Івасюк Р.В.
Матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасні проблеми і перспективи економічної динаміки"
(м. Умань, 18 листопада 2021 р.)
Умань: Візаві, 2021. 751 с. С.599-602.

Туристична індустрія та її особливості

На даному етапі туристична індустрія є однією із динамічно прогресуючих сфер світового господарства. Туристична індустрія водночас є самостійним видом економічної діяльності та одним із різновидів міжгалузевого комплексу.

Доцільно здійснювати поділ функціонуючої системи підприємництва в туристичній сфері на дві частини, а саме - туристична індустрія й індустрія гостинності. Туристична індустрія є складною системою господарювання туроператорів, туристичних агенцій, транспорт, індустрію розваг, екскурсійно-просвітні організації. Індустрія гостинності включає готелі, мотелі, хостели інші заклади розміщення, ресторани, піцерії, закусочні, їдальні, кав’ярні, кафе й інші заклади харчування, а також суб’єкти надання побутових послуг і зв’язку.

До прикладу, М. Мальська вважає правильним використовувати затверджену законодавством термінологію, згідно якого індустрія туризму включає «організаторів туризму (туроператори і туристичні агенти), перевізників, готелі та інші підприємства системи розміщення, підприємства громадського харчування, заклади системи розваг, підприємства банківської сфери, страхового бізнесу тощо» [1, с.117]. Натомість О. Любіцева трактує індустрію туризму «як міжгалузевий господарський комплекс, що спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення у проведенні дозвілля у подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення» [1, с.117].

Особливостями туристичної індустрії є предмет її діяльності, а саме - надання клієнтам туристичних послуг і створення туристичного продукту.

Туристична послуга представлена комплексом дій туристичними агенціями, туристичними операторами, туристичними компаніями, рекреаційно-туристичними й рекреаційно-курортними комплексами, закладами гостинності, закладами розміщення й готельно-ресторанними комплексами, які здійснюються з метою задовольнити низку потреб споживачів, себто туристів. Варто зазначити, що туристична послуга є складовою компонентою туристичного продукту. Разом із тим, туристична послуга може бути придбаною туристами і спожитою ними безпосередньо на місці її надання. Туристичні послуги за своєю суттю поділяються на основні (ті, що входять до складу туристичного пакету), а також додаткові й супутні.

Туристичний продукт є комплексом туристичних послуг, що надаються з необхідністю задоволення потреб туристів за весь період його подорожі. У структурі туристичного продукту виділяють послуги і товари. Особливістю туристичного продукту є те, що його можна замовити й оплатити за місцем свого проживання, але спожити виключно в тій місцевості, де було створено туристичні послуги. У науковій літературі й туристичній практиці неодноразово можна зіткнутися з ототожненням поняття «туристичний продукт» з категоріями «тур» і «туристичний пакет».

Виходячи з вищесказаного вважаємо за потрібне навести цікаві думки дослідників і практиків туристичної сфери. Так, І. Кулич пропонує власне бачення структури туристичного продукту, до якого входять:

1. Турпакет.
2. Додаткові туристичні послуги - оформлення віз туристам, екскурсійна програма, прокат автомобіля, медичне страхування та інші послуги, що не включені у вартість турпакета.
3. Товари туристичного призначення - усе, що знадобиться туристу в місці перебування, в тому числі сувеніри та інформаційно-довідкові матеріяли (карти, каталоги, довідники) [1, с.116].

Л. Марценюк пропонує власну версію, згідно якої «створення конкурентоспроможного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни та забезпечити розвиток територій - це і є стратегічна мета розвитку туристичної галузі в Україні. Ключовим завданням є оптимізація зв’язків туризму і культури. Саме національна культурна спадщина в більшості країн є потужним генератором залучення туристичних потоків. Важливими факторами, що впливатимуть у подальшому на розвиток ринку туризму, є: демографічні зміни, матеріальний та соціальний стан населення, рівень освіти, тривалість відпустки, професійна зайнятість та багато інших чинників» [2, с.78-79].

До цього слід додати, що індустрія туризму стала важливим соціальним і політичним явищем на національному рівні, що здійснює вагомий вплив на економіку багатьох країн та регіонів. Сучасний туризм практично інтегрує з багатьма галузями національного і світового господарства.

В. Маховка запевняє, що особливість індустрії туризму, як важливої і перспективної структурної компоненти національної економіки «полягає в задоволенні людських потреб щодо пізнання навколишнього світу, унаслідок чого відбувається інтенсивний його розвиток в розвинутих країнах світу. Економіка туристичного бізнесу являє собою, з одного боку, сукупність суспільних відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, тобто при виробництві, розподілі, обміні та споживанні туристичних послуг (турпродукту), яка вивчається економічною теорією, а з іншого боку, є складовою частиною народногосподарського комплексу країни, як каталізатора економічного зростання» [3].

Туристична індустрія, у світовому економічному сприйнятті, має швидкі темпи розвитку та урізноманітнення надання туристичних послуг і туристичного продукту. З досліджень Т. Момонт ми дізнаємося, що туризм входить до трьох найбільш експортних галузей, поступаючись нафтовидобувній промисловості й автомобілебудуванню. На даний час туризм є найрентабельнішою сферою світового господарства. Основу розвитку туристичної індустрії формують такі суттєві моменти:

1. збільшення частки в’їзного туризму;
2. зменшення диспропорції між ресурсним забезпеченням і ступенем його використання;
3. пропагування національного туристичного продукту;
4. державна підтримка вітчизняного туризму [4].

Таким чином, індустрія туризму завдяки добре налагодженим та органічним зв’язкам функціонує як міжгалузевий комплекс в економіці країни. Національні, регіональні й муніципальні органи публічного управління повинні сприяти правовими, фінансово-економічними і кадровими методами для розвитку індустрії туризму.

Список використаних джерел

1. Кулич І.Б. Туристична індустрія як складна система міжгалузевих відносин // Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Вип.11. Ч.1. С.115-117.
2. Марценюк Л.В. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні // Економічний вісник. 2015. №3. С.76-82.
3. Маховка В.М. Особливості розвитку туристичної індустрії України. URL: http://reposit.nupp.edu.ua/bitstream/PoltNTU/173/3/Маховка В.М._статья.pdf.
4. Момонт Т.В. Основні фактори розвитку ринку туристичних послуг. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/momont4.htm.