Чорна Л.В., Хопта І.С.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Теорія, практика та інновації розвитку
туристичної і готельно-ресторанної індустрії»
(м. Умань, 27 травня 2026 р.)
Умань: УНУ, 2026. 313 с. С.258-260.

Регіональний аспект використання нематеріальної культурної спадщини в туризмі

Розвиток туристичної галузі належить до пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку як країни, загалом, так і регіону, зокрема. Динаміка її розвитку обумовлюється дією комплексу факторів. Проте, основою для розвитку туризму виступають туристичні ресурси.

Рівень розвитку туризму та його масштаби залежать від ресурсного потенціалу території, що охоплює природно-кліматичні ресурси, різноманітність об’єктів історико-культурної спадщини, широкий спектр традицій і звичаїв. Культурна спадщина, представлена об’єктами матеріальної і духовної культури, що історично сформувалися в регіоні, вона розглядається як стратегічний ресурс розвитку суспільства.

Відповідно до Закону України «Про культуру» до нематеріальної культурної спадщини (НКС) зараховуються звичаї, форми показу та вираження, знання, навички, котрі передаються від покоління до покоління, постійно відтворюються спільнотами та групами під впливом різних факторів: їхнього досвіду, оточення, взаємодії з природою, історії, та котрі формують у них почуття самобутності та наступності, сприяючи у такий спосіб формуванню поваги до культурного розмаїття і творчості людини.

Івано-Франківська область є одним із тих регіонів, які вирізняються багатством природної та історико-культурної складових ресурсного потенціалу, що визначають напрями її спеціалізації в туризмі. Область має найбільше число об’єктів нематеріальної культурної спадщини, які включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та котрі відображають спосіб господарювання, побутову культуру, етнорелігійні особливості регіону та складають основу для формування туристичної пропозиції.

Прикарпатська спадщина представлена ремеслами, включно з традиціями Косівської мальованої кераміки, віднесеної до Репрезентативного списку ЮНЕСКО у 2019 р., мосяжними традиціями Гуцульщини, традиціями гуцульської писанки, ліжникарства, традиціями гуцульського художнього дереворізьблення, обрядами, зокрема Гуцульською колядою та плєсами Верховинського району, звичаєм виконувати танець «Аркан» з Ковалівкою, традиційним обрядом Маланка с. Белелуя і традиційним мистецтвом, включно з традиційними жіночими прикрасами із бісеру.

Гуцульщина

Основними формами ознайомлення з НКС у туризмі є:

  • відвідування ремісничих майстерень;
  • участь у майстер-класах;
  • відвідування тематичних музеїв;
  • участь у фестивалях та обрядових святах.

Відвідування косівських керамічних майстерень користується значним попитом. Косів щорічно приймає тисячі туристів.

Атрактивним об’єктом є ярмарок, що виступає справжньою живою галереєю гуцульського народного мистецтва. Тут широко представлені кераміка, ліжники, вишивка, різьба і писанки від сотень майстрів з усього регіону. Низка сімейних майстерень сформувала пропозицію майстер-класів, що дають туристам можливість ознайомитися з виробничим процесом і самостійно практикуватися у виготовленні виробів. Такий підхід є прикладом інтерактивного використання НКС у туризмі, що забезпечує глибше пізнання традицій у порівнянні з пасивним спогляданням.

Вагому роль у популяризації НКС відіграють музейні установи, що включені до туристичних маршрутів. Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини і Покуття в м. Коломия та Музей писанкового розпису тісно співпрацюють з туроператорами. Музей писанкового розпису є беззаперечним лідером за відвідуваністю. Тут зберігається понад десять тисяч зразків писанкового мистецтва з усіх регіонів України. Музей активно практикує інтерактивний формат, проводячи майстер-класи з техніки писанкарства.

В області напрацьовано практику щорічного розрахунку рейтингу туристичної діяльності територіальних громад задля відзначення найкращих за результатами роботи у сфері туризму. За підсумками 2025 р. перші позиції у рейтингу посідають:

  • Івано-Франківська громада з ваговим коефіцієнтом 19.43;
  • Косівська громада з ваговим коефіцієнтом 16.47;
  • Коломийська - 9.06;
  • Ворохтянська - 8.69 [1].

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що за січень-листопад 2025 р. основну частку надходжень туристичного збору сформували такі громади області як:

  • Поляницька ТГ - 32,2 млн.грн. (+10,7 млн.грн. до минулого року);
  • Яремчанська МТГ - 6,0 млн.грн. (+931,8 тис. грн);
  • Ворохтянська ТГ - 1,8 млн.грн. (+190 тис. грн);
  • Івано-Франківська МТГ - 2,9 млн.грн. (+399,4 тис грн);
  • Верховинська ТГ - 635 тис.грн. (+359,6 тис грн);
  • Косівська - 400,43 тис.грн. (+53%);
  • Коломийська - 203,50 тис.грн. [2].
Приріст у таких обсягах підтверджує зростання популярності громад як центрів етнотуризму й унікальних туристичних маршрутів.

Складові нематеріальної культурної спадщини виступають базисом для формування туристичних продуктів і залучення туристів до різних районів Івано-Франківської області та здійснюють вагомий вплив на їх економічний і соціокультурний розвиток.

Бібліографічний список

1. Івано-Франківська область. Рейтинг туристичної діяльності територіальних громад. URL: https://iftourism.com/news/article/ivano-frankivska-gromada-peremozhec-reytingu-turistichnoji-diyalnosti-2025.
2. Топ туристичних центрів Прикарпаття - Поляниця, Яремче, Ворохта. URL: https://if.tax.gov.ua/diialnist/zabezpechennya-nadhodjen/960726.html.