Чернець І.А.
Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасні проблеми і перспективи економічної динаміки»
(м. Умань, 30 листопада - 1 грудня 2017 р.)
Умань: ВПЦ «Візаві», 2017. 364 с. C.316-317.
Туризм як джерело доходів
Туризм протягом усієї історії свого економічного існування переконливо утримує репутацію специфічної сфери, яка динамічно розвивається у складі галузей обслуговування і посідає все більш помітне місце у світовій економіці за показником швидкості обігу капіталу, числом зайнятих, обсягом експорту послуг, як джерело доходів для національних бюджетів. Рівень споживання туристичних послуг є одним із важливих індикаторів якості життя.
Сучасна індустрія туризму - одна з найприбутковіших і динамічніших галузей світового господарства. Частка туризму становить близько 10% світового валового національного продукту, 7% загального обсягу інвестицій, 11% світових споживчих витрат, 5% усіх податкових надходжень і третину світової торгівлі послугами [1].
Доходи від туризму (разом із даними про туристичні прибуття) є одним із ключових показників, що висвітлюються у численних публікаціях різних міжнародних туристичних організацій. Особлива роль у цьому належить Всесвітній туристичній організації - World Tourism Organization (UNWTO) [3]. її статус зобов'язує акцентувати увагу на міжнародному туризмі. Відповідно й інформація, яку поширює дана організація через свої основні видання: UNWTO Tourism Highlights, UNWTO World Tourism Barometer та деякі інші здебільшого стосується саме міжнародних потоків
Як наслідок, створюється уявлення про домінуючу роль міжнародного туризму серед інших форм сучасного туризму. Не випадково, наприклад, в Україні більша частина туристичних компаній спеціалізується саме на міжнародному туризмі, приділяючи не виправдано мало уваги внутрішньому туризму. Між тим, реальна ситуація свідчить про те, що у доходи на туристичному ринку розвинених країн світу формуються зазвичай за рахунок не міжнародного (точніше, іноземного), а внутрішнього туризму [2].
Сумарний обсяг товарів і послуг, вироблених туріндустрією за визначений період часу (переважно за рік), визначається як валовий туристичний продукт. Валовий турпродукт може розглядатися в двох аспектах:
- як сума всіх витрат на виробництво туристичних товарів і послуг за визначений період;
- як сума всіх доходів від реалізації туристичних товарів і послуг за визначений період.
Розглянемо варіант визначення валового туристичного продукту як суми всіх витрат. Витрати на виробництво туристичних товарів і послуг можна класифікувати в такий спосіб:
- витрати на туристичне споживання - всі туристичні витрати на купівлю товарів і послуг;
- приватні туристичні інвестиції, які включають витрати на впровадження технологічних нововведень;
- державні туристичні витрати, включаючи загальні, здійснені державою для купівлі туристичних товарів і послуг;
- туристичний експорт мінус туристичний імпорт. У цій категорії сума витрат на експорт туризму з країни повинна бути додана до обсягу валового туристичного продукту, і навпаки, загальний обсяг імпорту турпродукту повинен відніматися від обсягу валового туристичного продукту [3].
Поширене уявлення про іноземний туризм, як основне джерело доходів є не виправданим. Адже аналіз статистичних даних щодо надходжень від іноземного та внутрішнього туризму у світі загалом, а також у провідних дестинаціях різних регіонів свідчить про домінуючу роль внутрішнього туризму. В Україні упродовж останніх 20 років так само спостерігається тенденція зростання частки доходів від внутрішнього туризму у загальному обсязі надходжень від реалізації туристичного продукту.
Список використаних джерел
1. Апопій В.В., Олексин I.I., Шутовська Н.О., Футало Т.В. Організація і технологія надання послуг: навч. посібник. К.: Видавничий центр «Академія», 2006. 311 с.
2. Бобирєва О.В. Менеджмент курортного господарства: навч. посібник. Сімферополь: Таврія, 2008. 120 с.
3. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: навч. посібник. Чернівці: Зелена Буковина, 2003. 312 с.