Калайтан Т.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристично-рекреаційна сфера: виклики
сучасності» (м. Хмельницький, 22 квітня 2026 р.)
Хмельницький: Хмельницький: Хмельницький
університет управління та права імені
Леоніда Юзькова, 2026.231 с. С.115-117.

Напрями зниження шкідливих викидів транспорту в сфері туризму

Туристичний сектор є надзвичайно чутливим до зміни клімату і разом з тим він сприяє викидам парникових газів, які впливають на глобальне потепління. Тому прискорення заходів щодо боротьби зі зміною клімату у сфері туризму має першочергове значення для сталого розвитку сектору. Під такими заходами розуміються зусилля щодо вимірювання та скорочення викидів парнікових газів та зміцнення адаптаційного потенціалу до наслідків зміни клімату [1].

транспорт у сфері туризму

За дослідженнями західних науковців туризм формує близько 8% світових викидів CO2. Від авіаперельотів і морських прогулянок до сувенірів та проживання - різні види діяльності роблять свій внесок у вуглецевий слід туризму. Більша частина цього сліду припадає на туристів із країн із високим рівнем доходу. У міру зростання кількості людей, які можуть дозволити собі подорожувати, зростатиме й екологічний слід туризму. Якщо ж розглядати секторальну структуру викидів CO2 в туризмі, то найбільш вагомий внесок належить транспорту. Транспорт сприяє утворенню 75% від загального CO2, що продукується в індустрії туризму, з них найбільша частка припадає на авіатранспорт (40%), на автотранспорт - 32%, на інші види транспорту - 3% [2].

Загалом з 2005 по 2016 рр. питома вага викидів CO2 від усіх видів транспорту, повязаного з туризмом, в загальному обсязі викидів CO2 від усіх видів транспорту зросла з 17,9% до 22,1%. За прогнозами з 2016 по 2030 рр. очікується збільшення цього показника до 22,8%. При цьому загальні викиди CO2 у 2005р. - 26400 млн. тон, у 2016р. - 32100 млн. тон, у 2030 р.прогнозується близько 37800 млн. тон [4].

Глазгоська декларація про заходи щодо боротьби зі зміною клімату в туризмі визначає чіткі підходи до боротьби зі зміною клімату на наступне десятиліття. Ініціатива підтримує учасників, які її підписали, надаючи знання та ресурси для більш ефективного виконання їхніх зобов’язань; сприяючи та підтримуючи роботу на рівні туристичних дестинацій щодо розробки та реалізації планів дій у сфері клімату; відстежуючи та висвітлюючи прогрес у виконанні зобов’язань; а також забезпечуючи міжнародне визнання та впізнаваність [2].

Підписуючи Глазгоську декларацію, організації зобов’язуються виконувати викладені в ній зобов’язання, зокрема:

  1. підтримати глобальне зобов’язання щодо скорочення викидів у двічі до 2030 року та досягнення нульового рівня викидів якомога швидше, до 2050 року;
  2. розробити плани дій щодо боротьби зі зміною клімату протягом 12 місяців з моменту підписання угоди (або оновлення існуючих планів) та реалізувати їх;
  3. узгодити плани з п’ятьма напрямами Декларації (вимірювання, декарбонізація, відновлення, співпраця, фінансування) для прискорення та координації дій щодо боротьби зі зміною клімату у сфері туризму;
  4. щорічно публічно звітувати про прогрес у досягненні проміжних та довгострокових цілей, а також про вжиті заходи [2].

Щоб зменшити вуглецевий слід від транспорту у світовому туризмі, основні зусилля зараз зосереджені на таких напрямах:

  1. Декарбонізація авіації. Це найскладніший напрям. Основний акцент робиться на переході до екологічного авіаційного палива, розробці електричних і водневих літаків для коротких дистанцій, а також модернізації парків на більш паливно-ефективні моделі. Екологічне авіаційне паливо виробляють з використаної рослинної олії, побутових відходів або біомаси. Воно змішується зі звичайним гасом і не вимагає переробки двигунів літака. У результаті викиди CO2 знижуються на 80% протягом життєвого циклу продукту. Але проблемою є те, що таке паливо у 3-5 разів дорожче за звичайне паливо і становить менше 1% від світового споживання. Водень розглядається як паливо майбутнього для середньомагістральних рейсів. Компанія Airbus активно розробляє концепт ZEROe, плануючи запустити перший водневий комерційний літак до 2035 року. Через вагу акумуляторів електричні літаки підходять лише для коротких перельотів (до 500 км.) та невеликої кількості пасажирів. Можливе використання для регіональних перевезень та «літаючіх таксі» для трансферів до аеропортів, наприклад, Норвегія зобов’язала перевести всі внутрішні авіарейси на електропривід до 2040 року. Швеція ввела зобов'язання щодо додавання екологічного палива до гасу для всіх вильотів з країни.
  2. Розвиток залізничного сполучення. Стимулювання туристів замінювати перельоти на короткі відстані на швидкісні поїзди. У Європі та Китаї це вже стає стандартом (наприклад, заборона на короткі внутрішні авіарейси у Франції, якщо є альтернатива поїздом).
  3. Електрифікація наземного транспорту. Переведення туристичних автобусів, трансферів та орендованих авто на електротягу. Сюди ж належить створення розвиненої мережі зарядних станцій у популярних туристичних зонах та національних парках.
  4. Екологізація морських круїзів. перехід круїзних лайнерів на скраплений природний газ як перехідний етап, використання «берегового живлення» (підключення до електромережі порту, щоб не спалювати мазут на стоянці) та впровадження гібридних систем.

До цього також додається «повільний туризм» (Slow Travel) - концепція, що заохочує більш тривалі поїздки з використанням велосипедів, піших маршрутів та громадського транспорту замість частих перельотів.

Декарбонізація транспортного сектору в туризмі переходить від добровільних ініціатив до системної технологічної та законодавчої трансформації. Основний акцент робиться не на скороченні поїздок, а на зміні джерела енергії. В авіації це перехід на екологічне паливо та водень, у наземному транспорті - повна електрифікація. Держави та екологічні тренди спонукають туристів обирати залізницю замість коротких авіарейсів. Впровадження вуглецевих податків та зборів робить «брудні» подорожі дорожчими, що змушує бізнес інвестувати в еко-інновації, щоб залишатися конкурентоспроможним.

Література

1. Climate Action / UNTourism. URL: https://www.untourism.int/sustainable-development/climate-action.
2. The Glasgow Declaration on Climate Action in Tourism. URL: https://www.untourism.int/the-glasgow-declaration-on-climate-action-in-tourism.
3. Climate Change and Tourism - Responding to Global Challenges. Madrid: World Tourism Organization, 2008. 268 p.
4. Transport-related CO2 Emissions of the Tourism Sector - Modelling Results. Madrid: World Tourism Organization, 2019. 68 p.