Кононенко Владислава, Стафійчук Валентин
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.189-192.

Сакральні пам’ятки Хорватії як туристичний ресурс

Туризм є основною галуззю у Хорватії вже багато років. Історичні міста та приголомшливі пейзажі країни щороку приваблюють мільйони туристів з усього світу, навіть під час пандемії. Найуспішнішим з останніх років за кількістю туристів для Хорватії став 2019 з близько 21 млн. відвідувачів. І хоча під час ковідного 2020 року країну відвідало лише 7 млн. туристів, з кожним наступним роком це число збільшується. Так у 2022 році ця цифра вже сягнула близько 15,3 млн. Якщо говорити про частку туризму в економіці Хорватії, то в 2019 році дохід від туризму склав майже чверть ВВП країни. Цей показник впав лише до 8,56% на початку пандемії у 2020 році та стабільно відновлювався протягом 2021 (11,95%) та 2022 (15,39%) [1].

Основним чином найбільші туристичні центри в країні зосереджені на узбережжі Адріатичного моря, а пік відвідуваності припадає на липень та серпень. Тобто туризм в Хорватії значною мірою має сезонний характер. Але окрім теплого моря, пляжів з оксамитовим піском та неймовірно гарної природи, Хорватія також може похизуватись і архітектурними пам’ятками, значна частина з яких має сакральний характер.

Ресурси сакральної спадщини прибережної зони Хорватії базуються на багатій творчості, яка датується періодом між I та XVI століттями, тоді як більшість добре збережених споруд - між IX та XVI століттями. Це примітно, з урахуванням того, що Хорватія протягом своєї історії зазнавала значних руйнувань у наслідок природних чи соціальних лих. Також попри заборону релігії та намагання знищити священні місця комуністами в період перебування в складі Югославії, хорватам вдалося зберегти більшість своїх культурних ресурсів [2].

Зараз в Хорватії налічується 6 матеріальних та 12 нематеріальних об’єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. До яких входять історичний центр міста Дубровник, Спліт та Троґір, з їх сакральними елементами, собор Св. Якова в Шибенику, Єпископський комплекс Єфразієвої базиліки в історичному центрі міста Пореч, тоді як єпископський комплекс у Задарі розглядається для включення до списку [3].

Більшість матеріальної сакральної спадщини знаходиться в історичних ядрах міст. Головний собор, присвячений святому покровителю міста, зазвичай розташовувався в самому центрі міста, а палаци єпископів та інші церкви - в околицях. Інші пам’ятки, включно з монастирями, знаходилися в прилеглих до міста районах, які вже зараз часто також є частинами цих міст через їх розростання.

Хорватія дійсно має величезний сакральний потенціал в матеріальній спадщині, що створює умови для релігійного туризму (паломництва). Але також таку особливу частину відвідувачів країни приваблює сакральна нематеріальна спадщина - особливі свята, церемонії та ритуали, що відрізняються в різних містах та селах. Здебільшого такі події пов’язані з шануванням католицьких святих, але також це можуть бути святкування для відзначення важливих дат [4].

Попри таке різноманіття матеріальної та нематеріальної спадщини, яка дійсно приваблює значну кількість паломників щорічно, релігійний туризм не є основним туристичним напрямком країни, та навряд чи ним стане. Сакральні пам’ятки частіше викликають у туристів культурний та архітектурний інтерес. Мало хто з відвідувачів міст в Хорватії відвідує їх в першу чергу заради певного собору чи храму. Оскільки, найвишуканіші пам’ятки будувались в історичному центрі міст туристи оглядають їх стару частину комплексно та рідко затримуються довго на одній локації.

Для привернення уваги туристів потрібна особлива стратегія розвитку, частиною якої може стати популяризація пам’яток через медіа. Успішним прикладом можуть стати вже вище згадані сакральні об’єкти, що внесені до списків ЮНЕСКО. Палац Діоклетіана, Собор Святого Якова та історичний центр міста Дубровник стали місцем зйомки популярного телесеріалу «Гра престолів», про що зараз пишуть ледь не в кожному путівнику по Хорватії. І це забезпечило цим пам`яткам неймовірну популярність серед туристів. Тоді як Єфразієва базиліка не користується таким же попитом, хоча за своєю красою та значенням вона їм зовсім не поступається.

Лише епізодична поява Палацу Діоклетіана та Собору Святого Якова в серіалі забезпечила цим місцям близько 400000 туристів щороку. Тоді як центр міста Дубровник «зіграв роль» Королівської гавані в серіалі, яку можна бачити дуже часто з розгортанням основних подій, що дуже сильно вплинуло на притік туристів (див. рис. 1).

Рис 1. Кількість туристів в м. Дубровник, тис. осіб [5]

Отже, Хорватія - країна, яка має велику кількість сакральних пам’яток місцевого, регіонального та світового рівня, що приваблюють різні категорії туристів. Але, на жаль, країна не реалізовує свій потенціал у повній мірі, що можна виправити шляхом провадження правильної стратегії розвитку туристичної галузі, що базуватиметься на сучасних світових трендах.

Література

1. Croatia Tourism Statistics 2023 - How Many Visitors in Croatia? URL: https://www.sail-croatia.com/resources/croatia-tourism-statistics.
2. Klarin T. Sacred Heritage and Cultural Tourism: a Case of Dalmatian Region (Croatia) // Pilgrimage and Sacred Places in Southeast Europe: History, Religious Tourism and Contemporary Trends. Berlin: LIT Verlag, 2014. pp.159-172.
3. Croatia // UNESCO World Heritage Centre. URL: https://whc.unesco.org/en/statesparties/hr.
4. Rot E., Kresimir M., Sinisa B. General Characteristics of Religious Tourism in Croatia // UTMS Journal of Economics. 2014. Vol.5. Issue 1. pp.79-87.
5. Number of Overnight Tourist Arrivals in Dubrovnik, Croatia from 2012 to 2022. URL: https://www.statista.com/statistics/886613/dubrovnik-tourist-arrivals/.