Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Кальченко О.М.
Вісник Чернігівського державного технологічного
університету. - 2009. - №39. - С.186-195.

Кластеризація в туристичній галузі

В статті розглянута роль економічних кластерів в туризмі, досвід їх створення за кордоном і в Україні. Виділені основні проблеми кластеризації в туристичній галузі і можливі заходи для забезпечення розвитку туристичних кластерів в Україні.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Глобалізація світової економіки, збільшення міжнародної конкуренції призвели до зростання популярності нової виробничої інноваційної моделі, в рамках якої всі учасники виробництва прагнуть об'єднатися в кластери. Кластерний розвиток як фактор збільшення національної і регіональної конкурентоспроможності є характерною ознакою сучасної інноваційної економіки. Світова практика показала, що кластеризація економіки обумовлює і справляє вирішальний вплив на процеси посилення конкурентоспроможності та прискорення інноваційної діяльності.

У важки часи кризи, які переживає як світова економіка, так і Україна, формування кластерів зможе допомогти українському суспільству в значному ступені подолати труднощі, що виникають.

Кластер - це добровільне територіально-галузеве об'єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності, при якій всі учасники кластера отримують вигоду, а саме кластерне утворення стає конкурентоспроможним на даному сегменті ринкової економіки. Мета створення кластера полягає у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках.

В сучасних умовах розвитку світового господарства кластери виникають в традиційних галузях економіки і у високотехнологічних, у сфері виробництва і у сфері послуг. Актуальним є впровадження кластерного підходу і в туристичній галузі.

Туристична галузь залишається важливим фактором забезпечення економічного росту країни і її регіонів. Експерти відмічають постійне зростання її ролі в структурі глобальної економіки. Туризм є одним з найперспективніших галузевих напрямків активізації економічного розвитку України.

Протягом останніх чотирьох - п'яти років спостерігалося зростання туристичного потоку в Україну. Так, у 2006 році до нас приїхали 18 млн. осіб, у 2007 - 23 млн., у 2008 - 25 млн. Державна служба туризму і курортів повідомляє, що внутрішній туризм минулого року став пріоритетним для українців. Зокрема, його частка у 2008 році у порівняні з 2007-им зросла приблизно на 10%. Частка туристичної індустрії в ВВП України в 2008 році склала 1,6% або 14,9 млрд. грн., а частка туристичної індустрії із суміжними галузями - 9,3% або 85,1 млрд. грн. Станом на 1.01.2009 року в туристичній галузі в цілому зайнято 7,6% населення, частка інвестицій в їх загальному обсязі по Україні за 2008 рік - 19,9%. Не дивлячись на економічну кризу, зростає кількість туристичних агентів і туроператорів. Так, в 2008 році їх кількість в Україні складала - 6200, а станом на 1 липня 2009 року - 7000 [8]. Проте, сектор туризму залишається одним з найменш досліджених. Тому, беручи до уваги високу економічну результативність діяльності значної кількості кластерів, їхні конкурентні переваги порівняно із традиційними формами організації бізнесу, обґрунтованим є запровадження туристичних кластерів в регіонах України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами створення, функціонуванні і розвитку кластерів займались такі зарубіжні і українські вчені як Є. Безвушко, М. Войнаренко, С. Куніцин, А.Маршал, Л.Романюк, М. Портер, В. Прайс, С Соколенко, І. Таленадо, С. Ткачова, X. Шреплер, та ін.

Серед зарубіжних та вітчизняних науковців, які приділяли увагу в своїх дослідженнях розвитку туристичного кластеру слід виділити Ю.В. Алексееву, К.А. Андрющенко, Р. Браймера, Дж. Боуена, Н.М. Внукову, Л.І. Гонтаржевську, П. Ебергардта, Ф. Котлера, Е. Мейкенза, В. Мідлтона, Р. Оскена, В.Ф.Савченко, С.І. Соколенко, М. Солловза, Д.М. Стеченко, С.К. Харчікову, Л.М. Черчик, В. Шекела, К. Шумана, Е.В Щепанського та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В сучасних умовах одним з недостатньо дослідженим вітчизняною наукою напрямком вивчення і моделювання туристичної діяльності є кластерний підхід. Проблемам кластерізації в туристичній галузі приділяється недостатньо уваги, тому питання функціонування і розвитку туристичних кластерів взагалі і в Україні зокрема є досить актуальним і потребує більш детального вивчення.

Метою статі є дослідження утворення і функціонування туристичних кластерів, аналіз стану та перспективи розвитку процесів кластеризації у туристичній галузі України.

Виклад основного матеріалу. Головна концепція кластерної теорії - це об'єднання окремих елементів в єдине ціле для виконання у взаємодії певної функції або реалізації певної цілі.

Кластер в економічній літературі визначається як індустріальний комплекс, що сформувався на основі територіальної концентрації мереж спеціалізованих постачальників, основних виробників і споживачів, що пов'язані технологічним ланцюгом. Вважається, що основи кластерної теорії були закладені в кінці XIX століття А. Маршалом, а термін „кластер" першим ввів М. Потер в 80-ті роки XX століття. У його трактуванні кластер — це сукупність вертикальних (покупець-постачальник) чи горизонтальних (спільні клієнти, технології, посередники) взаємозв'язків. М. Портер аналізує кластери переважно в якості галузевих об'єднань [2].

Інтерес до кластерного інноваційного розвитку у другій половині XX ст. постійно зростав, поки не набув вибухового характеру й не охопив в 1980-1990-і роки спочатку Північну Америку і Європу, а згодом і нові промислові країни. Цей інтерес був викликаний перш за все успіхами об'єднання компаній Силіконової Долини (США). В рамках кластеру «Силіконова Долина» лише за період з 1991 по 2001 p.p. венчурні інвестиції збільшились з 2 млрд. дол. до 68,8 млрд. дол. На початку XXI ст. в США в кластерах було задіяно 57% всього працездатного потенціалу країни, а частка ВВП, виробленого кластерами США складала 61% [3].

В Європі за рівнем кластеризації особливо виділяються Італія і країни Балтійського регіону. У Норвегії уряд стимулює співпрацю між підприємствами в кластері „морське господарство". За оцінкою експертів, Фінляндія лідирує за рівнем як дослідницької, так і технологічної кооперації. Економіка Фінляндії повністю кластерізована і в ній виділено 9 кластерів. В Данії функціонує 29 кластерів, в яких беруть участь 40% усіх підприємств країни, які забезпечують 60% експорту [3].

Норвегія

Вагома роль Німеччини в розвитку кластеризації економіки. Там пріоритет надається впровадженню високих технологій через консолідацію зусиль промисловості і наукових центрів. Крім цього, в країні діють багато промислових кластерів, як наприклад автомобільні кластери в 10 землях.

У Великобританії на сьогодні діють такі потужні об'єднання - кластер в Кембриджі, кластер у Уельсі, Шотландії, Лондонський кластер [3].

Іншим прикладом успішної кластеризації може бути розвиток економіки Австрії за останні 20 років. Програма кластеризації країни була розроблена Австрійським інститутом економічних досліджень разом з Національним дослідницьким центром. Свідченням ефективності цієї програми є піднесення автомобілебудування Австрії. Вже в 2000 р. в двох автопромислових кластерах в землях Штірія і Верхня Австрія було зайнято біля 30 тис. працюючих, які виготовили продукції на 8,1 млрд. дол., що становить більш 10% всього обсягу промислового виробництва країни [3].

Росія теж має плани по розвитку кластеризації своєї економіки. Урядом Росії в 2007р. затверджена Концепція кластерної політики в РФ, яка визначає мету, завдання і напрямки сприяння організаційному розвитку інноваційних кластерів. До 2010р. в Росії планується сформувати 1500 промислових кластерів [3].

Найефективніші кластерні програми розроблені і здійснені також в Бельгії, Греції, Іспанії, Ірландії, Франції та ін. В Латинській Америці по шляху кластеризації промисловості впевнено рухаються Аргентина Бразилія, Чилі, Венесуела, Колумбія, Ямайка та ін.

З наведених даних очевидно, що процесами ефективної кластеризації охоплені практично всі розвинені країни ринкової економіки та частина держав третього світу, чий економічний розвиток йде прискореними темпами.

Туристичний кластер - це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту. До туристичних кластерів відносяться групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність [1].

Туристичний кластер - це, в першу чергу, спільнота різних підприємств і організацій на певній території, що напряму або опосередковано пов'язані із наданням туристичних послуг [1].

Границі туристичного кластеру досить складно підпорядкувати стандартним системам галузевої класифікації. Туристичний кластер повинен складатись із комбінації галузей, що створюють турпродукт і умови для підвищення його конкурентоспроможності. Границі туристичного кластеру можуть змінюватись у зв'язку з появою нових підприємств і галузей, зі зміною умов ринку, державного регулювання.

В структурі типового туристичного кластеру виділяється чотири основних сектори:

- сектор виробництва туристичних послуг;
- сервісний сектор;
- допоміжний сектор;
- сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру.

Сектор виробництва туристичних послуг включає підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів.

Сервісний сектор об'єднує банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії.

Допоміжний сектор, по-перше, включає різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми.

Сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру зв'язує між собою інші сектори і координує їх діяльність. Він включає маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи [1].

Наявність всіх вищеперерахованих елементів туристичного кластеру не є обов'язковою. Склад його учасників може розширюватись залежно від тісноти зв'язків, рівня сформованості кластеру. З частиною компаній сервісного та допоміжного секторів туристичний кластер може укладати угоди про співробітництво, що не передбачають їх входження до кластеру.

Відмінності кластерної моделі об'єднання підприємств туристичного бізнесу від інших об'єднань представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика туристичного кластеру та об'єднання підприємств (за [5])
Об'єднання підприємств туристичного бізнесу Кластерна модель об'єднання підприємств туристичного бізнесу
Об'єднуючим є пільговий доступ до туристичних ресурсів Об'єднуючим є спільний доступ до туристичних та інших ресурсів
Членство є обмеженим Відкритий до вступу нових членів
Засновуються на договірній (контрактній) основі Заснована на соціальних цінностях, що сприяє підвищенню рівня довіри та взаємовіддачі
Засновані на принципах кооперації Об'єднує принципи кооперації та конкуренції
Спільна мета ведення Комплексне бачення мети

Основними перевагами кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств є:

- підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності спільної діяльності об'єднаних у туристичний кластер підприємств порівняно з відокремленою діяльністю;
- зменшення собівартості послуг за рахунок спільного використання туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури, розширення кола конкуруючих між собою постачальників та споживачів туристичних послуг, розвитку кооперування, договірної спеціалізації;
- стимулювання інноваційного розвитку, розширення доступу до інновацій шляхом збільшення міжфірмових потоків ідей та інформації;
- формування локального галузевого ринку праці, що дозволяє здійснювати обмін співробітниками, їх стажування, підвищення кваліфікації;
- покращення інвестиційної привабливості регіонів;
- кластеризація туристичної діяльності при правильній організації стимулює зростання і розвиток інших виробництв;
- кластерні технології сприяють налагодженню зв'язків між державними і бізнесовими колами при розв'язанні економічних проблем регіонів.

Що стосується досвіду створення туристичних кластерів в зарубіжних країнах, то дана проблема має досить високий рівень наукового та практичного опрацювання в Італії. Завдяки державній підтримці було створено дієвий кластер в Італії - місцева туристична система „Тразименське озеро" в Умбрії, яка об'єднує поряд із туристичними підприємствами, закладами розміщення та харчування, також торговельні організації, підприємства з виробництва товарів широкого вжитку, товарів, специфічних для даної місцевості (вино, оливкова олія). З інших діючих кластерів слід згадати „Салінунтінські терми" (Сицилія), „Адритатичне море і берег", „Міста мистецтв, культури та бізнесу" (Емілія-Романія) тощо.

Запровадження кластерної моделі в туризмі здійснюється і в інших країнах Західної Європи. Функціонують ряд туристичних кластерів у Шотландії, кластер туризму і відпочинку у Північній Ірландії (Велика Британія), численні кластери з організація дозвілля у Франції.

В Росії також відбуваються процеси становлення кластерної моделі в туризмі як ефективної моделі організації туристичної діяльності. Зокрема, найбільшим потенціалом, за оцінками експертів, володіє туристичний кластер міст Північно-Західного округу Росії (Великий Новгород, Псков, Вологда, Смоленськ). Іншим перспективним кластером на території Росії є туристсько-рекреаційний кластер Краснодарського краю [1].

Що стосується України, то процес впровадження кластерної моделі організації господарської діяльності знаходиться у стадії становлення. Не дивлячись на здійснення ряду заходів, спрямованих на підвищення конкурентоздатності окремих секторів економіки України та її регіонів на базі кластерної моделі, кількість діючих кластерів в Україні залишається незначною. Особливо це стосується туристичної галузі, що є перспективною в цьому відношенні.

Кластерні технології застосували спочатку на Хмельниччині, а трохи згодом на Івано-Франківщині. На Хмельниччині така модель впроваджується досить успішно, вже діють чотири кластери. Це: будівельний та швейний у Хмельницькому, туристичний та харчовий кластер в Кам'янці-Подільському. Успішно діє кластер агроекотуризму "Оберіг". Зараз він об'єднує 6 тисяч працівників. Це перший подібний кластер сільського туризму в Україні.

Кам'янець-Подільський

В 2004 році спочатку створено Вознесенську міську громадську організацію туристичний кластер "Вознесенськ", яка згодом разом із 12 містами Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим утворили спільний туристичний кластер „Південне туристичне кільце". До складу кластеру увійшли туристичні підприємства, заклади туристичної інфраструктури, місцеві адміністрації, а також промислові підприємства з виробництва продуктів харчування [1].

У 2008 році Полтавською обласною радою, відділом з питань туризму та курортів облдержадміністрації, депутатським корпусом та виконавчою владою Миргородської, Диканської, Шишацької райдержадміністрацій, виконавчим комітетом Миргородської міської ради реалізовано проект-переможець конкурсу місцевого самоврядування "Створення туристично-рекреаційного кластеру "Гоголівські місця Полтавщини" на загальну суму 800 тис. грн.

У стадії розробки знаходиться проект створення громадської організації Туристичний кластер „Севастополь-кластур", спрямований на залучення до міста фінансових потоків за рахунок туристів. Внаслідок утворення кластеру передбачається підвищення якості туристичних послуг до світових стандартів, розширення їх асортименту та зниження собівартості.

В рамках підписаної „Угоди про взаємодію та співпрацю з соціально-економічного розвитку малих міст Західної України у напрямку туризму і ремесел" передбачено створення туристичного кластеру історичних малих міст Західної України [1].

У разі розробки та реалізації відповідних проектів створення туристичних кластерів, потенційними будуть кластери у м. Києві, Львові, Закарпатській, Чернігівській областях.

Сприятливими передумовами для розвитку туризму в Чернігівській області є значний історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал, близькість до столиці України. За кількістю пам'яток культурної спадщини Чернігівщина входить у першу десятку областей України. На сьогодні в області налічується 8987 пам'яток культурної спадщини, з них - 193 національного значення.

До послуг населення в області - мережа санаторно-курортних закладів, яка налічує 42 заклади на 5 тисяч місць у місяць максимального розгортання, а саме: 7 санаторіїв (у тому числі 4 дитячих), 3 санаторії-профілакторії, 2 будинки відпочинку, 30 баз та інших закладів відпочинку. Однак послуги населенню у 2008 році надали лише 25 із них. Решта через відсутність коштів на експлуатацію не працювали.

У 2008 р. на Чернігівщині послугами підприємств готельного господарства скористалися 108,4 тис. осіб, що на 3% менше ніж у 2007 році. Найбільша кількість приїжджих зупинялась у готелях міста Чернігова - 63,5 тис. осіб, Козелецького району та міста Ніжина - по 11 тисяч. Тривалість проживання одного приїжджого в середньому становила 2,8 доби.

На сьогодні в області зареєстровано 72 туристичні фірми, що на 10 одиниць більше ніж у 2008 році. Проте, за оперативними даними, окремі показники діяльності суб'єктів туристичної сфери за 6 місяців 2009 року зменшились у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року на 10-20% [4].

Чернігівська область зі своїм природно-рекреаційним потенціалом, видатними пам'ятниками історії та культури, своїми архітектурними надбаннями є оптимальною територією для створення туристичного кластеру.

Але перша спроба створення туристичного кластеру на Чернігівщині була невдалою. Проект «Кластерна модель розвитку туризму як інноваційний механізм використання наявних ресурсів та об'єднання зусиль для розв'язання проблем регіону» переміг у Всеукраїнському конкурсі проектів і програм місцевого самоврядування. І у грудні 2005 року для реалізації першого його етапу область отримала субвенцію з державного бюджету в розмірі 300 тис. грн. За умови успішного завершення першого етапу проекту мало надійти наступне фінансування. Але ціла низка запланованих завдань не була реалізована. Зокрема, так і не було створено відкритого акціонерного туристичного товариства «Зачарований край», що мало поєднати державні, комунальні та приватні ресурси і діяти з метою отримання прибутку. Не були створені й еколого-туристичні кластери (тобто напрямки) — північний «Чернігово-Сіверський» та південний «Качанівка-Ніжинський», що мали на меті розвиток депресивних районів. Починаючи з 2006 року припинилось фінансування за проектом з Державного бюджету, а у 2007 році — з обласного. Як наслідок, у 2007 році проект «Кластерна модель розвитку туризму як інноваційний механізм використання наявних ресурсів та об'єднання зусиль для розв'язання проблем регіону» повністю припинив своє існування, не досягнувши своїх основних цілей.

У створеній багатопрофільним підприємством «Єдність» у 2005 році в Концепції розвитку туріндустрії м. Чернігова «Чернігів - Град Стольний» кластер, як організаційна форма одного з головних факторів розвитку туризму, навіть не згадується. Перші етапи концепції не виконані, вона загальмувала на самому початку.

Чернігів

Але є й позитивні надбання в розвитку туристичних кластерів на Чернігівщині. На даний час в Чернігові розроблений і впроваджується інвестиційний проект «Кластер водного туризму в Чернігівській області». Основною метою його діяльності є розвиток конкурентних переваг регіону шляхом активізації розвитку культурно - історичного та екологічного туризму. Цим проектом передбачається впровадження мандрівок на плотах, катамаранах, галерах та мініготелях на плаву по річці Десна по мальовничих містах Чернігівській області від міста Новгород-Сіверського до міста Чернігів та Київ, а також розширення географії «водного туризму» та поєднання з «зеленим туризмом» міст стоянок на річці Десна. У планах проекту «Кластер водного туризму в Чернігівській області» -побудова, починаючи з 2010 року, невеличких круїзних «готелів на воді» для подорожей за маршрутом «Новгород-Сіверський - Чернігів - Київ -Чернігів».

Чернігівський регіон є однією з головних дієвих осіб Єврорегіону „Дніпро", а Єврорегіон „Дніпро" є ефективною базою для створення міжнародних кластерних формувань у напрямку туризму.

Перспективним є створення кластерів в сільських і депресивних районах. Переваги створення кластеру суб'єктів господарювання сільського туризму полягають в тому, що із розрізнених підприємців -власників садиб, місцевих майстрів, представників сфери послуг, громадськості ті місцевого самоврядування - утворюються об'єднання, які шляхом координації спільних зусиль створюють та реалізують туристичний продукт сільського туризму, що, в кінцевому підсумку, веде до всебічного розвитку села за рахунок ефективного використання ресурсів.

Висновок. Кластерний підхід в туристичній галузі активізує підприємництво через концентрацію діловою активності, тому сприяє створенню робочих міст, доходів, поліпшенню якості туристичних послуг, життя населення на території його запровадження. Досягається це завдяки зростанню конкурентоспроможності, можливості інтеграції інтелектуальних, природно-рекреаційних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсів у забезпеченні якості туристичних послуг, що надаються. Об'єднання в кластери посилює роль дрібного і середнього підприємництва, дозволяє використовувати його виробничий потенціал. Діяльність туристичних кластерів також сприяє максимальному використанню інноваційних і комунікаційних технологій, підвищенню рівня кваліфікації та інтелектуального потенціалу працівників.

Підприємства туристичного бізнесу, об'єднавшись в туристичний кластер, як правило, ефективно взаємодіють з науковими закладами та органами місцевої влади для підвищення конкурентоздатності своїх туристичних послуг. Вони отримують можливість ефективніше відстоювати свої інтереси на рівні органів місцевої влади, а також брати участь у великих інвестиційних програмах.

Але, незважаючи на зростання інтересу до кластерів і ефективний досвід їх впровадження в зарубіжних країнах, кількість кластерів взагалі і туристичних зокрема, в Україні збільшується досить повільно. Це пояснюється такими факторами:

- недосконалість нормативно-законодавчої бази по створенню і діяльності кластерів;
- відсутність досвіду і достатнього інформаційного забезпечення по створенню і функціонуванню кластерів;
- низьке сприйняття підприємствами інновацій;
- недостатня зацікавленість малих та середніх підприємств об'єднуватись у великі виробничі системи;
- відсутність інвесторів у зв'язку з інвестиційною непривабливістю регіонів;
- відсутність державної фінансової підтримки кластерних утворень.

Для забезпечення формування сприятливих умов розвитку туристичних кластерів необхідним є здійснення в державі комплексу заходів, а саме:

- розробка і удосконалення законодавчої бази організації туристичних кластерів в Україні;
- проведення інформаційної компанії серед потенційних учасників і зацікавлених осіб по роз'ясненню конкурентних переваг кластерів;
- державна підтримка процесів кооперування, приєднання і інтеграції серед туристичних підприємств;
- підвищення ефективності системи навчання і підготовки спеціалістів по створенню і впровадженню кластерної моделі в сфері туризму;
- створення промислових парків і технопарків як інфраструктури для розвитку кластерів, заохочення використання технологічних інновацій в роботі підприємств туристичного бізнесу;
- реалізація заходів податкового регулювання для учасників кластерів;
- зниження адміністративних бар'єрів.

При цьому довготермінова стратегія розвитку туристичних кластерів повинна визначатись в тісному контакті органів державної влади і ключових підприємств туристичного бізнесу.

Література

1. Гонтаржевська Л.Г. Ринок туристичних послуг в Україні: Навчальний посібник / Гонтаржевська Л.Г. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. - 180 с.
2. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер. Пер. с англ. Под ред. В.Д. Щетинина. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.
3. Соколенко С.І. Світовий і національний досвід формування інноваційних кластерів / С.І. Соколенко // Стратегії конкурентоспроможності регіонів в умовах глобалізації: український та закордонний досвід: IV національний форум з питань регіонального розвитку (м. Київ, 12.11.2008 р.).
4. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Украинский контекст / С.И. Соколенко. - К.: Логос, 2002. - 646 с.
5. Стан туристичної інфраструктури Чернігівщини: проблеми і перспективи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://val.ua/culture/Culture/.
6. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку / Д.М. Стеченко. - К.: Вища школа, 2002. - 254 с.
7. Соколенко С.И. Формирование инновационных кластеров в Украине: Роль Торгово-промышленных Палат / С.И. Соколенко // Развитие инновационного пространства СНГ. Роль и место Торгово-промышленных Палат стран содружеств: Международный Форум (г. Казань, 16-17 апреля 2009 г.).
8. Чиновники от туризма утверждают, что кризиса нет [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http://news.liga.net/news/.

Clusterization in tourist branch

The article gives the role of economic clusters in the sphere of tourism, the experience of their formation abroad and in Ukraine. It emphasizes the main problems of clusterization in the sphere of tourism and possible ways of providing further development of touristic clusters in Ukraine.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.