 і 2.2); наукової абстракції, аналізу та синтезу, екстраполяції при розгляді перспектив участі України у міжнародному туристичному обміні та шляхів його активізації (підрозділи 3.3 та 3.4).

Як інформаційна база дослідження використовувалися фундаментальні розробки, інформаційно-аналітичні огляди, науково-методичні публікації вітчизняних та іноземних спеціалістів, нормативно-правові джерела, статистичні матеріали міністерств і відомств України та міжнародних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, отримані в ході вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, що становлять наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- оцінено сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку туристичних послуг, обумовлені, з одного боку, глобальним поширенням цінностей суспільства споживання, а з другого - постіндустріалізацією розвинутих країн; показано, що трансформація ціннісних орієнтирів суспільства призводить до поступового старіння традиційних видів туристичного продукту, переходу від ринку «виробника» до ринку «споживача», коли новий тип споживача туристичних послуг, якому притаманні високий рівень поінформованості та освіти, культурна обізнаність, індивідуалізм, вимогливість до комфорту та якості послуг, екологізація свідомості, спонтанність у прийнятті рішень, фізична та розумова активність на відпочинку, орієнтується більшою мірою на враження, пізнання, самовираження і меншою - на матеріальні цінності; доведено, що в цих умовах конкурентоспроможність на туристичному ринку детермінує застосування інновацій на мікро та макрорівнях з орієнтацією на диверсифікацію видів турпродукту та напрямів надання послуг, використання сучасних інформаційних технологій, зміни в організації, виробництві, розподілі та просуванні турпродукту в глобальному середовищі, удосконалення правового та інституційного механізму регулювання та підтримки розвитку туризму як сучасної конкурентної галузі економіки;
- виявлено системний характер мобілізаційного впливу масштабних суспільних заходів на розвиток національних туристичних індустрій, коли продукуються синергічні економічні, соціальні та політичні ефекти; запропоновано критерії селективної адаптації зарубіжного досвіду організації таких заходів в Україні, зокрема, при підготовці та проведенні Євро-2012: економічний, інфраструктурний, рекламно-маркетинговий, ціновий, іміджевий; підкреслено унікальність шансу прискорення інтеграції національного туристичного ринку в європейський завдяки спільному з Польщею проекту за умови його успішної реалізації;

удосконалено:

- сутність категорії «міжнародний туристичний ринок» як певним чином організованої та регульованої державами системи взаємовідносин між споживачами і продуцентами туристичних продуктів різних країн на основі інтернаціональних цін; підходи до визначення понять «інноваційний туристичний продукт» (нова послуга або підхід до задоволення потреб туристів, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність туристичних підприємств) та «інноваційний туристичний менеджмент» (динамічна система генерування і практичного використання організаційних і маркетингових інновацій);
- засоби державного впливу на функціонування туристичного ринку за правовими, економічними, соціальними, науково-освітніми та організаційними напрямами; на основі узагальнення зарубіжного досвіду обґрунтовано шляхи підвищення ефективності туристичної галузі України та запропоновано механізми вдосконалення організаційно-правового середовища з точки зору забезпечення ефективної участі у міжнародному туристичному обміні;

дістали подальший розвиток:

- підходи до аналізу стійкості динаміки базових показників розвитку міжнародного туризму (кількість міжнародних туристичних прибуттів та обсяг надходжень від експорту туристичних послуг, інвестиції в туристичну індустрію, внесок туристичної галузі у створення ВВП і робочих місць тощо) на основі визначення взаємозв’язку між ними та показниками рівня соціально-економічного розвитку країни (зокрема, на макрорівні виявлено пряму кореляцію між темпами зростання ВВП країни й обсягом туристичних послуг, встановлено взаємозв’язок між рівнем державного впливу на розвиток міжнародного туризму і показниками ефективності туристичної галузі; на мікрорівні - пряму залежність між рівнем дохідності туристичних підприємств та обсягами їх витрат на маркетингові заходи).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, висновки й рекомендації, викладені в дисертації, можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади при формуванні стратегії участі України на міжнародних ринках туристичних послуг. Результати дослідження становлять також практичний інтерес для безпосередніх суб’єктів ринку - турагентів і туроператорів.

Результати дисертації були використані в практичній діяльності Наукового центру розвитку туризму Міністерства культури і туризму України, зокрема, при розробці проекту Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011-2015 рр. (довідка № 162 від 01.12.2011 р.); у поточній роботі Управління туризму, готельного господарства та курортів Київської міської державної адміністрації при обґрунтуванні інфраструктурних проектів у рамках розробки Програми розвитку туризму м. Києва до 2015 року (довідка № 059/3-2-6484 від 02.12.2011 р.). Матеріали дисертаційного дослідження дістали застосування в практичні роботі Бізнес Альянсу «Туристична палата України» при формуванні маркетингової стратегії організації (довідка № 02/11/11 від 30.11.2011 р.). Окремі теоретичні положення та висновки дисертації впроваджено у навчальний процес ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при розробці програм, методичного забезпечення та викладанні дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України» для студентів 6503 спеціальності «Міжнародна економіка» (довідка від 20 грудня 2011 р.) .

Особистий внесок здобувача. Основні положення, ідеї та висновки, які виносяться на захист, отримані автором особисто і відображають авторський підхід щодо вирішення завдання підвищення конкурентоспроможності України на європейському ринку туристичних послуг.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації доповідалися на 4 конференціях, зокрема, на: міжнародній науково-практичній конференції «Економічна глобалізація: сучасні тенденції розвитку світового господарства» (м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 13-14 листопада 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки» (м. Чернівці, Чернівецький торгово-економічний інститут, 7-9 травня 2009 р.); науковій конференції «Інноваційні механізми економічного розвитку: світовий досвід для України» (м. Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 10 березня 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Україна в системі міжнародної економіки» (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 10-12 лютого 2010 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,35 друк. арк., з них 5 - у наукових фахових виданнях, 4 - матеріали і тези міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів (одинадцяти підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Основний текст роботи викладено на 198 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 38 таблиць на 15 сторінках, 40 рисунків на 20 сторінках і 20 додатків на 24 сторінках, список використаних джерел налічує 207 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету, завдання, визначено предмет, об’єкт і методи дослідження, розкрито сутність наукової новизни, практичного значення отриманих автором результатів, а також наведено відомості про їх апробацію.

У розділі 1 «Сучасні закономірності розвитку світового ринку туристичних послуг» досліджено теоретичні аспекти та закономірності розвитку туризму в структурі світового господарства, основні тенденції еволюції попиту та інноваційні аспекти формування пропозиції на ринку туристичних послуг на прикладі європейського регіону за умов сучасних викликів глобальної конкуренції, які пов'язані з лібералізацією і відкриттям ринків, що зумовлює потребу пошуку додаткових засобів створення та підтримки конкурентних переваг.

У роботі розкрито різнопланову економічну природу міжнародного туризму, що проявляється через функціонування світового ринку туристичних послуг, і розглянуто його суб’єктну структуру. Автором удосконалено визначення категорії «міжнародний туристичний ринок» як певним чином організованої та регульованої державами системи взаємовідносин між споживачами та продуцентами туристичних продуктів різних країн на основі інтернаціональних цін.

На прикладі ринку туристичних послуг підтверджено основні положення теоретичних концепцій впливу постіндустріальних тенденцій на еволюцію системи суспільних цінностей, що дістає своє відображення у зміні ставлення людини до праці, і як наслідок - ставлення до відпочинку, та детермінує трансформацію туристичного попиту. В епоху, коли людина та її знання є головним фактором розвитку суспільства, велика увага приділяється навчанню й розвитку особистості, туризм стає засобом пізнання світу, самореалізації, розширення кругозору та здобуття нових знань. Констатовано появу на ринку туристичних послуг нового типу споживача туристичного продукту, який орієнтується на враження, пізнання, самовираження і меншою мірою - на матеріальні цінності. Новому туристу притаманні високий рівень поінформованості та освіти, культурна обізнаність, індивідуалізм, вимогливість до комфорту та якості послуг, екологізація свідомості, спонтанність у прийнятті рішень, фізична та розумова активність на відпочинку. Відповідно з’являються нові види туристичного продукту; відбувається індивідуалізація (диференціація) туристичного продукту; здійснюється перехід від ринку «виробника» до ринку «споживача», який диктує свої умови та вимоги.

Дослідження сучасних тенденцій еволюції туристичного попиту дозволило згрупувати основні фактори впливу на розвиток міжнародного ринку туристичних послуг за такими напрямами: геополітичні, економічні, демографічні, науково-технічні, екологічні, соціально-культурні, організаційні та за ефектом впливу: стимулюючі та стримуючі.

Специфіку умов, в яких формується туристична пропозиція, визначають, з одного боку, глобалізаційні тенденції та загострення конкуренції, а з другого - трансформація туристичного попиту. Головним чинником, що детермінує конкурентоспроможність туристичного бізнесу, стають інновації. У роботі досліджено основні інноваційні тенденції у формуванні пропозиції туристичних послуг: диверсифікація туристичного продукту (створення нових турпродуктів, таких, наприклад, як бізнес-туризм, екотуризм, організація міжнародних суспільних заходів тощо, та напрямів надання тур послуг, зокрема програма ALL INCLUSIVE, клубний туризм, система «таймерш» тощо); використання сучасних інформаційних технологій (мережа Інтернет); зміни в організації виробництва, розподілі та просуванні турпродукту (е-туризм, е-подорожі, глобальні системи розподілу, віртуальні турагентства); впровадження сучасних форм організаційно-управлінської діяльності (стратегічні альянси, готельні мережі) та нових бізнес-моделей (LC-авіакомпанії) на туристичних підприємствах; удосконалення правового та інституціонального механізму регулювання і підтримки розвитку туризму.

Аналіз секторальних характеристик світового ринку туристичних послуг дозволив визначити, що незмінним лідером як за кількістю туристичних прибуттів, так і за обсягом надходжень від міжнародного туризму залишається Європа, ринкова частка якої на світовому ринку туристичних послуг перевищує 50%.

Оцінка тенденцій, динаміки та особливостей розвитку європейського ринку туристичних послуг дозволила визначити чинники, що стимулюють зростання туристичних потоків у країнах Європи, основними серед яких є такі: високий рівень життя населення більшості країн європейського регіону, досконала туристична і транспортна інфраструктура, висока якість і широкий асортимент туристичних послуг, вільне переміщення в межах Шенгенської зони, використання єдиної валюти - євро, розвинута система соціального туризму, визнання туризму в більшості країн одним з пріоритетних напрямів економічної політики та його підтримка на державному рівні шляхом фінансування й реалізації заходів стимулювання розвитку туристичної індустрії.

У розділі 2 «Організація та регулювання європейського ринку туристичних послуг» проведено аналіз специфіки регулювання міжнародного туристичного обміну, розглянуто організаційну структуру та інструменти регулювання туризму на національному і міжнародному рівнях, визначено роль масштабних суспільних заходів як чинника інтенсифікації міжнародного туризму.

У роботі комплексно досліджено сучасну багаторівневу організаційну структуру міжнародного туризму, що охоплює такі рівні:

- підприємницький (туроператори і турагентства, готелі, санаторно-курортні заклади, ресторани тощо);
- регіональний (туристичні асоціації, спілки, консорціуми, координаційні ради тощо);
- національний (державні органи у галузі туризму і недержавні туристичні організації);
- міжнародний (регіональні туристичні організації та спеціальні органи міждержавних об’єднань);
- глобальний (Всесвітня туристична організація, Світова рада з туризму і подорожей тощо).

Автором досліджено та узагальнено європейський досвід організаційного впливу на розвиток міжнародного туризму на національному рівні з можливою адаптацією до національних умов. Розкрито роль окремих механізмів активізації туристичного обміну та оптимізації функціонування туристичної індустрії: економічного, адміністративно-правового та соціально-психологічного. Виділено і досліджено основні інструменти регулятивного впливу держави на розвиток туристичної галузі: законодавче забезпечення, планування розвитку туризму, фінансування та стимулювання, маркетинг національного турпродукту, кадрове забезпечення, наукові дослідження, сертифікація та ліцензування туристичних послуг, соціальний туризм.

Узагальнення зарубіжного досвіду дозволило згрупувати інструменти (форми) державного впливу на функціонування туристичного ринку за такими напрямами їх застосування:

- у правовій сфері (формування та вдосконалення нормативно-правової бази; підписання міжнародних договорів щодо співробітництва в галузі туризму; ліцензування, стандартизація, сертифікація туристичних послуг; встановлення правил перетину кордону та перебування громадян іноземних держав (туристів) на території країни, зокрема паспортні формальності, візове регулювання, митне регулювання);
- в економічній сфері (цільове бюджетне фінансування програм розвитку туризму; податкове регулювання; формування сприятливих умов для інвестування в туристичну галузь);
- у соціальній сфері (державне фінансування соціального туризму, дотації малозабезпеченим верствам населення);
- у науково-освітній сфері (розвиток наукових досліджень у туристичній галузі; створення інформаційно-аналітичної бази; підготовка професіональних кадрів для туристичної індустрії);
- у сфері організації туризму (формування позитивного іміджу країни на світовому туристичному ринку; просування та маркетинг національних турпродуктів на світовий ринок; створення представництв за кордоном; участь у міжнародних туристичних програмах, конференціях, форумах; організація та проведення масштабних суспільних заходів).

Дослідження зарубіжної практики дозволило виявити, що підготовка і проведення масштабних суспільних заходів (спортивних, культурних, релігійних та бізнесових) в умовах загострення конкуренції на міжнародному туристичному ринку стають вагомою конкурентною перевагою для країн в активізації міжнародного туристичного попиту. Водночас підготовка і проведення масштабних суспільних заходів потребують значних капітальних інвестицій, у першу чергу з боку держави як головного гаранта успішного проведення заходів. Держави-реципієнти використовують масштабні заходи як чинник прискорення національного економічного розвитку і, відповідно, інвестують значні кошти в об’єкти та інфраструктуру (насамперед транспортну), що прямо не пов’язані з проведенням заходу, однак створюють сприятливі умови та відкривають нові можливості для підприємництва, населення країни та іноземних відвідувачів.

Автором досліджено синергічний характер впливу масштабних суспільних заходів за економічним, соціальним та політичним напрямами та виділено етапи їх прояву (табл. 1).

Таблиця 1

Ефекти від проведення масштабних суспільних заходів
Ефекти Етапи
Підготовка Проведення Довготривалі наслідки
1. Економічний
Розвиток об’єктів загальної та туристичної інфраструктури + + + + + +
Приток прямих іноземних інвестицій + + + + + +
Активізація іноземного турпотоку + + + + + +
Створення робочих місць + + + + + +
Зростання доходів туріндустрії + + + + + +
Поповнення державного бюджету + + + + + +
Прямі доходи від проведення заходу - + + + -
Розвиток суміжних галузей + + + + + +
2. Соціальний
Зростання ділової активності + + + + + +
Єднання навколо спільних цінностей + + + + + +
Формування національної гордості + + + + + + +
Змістовне проведення дозвілля - + + + + +
Застосування отриманого досвіду - - + + +
3. Політичний
Сприяння розв’язанню міжнародних конфліктів + + +
Посилення крос-культурного взаєморозуміння + + + + + +
Формування позитивного міжнародного іміджу та бренду країни + + + + + +

Зазначені ефекти від проведення масштабних заходів тісно пов’язані між собою та підсилюють дію одна одної. З економічної точки зору проведення масштабних суспільних заходів справляє прямий та опосередкований вплив на економіку приймаючої країни.

Констатовано, що організація масштабних суспільних заходів сприяє розв’язанню міжнародних конфліктів, посиленню крос-культурного взаєморозуміння, відкриває унікальні можливості донести завдяки демонстраційному ефекту інформацію про туристичний потенціал країни до міжнародної спільноти і шляхом вдалого маркетингу зафіксувати позитивний образ, що стимулюватиме інтерес і бажання її відвідати. Успішне проведення заходу сприяє формуванню позитивного іміджу країни в очах світової громадськості - як потенціальних туристичних споживачів, так й інвестиційних донорів. Іміджевий ефект, у свою чергу, генерує економічний ефект шляхом активізації іноземного туристичного попиту і приватних інвестицій у розвиток туристичної галузі.

Економічний ефект проявляється через розвиток загальної та спеціальної інфраструктури, приток прямих іноземних інвестицій, активізацію іноземного турпотоку, створення робочих місць, зростання доходів підприємств туріндустрії, поповнення державного бюджету тощо. За результатами дослідження виявлено, що саме іноземні туристи генерують найбільші економічні вигоди для приймаючої країни як під час проведення заходу, так і в довгостроковій перспективі. Доведено, що проведення масштабних суспільних заходів і пов’язана з ними активізація іноземного туристичного потоку є стимулом для розвитку туристичної індустрії країни.

Соціальний ефект генерує зростання ділової активності населення приймаючої країни, єднання навколо спільних цінностей, формування національної гордості, змістовне проведення дозвілля та можливості застосування отриманого досвіду при реалізації нових проектів у майбутньому.

Акцентовано увагу на тому, що проведення таких заходів на території країн, що розвиваються, вимагає набагато більших коштів для підготовки, оскільки рівень розвитку як загальної (транспортна система, а також сфера обслуговування), так і спеціальної інфраструктур зазвичай не відповідає світовим стандартам і потребам відвідувачів. З іншого боку, інвестиції у розбудову загальної та туристичної інфраструктур створюють передумови для розвитку національної туристичної індустрії. Для країн, що розвиваються, проведення міжнародних масштабних заходів, насамперед, є дієвим маркетинговим, політичним, іміджевим кроком, спрямованим на відкриття країни та її потенціалу, у тому числі туристичного, посилення довіри іноземних інвесторів та закріплення образу надійного партнера. За відсутності належної інфраструктури, нестачі інвестицій у сферу охорони здоров’я і освіти, за низьких соціальних стандартів життя населення інвестиції в підготовку і проведення заходів стають засобом розвитку суміжних сфер, зокрема, через підтримку малого та середнього бізнесу, підвищення рівня медичного обслуговування та соціального забезпечення тощо. Саме тому конкурентну позицію у сфері міжнародних масштабних заходів поряд з розвинутими країнами займають країни, що розвиваються.

У розділі 3 «Розвиток ринку міжнародного туризму в Україні» розглянуто основні параметри участі України в міжнародному туристичному обміні та структурі європейського ринку туристичних послуг, організаційно-правовий аспект її інтеграції в європейський туристичний простір, досліджено проблеми та перспективи розвитку ринку міжнародного туризму в Україні, оцінено потенціальні можливості Євро-2012 як фактора активізації розвитку міжнародного туризму в Україні.

Аналіз структурних особливостей розвитку європейського ринку туристичних послуг за останні 15 років виявив появу на ньому нових гравців - країн Центральної та Східної Європи. Саме у країнах цього субрегіону були зафіксовані найвищі показники зростання протягом останніх років. За даними Всесвітньої туристичної організації, починаючи з 2005 р. незмінним учасником лідерів за кількістю міжнародних туристичних прибуттів є Україна. За підсумками 2010 р., вона знаходиться на 8-й позиції серед країн - лідерів Європи за цим показником, частка країни в структурі регіону становить 4,5% (21,8 млн. іноземних туристів).

Водночас, незважаючи на позитивну динаміку розвитку галузі та збільшення іноземного туристичного потоку в Україну, вплив туристичної індустрії на національну економіку є незначним. За доходами від експорту туристичних послуг Україна посідає досить скромне (25-те) місце в регіоні з часткою в 0,9% (3,8 млрд. дол. США). Частка індустрії туризму у ВВП дорівнює 1,9% (3,1 млрд. дол. США), частка інвестицій у туристичну галузь - 2,3% від загального обсягу як внутрішніх, так й іноземних інвестицій (680 млн. дол. США), що свідчить про відсутність достатньої уваги з боку держави до розвитку галузі. Національний туристичний продукт має низьку конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках. Тоді як у побудові конкурентоспроможної туристичної сфери головна роль належить державній підтримці, високоінтелектуальному людському капіталу та інноваціям, Україна за рівнем конкурентоспроможності туристичної галузі посіла у 2011 р. 85-те місце серед 135 країн світу та 39-те серед 42 країн європейського регіону. Це дістає своє відображення і дохідності галузі. Так, у розрахунку на одного іноземного туриста Україна отримує 180 дол. США, що є найнижчим показником у Європі (табл. 2).

Таблиця 2

Бенчмаркінг іноземного туризму країн європейського регіону та їх конкурентоспроможність у 2010 р.
Країна Міжнародні туристичні прибуття Надходження від експорту турпослуг Надходження в розрахунку на одного туриста Індекс
туристичної
конкуренто-
спроможності
WEF
млн. осіб Місце млрд. дол. США Місце дол. США Місце
Франція 76,8 1 46,3 2 603 24 3
Іспанія 52,7 2 52,5 1 996 14 8
Італія 43,6 3 38,8 3 890 15 20
Великобританія 28,1 4 30,4 5 1100 10 6
Туреччина 27,0 5 21,3 6 790 19 29
Німеччина 26,9 6 34,7 4 1290 8 2
Австрія 22,0 7 18,7 7 850 16 4
Україна 21,1 8 3,8 23 180 37 39
Росія 20,3 9 8,9 15 440 30 33
Греція 15,0 10 12,7 10 847 17 21
Польща 12,5 11 9,5 14 760 21 28
Нідерланди 11,0 12 13,1 9 1190 9 9
Хорватія 9,8 13 8,3 16 847 17 24
Угорщина 9,5 14 5,4 19 568 27 26
Швейцарія 8,6 16 14,8 8 1720 2 1
Португалія 6,9 17 10,1 13 1464 5 13
Чехія 6,3 18 6,7 17 1060 11 22
Болгарія 6,1 19 3,64 23 597 25 27
Кіпр 2,2 26 2,2 29 1000 13 17
Естонія 2,1 27 1,1 31 525 28 18
Грузія 2,0 28 659 34 330 31 36

Джерело: складено автором за www.unwto.org та www.welforum.org.

Дослідження факторів, що детермінують низьку національну конкурентоспроможність на світовому ринку туристичних послуг, дозволило згрупувати їх за такими ознаками: інфраструктурні (недостатній рівень розвитку об’єктів туристичної інфраструктури; відсутність мережі альтернативних закладів розміщення; низький рівень якості надання послуг і комфорту закладів готельного господарства, невідповідність цін рівню якості готельних послуг; низький рівень розвитку транспортної інфраструктури та якості транспортних послуг; занедбаний стан пам’яток культури та історії, природних парків, музейної галузі тощо) та організаційні (нестабільність інститутів і часті зміни підходів до управління туристичною сферою; розпорошеність функцій управління та координування туристичної галузі; неефективність діяльності організації з просування та підтримки туризму; недостатній ресурсно-методологічний та незадовільний науковий супровід розвитку туризму; недостатня кількість і неналежний рівень підготовки кадрів для підприємств туристичної індустрії; неадекватні ринковій ситуації обсяги державного фінансування розвитку туризму та відсутність фінансового забезпечення для реалізації програм розвитку туризму; відсутність механізму стимулювання інвестицій у розвиток туристичної галузі; відсутність системного контролю за якістю турпослуг тощо).

Результати аналізу основних параметрів розвитку національної туристичної галузі дозволили виділити ефекти від проведення Євро-2012 в Україні, а саме: формування позитивного туристичного іміджу країни, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток галузі, впровадження європейських стандартів обслуговування, підвищення компетенції працівників тур індустрії; впровадження нових туристичних технологій; розвиток транспортної інфраструктури та ін. У цілому підготовка та проведення Євро-2012 є вагомим стимулом для економічного прогресу України в її євроінтеграційних устремліннях.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретико-методологічне узагальнення закономірностей і тенденцій європейського ринку туристичних послуг на сучасному етапі його розвитку та запропоновано нове вирішення науково-прикладного завдання щодо оптимізації параметрів участі України в міжнародному туристичному обміні. Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі висновки.

1. Розвиток міжнародного ринку туристичних послуг відбувається в контексті глобального поширення цінностей суспільства споживання та постіндустріалізації у розвинутих країнах з трансформацією орієнтирів суспільства. Відповідно еволюціонує туристичний попит, що характеризується зміною ставлення людини до відпочинку, де туризм стає засобом самореалізації, пізнання навколишнього світу. Відбуваються старіння традиційних видів туристичного продукту і перехід від «ринку виробника» до «ринку споживача». Формується новий тип споживача туристичних послуг, зорієнтований більшою мірою на враження, пізнання, самовираження і меншою - на матеріальні цінності. Йому притаманні: високий рівень поінформованості, культурна обізнаність, індивідуалізм, вимогливість до комфорту та якості послуг, екологізація свідомості, спонтанність у прийнятті рішень, фізична та розумова активність на відпочинку. У цих умовах конкурентоспроможність на туристичному ринку детермінується застосуванням інновацій на мікро- та макрорівнях у руслі диверсифікації видів туристичного продукту та напрямів надання турпослуг, використання сучасних інформаційних технологій, змін в організації виробництва, розподілі та просуванні турпродукту, впровадження сучасних форм організаційно-управлінської діяльності та нових бізнес-моделей на туристичних підприємствах, вдосконалення правового та інституційного механізму регулювання та підтримки розвитку туризму.

2. Основними геополітичними чинниками, що обумовили масштаби, структуру, спрямованість та інтенсивність туристичних потоків європейського регіону наприкінці ХХ ст., стали: створення та розширення Європейського Союзу; політична переорієнтація країн Центральної та Східної Європи; розпад Радянського Союзу та створення на його теренах незалежних країн. На сьогодні європейський регіон залишається незмінним лідером як за кількістю міжнародних туристичних прибуттів, так і за постачанням туристів у світі. Важливими факторами, що стимулюють розвиток туристичних потоків в країнах Євросоюзу, є: високий рівень життя населення більшості європейських країн; розвинута система соціального туризму; досконала туристична і транспортна інфраструктури; висока якість та широкий асортимент туристичних послуг; вільне переміщення в межах Шенгенської зони, відсутність прикордонного та митного контролю, використання єдиної валюти; визнання туризму в більшості країн пріоритетним сектором економіки, його підтримка на державному рівні шляхом фінансування та реалізації заходів стимулювання розвитку туристичної індустрії.

3. Регулювання ринку туристичних послуг здійснюється на підприємницькому, регіональному, національному, міжнародному та глобальному рівнях. Головну регулятивну роль у розвитку міжнародного туризму відіграють національні інститути, що розробляють відповідну стратегію й тактики участі країн та їхніх підприємств на міжнародних ринках туристичних послуг. Регулювання туристичного бізнесу забезпечується уповноваженими органами переважно організаційно-правовими та економічними методами. Від ефективності здійснення державного регулювання розвитку туризму залежать: результативність інвестицій в туристичну інфраструктуру, можливості створення та просування нових національних турпродуктів як усередині країни, так і за кордоном, формування та підтримка позитивного іміджу країни, доходи від експорту туристичних послуг, підвищення зайнятості тощо.

4. В умовах загострення конкуренції на міжнародному туристичному ринку вагомою перевагою для країн в активізації міжнародного туристичного попиту стає проведення масштабних суспільних заходів. Вони забезпечують синергічні економічні, соціальні та політичні ефекти. Селекцію зарубіжного досвіду організації масштабних суспільних заходів доцільно проводити за економічними, інфраструктурними, рекламно-маркетинговими та іміджевими критеріями. Проведення регіонально та глобально значимих спортивних, культурних, релігійних та бізнесових заходів відкриває унікальні можливості донесення інформації про країну до міжнародної туристичної спільноти та створення шляхом вдалого маркетингу позитивного образу, що стимулює інтерес і бажання її відвідати.

5. Україна посідає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості природними та історико-культурними цінностями, ресурсами, здатними генерувати значний інтерес вітчизняних та іноземних туристів. Незважаючи на позитивну динаміку розвитку національної туристичної галузі та збільшення іноземного туристичного потоку в Україну, вплив туристичної індустрії на національну економіку є незначним, а національний туристичний продукт має низьку конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках. Це дістає своє відображення в дохідності галузі, яка є у декілька разів нижчою від середніх європейських показників. Державна політика регулювання національного туристичного бізнесу характеризується недостатньою послідовністю, частими реструктуризацією та реорганізацією центральних і регіональних органів влади, декларативністю та необов’язковістю реалізації стратегій і програм розвитку туризму. Водночас головною проблемою при реалізації державної політики в галузі туризму залишається відсутність належної фінансової та інфраструктурної підтримки.

6. Поступальність та інтенсивність розвитку національного туристичного ринку залежатимуть від ефективності втілення комплексного підходу до туристичної індустрії на державному рівні, розробки та планомірної реалізації стратегії створення конкурентоспроможних українських турпродуктів, підтримки його іміджу та розгорнутої реклами на внутрішньому та міжнародних ринках, стимулювання залучення інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури тощо. Фактором активізації туризму в Україні та унікальним шансом прискореної інтеграції національного туристичного ринку в європейський може стати успішне проведення у 2012 р. чемпіонату Європи з футболу, від якого очікують прямих та опосередкованих, реальних і демонстраційних, разових і довгострокових економічних, соціальних і політичних ефектів.

7. Для оптимізації шляхів розвитку міжнародного туризму в Україні необхідне вирішення проблем, пов’язаних з недостатнім інфраструктурним забезпеченням туристичної галузі, її інвестиційною непривабливістю, недосконалим механізмом державного регулювання. Першочерговими заходами мають стати: вдосконалення системи нормативно-правового забезпечення ефективного функціонування ринку туристичних послуг; розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі; впровадження міжнародних стандартів у туристичній сфері з системним контролем якості турпослуг; моніторинг суб’єктів туристичної діяльності; інформаційне забезпечення туристичного бізнесу; підготовка висококваліфікованих кадрів, здатних проводити ефективний маркетинг національних туристичних продуктів на міжнародних ринках. Досвід провідних європейських туристичних країн говорить, що тільки за умов комплексної державної підтримки та стимулювання розвитку галузі можна забезпечити стабільну основу для формування висококонкурентного національного ринку туристичних послуг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Толочко А.О. Детермінанти розвитку ринку міжнародного туризму в Україні / А.О. Толочко // Зб. наук. праць. Вип.56. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2008. - С.151-156 (0,3 друк. арк.).
2. Толочко А.О. Новітні тенденції розвитку туризму в контексті впровадження інноваційної складової формування пропозиції / А.О. Толочко // Зб. наук. праць. Вип.59. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2008. - С.158-163 (0,3 друк. арк.).
3. Толочко А.О. Динаміка та тенденції розвитку світового ринку туристичних послуг / А.О. Толочко // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць. Вип.22. - К.: КНЕУ, 2009. - С.67-77 (0,42 друк. арк.).
4. Толочко А.О. Міжнародний туризм як фактор оптимізації національного розвитку / А.О. Толочко // Зб. наук. праць. Вип.62. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2009. - С.145-155 (0,74 друк. арк.).
5. Толочко А.О. Транснаціоналізація у міжнародному туризмі / А.О. Толочко // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць. Вип.24. - К.: КНЕУ, 2010. - С.107-117 (0,52 друк. арк.).

В інших виданнях

6. Толочко А.О. Глобалізація світового ринку туристичних послуг: сучасні особливості прояву / А.О. Толочко // Економічна глобалізація: сучасні тенденції розвитку світового господарства: Зб. матеріалів науково-практичної конференції (13-14 листопада 2008 р.). - К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2009. - С.49-58 (0,47 друк. арк.).
7. Толочко А.О. Туризм у структурі економічної системи єврорегіону / А.О. Толочко // Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки: Зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (7-9 травня 2009 р.). - Чернівці: ЧТЕІ. - С.209-211 (0,17 друк. арк.).
8. Толочко А.О. Інноваційні аспекти розвитку туристичної індустрії / А.О. Толочко // Інноваційні механізми економічного розвитку: світовий досвід для України: Зб. матеріалів наукової конференції (10 березня 2009 р.). - К.: ІСЕМВ НАН України, 2009. - С.25-27 (0,15 друк. арк.).
9. Толочко А.О. Особливості державного регулювання туристичної галузі: національна специфіка / А.О. Толочко // Україна в системі міжнародної економіки: Зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (11-12 лютого 2010 р.). - Тернопіль: ТНЕУ, 2010. - С.245-248 (0,24 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Толочко А.О. Розвиток європейського ринку туристичних послуг. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2012.

У роботі узагальнено та систематизовано теоретико-методологічні засади функціонування міжнародного ринку туристичних послуг. Встановлено характерні риси та особливості європейського ринку туристичних послуг на сучасному етапі розвитку і виявлено чинники трансформації його природи та структури. Визначено сучасні тенденції еволюції туристичного попиту та пропозиції, орієнтовані на інноваційні продукти і послуги. Узагальнено міжнародний досвід організаційного впливу на розвиток міжнародного туризму з адаптацією до національних умов. На багатокритеріальній основі обґрунтовано, що організація масштабних суспільних заходів відіграє особливу роль у конкурентних стратегіях держав на світовому ринку туристичних послуг.

Оцінено параметри участі України у міжнародному туристичному обміні з точки зору перспектив їх оптимізації та запропоновано шляхи вдосконалення організаційно-правового та фінансового забезпечення конкурентоспроможності національного туристичного бізнесу. Обґрунтовано пріоритетні напрями та механізми регулятивної діяльності щодо підтримки розвитку міжнародного туризму на національному рівні. Визначено перспективи проведення Євро-2012 як чинника активізації міжнародного туризму в Україні та фактора його інтеграції в європейський туристичний простір .

Ключові слова: міжнародний туризм, міжнародний ринок туристичних послуг, туристичний попит, туристична пропозиція, експорт туристичних послуг, інноваційний туристичний продукт, інноваційний туристичний менеджмент, міжнародна конкурентоспроможність туристичної галузі.

АННОТАЦИЯ

Толочко А.А. Развитие европейского рынка туристических услуг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2012.

В работе рассмотрены и систематизированы теоретико-методологические аспекты функционирования международного рынка туристических услуг. Раскрыта многоплановая экономическая природа международного туризма через функционирование мирового рынка туристических услуг и рассмотрена его субъектная структура. Усовершенствовано определение категории «международный туристический рынок». Выделены современные тенденции развития международного рынка туристических услуг, обусловленные, с одной стороны, глобальным распространением ценностей общества потребления, а с другой - постиндустриализацией развитых стран. Определены современные тенденции эволюции туристического спроса и предложения с ориентацией на инновационные продукты и услуги.

Установлены особенности и характерные черты функционирования европейского рынка туристических услуг на современном этапе развития и выделены факторы трансформации его природы и структуры. Подчеркивается, что европейский регион остается основным реципиентом иностранного туристического потока и доходов от экспорта туристических услуг, его доля на мировом рынке туристических услуг превышает 50%.

Раскрыта многоуровневая организационная структура международного туризма, включающая предпринимательский, региональный, национальный, международный и глобальный уровни.

Обобщен международный опыт организационного влияния на развитие международного туризма с адаптацией к национальным условиям. Выделены основные механизмы активизации туробмена и оптимизации функционирования туристической индустрии: экономический, административно-правовой и социально-психологический. Раскрыта роль отдельных инструментов регулятивного влияния государства на развитие туротрасли: нормативно-правовое обеспечение, планирование развития отрасли, финансирование и стимулирование, маркетинг национального турпродукта, научные исследования, кадровое обеспечение, сертификация и лицензирование туристических услуг, социальный туризм и др.

На многокритериальной базе обосновано, что организация масштабных общественных мероприятий играет особую роль в конкурентных стратегиях государств на мировом рынке туристических услуг. Раскрыто их синергическое влияние через экономические, социальные и политические эффекты. Оценены масштабы их проявления на этапах подготовки, проведения и в долгосрочной перспективе. Выделены критерии селективной адаптации опыта проведения масштабных общественных мероприятий: экономический, инфраструктурный, рекламно-маркетинговый, ценовой и имеджевый.

Оценены параметры участия Украины в международном туристическом обмене с точки зрения перспектив их оптимизации и предложены пути совершенствования организационно-правового и финансового обеспечения конкурентоспособности национального туристического бизнеса. Выделены и раскрыты основные проблемы развития национальной туриндустрии. Обоснованы приоритетные направления и механизмы регулятивной деятельности по поддержке развития международного туризма на национальном уровне. Определенны перспективы проведения Евро-2012 как фактора активизации международного туризма в Украине и средства его интеграции в европейское туристическое пространство.

Ключевые слова: международный туризм, международный рынок туристических услуг, туристический спрос, туристическое предложение, экспорт туристических услуг, инновационный туристический продукт, инновационный туристический менеджмент, международная конкурентоспособность туристической отрасли.

ANNOTATION

Tolochko A.O. Development of еuropean tourism market. - Manuscript.

The dissertation for applying of economic sciences degree in specialty 08.00.02- world economy and international economic relations. SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2012.

The dissertation is focused on research and analyses of theoretical and methodological aspects of functioning of the international market of tourism services.

The main features of functioning of european tourism market at the present stage of development and the factors of transformation of its nature and structure are specified and generalized. It is disclosed the current trends of evolution of tourism demand and supply, focused on innovative products and services. It is generalized the international experience of organizational influence on development of the international tourism with adaptation to national conditions. It is disclosed the special role of the organization of large-scale public events in competitive strategy of the states in the world market of tourism services.

The main parameters of participation of Ukraine in the international tourism exchange are estimated and the ways of improvement of the legal and financial support as factor of tourism industry competitiveness are offered. The main mechanisms and the priority directions and mechanism of regulatory activity concerning support of development of the international tourism at national level are allocated. It is define the potential possibilities of carrying out EURO2012 as factor of activating of the international tourism in Ukraine and its integration into the european tourism space.

Key words: international tourism, international market of tourism services, tourism demand, tourism offer, export of tourism services, innovative tourism product, innovative tourism management, international competitiveness of tourism sector.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.