Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Бойко М.Г.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та управління підприємствами
туристичної індустрії та туристичної галузі в цілому. - 2009. - №13. - С.19-25.

Феномен туризму: передумови формування ціннісно орієнтованих аспектів управління

У статті розглянуто передумови формування ціннісно орієнтованих аспектів управління туристичними підприємствами як основи розроблення комплексного підходу до управління, спрямованого на нарощування цінності суб’єктів туристичного бізнесу для соціо-еколого-економічної системи.

Ключові слова: туризм, управління туристичними підприємствами, соціо-еколого-економічні системи, феномен туризму, тенденції розвитку.

Постановка проблеми. У сучасному періоді розвитку туристичні підприємства працюють в умовах, які принципово змінюються та ускладнюються, що обумовлює необхідність удосконалення вже сформованих управлінських концепцій і застосування нових підходів до побудови системи управління підприємством. Відповідно є необхідність глибокого наукового вивчення ключових питань управління туристичними підприємствами, в основі якого лежить система управління, націлена на максимізацію найбільш вірогідної цінності, яка повинна бути створена туристичним бізнесом для соціо-еколого-економічної системи. Ця необхідність розуміється і розділяється як науковим співтовариством, так і практикуючими менеджерами, проте увага питанням методології, теорії і практики ціннісно орієнтованого управління, що приділяється в нинішніх економічних умовах, є недостатньою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи бібліографічні джерела щодо управління туристичними підприємствами, зазначимо, що ґрунтовне наукове опрацювання соціально-економічних управлінських аспектів на засадах системного, функціонального та процесного підходів знайшло відображення у численних наукових дослідженнях.

У таблиці узагальнено та репрезентовано базові теоретичні, методологічні, методичні й практичні підходи до дослідження туризму, які є свідченням:

- реальної багатогранності феномена туризму та постійної уваги науковців до проблем ефективного функціонування та конкурентоздатного розвитку туристичних підприємств;
- накопичення масштабного наукового досвіду для обґрунтованого вивчення різних аспектів розвитку туристичних підприємств.

Ураховуючи беззаперечну новизну і практичну значущість виконаних досліджень, визнаючи важливість науково-практичного внеску, а також ґрунтуючись на їх положеннях, необхідно водночас відзначити, що вони не дають відповідей на питання щодо:

- по-перше, особливостей формування цілісної методології та логіки проведення досліджень з проблеми визначення цінності туризму для економіки та суспільного життя країни;
- по-друге, пріоритетності використання існуючих управлінських концепцій, за наслідками реалізації яких формується об'єктивна методологічна основа для нарощування цінності туристичного підприємства для соціо-еколого-економічної системи;
- по-третє, використання методик, які спрямовані на виявлення проблем в управлінні туристичними підприємствами в умовах прояву кризових явищ в економіці;
- по-четверте, застосування конкретного методичного інструментарію для формування системи управління, яка спрямована на підвищення рівня якості туристичного бізнесу на основі максимізації найбільш ймовірної цінності туристичного підприємства, яка суб'єктивно оцінюється різними учасниками соціально-економічних взаємовідносин на основі інтерпретації доступного обсягу фінансової та нефінансової інформації.

Постановка завдання. Означення наведених вище питань обумовлює вирішення завдання щодо переосмислення класичних управлінських парадигм та формування нового наукового світогляду з метою пошуку відповідей на питання, що є фундаментальною метою господарської діяльності підприємства у соціо-еколого-економічній системі та основою стратегічного вибору управлінських рішень при формуванні економічної політики туристичного підприємства.

З цих позицій представлена стаття слугуватиме меті критичного осмислення теоретичної сутності та визначенню передумов формування ціннісно орієнтованих аспектів управління туристичними підприємствами, а наукова новизна обумовлюється виявленням евристичного потенціалу феномену туризму на основі ціннісно орієнтованого підходу до управління.

Виклад основного матеріалу дослідження. Глобалізаційні та кризові виклики, суперечливі процеси соціально-економічних змін, що відбуваються в Україні, відображаються на тенденціях розвитку туризму. Опрацьовуючи статистичні джерела з’ясовано, що за даними адміністрації Держприкордонслужби протягом 2007 р. Україну з туристичною ціллю відвідало 23,1 млн. іноземних громадян, що у 3,6 раза більше, ніж у 2000 р., а кількість громадян України, які виїжджали за кордон, становила 17,3 млн. (на 29 % більше)1 [1].

Концептуальне узагальнення наукових підходів до дослідження туризму як соціо-економічної системи
Концептуальне узагальнення наукових підходів до дослідження туризму як соціо-економічної системи

Проте позитивний вплив туризму на стан економіки України та окремих її регіонів є недостатнім, незважаючи на те, що не потребує доведення той факт, що ця сфера економічної діяльності спроможна відіграти генеруючу та інтегруючу роль щодо позитивної динаміки кількісних і якісних економічних показників розвитку галузей інших сфер економіки. В цьому контексті зазначимо, що, за даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО), у 2007 р. кількість міжнародних прибуттів туристів до іншої країни становила 898 млн., що на 6 % більше ніж у 2006 р. У 2007р. темпи зростання міжнародного туризму прискорилися, перевищивши показники 2006 р. (5,4%) та 2005 р. (5,5%). Після стагнації 2001–2003 рр. туризм четвертий рік поспіль випереджає довготерміновий прогноз ВТО 1995 р. щодо щорічного зростання на 4,1%. Підсумки 2007р. є підтвердженням цього прогнозу, яким передбачалося, що у 2005 р. рівень міжнародних прибуттів досягне 800 млн., 2010 р. – 1,1 млрд., а 2020 р. – 1,6 млрд. [1].

Динамічність та масштабність розвитку туризму сприяють тому, що навіть в умовах несприятливої кон’юнктури і періодів глобальної економічної кризи цей вид економічної діяльності спроможний зберегти позитивні тенденції розвитку.

Згідно з прогнозами Міжнародної організації подорожей і туризму (World Trawel & Tourism Council – WTTC) туризм збереже позитивну динаміку щодо формування ВВП і доходів бюджету для більш як 110 країн [2]. За розрахунками організації, навіть за песимістичним сценарієм щодо коливань кон’юнктури туристичного ринку, кількість міжнародних туристських поїздок до 2020 р. збільшиться до 1,6 млрд. туристів. За довготерміновими прогнозами WTTC, розвиток туризму в Україні обумовить його вклад у ВВП з 9% (31,9 млрд. грн.) у 2008 р. до 9,7% у (202, 2 млрд. грн.) у 2018 р. [3]. Слід зауважити, що “захищеність” туризму від прояву кризових явищ обумовлюється його універсальним поліфункціональним характером, який проявляється у високому ступені автономності всіх складових граней феномена туризму, оскільки: по-перше, туризм – галузь економіки; по-друге, туризм – це сфера дозвілля; по-третє, туризм є формою споживання; по-четверте, туризм це культурний феномен; по-п'яте, туризм – соціальна практика. Крім того, туризм найтіснішим чином впливає на навколишнє середовище.

Резюмуючи вище наведені тенденції та прогнози щодо розвитку туризму, можемо мотивовано констатувати, що сучасні господарські умови ініціюють появу сукупності управлінських завдань, а саме: забезпечення стратегічної стійкості туристичних підприємств, реалізацію їх реальних і потенційних конкурентних переваг, інтеграцію управлінських принципів на конструктивній системоутворювальній основі, гарантування консолідації інтересів фізичних та юридичних осіб, які для реалізації і виразу економічних потреб та інтересів вступають у економічні відносини, тощо.

В інтегративній сфері туризму ці завдання найбільш рельєфні. Отже, їх необхідно вирішувати з позицій багатоаспектної управлінської інтеграції, що дає можливість виявляти, ідентифікувати й використовувати наявні резерви підвищення ефективності функціонування туристичних підприємств.

Вирішення цих завдань загострює науковий інтерес до теоретичного осмислення проблематики ціннісно орієнтованих аспектів управління, оскільки розвиток економічної науки безпосередньо пов'язаний з пошуком відповіді на питання про природу вартості, джерело прибутку і цінності підприємств для соціально-економічної системи. Відповідно виникає питання, чому, з нашої точки зору, доцільно досліджувати ціннісні орієнтири економічного розвитку туристичних підприємств? Оцінюючи результативність будь-якої дії або явища, суб'єкт аналізу орієнтується на визначені критерії, що існують в його власному уявленні й сформовані в результаті особових мотиваційних чинників і потреб або в представленні суб'єктів, що його оточують. Досягнення чи недосягнення очікувань різних суб'єктів, що мають певну адресність відносно оцінюваного об'єкта – туристичного підприємства, багато в чому визначається загальноприйнятими цінностями, з яких домінують матеріально-практичні та утилітарно-прагматичні цінності, що ускладнює використання класичних управлінських механізмів та обумовлює їх переосмислення.

В умовах зростаючої складності системного сприйняття процесів, що відбуваються у мікро-, мезо- та макросередовищі туристичного підприємства та з метою подолання фрагментарності досліджень у туризмі, необхідне об'єднання понять проблематики максимізації найбільш ймовірної цінності туристичного підприємства в єдину динамічну конструкцію з властивою об'єктивною незавершеністю для забезпечення безперервності розвитку наукового мислення.

Як влучно зазначає науковець В.А. Панков, об'єктивно необхідним є перехід до нової ідеології корпоративного стратегічного управління як комплексно-цільової системи управління на підставі ціннісного підходу, що передбачає підпорядкування всіх підпроцесів функціонального і лінійного управління пріоритетним цілям створення граничної корисності, визначення потенційних інтересів і формування потреб замовників, розвиток бізнесу у напрямі створення майбутніх ринків збуту [4]. Серед доказів на користь необхідності застосування ціннісного підходу в управлінні підприємствами є заключне Комюніке ІІІ Міжнародної конференції Світового банку, присвяченої фінансовим аспектам стійкого розвитку, де відзначалося, що“… наша система економічних вимірників збиткова: хитромудрі розрахунки часто зменшують або повністю ігнорують цінність того, що більш ніж важко купити або продати” [5].

Якщо сприймати соціально-економічні трансформації, глобалізацію та кризові виклики як "потоки", що визначають спрямованість подальшого руху (економічного розвитку), то для кожного підприємства особливо актуальною є проблема оптимального "виживання", під яким розуміємо властивість максимізувати позитивні та/або мінімізувати негативні ефекти від глобалізації, наслідків економічної кризи та внутрішніх соціально-економічних трансформацій. При цьому спрямованість цього руху зумовлена ціннісними орієнтаціями розвитку, які визначають траєкторію, перспективи і якість економічного розвитку і є ключовими компонентами сучасних концепцій управління [6,7].

Як підкреслює дослідник В.Л. Іноземцев, “...постіндустріальний світ починає усвідомлювати, що суто економічні методи вже не слугують цілям формування єдиного гармонійного світового порядку” [8, с. 202]. З цього погляду важливість вирішення проблеми удосконалення існуючих управлінських концепцій знайшла свій вияв у монографії "Ідеологія економічної політики: проблема російського вибору", в якій доведено, що "управління в будь-якому історичному періоді буде неефективним за відсутності комплексного ціннісного вибору, цілевставновлення, загального бачення шляхів і механізмів досягнення поставлених завдань" [9, с. 28].

Особливої актуальності ці процеси набувають у сфері туризму. Туристичні продукти стали складнішими, з вищим вмістом знань, а значення елементів ланцюжка цінності, що ґрунтується на накопичених у підприємстві знаннях і здібностях, стає визначальним у контексті забезпечення конкурентних переваг. Успішні підприємства на сучасних гіперконкурентних туристичних ринках повинні мати доступ до сукупності унікальних, важких для копіювання здібностей, компетенцій і квазі-активів. При цьому існуючі управлінські концепції будуть удосконалюватися та змінюватимуться новими, яким буде притаманна ціннісна ідеологія, а в моделях створення цінностей домінуватимуть активи, засновані на знаннях.

Відповідно, об’єктивними передумовами формування ціннісно орієнтованих аспектів управління туристичними підприємствами є:

- визначення цінності туризму як соціо-еколого-економічної системи для національної економіки;
- побудови системи прийняття управлінських рішень, спрямованих на максимізацію цінності туристичних підприємств у підприємницькому середовищі;
- визначення цільової функції суб’єкта туристичної діяльності в контексті його вкладу у сталий розвиток туризму;
- встановлення рейтингової оцінки показників діяльності при прийнятті туристичними підприємствами управлінських рішень у сфері маркетингу; моделюванні системи дистрибуції та збуту; у процесах реінжинірингу; злиттях та поглинаннях;
- визначення формату "дерева" факторів створення цінності туристичного підприємства відносно інших учасників економічних взаємовідносин та обґрунтування найбільш адекватних показників створення цінності підприємства на різних рівнях управління;
- встановлення чіткого зв’язку між цінністю підприємства для власників і корпоративними та бізнес-стратегіями;
- виявлення впливу споживачів туристичних послуг на економічну поведінку мікроекономічних об’єктів – туристичних підприємств.

Висновки. Вирішуючи завдання формування ціннісно орієнтованих аспектів управління туристичними підприємствами ми виходили з того, що існуючі концепції управління недостатньо враховують те, що туризм маючи складну соціально-економічну структуру генетично пов'язаний з іншими соціально-економічними підсистемами і саме це, обумовлює його мультиплікативний вплив на процеси розвитку економіки, екології та соціальної сфери конкретного регіону. Загальновідомо, що "економічна потужність" туризму проявляється в мультиплікативному ефекті, який в туризмі є вельми значимим. При цьому позитивний економічний ефект мультиплікаторів може бути відчутний і завдяки успішному управлінню господарською діяльністю, яке проявляється у:

1) поєднанні функцій, кожна з яких спрямована на вирішення внутрішньогалузевих, міжгалузевих специфічних взаємодій між учасниками економічних взаємовідносин і, відповідно, обумовлює оптимальний взаємовплив складових соціо-еколого-економічної системи;
2) обґрунтованому визначенні фундаментальної основної мети діяльності туристичних підприємств у підприємницькому середовищі.

Завершуючи розгляд проблеми ціннісно орієнтованого управління зазначимо, що формування модельного базису цієї концепції в туризмі сприятиме підвищенню ефективності управління туристичними підприємствами, зростанню їх цінності у підприємницькому середовищі та максимальній віддачі ресурсного потенціалу, що вкрай важливо з огляду на сучасні тенденції економічного розвитку.

Список використаних джерел

1. Туризм в Україні: стат. збірник. – К.: Держ. комітет статистики України, 2008. – 219 с.
2. Офіційний сайт Всесвітньої ради з туризму Всесвітнього економічного форуму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wttc.org.
3. Офіційний сайт Всесвітньої ради з туризму Всесвітнього економічного форуму. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.wttc.org/bin/pdf/original_pdf_file/ukraine.pdf.
4. Панков В.А. Управление стоимостью наукоемкого машиностроительного предприятия: теория и практика: монография / В.А. Панков. – К.: Наукова думка, 2003. – 424 с.
5. Effective financing of environmentally sustainable development: proceedings of the third annual World Bank Conference on Environmentally Sustainable Development 1995, in I. Serageldin and F. Sfeir-Younis (eds.), 1995, Environmentally Sustainable Development Proceedings Series No. 10, The World Bank, Washington, D.C.
6. Кофи А. Мы, народы: роль Организации Объединенных Наций в XXI веке [Электронный ресурс] / А. Кофи. – Режим доступа: http://www.un.org/russian/conferen/millennium/2000-1.htm.
7. Паламарчук В.П. Что должны наращивать менеджеры: ценность или стоимость компании / В.П. Паламарчук. – М.: Корпоративный финансовый менеджмент, ГОУ ВПО АНХ при Правительстве РФ, 2007. – C. 45–57.
8. Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: Наличествующие предпосылки и возможные последствия постэкономической революции / В.Л. Иноземцев. – М.: Academia – Наука, 1999. – 724 с.
9. Якунин В.И. Идеология экономической политики: проблема российского выбора: монография / В.И. Якунин, В.Э. Багдасарян, C.C. Сулакшин. – М.: Научный эксперт, 2008. – 288 с.

В статье рассмотрены предпосылки формирования ценностно-ориентированных аспектов управления туристическими предприятиями как основы разработки комплексного подхода к управлению, направленного на наращивание ценности субъектов туристического бизнеса для социо-эколого-экономической системы.

Ключевые слова: туризм, управление туристическими предприятиями, социо-эколого-экономические системы, феномен туризма, феномен туризма, тенденции развития.

Pre-conditions of forming of the valued-oriented aspects of management tourist enterprises as bases of development of the complex going near a management, directed on the increase of value of subjects of tourist business for the social ecological economic system are considered.

Keywords: tourism, tourist enterprises management, social ecological and economic systems, tourism phenomena; development trends.


1 Розрахунки здійснені відповідно до класифікації ВТО.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat