Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Бейден-Пауел. Пластування для хлопців

РОЗДІЛ III. ТАБОРОВЕ ЖИТТЯ

Гутірка при ватрі ч.8. Піонерство

Піоніри - це люди, що йдуть попереду, щоб у джунглях чи деінде промостити шлях для тих, що йдуть за ними.

Під час моєї служби на західному побережжі Африки я був комендантом великого відділу тубільних розвідників. Як усі розвідники, так і ми намагалися усяким способом бути корисними нашій головній армії, що йшла за нами. Ми не тільки стежили за ворогом і його рухами, але й робили все, що тільки могли, щоб поправити шлях для нашої армії, бо була тільки вузька стежка крізь густі джунглі й багна. Так то ми були водночас пластунами-піонірами. Під час нашого походу ми побудували, зв'язуючи докупи палі, яких двісті мостів над річками.

Але коли я вперше доручив тим розвідникам робити цю важливу роботу, з'ясувалося, що з тисячі людей велика частина не знала, як орудувати сокирою, щоб зрубати деревину; за винятком одної чоти - яких шістдесят людей - ніхто не вмів навіть поганеньких вузлів.

Рятування життя за допомогою вузлів

Перед тим, як прибув до Канади, сталася на Ніаґарських водоспадах жахлива трагедія.

Було це в половині зими. Троє людей, чоловік з жінкою і хлопцем сімнадцяти років, переходили по льодовому помості бурхливу річку понижче водоспадів. Раптом лід почав тріщати й ламатися. Чоловік з жінкою опинилися на одній, а хлопець на другій кризі, які й почали віддалятися від головного масиву льоду.

Вся річка навколо них була покрита такими ж кригами, що терли й ударяли одна в одну. Доля трьох людей залежала від ласки течії, що рухалася поволі, але крок за кроком і невблаганно наближала їх до небезпечних порогів, що були яку милю нижче.

Люди на берегах бачили їх небезпечне становище: зібралися тисячі, але ніхто не знав, як їм допомогти. Плисти було неможливо. Не можна було теж рятувати їх човном.

Так пливли нещасні з годину. Річка занесла їх під два мости, що перемощували річку саме перед порогами.

З мостів, 160 стіп понад водою, люди спустили нещасним линви.

Хлопцеві пощастило схопити линву, і його почали витягати вгору. Але коли бідолаха був уже в половині дороги, йому не стало сил довше триматися. Він упав у льодовий струмінь, і його більше не побачили.

Чоловік на другій кризі схопив линву і пробував обв'язати нею жінку, щоб принаймні її врятувати. Але течія тепер швидко несла їх. Його руки заціпеніли, і йому не пощастило зав'язати линви; вона виковзнула з його рук.

Кілька хвилин пізніше обоє, чоловік і жінка, закінчили свої муки, зникнувши під водою у вирах порогів.

А що ти був би зробив?

Легко бути розумним після нещастя, та проте цей випадок викликає багато думок. Що ти зробив би, коли б був на місці нещастя?

Один з наших канадійських виховників оповідав мені, що він безпосередньо після цього нещастя чув у поїзді розмову подорожніх про цей випадок. Вони не знали, що він має щось спільне із пластунами, і один з них сказав:

"Я певний, що коли б там був хтось із пластунів, то був би вигадав якийсь спосіб, щоб урятувати нещасних".

Люди часто думають: "Для чого вчитися такої простої справи, як в'язати вузли?" А в тому випадку можна було врятувати життя трьом людям, якщо б ті, що спускали линви, знали, як це робиться.

В'язання вузлів

Щоб кінець линви не торочився, треба його обмотати. Приложити вздовж линви нитку, зложену в петлю. Тепер обмотай линву довшим кінцем нитки ("В") аж до 1/4 цаля від кінця линви. Звої стягай міцно й укладай їх тісно одні біля одних. Тепер просили кінець "В" через петлю і тягни сильно за кінець "А", але не торгай, щоб не перервати. Так затягнеш кінець "В" під звої (вистачить десь до середини). Вистаючі кінці гарно обітни.

На линвах, що їх спускали з мосту, повинна була бути зав'язана петля або й дві, щоб нещасні жертви могли їх вложити на себе або принаймні могли вложити в них руку чи ноги. Тим часом на линвах не було ніяких петель, і ці люди, що не вміли зав'язати рятівничого вузла або якоїсь іншої петлі, не могли врятуватися.

Корисні вузли

Кожний пластун повинен уміти в'язати вузли.

Здається, що зав'язати вузол - проста річ; але ж цю просту річ можна зробити і правильно і кепсько, а пластун повинен знати, як це правильно робиться. Від правильного зав'язування вузла може залежати життя.

Правильно зав'язаний вузол тоді, коли він витримає всякий натяг і коли його легко можеш розв'язати, як тільки того захочеш.

Поганий вузол під сильним натягом висмикнеться або так затягнеться, що його годі розв'язати.

Найкраще навчишся в'язати вузли, коли знайдеш товариша, що тобі це покаже. Ти мусиш багато вправлятись, щоб не забути того, чого навчився. Вживай для того кусні линви чи грубого мотуза, а не замотані відрізки мотузка чи шнурівки!

Щоб кінці линви не обстріпувалися і не торочилися, треба їх обмотати. Робимо це так, що кінець линви обмотуємо багато разів тонким мотузком і так закінчуємо, щоб кінців того мотузка не було видно. Для того маємо кілька різних способів; рисунок показує легкий і найкращий спосіб.

КОРИСНІ ВУЗЛИ

Корисні вузли
Корисні вузли

Сплітання з'єднує дві линви
Сплітання з'єднує дві линви. Розплети трохи кінці линв; зложи їх разом, щоб перехрещувалися. Переплітай мотузки: все понад найближчий і попід дальший у напрямі назад від кінця линв. Те саме зроби з мотузками другої линви. Повтори




"Очко" - це постійна петля на кінці линви.
Розплети кінець линви і зроби очко відповідної величини. Вплітай поодинокі мотузки кінця линви за чергою попід мотузки, що на них вони лежать, в напрямі від кінця линви. Дальше роби так, як у заплітанні назад. Повтори тричі

В Африці ми не мали з собою линв, і тому вживали сильних пнучих рослин і тонкої лози або довгих гнучких тичок, що їх ми робили ще гнучкішими й в'юнкішими, сукаючи їх раз у раз руками, притримуючи другий кінець під ногою. Верба й ліщина дає добрі прути для в'язання. На них важко в'язати всі вузли, як на линві, зате можна звичайно зробити теслярську ключку ("тімбер гіч").

Будування сховищ

Щоб жити вигідно в таборі, пластун мусить вміти збудувати собі тимчасове сховище на одну ніч або й тривалішу хижу, якщо збирається таборувати довший час.

Яке сховище будувати - залежить від околиці й погоди.

Зверни увагу, з котрого боку віє вітер; задню стіну сховища зверни в цей бік, а вогнище зроби перед входом. Якщо збираєшся таборувати там, де багато дерев, і якщо маєш право їх уживати, то ти можеш вибрати собі довільно один з багатьох типів сховищ. Тимчасове сховище на одну ніч - це найпростіший вид хижі.

Схоронище на одну ніч - це простий дашок, що його швидко зробиш
Схоронище на одну ніч - це простий дашок, що його швидко зробиш

Вбиваєш сильно в землю прямовисно дві жердки і на їх вершки кладеш поперечку. На цю поперечку спираєш більше тичок з боку вітру та кладеш на них дальші поперечки для прикріплення галузок, комишу, деревини, хмизу чи іншого матеріалу на дах.

Для одного чоловіка може бути таке сховище зовсім мале, три стопи заввишки спереду, три стопи завширшки і шість стіп завдовжки. Вогонь розклади яких чотири стопи перед входом і лягай у сховищі вздовж вогню.

Пошивання хижі

Коли берешся пошивати дах, починай знизу і клади матеріал верствами, одну вище одної так, як кладуть дахівки. Так зробиш дах непромокальним.

Паль, вложений у розгалуження дерева, може бути основою для твоєї хижі
Паль, вложений у розгалуження дерева, може бути основою для твоєї хижі

Для пошивання можеш ужити грубих, завжди зелених гілок чи трави, комишу, дернини, кори чи дощинок, званих "ґонтами" або малих гілок вересу, тісно скручених.

Звичайно, закінчивши пошивати стріху, радять класти на неї кілька галузок і грубших паль, щоб стріху втримати під час завірюхи.

Інші хижі

Якщо захочеш збудувати цілу хатку, можеш зробити собі стріху, спираючи її з обидвох боків головної крокви. Але поодинокої стріхи з вогнем перед нею цілком вистачає для більшості людей. Інший спосіб будування сховища: зіпри жердку чи хребет скелету на розгалуження нижчого дерева, яких 5 стіп над землею, з тим, щоб долішній кінець жердки був віддалений яких 7 стіп від дерева в напрямі вітру; на ту жердку зіпри бічні поперечки й пошивай, як звичайно.

Де немає під рукою жердок, нагромадь купу хмизу, вересу і т.п. півколом, щоб він творив малу стіну і захищав від холодного вітру, а у відкритій частині півкола розведи вогонь.

Зулуси будують свої хижі так, що вбивають в землю прямовисно довгі тички по обводі кола. Вершки згинають до середини і зв'язують їх разом. Опісля переплітають ці тички гнучкими прутами впоперек і дістають щось на зразок округлої клітки для птахів. Це все покривають солом'яними матами чи пошивають або переплітають соломою. Інколи залишають малий отвір угорі, що править за комин.

Червоношкірі індіани будують свої "Ті-Пі", зв'язуючи кілька довгих жердок разом у стіжок і покриваючи їх брезентом чи зшитими разом шкірами.

Якщо в твоєму шатрі чи сховищі занадто гаряче на сонці, накрий його покривалом або накидай на верх соломи. Що грубша стріха, то холодніше в шатрі влітку. Якщо ж у хижі холодно, зроби грубшу нижню частину стін або збудуй знадвору навколо хижі малу стінку з дернини в стопу заввишки.

Зулуси починають будувати хату так, що встромлюють довгі тички сторч у землю по обводі кола. Вершки зв'язують потім разом і роблять скелет
Зулуси починають будувати хату так, що встромлюють довгі тички сторч у землю по обводі кола. Вершки зв'язують потім разом і роблять скелет

Ніколи не забувай викопати навколо хижі добрий рівчак, щоб твоєї долівки не залила вода знадвору, коли вночі пройде злива

Тубільці з Сомалі називають таке схоронище веб
Тубільці з Сомалі називають таке схоронище "веб"

Твоя сокира

Лісовик мусить добре вміти орудувати сокирою. Щоб стати добрим рубачем, ти мусиш, по-перше, знати, як це робиться, а по-друге, мусиш мати багато практики в цьому ділі.

Тільки поганий робітник нарікає на знаряддя; тому поки почнеш працювати, переконайся, чи твоє знаряддя в порядку.

Придбай собі сокиру, що її обух важить близько трьох фунтів. Уважай, щоб її держало чи топорище було зовсім просте і творило одну лінію з обухом і вістрям. Щоб у тому переконатися, подивись уздовж топорища, звернувши край обуха вниз. Якщо вістря не стоїть правильно до топорища, то ніколи не рубатимеш точно.

Гострення сокири

Опісля зверни увагу, чи твоя сокира гостра - справді гостра, а не тільки з добрим вістрям. Навіть трохи тупа сокира не годиться для зрубування дерев, як тупий ніж не годиться для стругування олівця. Навчись гострити сокиру на бруску, поки живеш у цивілізованій країні, де можна дістати брусок і де є люди, що можуть тобі це показати.

Коли ми в Індії йшли "колоти свиней" (тобто полювати на диких кабанів зі списом), ми переконалися в тому, що треба мати списи гострі, як бритва. Щоразу, як забивали дикого кабана, ми підгострювали вістря наших списів знову, щоб були готові до нової боротьби. Ми не могли тягати з собою брусків, але носили малий гострий терпуг (напильник), що ним могли підгострити вістря.

Том зрубує дерево
ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 2. ТОМ ЗРУБУЄ ДЕРЕВО.
Том забув нагострити сокиру.
На дереві покалічив ледве кору.

Не один старий лісовик носить такий терпуг з собою, щоб мати гостру сокиру. Про тих людей є прислів'я: "Свій останній долар можеш позичити приятелеві, але ніколи не позичай йому своєї сокири, хіба що знаєш, що він - добрий рубач і не затупить її".

Шануй свою сокиру

Тільки нерозумний, проходжуючись, вимахує сокирою, калічить дерева, рубає коріння і галуззя на землі, і нищить таким чином цінні дерева та водночас кожним ударом об землю і каміння затуплює свою сокиру! А коли втомиться, кидає сокиру на землю і залишає її на будь-якому місці, не думаючи про те, що на неї в темноті може хтось наступити і покалічитися.

Якщо хочеш залишити десь сокиру, вбий її в дерев'яну колоду і нехай вона так стоїть, поки не будеш її потребувати знов, або зроби для неї з кусня дерева особливе покриття чи вложи її в шкіряну піхву.

Уживання сокири

Уживаючи сокири, жовтодзюб звичайно намагається приховати погане ціляння особливою силою ударів. Коли до нього приглядається досвідчений робітник, усміхається сам до себе, бо йому пригадується біль у крижах, коли й він перший раз рубав.

Не вкладай силу в удар, тільки дбайливо ціляй, щоб удар попав точно туди, де ти бажаєш. Розмах і вага сокири зроблять решту. Рубай похило збоку, не прямо вниз.

Добрий рубач уживає сокири однаково добре правою рукою, як і лівою. Це тільки річ вправи.

Зрубування дерева

Коли хочеш зрубати дерево для якоїсь корисної цілі, насамперед дістань дозвіл на це.

Поки почнеш рубати дерево, усунь насамперед усі галузки, що можуть попасти під сокиру і так змінити напрям її удару; усунь також усяке зілля чи кущики, що за них можеш зачепитися в критичну хвилину. Переконайся, чи глядачі досить далеко від тебе.

Щоб зрубати дерево, вирубай спершу глибокий заруб з того боку, на який дерево, за твоїм бажанням, повинно впасти. Опісля рубай з протилежного боку, щоб дерево повалити. Розплануй собі працю так, щоб дерево впало на вільне місце поміж деревами та щоб воно не зависало на їх галуззі.

Починаючи свій перший заруб чи "карб", як його називають, зазначи два знаки: горішній на віддалі товщини дерева від другого. Опісля рубай напереміну, спочатку горизонтально на долішньому знаку, опісля похило збоку вниз на другому знаку і вибий кусень дерева поміж ними. Продовжуй цю працю, аж поки не дістанешся до середини дерева.

Щоб зрубати дерево - зроби два заруби, нижчий з того боку, куди дерево нахилилось. В тому напрямі воно впаде
Щоб зрубати дерево - зроби два заруби, нижчий з того боку, куди дерево нахилилось. В тому напрямі воно впаде

Тепер почни з другого боку дерева і зроби тут заруб яких три цалі понад рівнем нижчого знаку першого зарубу.

Вирубуй більші шматки дерева, а не купу дрібних трісок, бо з того кожний, хто сюди прийде, побачить, що працю виконував жовтодзюб. Уся справа в тому, щоб добре керувати своїми ударами.

А коли дерево падає, уважай на долішній кінець. Він часто зіскакує назад з пня. Ніколи не стій прямо за ним. Не одного жовтодзюба це убило. Коли пень тріщить і дерево починає валитися, поступи вперед у напрямі його падіння та одночасно і від зрубаного кінця.

Обчищення й обробіток дерева

Коли дерево лежить уже на землі, його треба обчистити, тобто обтяти галуззя і гілки, залишаючи чистий стовбур. Цю працю починаємо від грубшого кінця і йдемо в напрямі до вершка. Обтинай кожну галузку знизу по змозі при самому стовбурі.

Опісля розтинаємо стовбур упоперек на частини. Це називається "обробка". Рубай стовбур з одного боку до середини; ширина зарубу нехай буде наполовину менша, як товщина стовбура. Опісля оберни стовбур і рубай з другого боку зовсім подібно, аж поки стовбур не розпадеться.

Будування мостів

Як я уже казав, мої пластуни в Ашанті, виконуючи завдання піонірів, мусили збудувати майже двісті мостів. І мусили їх робити з усякого матеріалу, що був під рукою на місці.

Мости можна будувати на різні-прерізні лади.

Піонірські мости звичайно роблять з пов'язаних докупи стовпів.

В Індії, в Гімалайських горах, тубільці роблять мости з трьох линв, що їх напинають понад річку; щокілька ярдів ці линви сполучені кийками у формі букви "V" так, що одна линва править за кладку, а дві інші за поруччя по обидвох боках. Коли людина йде таким мостом, то він дуже хитається. Але ним усе ж таки можна переправитись на другий бік, і легко його змайструвати.

Найлегший спосіб перемостити вузький глибокий потік - це зрубати на березі дерево або й два поруч, щоб впали через потік. Опісля зрівняй сокирою верхню частину дерева. Дороби ще поруччя і маєш дуже добрий міст.

Простий міст
Простий міст можна зробити з двох "козлів". На малюнку показано, як частини складені. Всі в'язання квадратні, тільки одне - посередині - перехресне

Щоб перемостити річку, можна вжити теж дараби. Будуй її вздовж берега - у воді, якщо вона мілка, або на березі, якщо вона глибока. Коли дараба готова, прикріпи долішній кінець (той, що лежить долі водою), а другий відіпхни від берега, щоб течія занесла його на відповідне місце.

В Гімалаях тубільці роблять міст з трьох линв
В Гімалаях тубільці роблять міст з трьох линв

А в Кашмірі, в Індії, деколи «міст» складається з одної линви
А в Кашмірі, в Індії, деколи «міст» складається з одної линви

Том будує міст
ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 3. ТОМ БУДУЄ МІСТ.
Вузли, як знаєш, дають мостові міць.
Коли Том зв'яже міст, є на що дивитись!


Власні виміри

Кожний піонір повинен знати свої точні особисті виміри - ось так детально (подаю пересічні чоловічі виміри):

Кінцевий суглоб вказівного пальця або великого пальця - 1 цаль
Віддаль між розтягненими великим і вказівним пальцями - 8 цалів
Віддаль між розтягненими великим пальцем і мізинцем - 9 цалів
Від зап'ястка до ліктя (це теж довжина твоєї стопи) - 10 цалів
Від ліктя до кінця вказівного пальця (т. зв. "лікоть") - 17 цалів
Від середини колінного "яблука" до землі 18 цалів.
Розтягнені рамена, від кінця до кінця пальців, - т. зв. "сажень" - відповідають майже твоїй висоті.
Пульс б'є біля 75 разів на хвилину. Кожний удар трохи коротший за секунду.
Крок: крок має біля 2 і 1/2 стопи, більш-менш 120 кроків дорівнює 100 ярдам. При швидкій ході кроки коротші, ніж при повільній.
При швидкій ході перейдеш милю (англійську) в 16 хвилин, тобто приблизно 4 милі за годину.

Оцінка віддалі

Кожний пластун мусить вміти оцінювати віддаль від цаля до милі і більше.

Якщо пам'ятаєш докладно свої виміри, вони тобі дуже допоможуть при мірянні предметів. Також корисно зробити засічку на палиці, що відповідають одному цалеві, шістьом цалям, стопі, ярдові. їх можеш виміряти мірничою стяжкою, поки почнеш уживати палиці. Оцінку віддалі під час мандрівки зробиш на підставі часу тривання мандрівки та її швидкості. Припустім, що йдеш зі швидкістю чотирьох миль на годину. Якщо ти мандрував півтори години - то знаєш, що пройшов біля шести миль.

Віддаль можна оцінювати також звуком. Якщо бачиш гармату, що десь далеко стріляє, і порахуєш секунди, що пройдуть від зблиску, аж поки не почуєш звуку, - можеш сказати, як далеко від тебе ця гармата. Звук іде зі швидкістю 365 ярдів на секунду (стільки ярдів, скільки днів у році).

Перевір на основі власних спостережень:

На 50 ярдів можна ясно розрізнити уста й очі особи. На 100 ярдів очі виглядають як крапки. На 200 ярдів можна ще відрізнити ґудзики і подробиці одягу. На 300 ярдів можна ще бачити обличчя. На 400 ярдів видно рух ніг. На 500 ярдів колір одягу.

При більших віддалях знайди собі в уяві половину віддалі до того предмета. Оціни віддаль того пункту від тебе і помнож це число на два - одержиш віддаль до того предмета. Інший спосіб: відгадай найбільшу віддаль, на яку той предмет може від тебе знаходитись, а опісля найкоротшу, яка може бути - і поділи.

Предмети здаються ближчими, ніж вони насправді є: за ясного світла, що падає на предмет, або коли дивитись понад воду чи сніг, коли дивитись вгору чи вниз. Предмети здаються дальшими: в тіні, коли дивитися через глибоку долину, коли тло того самого кольору, коли спостерігач лежить чи стоїть навколішках, коли над землею мигтить гаряче повітря.

Віддаль через річку

Щоб оцінити віддаль через річку, вибери собі якийсь предмет "X", напр. дерево чи скалу, на протилежному березі навпроти твого табору "А" (дивись рисунок).

Витичивши трикутники, як показано на малюнку, можеш дізнатися про ширину річки з великою точністю
Витичивши трикутники, як показано на малюнку, можеш дізнатися про ширину річки з великою точністю

Йди під прямим кутом до напряму А-Х уздовж берега, скажімо, 90 ярдів. Перейшовши 60 ярдів, постав там палицю чи камінь, як точку "В". Дійшовши до точки "С", 30 ярдів від точки "В" і 90 ярдів від точки "А", повернись знов під прямим кутом і йди від річки, рахуючи кроки, аж поки не побачиш своєї палиці й дерева на протилежному березі річки в одній лінії. Число кроків, що ти пройшов від берега річки, тобто віддаль C-D, дорівнюватиме половині віддалі А-Х.

Оцінка висоти

Пластун мусить також уміти оцінювати висоту від кількох цалів до трьох тисяч стіп і більше. Він повинен уміти оцінити висоту тину, глибину рова, висоту підмурування, дому, дерева, вежі, горбка чи гори. Це легка справа, коли ти багато в тому вправлявся, але з книжки дуже тяжко того навчитися.

Щоб знайти висоту якогось предмета, як дерево чи дім, відійди від нього на одинадцять стіп чи ярдів або іншої довільної міри, і постав там іншого пластуна, щоб тримав палицю.

За допомогою пластової палиці, якщо ти позначив її цалевою поділкою, можеш визначити висоту дерева
За допомогою пластової палиці, якщо ти позначив її цалевою поділкою, можеш визначити висоту дерева

Тепер іди ще на віддаль одної, тобою вибраної міри, отже разом на віддаль 12 одиниць тої міри від предмета. В тому місці приложи око до землі й подивись на вершок дерева. Другий пластун посуває свою руку по палиці вгору чи вниз, аж поки твоє око, його рука і вершок дерева не будуть в одній лінії. Відміряй в цалях віддаль руки пластуна від землі на палиці: кількість тих цалів відповідатиме висоті предмета в стопах. Ти можеш ужити довільної одиниці міри, щоб тільки було відношення одинадцять до одного, тоді цалі на палиці відповідатимуть стопам висоти предмета.

(Примітка перекладача: Бо одна стопа має 12 цалів).

Вага й кількість

Ти повинен також уміти оцінювати вагу - листа, що важить одну унцію, фунт риби чи картоплі, або мішок висівок, а також правдоподібну вагу чоловіка за його зовнішнім виглядом. Того можна теж навчитися тільки практичними вправами.

Вчись також оцінювати кількість; скажи, раз тільки кинувши оком, скільки приблизно людей в якійсь групі, в автобусі або й у великім натовпі, скільки овець у череді, фігур на таці тощо. Вправлятися в тому можеш постійно сам - на вулиці й серед поля.

ГУРТКОВІ ВПРАВИ В ПІОНІРСТВІ

Вправляй в'язання вузлів на час, влаштовуючи змагання пластунів парами. Тих, що програли, єднай знов у пари, нехай вони далі змагаються, поки не знайдеш того, хто найповільніше в'яже вузли. Таким чином (можеш його застосувати і в інших ділянках пластування!) найслабший дістане найбільше вправи, а змагання, щоб не бути найгіршим, так само завзяте, як коли б ішлося про перше місце чи нагороду.

Таким двигуном можна порушати й тяжкі колоди чи інші тяжкі предмети
Таким "двигуном" можна порушати й тяжкі колоди чи інші тяжкі предмети

Дуже цікаві змагання у в'язанні вузлів у темноті. Гуртковий гасить світло на кілька секунд, назвавши вузол, що його треба зав'язати. Замість гасити світло, можна змагунам зав'язати очі.

Зроби моделі мостів за допомогою пластових палиць, зв'язуючи їх докупи мотузом чи линвою.

Хижу для гуртка можна збудувати, склавши тички у стіжок і прикривши так зроблений скелет дерниною
Хижу для гуртка можна збудувати, склавши тички у стіжок і прикривши так зроблений скелет дерниною

Просту дарабу можеш зробити з ковбасок - тобто з непромокальних покривал, наповнивши їх соломою чи сухим листям. Прив'яжи їх до скелету з пластових палиць
Просту дарабу можеш зробити з "ковбасок" - тобто з непромокальних покривал, наповнивши їх соломою чи сухим листям. Прив'яжи їх до скелету з пластових палиць

ГРА ПЛАСТОВИЙ КРОК

Роз'ємний суддя розміщує три особи або три групи, по змозі різнорідно одягнені, що несуть кожна інші предмети (як палицю, вузлик, папір тощо) у віддалях від 300 до 1200 ярдів від старту. Якщо навколо вештаються ще й інші люди, тоді ці групи повинні стояти навколішках на одному коліні або бути в такій позиції, щоб їх можна було відрізнити від звичайних перехожих. Роз'ємний суддя встановлює три точки у великому крузі, яких 1/4 милі, що його змагуни мають оббігти, по змозі з кількома скоками.

Змагуни вирушають і біжать до точки ч.І. Тут роз'ємний суддя подає їм напрямок за компасом тієї групи, що про неї мають дати повідомлення. Кожний змагун, побачивши групу, пише повідомлення, в якому подає:

1. Скільки осіб у групі.
2. Як вони одягнені або чим відрізняються.
3. їх місце перед орієнтаційним знаком поблизу них.
4. Оцінку віддалі від свого місця.

Тепер змагун біжить на другу точку і повторює те ж саме з іншою групою і т. д.; вкінці біжить зі своїми повідомленнями до кінцевої мети.

Оціночні бали: Найвища оцінка - 5 балів за докладне і повне повідомлення про групу, тобто разом за ціле змагання - 15 балів. Один бал віднімається за кожних 10 секунд пізнішого доручення повідомлень на кінцевій меті від часу, коли це зробив перший змагун. Бал чи півбала віднімається за помилки та пропущення у повідомленні.

<<< назад | зміст | вперед >>>








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.