Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Дудко О.С.
Культура народов Причерноморья. - 2012. - №225. - С.24-27.

Індекс оцінки конкурентоспроможності туризму країни

Індекс оцінки конкурентоспроможності туризму країни Під час стимулювання розвитку галузей економіки, які визначені пріоритетними, стратегічними в державі, постає велика кількість різноманітних економічних і соціальних завдань. Одним із найважливіших на сьогодні завдань для України є забезпечення активної збутової та торговельної діяльність на зовнішніх ринках, залучення інвесторів у країну, популяризації української продукції та її товарів, а також залучення іноземних туристів, що стимулюватиме наповнення державного бюджету та стрімкий розвиток інфраструктури. Оцінка кон’юнктури розвитку туризму в Україні в порівнянні з іншими країнами є темою актуальною, особливо у зв’язку з проведенням в червні 2012 року чемпіонату світу з футболу «Євро-2012» [4]. Дане дослідження спрямоване надати механізм оцінки конкурентоспроможності української туристичної галузі в порівнянні з іншими країнами.

Об’єктом дослідження виступає конкурентоспроможність туризму країни на міжнародному ринку, а предметом – оцінка такої конкурентоспроможності за допомогою загального, універсального індексу (без використання субіндексів).

Серед зарубіжних вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики функціонування регіональних систем міжнародного туризму, слід відзначити дослідження таких науковців, як Р. Браймер, Дж. Боуен, В. Гудак, С. Де Браун, П. Ебергардт, Е. Мейкенз, В. Мідлтон, Р. Оскен, М. Солловз, Дж. Уокер, К. Фонт, А. Хааз, В. Шекел, К. Шуман та ін. Всі вони високо характеризують міжнародний туризм як один з перспективних напрямів розвитку світового господарства, однак їхні дослідження містять економічні моделі у вигляді схем, а не формул та індексів, які дозволять оцінити конкурентоспроможність туристичної галузі однієї країни в порівнянні з туристичними галузями інших.

Також серед цілого ряду авторів, які присвятили свої дослідження вивченню проблематики міжнародного туризму та розглядали питання розвитку конкурентоспроможного ринку туристичних послуг, можна виділити праці Ю. Аванесова, А. Александрову, В. Бабарицьку, Н. Ващенко, А. Виноградську, В. Гуляєва, А. Добровольську, Г. Долматова, В. Євдокименка, Є. Єгорова, Р. Заблоцьку, Н. Кабушкіна, В. Квартальнова, А. Мазаракі, Н. Моісеєву, Н. Никифорову, Б. Осадіна, І. Ополченова, Г. Папіряна, В. Сапрунову, В. Сеніна, В. Федорченка, В. Фомічева, А. Чудновського, В. Шмагіну та ін. Більшість фахівців зазначають, що підвищення конкурентоспроможності національних туристичних послуг має значний вплив на розвиток в’їзного туризму. Отже, це зумовило необхідність розробити індекс оцінки конкурентоспроможності туризму країн, який також дозволить оцінити конкурентоспроможність української туристичної галузі, що є метою даного дослідження.

Масштабність і важливість туризму свідчать про його належність в більшості розвинутих країн до стратегічних галузей національної економіки, потенційно інвестиційно привабливого виду економічної діяльності. О. Бартошук підкреслює необхідність створити цілісну система управління задля підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі у країні – таку систему, що відповідатиме сучасним і перспективним вимогам динамічного розвитку та реалізуватиметься на різних рівнях: державному, регіональному, рівні окремого підприємства [1, с 67]. В той же час, як зазначає Н. Гук, глобалізація міжнародного туризму передбачає розгалужену мобільну структуру індустрії туристичної галузі, яка вже створена і представлена управлінськими структурами, сформованими для цього світовим співтовариством під егідою високорозвинених країн і міждержавними інтеграційними угрупованнями, «цю структуру характеризує велика кількість туристичних агентств, асоціацій, туроператорських фірм, туристичних корпорацій, структурних об'єднань, що діють на глобальному рівні» [3]. Отже, підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі країни передбачає її популяризацію за кордоном, зокрема, через таку вже існуючу потужну структуру. Підвищення кількості укладених угод про співпрацю та поглиблення такої реальної співпраці між українськими туристичними компаніями та іноземними зумовить шанс для України бути популяризованою за кордоном як туристична країна.

Згідно з даними Світової туристичної організації ЮНВТО, число міжнародних туристичних подорожей в світі постійно зростає, за 2011 рік це зростання склало 4,4%. В світі протягом 2011 року подорожувало 981 мільйон людей, в той час, як в 2010 році подорожувало 940 мільйонів людей. Слід звернути увагу, що кількість туристичних подорожей зростає, не дивлячись на те, що застопорилося відновлення світової економіки, сталися корінні політичні зміни на Близькому Сході і Північній Африці, а також стихійні лиха в Японії в 2010 році. У ЮНВТО прогнозують, що за 2012 рік число міжнародних туристичних подорожей досягне відмітки в 1 мільярд [12].

Серед регіонів світу зросла в 2011 році кількість туристів у Європі +6%, а серед субрегіонів список очолюють Південна Америка і Південна Азія - по +10% зростання, а ось темпи зростання розвитку туристичної галузі в країнах із розвиненими економіками склала в 2011 році +5%. На сьогодні на туристичний сектор припадає 5% світового ВВП, 6% від загального об'єму експорту. Туризм в світі забезпечує роботою кожну дванадцяту людину в розвинених країнах та країнах зі зростаючими економіками. Ці результати досягнуті в час, коли економіки країн після фінансово-економічної кризи 2008-2009 років особливо гостро потребують важелів для стимулювання економічного зростання і створення робочих місць.

На сьогодні туризм вважається одним з перспективних напрямів соціально-економічного розвитку країни, регіонів, міст. Частка туризму становить близько 10% світового валового національного продукту, 7% загального обсягу інвестицій, 11% світових споживчих витрат, 5% усіх податкових надходжень і третину світової торгівлі послугами. Від функціонування туризму безпосередньо залежить життєдіяльність понад 40 галузей економіки України та близько 10-15% її населення.

Загалом, остання чверть ХХ і початок ХХІ століття пройшли під знаком прискореного розвитку туризму, що перетворило його на глобальне явище за масовістю, формами і технологіями організації відпочинку. Незважаючи на планетарний розмах, туризм залишився регіональним і національним за змістовним наповнення. Спробі поєднати вивчення міжнародного туризму в контексті глобальних і регіональних процесів присвячені ціла низка авторських наукових розробок [7, c.37-43; 8; 9], низкою авторів досліджується мотивація людини під час вибору туристичних напрямів [6, c. 7-23]. Однак також існує необхідність оцінити конкурентоспроможність туристичної галузі країни, співвідносячи існуючі показники функціонування її внутрішнього туристичного ринку та світових тенденцій розвитку туристичної галузі.

Для визначення конкурентного статусу країн у сфері надання туристичних послуг експерти Всесвітнього економічного форуму у співпраці з представниками «Booz & Company», «Deloitte», Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА), Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) і Всесвітньої Ради з подорожей і туризму (WTTC) щорічно розробляють індекс конкурентоспроможності країн у сфері подорожей і туризму (TTCI) [13]. TTCI дозволяє визначити перешкоди для успішного розвитку туризму на національному рівні та розробити конкретні заходи для покращення конкурентоспроможності держав на світовому ринку туристичних послуг.

Індекс конкурентоспроможності країни у сфері подорожей і туризму складається з трьох субіндексів:

- нормативно-правова база у сфері туризму;
- туристичне бізнес-середовище та інфраструктура;
- людські, культурні та природні ресурси кожної країни у сфері туризму.

Індекс, запропонований Всесвітнім економічним форумом, містить 14 груп показників, які об’єднують 73 фактори. Однак такий індекс є доволі складним для підрахунку і не враховує кореляцію основних показників, які свідчать про наявну на даний момент часу конкурентоспроможність туризму кожної окремо взятої країни.

Показники, ріст яких характеризує успішний розвиток туристичної галузі у країні:

- зростання кількості туристів, які відвідали країну;
- зростання кількості грошей, які країна заробила на туризмі.

В той же час, зменшення показника збитковості утримання туристичної галузі (витрати на утримання доріг, туристичних об’єктів, готелів і т.д.) теж має свідчити про збільшення конкурентоспроможності країни. В кожній країні підрахувати витрати на утримання туристичних об’єктів можливо, якщо просумувати видатки профільних відомств, які розпоряджаються державними коштами, спрямованими в тому числі на підтримку туристичної галузі. Іншими словами, видатки в Україні на фінансування туристичної галузі можна підрахувати, якщо взяти за звітній період суму бюджетних витрат Міністерства інфраструктури України та Міністерства культури України.

В такому разі,

Індекс
конкурентоспроможності
туристичної галузі країни
(за зазначений період)
  Прибуток від туризму
(за зазначений період)
  Кількість іноземних туристів,
які відвідали країну
(за зазначений період)
= ––––––––––––––––––––––––––– · –––––––––––––––––––––––––––
  Сума збитків від утримання
туристичної інфраструктури
(за зазначений період)
  Загальна кількість
туристичних подорожей в світі
(за зазначений період)

Для адекватності вимірювання результатів під час використання індексних показників необхідно застосовувати розрахунки на базі національної валюти з перерахунком в будь-яку вільноконвертовану валюту з перерахунком в однаковому валютному курсі.

На жаль, в Україні більшість показників фінансової звітності бюджетних установ, а також урядових відомств є закритою інформацією, тому порахувати показники збитковості туристичної галузі в Україні можливо лише після отримання від міністерств інфраструктури України та культури України цифр щодо бюджетного фінансування їхньої діяльності. Як показує практика, в реальності суми, які закладаються під час затвердження Державного бюджету України, протягом року ще кілька разів корегуються у бік збільшення. На сьогоднішній день в більшості журналістських публікації вказується сума у 2,5 мільярди доларів, яка щорічно витрачається з бюджету Міністерством інфраструктури України у зв’язку з підготовкою до Євро-2012; ще не менше 500 мільйонів доларів становлять щорічні затрати Міністерства культури України, в тому числі на проведення різних культурних заходів (у сумі двох міністерство - 3 мільярди доларів).

Тому наразі щодо України можливо порахувати лише прогнозований індекс, адже навіть кількість туристів, які відвідали Україну за 2011 рік, не порахована на сайті Держкомстату України, станом на травень 2012 року там міститься лише наступна інформація:

Таблиця 1.

Показники розвитку туристичної галузі України [10]:
Рік Кількість громадян України, які виїжджали за кордон - усього* Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну - усього* Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України – усього** Із загальної кількості туристів:** Кількість екскурсантів**
іноземні туристи туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон внутрішні туристи
2000 13422320 6430940 2013998 377871 285353 1350774 1643955
2001 14849033 9174166 2175090 416186 271281 1487623 1874233
2002 14729444 10516665 2265317 417729 302632 1544956 1991688
2003 14794932 12513883 2856983 590641 344 332 1922010 2690810
2004 15487571 15629213 1890370 436311 441798 1012261 1502031
2005 16453704 17630760 1825649 326389 566942 932318 1704562
2006 16875256 18935775 2206498 299125 868228 1039145 1768790
2007 17334653 23122157 2863820 372455 336049 2155316 2393064
2008 15498567 25449078 3041655 372752 1282023 1386880 2405809
2009 15333949 20798342 2290097 282287 913640 1094170 1909360
2010 17180034 21203327 2280757 335835 1295623 649299 1953497

* Включно з одноденними відвідувачами (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України)
** За даними Міністерства інфраструктури України


За свідченням експертів, прибуток від функціонування туристичної галузі в Україні складає в середньому 1,875 мільярдів доларів щорічно [11].

Отже, точний індекс можуть визначити лише представники провладних структур в Україні, які мають доступ до точних цифр; враховуючи дані, які оприлюднені на даний час, можна порахувати

Індекс
конкурентоспроможності
туристичної галузі України
(за 2010 рік)
  1,87 млрд. $   335 835 чол.  
= ––––––––––––––––– · ––––––––––––––––– = 0,623 · 0,000357 = 0,00022.
  3 млрд. $   940 000 000 чол.  

Для порівняння відмітимо, що, наприклад, Міністерство економіки, енергетики та туризму Республіки Болгарія є набагато більш відкритим, ніж українські відомства, адже на сайті болгарського Міністерства [5] знаходимо всі звіти за 2010 та 2011 роки, де також зазначені суми, витрачені на утримання туристичної галузі у Болгарії. Отже, за оприлюдненою інформацією Міністерства економіки, енергетики та туризму Республіки Болгарія, в 2010 році в Болгарії побувало 8 374 000 туристів, які витратили на туризм 3,43 млрд. $, при цьому витрати на утримання туристичної галузі у Болгарії у 2010 році склали 0,114 млрд. $, таким чином:

Індекс
конкурентоспроможності
туристичної галузі Болгарії
(за 2010 рік)
  3,43 млрд. $   8 374 000 чол.  
= ––––––––––––––––– · ––––––––––––––––– = 30 · 0,008 = 0,24.
  0,114 млрд. $   940 000 000 чол.  

Порівнявши індекс конкурентоспроможності туристичної галузі України та Болгарії, визначимо, що у Болгарії він більший у 1090 разів, адже 0,24 ^ 0,00022 = 1090,9.

Як бачимо, індекс конкурентоспроможності української туристичної галузі в порівнянні є досить низьким, в той час як в США він складав у 2010 році:

Індекс
конкурентоспроможності
туристичної галузі США
(за 2010 рік)
  134 млрд. $   60 000 000 чол.  
= ––––––––––––––––– · ––––––––––––––––– = 67 · 0,0638 = 4,2.
  2 млрд. $   940 000 000 чол.  

Зазначимо, що окрім Національного органу, що регулює туризм на федеральному рівні, в США в кожному з штатів є відповідна служба, відповідальна за розвиток туризму, тому точний показник збитків від утримання туристичної галузі в США можна порахувати, лише додавши до федеральних витрат також витрати у кожному зі штатів [2].

Індекс конкурентоспроможності українського туризму та туризму США відрізняється майже в двадцять тисяч разів – на користь США.

Індекс конкурентоспроможності туризму є агрегованим показником, який дозволить оцінити загальне становище туризму країни в порівнянні з іншими країнами. Індекс збільшується в разі, якщо в країні збільшуються надходження від туризму, зменшуються бюджетні витрати на утримання туристичної галузі, збільшується кількість туристів. Таким чином, цей індекс відображає результат перетворень в сфері туризму тієї чи іншої країни.

Джерела та література

1. Бартошук О.В. Моделі розвитку індустрії туризму (зарубіжний досвід) / О.В. Бартошук // Держава і регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2011. – №2. – С.62-68.
2. В 2010 году США посетили 60 млн. иностранных туристов: [Электронный ресурс] // Tourweek.ru. – Режим доступа: http://tourweek.ru/news/tour_business/201678/.
3. Гук Н. Розвиток регіональної системи міжнародного туризму в Україні: автореф. дис. ... к. екон. наук: 08.00.02 / Н. Гук. – К., 2008. – 32 с.
4. Євро-2012: [Електронний ресурс] // Інформаційний центр «Україна 2012». – Режим доступу: http://www.ukraine2012.gov.ua/.
5. Международен туризм – България (ягуари – декембри – 2010 г.): : [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.mi.government.bg/bg/pages/budget-42.html.
6. Пазенок В.С. Філософія туризму в системі філософського знання / В.С. Пазенок // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія: Філософські науки / гол. ред. В.С. Пазенок. – К.: КУТЕП, 2010. – Вип. 8. – C.334.
7. Смаль В.В. Глобалізація: головні фактори та наслідки розвитку / В.В. Смаль, І.В. Смаль // Географія та основи економіки в школі. – 2005. – №2. – С.37-43.
8. Смаль І.В. Глобальний і регіональний вектори розвитку туризму / І.В. Смаль // Географія в інформаційному суспільстві: зб. наук. праць: у 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2008. – Т. ІV. – С.139-141.
9. Смаль І.В. Глобалізація у світовій індустрії туризму / І.В. Смаль // Вісник КНУКіМ. Серія: Педагогіка: зб. наук. праць / Київський нац. ун-т культури і мистецтв. – К.: Вид. центр КНУКіМ, 2005. – Вип. 12. – Ч. 1. – С.268-272.
10. Соціально-економічне становище України за січень–листопад 2011 року: [Електронний ресурс] // Держкомстат. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
11. Туризм приносить Україні близько 15 млрд грн прибутків щорічно: [Електронний ресурс] // Ділова Україна. – Режим доступу: http://project.ukrinform.ua/news/31476/.
12. Tourism and the millennium development goals: [Електронний ресурс] // World Tourism Organization. – Режим доступу: http://www.unwto.org/tourism&mdgsezine/.
13. Travel & Tourism Competitiveness Report 2011: [Електронний ресурс] // World Economic Forum. – Режим доступу: http://gcr.weforum.org/ttci2011/.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.