Казаков В.Л.
Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди.
2011. Спец. випуск. С.135-143.

Потенціал спелестологічних об’єктів Кривбасу для цілей спортивного спелеотуризму

Розглянута можливість розвитку спортивного спелеотуризму на основі штучних порожнин гірничопромислового походження, висвітлена база даних спелестологічних об’єктів Кривбасу, визначена їх складність, оцінений потенціал для організації спелеопоходів різної категорії складності.

Ключові слова: спортивний туризм, спелеотуризм, спелестологія, Кривбас.

Постановка проблеми. Традиційними регіонами розвитку спелеотуризму в межах України є Кримські гори, Поділля та Буковина, де набір печер та їх складність дозволяє здійснювати походи І-ІV категорій. Порівняно прості карстові печери зустрічаються в невеликій кількості в Придністров’ї, Причорномор’ї, на Донбасі, в Карпатах. Основним ресурсом для розвитку спелеотуризму звичайно визнаються карстові печери природного походження. Проте господарська діяльність людини у гірничодобувних регіонах обумовила появу цілої маси штучних підземних порожнин, які прийнято називати спелестологічними. Технічна складність, будова, глибина та протяжність цих порожнин дає підстави розглядати їх не лише як цікаві техногенні утворення, а й як потенційний об’єкт спортивного спелеотуризму.

Мета і завдання роботи. Метою роботи було вивчення відкритих для доступу спелестологічних об’єктів (СО) Кривбасу з наступною їх оцінкою щодо можливості використання у спортивному спелеотуризмі. В ході роботи вирішувались конкретні завдання - пошук, інвентаризація, опис і картографування спелестологічних об’єктів, їх кореляційний аналіз з вимогами, які пред’являються спелеотуристичним перешкодам різної категорії складності.

Методологія роботи. В основу роботи покладені вимоги ФСТУ щодо використання методики визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів, вимоги щодо оцінки складності перешкод в спелеотуризмі [3; 5]. Оцінка спелестологічних об’єктів Кривбасу для цілей спелеотуризму проведена у 3 етапи:

  1. визначення найбільш характерних особливостей будови і розмірів спелестологічних об’єктів для вибірки необхідних технічних елементів та потенційних маршрутів;
  2. визначення категорії складності існуючих спелестологічних об’єктів;
  3. апробація спелестологічних об’єктів в спелеотуризмі та остаточна оцінка їх складності для маршрутів спелеопоходів.

Викладення основного матеріалу. Спелеотуризм - це вид спортивного туризму, який передбачає подолання печери туристичною групою за певним попередньо розробленим маршрутом. Подолання печер - це прохід печери в самих зручних місцях через перешкоди: підземні галереї, колодязі, канали, труби, вузькі лази, обводнені сифони, підземні водоспади, підземні озера та ін. В спелеотуризмі печерою приймається розкрита підземна порожнина, яку може пройти, пролізти, пропливти людина в габаритах свого тіла [4]. Таким чином, якщо залучати спелестологічні об’єкти до спелеотуризму, то штучні порожнини також повинні бути відкритими на денну поверхню та мати достатні розміри для їх проходження. Спелеотуризм - надзвичайно високо технічний вид спортивного туризму. В спелеотуризмі застосовується ряд альпіністського спорядження та прийомів спусків і підйомів. Складність маршруту визначається глибиною порожнини, складністю рельєфу печер, наявність обводнених ділянок - рік, сифонів, озер.

Для цілей спелеотуризму всі печери та поділяються на 3 типи:

  1. горизонтальні печери (Г);
  2. вертикальні печери (В), в яких основними перешкодами є вертикальні та крутопохилі ходи;
  3. комбіновані печери (К), у яких зустрічаються перешкоди різного типу.

Згідно особливостей і характеру будови печери, для цілей спелеотуризму їх поділяють на категорії складності (КС). За вимогами ФСТУ печери розрізняють на 9 КС: 1, 2А, 2Б, 3А, 3Б, 4А, 4Б, 5А, 5Б, які відрізняються різними показниками характеристики перешкод. До найбільш поширених відносяться:

  • 1 КС печери - потрібна мінімальна кількість допоміжних засобів. Глибина колодязів не більше 40 м. Колодязі, як правило, сухі і прості для проходження. У горизонтальних печерах повинні бути перешкоди: звуження, ділянки нескладного скелелазіння або обводнені ділянки. Час проходження 2-8 годин. Глибина 20-100 м.;
  • 2А КС печери - колодязі можуть бути обводнені, але без сильних потоків. Горизонтальні печери можуть мати відкриті сифони. Час проходження 3-8 годин. Загальна глибина 40-180 м.;
  • 2Б КС печери - теж саме, що й 2А, але кількість перешкод більша. Час проходження 6-16 годин. Глибина 150-300 м.;
  • 3А КС печери - колодязі можуть бути сильно обводнені. У горизонтальних печерах можуть бути невеликі сифони, проходження яких потребує використання апаратів автономного дихання. Час проходження 12-48 годин. Глибина 180-360 м.;
  • 3Б КС печери - теж саме, що й ЗА, але кількість перешкод більша. Необхідно встановлення декількох підземних таборів. Час проходження більше 2-5 днів. Глибина 320-550 м. [2; 4]

При оцінці складності маршруту спелеопоходу основним визначальним критерієм виступає кількість печер з певною категорією складності: для І КС - всього 5 печер (3-4 1 КС та 1-2 2А КС), для ІІ КС - всього 4-5 печер (2-3 2А КС та 1-2 2Б КС), для ІІІ КС - 1-2 печери (дві 3А КС або одна 3Б КС), для IV КС - 1-2 печери (дві 4А КС або одна 4Б КС), для V і VI КС - по одній печері (відповідно 5А і 5Б категорій складності).

Екскурс до основ спелеотуризму проведений з метою показати, у подальшому, місце спелестологічних об’єктів Кривбасу та їх складність для цілей спелеотуризму, а також дати прогноз КС спелеопоходів, які можуть бути організовані на базі місцевих відкритих порожнин. Науковими дослідженнями печер займається спелеологія, а штучних - спелестологія. Звернемося до результатів спелестологічних досліджень такого гірничодобувного краю як Кривбас [1].

Кривбас - головний постачальник залізної сировини ринок. Розробки руд тут тривають з 1881 року, як відкритим (кар’єрами), так і підземним (шахтами) способами. Серед усіх підземних порожнин криворізьких шахт і штолень найбільший інтерес для спелеотуризму представляють старі - віком від кінця ХІХ ст. і до 1950-х рр. Також є категорія молодих шахт, які були закриті і далі зруйновані наприкінці 1980-х рр. (Валявко-Вентиляційна, Валявко-Північна, Саксагань). Від них залишились незатоплені стволи глибиною до 150-800 метрів. Сучасні працюючі шахти цікаві теж, особливо відпрацьовані верхні горизонти (до -600 м.), але доступність обмежується добувними процесами до глибин -1540 м.

Проведені експедиційні дослідження упродовж 2006/2010 рр. показали, що поруч з 7-ма діючими шахтами збереглися і виходять на поверхню цілий ряд підземних порожнин штучного генезису. На території Кривбасу виявлено декілька типів спелестологічних об’єктів, складена карта їх розміщення (рис. 1) та фотогалерея, складена база даних виявлених об’єктів, проведена оцінка технічної доступності та безпечності спелестологічних об’єктів.

Спелестологічні об’єкти Кривбасу
Рис. 1. Спелестологічні об’єкти Кривбасу (нумерація і назва об’єктів по тексту)

Штольні - горизонтальні ходи, які виходять на поверхню (переважно в кар’єрах) і робилися для розвідок покладів залізної руди. Перша група цих об’єктів - Кочубеєвські штольні (№1-5 на рис. 1). Знаходяться на півночі Кривбасу. Нараховується 5 штолень, довжина кожної 30-40 м., загальна довжина 200 м. Штольні старого кар’єру з видобутку аспідних сланців (№6 на карті) та в східному борту кар’єру дореволюційного рудника (РУ) Костянтинівського товариства (№7 на карті). Обидві за характером схожі на попередні, тільки коротші 25 і 12 м. (відповідно). Також дві короткі штольні (15 м) відомі в районі селища Рахманівка (№8-9 на карті) колишнього РУ Краматорського товариства. Всі штольні технічної складності не мають - висоти 0,4-1,8 м., легко долаються, хоча і є ділянки, де треба пролазити кілька метрів. Всі штольні дореволюційні, проте рівень безпеки - високий, стіни і стеля стійкі.

Стволи шахт - строго вертикальні ходи, які призначені для підйому руди з підземних горизонтів та допоміжних підйомно-спускових робіт. У розкритому вигляді в Кривбасі на сьогодні існує 9 подібних спелестологічних об’єктів:

  1. ствол шахти Південна-Вентиляційна колишнього РУ ім. Леніна (№9 на карті) - відомості обмежені;
  2. ствол шахти Червоний Гірник колишнього РУ ім. Р. Люксембург (на карті №1) - апробований на глибину 75 м., але хід йде на глибину 212 м., має східчасту будову - колодязі перемежовуються з короткими горизонтами, поверхня ходів - кристалічні породи;
  3. ствол шахти Саксагань (на карті №2) колишнього РУ ім. Дзержинського, доступність стволу до глибини 800 м., ствол армований залізобетоном;
  4. ствол шахти №5-Нова (на карті №3) колишнього РУ ім. Ілліча - апробований, глибина 60 м., стіни - бетон;
  5. ствол шахти Валявко-Північна (на карті №4) колишнього РУ ім. Ілліча - розкритий через залізобетонне перекриття, ствол сухий до глибини 120 м., глибше штреки затоплені, ствол має залізобетонну арміровку;
  6. ствол шахти Валявко-Вентиляційна (на карті №5) колишнього РУ ім. Ілліча - ствол звужений, в іншому схожий на попередню шахту;
  7. ствол шахти Нова (на карті №6) колишнього РУ ім. Ілліча в селищі Рудничне - шахта затоплена, доступні перші 20 м.;
  8. ствол дореволюційної шахти (на карті №7) колишнього РУ Краматорського товариства - розвіданий слабко, глибина до 15-20 м., стінки з кристалічних порід;
  9. ствол шахти ім. МЮД (на карті №8) колишнього РУ Інгулецький - сухий до глибини 215 м., є відомості про вихід з нього на шахтні горизонтальні ходи. Всі стволи мають утруднений доступ, їх проходження вимагає всього комплексу спускного, підйомного та ін. спелеоспорядження. Ризики - від середніх до високих.

Квершлаги шахт - горизонтальні ходи від стволу шахти до покладу корисної копалини. В Кривбасі розкритий лише один такий спелестологічний об’єкт - квершлаг старої шахти Північної Вентиляційної колишнього РУ ім. Фрунзе, який був порушений східним бортом кар’єру №2 Центрального ГЗК. Доступність середня, необхідне незначне спецспорядження, ризики - середні.

Штреки шахт - горизонтальні ходи від квершлагу уздовж простягання покладу. В Кривбасі розкриті також штучно. Відомі 2 місця їх зосередження:

  1. на східному борту кар’єра (№5 на карті) №3 Новокриворізького РУ ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» - підпрацьовані підземні виробки шахт колишнього РУ ім. Ілліча;
  2. чотири в бортах двох провальних лійок колишнього РУ ім. Леніна (на карті №1-4). Доступність всіх штреків складна, необхідне спелеологічне спорядження, знаходяться в зона ймовірних обвалів, тому ризики - високі і надвисокі. Відвідувати не рекомендується.

Гезенки шахт - висхідні ходи, які починаються «сліпо» від горизонту угору на вищий горизонт. Явище у розкритому вигляді рідкісне. Відоме лише одне місцезнаходження - в стелі квершлагу старої шахти Північної Вентиляційної колишнього РУ ім. Фрунзе. Доступність середня, необхідне спецспорядження, ризики - середні.

Підземні виробки - камери або горизонти по простяганню покладу, які залишаються у не погашеному і незаповненому вигляді. Явище виходу на денну поверхню рідкісне. Існує лише одне таке місце в Кривбасі - колишній Кочубеєвський кар’єр в районі с. Ганнівка. Тут знаходяться дві таких виробки (на карті №1-2), загальною довжиною 250 м. Виробки південного торця (№1) двоповерхові з загальною висотою 20 м., вихід на верхній поверх вимагає застосування організації перильної страховки. Доступність добра, рівень безпеки ближчий до високого, обвалень породи не відмічається.

Провальні колодязі - провалля над обрушеними підземними виробками (камерами). В Кривбасі розвинуті лише 2 таких спелестологічні об’єкти - всі в районі колишнього РУ ім. Р. Люксембург - поля знесених шахт Комсомолка та Комсомольська-1. Мають вигляд колодязів з нерівними обривистими скельними бортами, сипким обрамленням бровок (глини, суглинки, ґрунтовий покрив). Глибина колодязів 120 м. Обидва колодязі апробовані, проходження групою з 4 осіб зайняло 6 годин. Доступність складна, необхідне гірське спорядження, ризики - високі і надвисокі.

Таким чином, польові експедиції дозволили встановити той факт, що на території Кривбасу у розкритому на земну поверхню вигляді існує 27 спелестологічних об’єктів. Всі об’єкти репрезентативні - відповідають усім морфологічним ознакам природних карстових печер і можуть бути визнані їх аналогами.

Експериментальні спуски та проходження, візуальні спостереження в деяких спелестологічних об’єктах дозволили оцінити їх складність і потенціал для спелеотуризму:

  • Н/К (некатегорійні) - 16 спелестологічних об’єктів: всі штольні, виробки Кочубеєвського кар’єру нижнього добувного горизонту, важкодоступні горизонтальні штреки; вони не являють собою ускладнених технічних перешкод, незначна довжина;
  • 1 категорії складності - вимогам цієї категорії складності відповідають 4 спелестологічні об’єкти: квершлаг з гезенком в стелі старої шахти Північної Вентиляційної колишнього РУ ім. Фрунзе, підтоплений ствол шахти Нова колишнього РУ ім. Ілліча, ствол дореволюційної шахти колишнього РУ Краматорського товариства в районі сел. Рахманівка, верхній поверх підземної виробки південного торця Кочубеєвського кар’єру; технічно ці спелестологічні об’єкти вимагають спецспорядження, більш тривалого (2-3 годин) проходження, глибини до 40 м.;
  • 2А категорії складності - існуючим нормативам відповідають 5 спелестологічних об’єктів: вертикальні стволи шахт - Південна-Вентиляційна колишнього РУ ім. Леніна, Червоний Гірник колишнього РУ ім. Р. Люксембург, №5-Нова колишнього РУ ім. Ілліча, два провальних колодязі; підставами для такої ідентифікації є те, що вони мають глибини в межах 60-120 м., вимагають спецспорядження, більш тривалого (до 6-8 годин) проходження;
  • 2Б категорії складності - серед криворізьких цій категорії відповідають 3 спелестологічні об’єкти - це виключно стволи шахт: ім. МЮД колишнього РУ Інгулецький, Валявко-Північна та Валявко-Вентиляційна колишнього РУ ім. Ілліча; ознаками є значна глибина - понад 120 м., тривалість проходження до 10 годин;
  • потенційно 3А-3Б категорій складності серед спелестологічних об’єктів Кривбасу відповідає лише ствол шахти Саксагань колишнього РУ ім. Дзержинського зі значною глибиною, яка потребує, можливо, навіть проміжного підземного табору.

Таким чином, потенційну складність спелеомаршрутів на базі криворізьких спелестологічних об’єктів складають в основному залишки стволів шахт та провальні колодязі. Відомого достатньо, щоби визначити потенціал спелестологічних об’єктів для цілей спортивного спелеотуризму. Виходячи з нормативів кількості і складності перешкод для визначення категорії складності спелеотуристичного походу можна зробити наступний прогноз: місцевих штучних порожнин достатньо, аби в межах Кривбасу, організовувати:

  • походи І категорії складності (для цього є 4 спелестологічні об’єкти 1 КС та на вибір 5 спелестологічних об’єктів з 2А КС - при мінімальній кількості 1-2);
  • походи ІІ категорії складності - на базі 5 спелестологічних об’єктів 2А КС (норматив для маршруту - 2-3) та 3-х спелестологічних об’єктів з 2Б КС (при нормативі 1-2).

Зазначена система криворізьких спелестологічних об’єктів з різною категорією складності також може бути використана в тренувальних цілях і для організації елементів змагань зі спелеотуризму.

Висновок. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки - Кривбас є потенційним і новим районом спортивного спелеотуризму. Це може бути забезпечене наявністю 27-ма спелестологічними об’єктами (штучними порожнинами) гірничопромислового походження, з яких 13 нами оцінюються як категорійні - чотири 1 КС, п’ять 2А КС, три 2Б КС та один 3А-3Б КС. Це дозволяє планувати та проводити спелеотуристичні походи початкової категорії складності - першої та другої. Всі спелестологічні об’єкти мають зручний доступ, тому що розташовані переважно в м. Кривому Розі. Основна частина категорійних спелестологічних об’єктів є вертикальними.

Список використаних джерел

1. Казаков В.Л., Герасимчук О.О. Підземні гірничопромислові ландшафти шахт Кривбасу як об’єкт вивчення антропогенного ландшафтознавства: постановка проблеми // Географічні дослідження Кривбасу. 2008. Вип.3. С.6-13.
2. Колотуха О.В. Спортивні рекреаційно-туристські ресурси України. К.: Федерація спортивного туризму України, 2006. - 208 с.
3. Методика визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів // Спортивний туризм. 2002. №2. С.39-61.
4. Энциклопедия туриста / Ред. Е.И. Тамм, А.Х. Абуков, Ю.Н. Александров и др. М.: Большая Российская энциклопедия, 1993. 607 с.
5. Федерація спортивного туризму України. URL: https://fstu.org.ua/.

Казаков В.Л. Потенциал спелестологических объектов Кривбасса для целей спортивного спелеотуризма

Рассмотрена возможность развития спортивного спелеотуризма на основе искусственных пустот горнопромышленного происхождения, освещена база данных спелестологических объектов Кривбасса, определена их сложность, оценен потенциал для организации спелеопоходов разной категории сложности.

Ключевые слова: спортивный туризм, спелеотуризм, спелестология, Кривбасс.

Kozakov V.L. Potentsials of Spelestological Objects of Krivbass for Sports Speleological Tourism

Possibility of development of sports speleological tourism on the basis of artificial emptiness of a mining origin is considered, the database spelestological objects of a Krivbass is shined, their complexity is defined, the potential for the organisation of speleological campaigns of a different category of complexity is estimated.

Keywords: sports tourism, speleological tourism, spelestological, a Krivbass.