Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Бейден-Пауел. Пластування для хлопців

РОЗДІЛ III. ТАБОРОВЕ ЖИТТЯ

Гутірка при ватрі ч.9. Табірництво

Дехто каже, що в таборі "собаче життя". Так, жовтодзюб може вважати його трудним і невигідним. Але для старого пластуна тут зовсім не "собаче життя"; він уміє порадити собі і влаштуватися вигідно. Якщо нема шатра, він не буде сидіти на зливі й у холоді, але почне майструвати сховище чи хижу. Він підшукає для того відповідне місце, щоб вода не залила його, коли зірветься буря з дощем. Опісля розкладе собі таборову ватру та зробить собі з папороті чи соломи м'який матрац.

Старий пластун - повний винахідливості. Він завжди дасть собі раду в усяких труднощах чи невигодах.

Місце під табір

Коли ти вибираєшся таборувати, мусиш насамперед вирішити, де має стояти твій табір і який він має бути.

Що ближче він буде до твого дому, то менші витрати на дорогу.

На мою думку, найкраще місце під табір у лісі чи близько лісу, в якому маєш дозвіл зрубувати дерево для опалювання і на будову колиби. Отож, якщо ти знаєш по сусідстві власника лісу,

що дозволить тобі користуватись якимсь його кутком - твоє щастя. У лісі буває вогкий ґрунт, а в негоду капає з дерев. Зверни на те увагу. Якщо збудуєш добру непромокальну колибу, то шатра не потребуєш.

Морське побережжя теж добре місце під табір, якщо знайдеш таку місцину, де можна дістати човни і купатися. Інколи можеш дістати для користування "гаусбот" (мешкальний човен). Тільки не забувай про добру воду для пиття й дерево для опалювання.

Шатро підвищене чи з стінкою - улюблена модель шатра дослідників у багатьох частинах світу
Шатро "підвищене" чи з "стінкою" - улюблена модель шатра дослідників у багатьох частинах світу

Можеш теж вибратись у гори, на пустирі чи на річку і дістати дозвіл там розтаборитися.

Вибираючи місце під табір, завжди думай про те, що буде, коли настане дощова й вітриста погода. Вибирай найсухіше і найзатишніше місце, недалеко від доброї води - це найважливіша справа першої ваги. І впевнися, що твоя питна вода чиста.

Мандрівні табори

Багато пластунів надає перевагу мандрівним таборам над сталими.

Очевидно, приємніше мандрувати завжди в нових околицях; але щоб мати справжню радість з мандрівного табору, на те треба доброї погоди.

Коли хочеш влаштувати мандрівку, мусиш насамперед вибрати маршрут в околиці, яку хочеш побачити, й визначити на карті, де плануєш переночувати. Переконаєшся, що пройти яких 5 миль на день - цілком відповідає твоїм бажанням.

Щоб перевезти шатра, покривала, непромокальне рядно тощо, для цього найліпше зробити собі двоколісний візочок.

Наприкінці щоденного походу попроси дозволу від селянина розбити табір на полі або переспати в його клуні, особливо в дощову погоду.

Шатра

Поки будеш знати, якого типу шатра тобі треба, мусиш вирішити, чи воно призначене для сталого чи для мандрівного табору.

Для сталого табору, з якого не думаєш нікуди рухатися, найкраще підходять шатра, що їх уживають дослідники, так звані шатра підвищені чи шатра зі стінкою. Вони незрівнянні своєю вигодою й надають таборові чепурного вигляду.

Якщо вони мають подвійну стріху, тоді вони зовсім непромокальні, навіть якщо діткнутися шатра зсередини. Подвійна стріха затримує на жаркому сонці холод, а в морозну погоду - тепло.

Малі пластові шатра також дуже добре надаються для таборування, якщо можеш дістати два чи більше таких шатер для кожного гуртка. Під час зимових місяців можеш сам собі зробити власне шатро - і це взагалі найкраще, бо воно найдешевше.

Таборовий виряд

Найближче твоє завдання - подбати про виряд, тобто придбати все потрібне, напр.: куховарський посуд, відра, знаряддя тощо. Ось приблизний список того, що може придатися у сталому таборі (в мандрівному чи нетривалому таборі - все те не конче потрібне!):

Для шатра: Відро, ліхтарня і свічки; сірники, молоток, мідниця, лопата, сокира, звій мотузка, гуртковий прапорець і ремінець для завішування речей на тичку в шатрі.

Для кухні: Сковорода або ринка з покришкою, пательня, котел, рожен, сірники, відро, різницький ніж, ополоник, ганчірки, мішки на картоплю тощо.

Для кожного пластуна: Непромокальне рядно-підстилка, два покривала, шнурок чи ремінці для їх зв'язування, сінник (потрібно соломи й шнурка, щоб його наповнити в таборі), мішечки на харчі. Важливо придбати досить мішків для спання чи покривал, щоб кожний пластун міг мати своє окреме ліжко.

Особистий виряд: Кожний пластун буде потребувати:

Повний пластовий однострій включно з капелюхом.
Піжаму або нічну білизну, хлібник чи торбу,
светр, рушник,
дощовик, приладдя для латання,
запасні черевики, ніж, вилку й ложку,
купальний одяг, тарілки, горня чи їдунку,
хусточки до носа, сірники,
мило, гребінець, зубну щітку до зубів - все разом у торбині.

Кожний досвідчений таборовик має при собі в таборі три-чотири малі полотняні мішечки, в яких можна зберігати харчі. Очевидно, він приготовляє собі їх перед виїздом у табір.

Мішечок на харчі може і не бути більший, як 6 цалів завглибшки і 3 цалі завширшки і повинен мати засилену в горішньому рубці стяжку для зав'язування.

Коли ти вже це робиш, зроби собі ще й кілька більших мішечків, щоб у них тримати всякі дрібниці, як: мотузок, запасні ґудзики, коробку на голку, ножички тощо.

Я маю також полотяні мішечки, в яких тримаю черевики, щоб не забруднили одягу, що з ними разом запакований.

Харч

Коли вживаєш свіжого м'яса, переконайся, чи воно справді свіже і запам'ятай собі, що яйця, рис і каші краще зберігаються. Овочі легко зварити; вони добрі для їжі. Шоколад дуже пригодиться в таборі й у поході.

Найкращий хліб для табору такий, як його вживають бури і майже всі південно-африканські ловці, так званий "раскс". Його легко зробити. Купуєш у пекаря за півціни черствий хліб, краєш його на грубі скиби чи грінки і печеш їх у печі або припікаєш на гарячому вогні, доки аж зовсім затверднуть. Вони добре заміняють хліб. Свіжий хліб у таборі дуже легко плісніє, кисне або черствіє.

Розкладання табору

У пластовому таборі не розбиваємо наметів рядами чи вуличками як у військовому обозі, але розкидаємо їх поодинокими гуртками: 50 чи 100 або й більше ярдів один гурток від одного, у великому колі, навколо намету виховника, що творить разом з прапором і таборовою ватрою звичайно осередок табору.

Розбивання шатер

Як уже вибереш собі місце під табір, розбий своє шатро так, щоб вхід не був проти вітру.

Можеш сміятися з дощу, коли ти правильно натягнув шатро
Можеш сміятися з дощу, коли ти правильно натягнув шатро

Том іде таборувати
ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 4. ТОМ ІДЕ ТАБОРУВАТИ.
Повний надій до табору прийшов.
Що шатро линви держать - відразу пізнав.

Коли надходить злива, викопай навколо шатра рівчачок - 3 цалі завглибшки - щоб його не залила вода. Цей рівчачок має відводити воду кудись униз з горбка. Викопай ямку завбільшки з горнятко відразу біля долішнього кінця шатрового паля, і встроми туди цей паль, коли надходить дощ. Це дасть тобі змогу звільнити відразу усі шнури, що від вогкості корчаться.

Постачання води

Коли там є джерело чи струмок, треба найкращу його частину зберігати в чистоті й охайності, щоб мати воду для пиття. Далі вниз по течії можна визначити місце для купання, прання тощо.

Пластуни завжди дбають про те, щоб зберегти воду для пиття якнайчистішою, бо інакше можуть захворіти.

В кожній воді буває багато мікробів, замалих, щоб їх можна побачити без мікроскопа. Деякі з них небезпечні, інші ні. Ніколи не знаєш, чи в воді нема небезпечних мікробів; якщо маєш сумніви щодо води, найкраще вбити всі зародки переваренням води. Поки будеш пити - охолоди її знов. При переварюванні води не досить тільки закип'ятити її і відразу відставити; її треба поварити з 1 /4 години, бо ці зародки дуже міцні створіння і, щоб їх убити, треба довго кип'ятити.

Кухні

Вогонь для варіння розкладаємо за вітром, тобто в тому напрямі від табору, куди віє вітер, щоб дим і іскри з вогню не летіли на шатро.

Старі пластуни завжди дуже дбають про надзвичайну чистоту в кухні, бо коли навколо сміття й залишки, на них громадиться мушня, що легко може затруїти їжу, а від того пластуни можуть захворіти.

Тому завжди зберігай у кухні і навколо неї якнайбільшу чистоту.

Для того треба мати дві ями - одну мокру, а другу суху. Це звичайні діри в землі, приміром коло 18 цалів і завглибшки щонайменше дві стопи. Мокру яму покриваємо зверху шаром соломи чи трави і через нього ллємо помиї. Цей покрив затримує нечистоти і не дозволяє, щоб вони осідали на землі. Цю солому чи траву треба щодня палити і давати нову.

До сухої ями скидаємо все, що не горить. Коробки від консерв насамперед палимо і склепуємо наплоско - аж тоді кидаємо до сухої ями. Пали все, що можеш, бо яма буде дуже швидко повна. Сміття треба щовечора прикрити шаром землі.

Лятрини (туалети)

Друга важлива для здоров'я пластунів справа - це викопати рівчак, що служитиме за лятрину. Всі пластуни мусять запам'ятати, що перше, про що треба подбати, прибувши на місце таборування - це лятрина.

Ще поки розіб'ємо шатра і розпалимо вогонь, треба викопати лятрину й побудувати навколо неї заслону. Рівчак має бути дві стопи завглибшки, три стопи завдовшки і одну стопу завширшки, щоб той, хто ним користується, міг присісти і розставити ноги - одну по одному, а другу по другому боці рівчака. Справивши потребу, вкинь грубу верству глини і, після кількаденного користування, цілий рівчак прикрий старанно землею.

Навіть у таборі на одну ніч пластуни повинні викопати собі лятрину. І навіть, відійшовши з табору, пластун завжди випорпає собі малу ямку кілька цалів завглибшки, що її після справлення потреби знов засипле. Занедбання того не тільки робить місце нездоровим, але також відбирає у селян і господарів охоту давати пластунам поле під таборування. Отож, пластуни, не забувайте про це!

СЛОВО ДО БАТЬКІВ

Таборування - це важлива частина пластування, що манить хлопця і дає нагоду навчити його самодовір'я і зарадності та зміцнює при тому здоров'я.

Деякі батьки, що самі ніколи не жили таборовим життям, дивляться на таборування з острахом, думаючи, що воно може надто суворе й надто ризиковане для їх хлопців. Але коли вони побачать, що їх юнаки вертаються повні здоров'я і життєрадісності, зміцнені морально щодо практичної мужності й товариськості, - не зможуть не оцінити користі, що дає таке перебування поза домом.

І тому я щиро сподіваюся, що батьки не ставитимуть хлопцям будь-яких перешкод у тому, щоб вони провели так свої вакації.

ТАБОРОВИЙ ПОРЯДОК

Ось два проекти денного порядку в таборі:

7.00 Вставання, провітрювання постелі, умивання тощо.
8.00 Підняття прапора, молитва (Деколи краще після перевірки).
8.15 Снідання.
9.45 Перевірка порядків (Звіт).
10.00 Практичне пластування, плавання.
13.00 Обід.
13.30-14.30 Відпочинок (обов'язковий!).
14.30-17.30 Пластові ігри поблизу, плавання.
18.30 Вечеря й дозвілля.
20.30-21.30 Таборова ватра (або: 21.00-23.00 нічні вправи).
21.30 Спати.
22.00 Гасити світла. Тиша.

7.00 Вставання, провітрення постелі, умивання тощо.
8.00 Підняття прапора, молитва.
8.15 Снідання.
10.00 Перевірка порядків.
10.15-12.00 Пластові заняття.
13.00 Обід.
13.30-14.30 Відпочинок,
14.30-17.00 Чай з сухарцями.
17.30-20.00 Розваги і таборові ігри.
20.00 Какао.
20.30-21.30 Таборова ватра.
22.00 Гасити світла.

Для постійних наказів і денного порядку треба зготовити таблицю оголошень. Позаду бачиш їдальню гуртка
Для постійних наказів і денного порядку треба зготовити "таблицю оголошень". Позаду бачиш їдальню гуртка

Купання і плавання

В таборі купіль - це одна з твоїх утіх і один з твоїх обов'язків. Утіха - бо купатися приємно, а обов'язок, бо жоден хлопець не може вважати себе справжнім пластуном, поки не вміє плавати і рятувати життя у воді. Але купіль має і свої небезпеки, що на них кожний пластун мусить бути приготований.

По-перше - небезпека корчів. Якщо купаєшся раніш, як півтори години після їди, поки пожива стравлена, легко можеш дістати корчі. Корчі зігнуть тебе в жахливих болях у дві погибелі так, що ти не можеш рухати ні руками, ні ногами, і ти потопаєш. Так можеш утопитися, і це - тільки твоя вина.

Коли йдемо купатися, мусимо завжди поставити купелеву сторожу - двох добрих плавців, що самі не купаються, але, роздягнені, готові в кожну хвилину скочити в воду й допомогти купальникові в біді. Сторожі не можна купатися, поки всі інші не вийдуть з води. Рятувальна линва теж мусить бути на витягнуту руку.

Багато хлопців тратить щоліта життя через нерозум, бо, купаючись, не думає про ті справи. Купатися можна дозволити тільки в безпечних місцях і під суворим наглядом.

Порушення чужої власности

Подбай про дозвіл від власника землі, поки вступиш на неї. Без дозволу не маєш права зійти де-небудь з дороги, але кожний власник дасть тобі такий дозвіл, коли прийдеш до нього і скажеш, хто ти такий і що хочеш робити. Коли йдеш їхніми полями, пам'ятай передусім, щоб:

1) залишити всі ворота так, як ти їх застав,
2) якнайменше турбувати звірят і дичину,
3) не нищити тинів, збіжжя чи дерев.

Паливо, що його потребуєш, не смієш брати без попереднього дозволу. Ні в якому випадку не витягай з живоплоту сушняк, що ним залатали дірку.

Лінюхи в таборі

В таборі - багато простору. Але там немає місця для однієї породи людей, а саме для хлопця, що не хоче прикласти рук до багатьох дрібних завдань, що їх треба виконати. Тут немає місця для лінивців і нарікалів - ба, для них немає місця взагалі в пласті, а в таборі і поготів.

Кожний хлопчина мусить допомагати, і то допомагати охоче, щоб зробити табір вигідним для всіх. Так зростає дух побратимства.

Таборові ліжка

Є багато способів, як збудувати вигідне ліжко в таборі, але завжди треба постелити між тілом і землею непромокальне рядно. Добре, лягаючи, постелити грубо натяту траву, солому чи папороті.

Думаю, що ти ніколи не переконаєшся, скільки в тебе твердих клубів, поки не переспиш раз на голій землі, не підстеливши під себе ні соломи, ні трави.

Очевидно, кожний пластун знає, що найвразливіше місце - це бедрова кість. Коли тобі доведеться спати на твердій землі, то пам'ятай про те, що вся таємниця, як зробити собі вигоду, в тому, щоб вигребти малу ямку, завбільшки в чайну чашку, де б можна примістити бедро. Це робить велику різницю при спанні. Нічний відпочинок - це важлива справа; хто добре вночі не виспиться, той швидко вичерпається і не зможе виконувати так добре денної роботи, як той, що вигідно виспався. Тому моя добра порада: зроби собі добрий грубий матрац із соломи.

ТОМ ВИСИПЛЯЄТЬСЯ
ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 5. ТОМ ВИСИПЛЯЄТЬСЯ.
І казали йому: багато покривал під себе давай!
Але він знає краще - тому замерзає.

Як зробити матрац

Коли хочеш зробити матрац, змайструй собі таборовий ткацький станок і зроби на ньому матрац з бадилля, папороті, вересу, соломи чи трави, шість стіп завдовжки і дві стопи і дев'ять цалів завширшки. На тому ж станку можеш плести мати з соломи, щоб з них робити шатра, сховища чи стінки.

Можна зробити собі ліжко ще й іншим способом, а саме: ушити великий мішок з брезенту чи грубого полотна, шість стіп завдовжки і три стопи завширшки; в мандрівці можна там скласти свій виряд, а в таборі можна його випхати соломою, листям чи папороттю тощо, і вживати як гарного м'якого матраца.

У такому мішку для спання можна таборувати й без шатра
У такому мішку для спання можна таборувати й без шатра

Подушка теж дуже вигідна в таборі. Для цього потрібний сильний мішечок, коло двох стіп завдовжки і одну стопу завширшки.

Його можна самому собі зробити. Вдень послужить він тобі за мішок на одяг, а вночі - за подушку. Випхати треба її власним одягом, гарно складеним і звитим.

Я часто вживав своїх черевиків за подушку, завивши їх у сурдут, щоб не розсувалися.

Таборові вигадки

Таборові свічники можна зробити з шматка дроту, скрутивши його в малу круглу спіраль, або з надколеної тріски, застромленої у стіну; можна теж встромити свічку сторч у глину чи в дірку у великій картоплині. Скляну заслону на свічку можеш зробити, відтявши дно у пляшці й встромивши її сторч у землю з свічкою в шийці. Дно у пляшці можеш відтяти, коли наллєш у неї води на цаль чи півтори заввишки і поставиш на жар ватри: коли розігріється, трісне на рівні води. Або обкрути раз навколо пляшки шнурок і тягай його швидко в один і другий бік, аж поки те місце пляшки не розпечеться; в тому місці вона трісне, коли стукнути або скласти її в холоду воду. Але пам'ятай, що розбите скло - небезпечна річ у таборі.

Є різні способи, як зробити собі таборовий свічник
Є різні способи, як зробити собі таборовий свічник

Як сидіти в таборі

Треба тобі дещо знати про те, як сідати в мокрому таборі. Замість сідати, ти тільки присідаєш. Тубільці в Індії присідають на п'яти, але це дуже важко, якщо до цього не звикнеш змалку. Трохи воно легше, коли підкласти собі під п'яти скісний камінь або дерев'яний клин.

Південноафриканські бури й інші таборовики присідають на одній п'яті. Воно відразу теж трохи мучить.

Розведення вогнищ

Індіани завжди вміли дуже спритно поводитися з вогнем. Вони вживали чотирьох родів вогнища. Ватра Ради всередині "Ті-Пі" - це обрядовий рід вогню. Ватра Приязні - трохи більша за першу - може зігріти кожного в оселі. Сигнальну Ватру будували для висилання димових знаків. Куховарська ватра - це дуже малий вогник з жевріючою червоногарячою гранню. Пластуни вживають таких самих родів вогню.

Старий таборовик має свою власну методу присідати так, щоб не доторкатись до землі
Старий таборовик має свою власну методу присідати так, щоб не доторкатись до землі

Очищення місця

Перш ніж запалити вогонь, згадай про те, що робить в такому випадку кожний лісовик; він усуває навколо всю траву, сухе листя, папороть, верес, щоб перешкодити вогневі перекинутися на траву чи кущі, що довкола нього. Не одну велику лісову пожежу спричинили молоді жовтодзюби, бавлячися з вогнем, що їм здавався таборовою ватрою. Там, де є небезпека, що може загорітися трава, тримай напоготові галуззя чи старі мішки, щоб задушити вогонь.

Пластуни завжди повинні бути на сторожі, щоб відразу могти загасити лісову пожежу, що в будь-який час може випадково знятися; це буде їхнім "добрим вчинком" перед власником лісу чи людьми, що їх стада і збіжжя можуть бути в небезпеці.

Приготування вогню

Вчитися запалювати ватру з того, що "хтось чув, як хтось казав" - ні на що не придасться. Єдиний спосіб - вважати на подані тут вказівки - і опісля самому практично вчитися готувати й запалювати вогонь.

В книжці п. н. "Два малі дикуни" подано такі віршовані вказівки, як приготувати вогонь:

"Насамперед звій сухої з берези кори,
Далі м'які сухенькі галузки клади,
А накінець смеречини, щоб котел кипів,
Щоб ти собі біля ватри, як вдома сидів".

Пам'ятай, що звичайна хиба початківця - це його спроба зробити великий вогонь. Ніколи не побачиш лісовика, щоб таке робив; він уживає для свого вогню якнайменшу кількість палива. Насамперед назбирай палива. Зелене свіжостяте дерево нікуди не годиться, так само й сушняк, що довго лежав на землі. Проси дозволу обламувати сухе галуззя з дерев.

Все, що потребуєш - це один сірник, коли так збудуєш вогонь
Все, що потребуєш - це один сірник, коли так збудуєш вогонь

Коли приготовляєш вогонь, поклади кілька полін плоско наспід, особливо тоді, коли ґрунт вогкий. На них поклади підпалку, тобто дрібні тріски, хмиз чи інший матеріал, що легко займається від сірника. На тому збудуй стіжок з тонких гілок чи трісок з сухого дерева так, щоб спирались одні на одних й на підпалку. Це називаємо "ядром ватри".

Добре ядро зробимо легко, розколовши дерево на кілька полінець чи трісок, як на рисунку. Це називаємо "запальником". Коли його покладемо сторч, розколеним кінцем униз, тоді він швидко займеться ясним полум'ям.

На ядро кладемо кілька грубших трісок, щоб зробити більший вогонь.

Як запалювати вогонь

Це все запали, підклавши сірник під підпалку.

Коли дерево вже справді загорілось, приложи грубшого пруття, а далі полін.

Жовтодзюб, запаливши вогонь, гасить сірник і відкидає його на землю. Лісовик же, перш ніж сірник відкинути, переламає його наполовину. Чому? Коли сірник ще зовсім не згас і ще тліє, впече його в руку і так зверне на себе увагу.

Том робить вогонь
ТОМ-ЖОВТОДЗЮБ Ч. 6. ТОМ РОБИТЬ ВОГОНЬ.
Щоб запалити вогонь - він все приготував, як видно.
Та радости в нього з того ні трішки не видно.

Різні роди вогнищ

При куховарському вогні важлива річ, щоб мати багато червоногарячого жару. Три великі поліна умістіть на землі у формі зірки, як спиці в колесі, щоб середні кінці були спрямовані в вогонь. Такий вогонь ніколи не погасне, бо коли поліна надгорять, досить їх підсунути досередини, щоб витворилась свіжа грань. Вогонь, добутий таким способом, дає дуже мало полум'я і диму.

Коли хочеш, щоб вогонь горів ясним полум'ям цілу ніч, щоб світив або грів, зроби зірчастий вогонь; одне поліно повинно бути таке довге, щоб сягало аж до твоєї руки; тоді можеш його час від часу підсунути досередини, причому не треба тобі вставати.

Щоб вогонь тлів цілу ніч, прикрий його купою попелу. Вранці легко роздуєш жар, і вогонь буде готовий для вжитку.

Ось як у Північній Америці роблять вогонь для огрівання шатра:

Вбий у землю два сильні палі, на відстані коло чотирьох стіп один від одного, обидва легко нахилені назад. Зрубай молоду деревину з пнем, яких шість цалів завтовшки; розріж його на частини, чотири стопи завдовжки. Поклади три чи більше таких полін одне на одне, спираючи їх на вбиті в землю палі. Цей "рефлектор" творитиме задню стінку ватри. Тепер поклади два короткі поліна по боках вогню, і третє впоперек них так, щоб закрило вогонь спереду. Всередині цього квадрата збудуй стіжковату ватру; вона даватиме багато тепла. Зрозуміло, квадрат треба збудувати в напрямі проти вітру.

Пальником з сухого дерева легше запалити вогонь
"Пальником" з сухого дерева легше запалити вогонь

Гасіння вогню

Пластун дуже уважає на вогонь. Скориставшися вогнем, він не відійде з того місця, поки його добре не загасить. Вогонь треба гасити водою й землею і треба його добре затоптати, щоб не залишилася жодна іскра, що могла б пізніше спричинити пожежу. Вкінці кладемо на вогнище кусник дернини, що його ми викопали там перед запалюванням вогню, щоб ані сліду не було по вогнищі.

Зірчастий вогонь творять поліна, зложені як шпиці в колесі
"Зірчастий вогонь" творять поліна, зложені як шпиці в колесі

У таборі здадуться щипці до вогню. їх можна зробити з букового чи іншого жилавого кийка, в чотири стопи завдовжки й цаль завгрубшки. Вистружи його всередині більш-менш до половини; вложи цю середню частину в гарячий жар на кілька хвилин і опісля зігни кийок, аж поки обидва кінці зійдуться. Тоді стесуєш внутрішню частину кінців, щоб краще хапали, і маєш готові щипці.

Вогонь з заслоною уживають у Північній Америці, щоб огрівати шатро, особливо коли таборують взимі
Вогонь з "заслоною" уживають у Північній Америці, щоб огрівати шатро, особливо коли таборують взимі

Як зробити вогонь без сірників
Що ти зробиш, коли тобі треба розпалити вогонь і не маєш сірників?

Виріж середину кийка, поки його зігнеш на щипці для вогню
Виріж середину кийка, поки його зігнеш на щипці для вогню

Зулуський хлопець поборює цю трудність так: він вишукує кусень твердого прутика і вертить ним дірку в м'якому дереві. Внаслідок дуже швидкого свердлування йому вдається розжарити дерево, яке опісля запалює суху траву чи лико з кори дерева, а ними він уже розпалює вогонь.

З Південної Африки до Австралії - далеченька дорога, тисячі миль через океан. А проте, коли приїдеш до Австралії, побачиш, що тубільці мають тут багато подібних звичок і багато таких самих хитрих вигадок, як їх вживають дикуни Південної Африки.

Австралійський хлопчина запалює вогонь свердлуванням палички в м'якому дереві
Австралійський хлопчина запалює вогонь свердлуванням палички в м'якому дереві

Червоношкірі індіани Північної Америки мають теж свій спосіб розпалювати вогонь, і їхнім способом дуже часто користуються пластуни.

Щоб розпалити вогонь, хлопець бере веретено з твердого дерева, тримає його сторч однією рукою, охороняючи собі долоню куснем дерева чи каменем, і прудко крутить ним за допомогою лука, обкрутивши веретено тятивою.

Кінець веретена крутиться на дощині з м'якого дерева, що її хлопець притримує ногою.

Ямка, зроблена веретеном, сполучена з малим зарізом збоку дощинки, щоб жар з-під веретена міг впасти в цей малий отвір і запалити губку, що її там хлопець примістив.

Так то хлопець, що раз навчився цього способу робити вогонь і знає, який рід дерева для цього вжити (бо не кожне дерево годиться), може йти в ліси без коробки сірників і все ж таки може загрітися чи зварити собі їжу, коли тільки захоче, запалюючи вогонь лісівницьким способом.

Тубільці на Борнео роблять вогонь, потираючи дерево гнучким прутом
Тубільці на Борнео роблять вогонь, потираючи дерево гнучким прутом

Червоношкірі індіани й пластуни вживають луку й свердла, щоб запалити вогонь
Червоношкірі індіани й пластуни вживають луку й свердла, щоб запалити вогонь

Сушіння одягу

У таборі не раз доводиться змокнути. Побачиш, що жовтодзюб у такому випадку ходитиме в мокрому одязі, поки не висохне на ньому. Старий пластун ніколи так не робить, бо так легко можна застудитися.

Коли змокнеш, скинь з себе при першій нагоді мокрий одяг і висуши його, навіть якщо не маєш в що переодягнутися. Мені не раз таке траплялося. Я сидів нагий під возом, а одяг сушився над вогнем.

Для сушіння одягу зроби вогонь з гарячим жаром та побудуй над ним малу клітку у формі вулика, й одяг на ній швидко висохне.

У гарячу днину небезпечно сидіти в промоклому від поту одягу. На західному побережжі Африки я завжди носив запасну сорочку на плечах, зав'язавши рукави довкола шиї. Скільки разів я затримувався, скидав з себе спітнілу сорочку й надягав суху, що сушилася до сонця на моїх плечах. Тому я ніколи не захворював, хоч майже всі інші хворіли.

Порядок

Таборище повинно бути завжди чисте й охайне, не тільки (як я уже казав) з уваги на мухи, але й тому, що пластун повинен бути завжди охайний, де б він не був. Якщо ти неохайний в таборі, завжди будеш тільки жовтодзюбом і ніколи не буде з тебе справжнього пластуна.

Віником дуже легко підтримувати чистоту в таборі; його можеш зробити, тісно обв'язавши кілька гілок берези довкола держака.

Пластун дбає теж про порядок у своєму шатрі, ліжку чи кімнаті. Його можуть раптово викликати на тривогу або може трапитися інша несподіванка, і якщо він не знає докладно, де його речі, то буде довго вовтузитися, особливо коли його викличуть серед ночі.

Отож, лягаючи спати, навіть удома, звикай складати свій одяг і так його примістити, щоб ти міг знайти його відразу напотемки і швидко одягтися.

Таборові ватри

Пісні, декламації і малі скетчі можна влаштовувати при таборовій ватрі, і кожний пластун повинен і щось від себе вкласти до програми, хоч би він і не довіряв своїм здібностям.

Поодинокі гуртки відповідають за готування програми на кожний вечір у тижні. Так гуртки можуть приготуватися до ватри наперед.

Відчищення місця після відбуття табору

Ніколи не забувай, що вигляд місця, де відбуто табір, свідчить про те, чи його вживав порядний гурток або курінь, чи ні. Жодні сяк-так годящі пластуни не залишають забрудненого таборища. Вони заметуть і закопають чи спалять кожний залишок сміття. Селяни не мусять тоді самі чистити поля по вашім від'їзді, і тому вони охочіше дозволять вам знову його вживати.

Таборова ватра - це найщасливіші хвилини таборування. Співи, декламації і малі сценічні ігри складають програму
Таборова ватра - це найщасливіші хвилини таборування. Співи, декламації і малі сценічні ігри складають програму

Залишити по собі засмічене й неупорядковане місце таборування - це велика ганьба для куреня, гуртка чи й самітного таборовика.

Пам'ятай, що згортаючи табір, ти маєш залишити тільки дві речі:

1. Ніщо.
2. Подяку власникові поля.

Заплата

Друга справа, про яку треба пам'ятати, така: коли ти користувався полем селянина, йому належить винагорода за те. Якщо не платиш грішми, можеш це зробити іншим чином: виконай якусь корисну для нього працю. Можеш направити йому тин чи ворота, виполоти бур'ян тощо.

Ти повинен завжди робити добрі вчинки селянинові й людям, що живуть близько табору, щоб вони були раді з твого перебування в їх околиці.

ГУРТКОВІ ВПРАВИ В ТАБІРНИЦТВІ

Найкраща вправа в таборуванні - таборувати, коли тільки можливо: поодинокі ночі, вкінці тижня і довші табори.

Коли йдеш у табір з куренем, не забувай, що дуже важлива річ - мати кілька "постійних наказів", що їх можна в разі потреби час від часу доповнювати. Гуртковий провідник відповідальний за те, що його пластуни їх точно виконують.

Охоплюючи денний порядок, такі накази приписують, щоб кожний гурток таборував окремо від інших; вони теж доручають влаштовувати змагання щодо чистоти й порядку в шатрах і довкола них.

Шатра кожного гуртка звичайно приміщені разом, досить далеко від шатер другого гуртка, але не далі, як на віддаль голосу від шатра виховника, що звичайно збудоване посередині.

На купання в таборі треба звернути дуже пильну увагу, щоб неплавці не лізли в небезпечну воду.

Треба точно дотримуватися таких приписів:

1. Пластун може купатися тільки під особистим наглядом чергового старшини або призначеної ним для цієї мети відповідальної старшої особи. Передовсім треба дослідити, чи місце безпечне та зробити все потрібне для цього, включаючи приготування рятівничої линви.

2. Визначити сторожу з двох добрих плавців, по змозі вишколених плавців і рятівників життя; вони - роздягнені, на човні чи, відповідно до обставин, на березі - мусять бути готові кожної хвилини допомогти хлопцеві в потребі. Вони не сміють самі купатися, поки всі інші не залишать води.

Організація Скаутів Америки вживає так зв. "системи двох". Пластунів ділять на пари. Кожний з обидвох хлопців є приблизно однаково добрим плавцем. У воді кожний хлопець відповідальний за безпечність другого з його пари. Черговий старшина наглядає над цілою групою.

Як зробити таборовий ткацький станок. Вбий у землю поруч 5 коликів заввишки дві стопи і шість цалів (І ряд). Навпроти цього ряду вбий у землю на віддалі 6-7 стіп два колики теж в одній лінії (II ряд) й прикріпи до них поперечку (отже рівнобіжно до І ряду), або вбий теж 5 коликів. Від кожного колика І ряду натягни до поперечки II ряду мотузку чи шпагат і там їх прив'яжи. Продовження мотузків поверни назад через І ряд; залиш їх яких 5 стіп довшими та прив'яжи їх до вільної поперечки чи пак ткацького "валка". Так мають іти від кожного колика І ряду мотузки до II ряду й далі назад до вільної поперечки, і сюди вони повинні бути прив'язані на такій віддалі одні від одних, яка є між кілками І ряду.

Один пластун рухає тепер повільно валком униз і вгору, а другий вкладає в'язанки папороті чи соломи верствами напереміну то наверх, то під спід поземо натягнутих мотузків. Ці в'язанки стягаються мотузком, прив'язаним до валка, коли його підносити вгору чи опускати вниз.

Коли ти пересунеш при тому валок раз трішки направо, то знов наліво, щоб прив'язані до нього мотузки раз ішли з одного боку поземо натягнутих мотузків, то знов з їх другого боку, то вони будуть переплітатися і в'язання буде міцніше.

На таборовому ткацькому станку легко уткати вигідні матраци з бадилля, папороті, вересу, соломи чи трави
На таборовому ткацькому станку легко уткати вигідні матраци з бадилля, папороті, вересу, соломи чи трави

<<< назад | зміст | вперед >>>








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал     каталог туристических сайтов
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.