| зміст | вступ | розділ 1 | розділ 2 | розділ 3 | розділ 4 | розділ 5 | розділ 6 | розділ 7 | розділ 8 |

Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П.

Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери

7. Методичні рекомендації по визначенню рекреаційної місткості території

Рекреаційна місткість території один з найважливіших показників при плануванні рекреаційно-туристського господарства, в тому числі в процесі формування спеціальних (вільних) економічних зон туристсько-рекреаційного типу. Вона впливає на якісний стан рекреаційних ресурсів, навколишнє середовище, психологічний комфорт рекреантів. При надмірному тривалому рекреаційному навантаженні природне середовище, незважаючи на те, що рекреаційна діяльність є одним з найбільш екологічно безпечних видів господарства, зазнає серйозних змін. Види негативного впливу досить різноманітні: витоптування надґрунтового покриву, підстилки і підросту; пошкодження дерев; деградація рослинного покриву внаслідок збору грибів, ягід, квітів; ущільнення грунту; відлякування тварин, виснаження рибних та мисливських угідь; антропогенна денудація (осипання схилів та ін.); виникнення лісових пожеж; забруднення повітря викидами автотранспорту; засмічування території; забруднення поверхневих водойм. Специфічним негативним явищем надмірного рекреаційного навантаження є створення психологічного дискомфорту для рекреантів, що приводить до зниження ефекту оздоровлення та відпочинку.

І. ВИЗНАЧЕННЯ НОРМ РЕКРЕАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

1. Рекреаційне навантаження - це допустима кількість рекреантів на одиницю площі, які одночасно можуть перебувати на даній території, після її пристосування до рекреаційних потреб, яка не викликає негативних наслідків в природному середовищі. Показник рекреа­ційного навантаження залежить від особливостей ландшафтної будови і функціональної спрямованості рекреаційного використання території.

2. Норми рекреаційного навантаження залежать в основному від природних ландшафтів та сезону року. Найбільшу опірність на вплив рекреаційного навантаження мають приморські природні комплекси, найменшу - низовинні. Рекреаційне навантаження влітку є вищим, ніж зимою. Для різних природних комплексів рекреаційне навантаження зимою коливається від 20% для приморських до 80% для гірських територій відносно літнього періоду, що пов'язано із специфікою рекреаційної діяльності в різні сезони року.

3. Виходячи з цих даних встановлені нормативні показники рекреаційного навантаження для різних природних комплексів України (табл.3).

Таблиця 3. Нормативні показники рекреаційного навантаження на природні комплекси*

Природні комплекси Нормативи рекреаційного навантаження (осіб/км2)
літо зима
min. max. сер. min. max. сер.
Приморські 300 500 400 60 100 80
Озерні 80 150 115 16 45 30
Річкові 50 80 65 16 24 20
Низовинні 80 120 100 30 50 40
Горбогірні, височишгі 100 150 125 40 60 50
Гірські 110 200 155 60 160 110

* Таблиця складена на основі:
1. Wyrzykowski J. Geograficzne uwarunkowania rozwoju turystyki wypokzynkowej w Polsce.- Wroclaw: Wyd. PWN, 1986. - S.82,98.
2. Рекреационное использование территории и охрана лесов. - М.: Лесн. пром.,1986. - С. 156.

4. Дані нормативи дають загальне уявлення про норми рекреа­ційного навантаження на різні природні комплекси. Локалізовані показники рекреаційного навантаження для кожної окремо взятої території визначаються на місці з урахуванням конкретних природних умов, в першу чергу враховуючи характер підстилаючої поверхні, рослинного світу, нахилу поверхні, прояву шкідливих геодинамічних процесів.

Норми рекреаційного навантаження служать базою для визначення місткості рекреаційних територій.

П. ВИЗНАЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ МІСТКОСТІ ТЕРИТОРІЇ

1 .Рекреаційна місткість - це загальна кількість осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не завдаючи шкоди природному середовищу. Рекреаційна місткість пов'язана з рекреа­ційним навантаженням і залежить від норми навантаження, площі рекреаційної території, часом перебування рекреантів в її межах, тривалості сприятливого погодного періоду.

2. Рекреаційна місткість визначається для кожного сезону окремо за формулою:

де: Vi - рекреаційна місткость i-ї території, осіб;
Ni - норма рекреаційного навантаження на i-ту територію, осіб/км2;
Si - площа i-ї рекреаційної території, км2;
С - тривалість рекреаційного періоду, днів;
Ді середня тривалість перебування туристів і відпочиваючих на і-й території, днів.

III. ВИЗНАЧЕННЯ МІСТКОСТІ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ

1.Місткість рекреаційних центрів (курортів, туристичних, оздоровчих, відпочинкових комплексів) - це одночасна кількість рекреантів, які можуть перебувати в даному центрі, не порушуючи в ньому і на прилеглих територіях екологічної рівноваги.

2. Місткість рекреаційного центру залежить від величини центру, природних умов, цінності рекреаційних ресурсів і визначається за формулою:

Мі = Кпyі x Кpi x Hi x KR

де: Мі - рекреаційна місткість і-го центру, тис. осіб;
Кпyі - коефіцієнт природних умов і-го рекреаційного центру;
Кpi - коефіцієнт цінності рекреаційних ресурсів і-го центру;
Hi - кількість жителів населеного пункту, де розміщений і-тий рекреаційний центр, тис. осіб;
KR - коефіцієнт комфортності.

.3. Коефіцієнт природних умов (Крі) визначається фізико-географічними особливостями розміщення рекреаційного центру і становить для низовини - 1,0; для височини і горбогір'я - 1,25; для гірських територій - 1,5.

4. Значення коефіцієнта цінності рекреаційних ресурсів (Крі) показані на табл.4.

Таблиця 4. Коефіцієнти цінності рекреаційних ресурсів України

Регіони Крі
Південний берег Криму 3,0
Південно-східне узбережжя Криму 2,5
Західне узбережжя Криму 2,2
Північно-західне узбережжя Чорного моря 2,0
Узбережжя Азовського моря 1,5
Карпатський регіон 2,3
Інші території 1.5

5. Коефіцієнт комфортності (Крк) враховує оптимальне співвідношення між кількістю постійних жителів населеного пункту і максимальною одночасно чисельністю рекреантів, які можуть перебувати в даному рекреаційному центрі, не порушуючи загальних умов комфортності. З цієї точки зору оптимальною вважається частка 15-18% рекреантів від кількості жителів населеного пункту. Отже, К може коливатись від 0,15 до 0,18.

На основі даних методичних рекомендацій визначена місткість рекреаційних територій (табл. 5) та курортних центрів (табл. 6) Карпатського регіону.

Таблиця 5. Місткість рекреаційних територій Карпатського регіону

Рекреаційні райони Площа, тис. км2 Рекреаційна місткість за сезонами року, тис. осіб Сумарна рекреаційна місткість за рік, тис. осіб
Літо Зима
Дністровський* 1,0 400 240 620
Гологоро-Вороняцький 2,6 185 62 247
Розтоцький 1,4 80-110 30-40 110-150
Львівський (без Львова) 0,8 60 15-20 75-80
Прикарпатський 1,9 460 150 510
Славсько-Сколівський 1,0 200 120 320
Верхньодністровський 1,0 200 100 300
Берегівський 0,8 60-80 15-20 75-105
Рахівсько-Ясинянський 1,2 200 100 300
Воловецько-Міжгірський 1,0 180 ЗО 210
Свалявсько-Мукачівський 2,0 400 180 580
Великоберезнянський 1,0 300 50-70 350-370
Мізунський 0,6 100 40 140
Косівський 1,0 100 40-50 140-150
Верховинський 1,0 180 50-90 230-270
Яремчансько-Ворохтянський 2,0 400-450 200 600-650
Чернівецький 1,0 100 25-30 125-130
Вижницько-Путильський 1,3 200 100 300
Всього: 23,6 3435-3935 1647-1732 5082-5667

* Охоплює територію вздовж берегів Дністра у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій і Хмельницькій областях.

Таблиця 6 . Рекреаційна місткість рекреаційних центрів Карпатського регіону

Рекреаційні центри Одноразова рекреаційна місткість, тис. осіб Сумарна рекреаційна місткість за рік, тис. осіб
Літо Зима
Закарпатська область
Верховина 2,0 0,8 24,4
Гірська Тиса 2,0 0,8 24,4
Драгове 1,5 0,6 18,3
Карпати 3,5 1,4 42,7
Квітка Полонини 2,0 0,8 24,4
Келечин 2,5 1,0 30,5
Кобилецька Поляна 1,2 0,5 14,8
Плоске 1,2 0,5 14,8
Поляна 1,5 0,6 18,3
Синяк 1,4 0,6 18,3
Сонячне Закарпаття 1,6 1,0 22 4
Усть-Чорна 1,4 0,6 18,3
Шаян 1,4 0,6 18,3
Івано-Франківська область
Ворохта 5,0 2,1 61,8
Косів 4,1 1,6 39,7
Татарів 4,5 1,8 54,9
Черче 1,5 0,3 17,9
Яремче 7,5 2,5 87,5
Львівська область
Любінь Великий 2,2 0,5 23,8
Моршин 7,5 2,5 87,5
Немирів 1,5 0,3 17,9
Розлуч 1,0 0,4 12,2
Славське 3,3 2,0 45,7
Східниця 4,1 1,6 39,7
Трускавець 27,0 10,8 300,7
Шкло 2,3 0,8 27,1
Всього 94,7 37,0 1206,3

Література

1. Wyrzykowski J. Geograficzne uwarankowania rozwoju turystuki wypoczynkowej w Polsce- Wroclaw: Wyd. PWN, 1986.-s.82,98.
2. Рекреационное использование территории и охрана лесов.- М.: Лесн. пром-сть, 1986.- с.156.
3. Казанская Н.С. Изучение рекреационной дегрессии естест-венньїх групгшровок растительности // Изд. AH CCCP, сер. географ. - М.: Наука, 1972, № 91. - С. 52-59.
4. Карпатський рекреаційний комплекс. - К.: Наукова думка, 1984. -148 с.
5. Кравців B.C., Євдокименко В.К., Габрель М.Н., Копач М.В. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. - Чернівці: Прут, 1995. - 72 с.
6. Рекреационное использование территории и охрана лесов. - М.: Лесн. пром, - 1986. - 184 с.
7. Рекреациннне ресурси СССР. Проблеми раціонального использования. - М.: Наука, 1990. - 168 с.
8. Lijewski, Mik?lowski D., Wyrzykowski J. Geografia turystyki Polskiej. - Warszawa: Wyd. PWN, 1985. - 285 s.
9. Warzyn'ska J., Jackowski A. Podstawy geografii turyzmu. -Warszawa: Wyd. PWN, 1978. - 334 s.
10. Wyrzykowski J. Ocena zasobbw srodowiska naturalnego dla potrzeb turystyki (na podstawie woj. Krakowskiego). - Warszawa- Krakyw: Wyd. PWN, 1974. - 135 s.
11. Wyrzykowski J. Geograficzne uwarunkowania rozwoju turystyki wypoczynkowei w Polsce. - Wroclaw: Wyd. PWN, 1986. -S. 82, 98.

| зміст | вступ | розділ 1 | розділ 2 | розділ 3 | розділ 4 | розділ 5 | розділ 6 | розділ 7 | розділ 8 |