Коваль Л.М., Церклевич В.С.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.164-167.

Театралізовані реконструкції історичних подій як інноваційна туристична атракція: авторський продукт Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту

Дослідження питання європейської ідентичності українців дедалі частіше спрямовує науковців до застосування культурологічного повороту як методу історичних студій. За влучним твердженням С. Плохія: «Європа є важливою частиною української історії, так само як і Україна - європейської. Кожна з імперій претендувала на землю та її багатства… сприяючи формуванню особливої прикордонної ідентичності та духу» [2]. З іншого боку, представлення шляху будь-якої нації, візуалізація її автентичності є неможливою без розуміння мотивації, життєпису особистостей, діяльність яких справляла визначальний вплив на перебіг історичних подій. Третім аргументом на користь представленого у статті туристичного продукту вважаємо стійкий інтерес туристів до «контексту» історичного буття, що включає приватне життя, побут тощо [4].

З позиції категорій, якими оперує туризм як галузь економіки, театралізовані реконструкції історичних подій перебувають у ніші культурного туризму («discovery tourism»), що передбачає знайомство з культурно-історичною спадщиною різних країн і здобуває дедалі більшої популярності. За оцінками ВТО, частка культурного туризму до 2020 р. становитиме 25% від загальних показників прибутку світового туризму. Витрати споживачів на туристичні послуги складуть 1,6 млрд. дол. (втричі більше, ніж у 2000 р.), а щоденні витрати туристів зростуть до 5 млрд. дол. на день.

Схарактеризуємо туристичний потенціал Хмельницької області: 256 пам’яток археології, 347 - архітектури та містобудування, 126 - мистецтва, 2370 - історії, три пам’ятки науки і техніки всесвітнього значення, 269 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 8 пам’яток садово-паркового мистецтва, Національний природний парк «Подільські Товтри», Смотрицький каньйон. Розвиток туризму є другою з чотирьох заявлених стратегічних цілей економічного розвитку області до 2020 року. Це засвідчує наявність потужної бази для розвитку різних видів туризму, відтак, пропонуємо лаконічний опис інноваційної туристичної атракції, створеної у Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституті (ХКТЕІ) - театралізованих реконструкцій історичних подій. Вживаючи термін «історична реконструкція», ми виходили з тлумачення дефініції як руху, що ставить перед собою наукові цілі й використовує методи рольової гри і наукового експерименту. Враховано також, що це - сучасний, трендовий вид креативного дозвілля.

Мета проекту у соціально-культурологічному вимірі - формування покоління національно свідомого українства шляхом усвідомленого сприйняття сутності історичних подій, осягнення духу і цінностей епох через особистісну призму; у економічному вимірі - доведення факту, що внутрішній туризм виконує не лише патріотичну місію усвідомлення історії «малої батьківщини», але, за умови креативного подання, може виступати як конкурентоздатний туристичний продукт. Проект має суттєві відмінності від фестивалів, зведених до реконструкцій різних військових подій. Це - камерний захід у форматі міні-вистав, усі історії персоніфіковані та мають за основу реальні історичні факти.

Початком діяльності студії історичних реконструкцій «Хмельниччина мистецько-історична» є 2013 рік. «Родзинкою» її діяльності є те, що акторами виступають не професіонали цієї галузі, а творчі студенти ХКТЕІ - майбутні товарознавці, бухгалтери, менеджери, юристи, фінансисти, маркетологи, ресторатори, комп’ютерні інженери. Саме цей факт викликає незмінний подив, захоплення і схвалення глядачів.

Формат наукових тез дозволяє висвітлити лише одну зі змістових ліній реалізації проекту, що втілюється спільними зусиллями авторів - науково-педагогічних працівників ХКТЕІ та групою наукових співробітників Державного історико-культурного заповідника (далі - ДІКЗ) «Межибіж» [1].

Учасники імпрези на рекламному біл-борді, встановленому з нагоди початку туристичного сезону у Хмельницькій області

При створенні «Історій кохання Меджибізької фортеці» було використано низку підходів з методології історичної науки:

• аналіз артефактів матеріальної культури (археологічні знахідки) - «Меджибізькі Ромео і Джульєтта». При здійсненні реконструкції дослідники виходили також із позиції ціннісного пізнання, що простежується в текстовій, змістовій канві кожної з історій, зокрема, усталених для кожної епохи ідеалу лицарського служіння Дамі («La Belle Dame sans Merci»);
• дослідження та інтерпретація епістолярних творів (реконструкція розвитку стосунків героїв на основі аналізу листів генерала Тадеуша Костюшка меджибізькій шляхтянці Теклі Журовській);
• методи перехресного аналізу історичних фактів, виявлення і використання свідчень учасників і очевидців подій при хронологічному відтворенні розвитку стосунків княгині Ольги Романової та полковника Ніколая Куліковського.

«Сценою» для проведення реконструкцій слугують локації, які п’ятсот, двісті, сто років тому були безпосереднім місцем відтворюваних історичних подій: двір фортеці і Лицарська вежа - у історії «меджибізьких Ромео і Джульєтти», руїни костелу Святої Трійці у історії Тадеуша Костюшка і Теклі Журовської, барбакан фортеці і «Ольжина» вежа - у історії Ольги Романової та Ніколая Куліковського.

Станом на 2018 рік імпрези є обов’язковим елементом туристичних фестів, що відбуваються у ДІКЗ «Межибіж» під час відкриття і закриття туристичного сезону, «Гарбузової ночі», «Ночі у музеї», міжнародних музейних форумів; високий рівень роботи студії відзначений Міністерством молоді і спорту України як одна зі «100 кращих практик роботи з молоддю в Україні за підсумками 2017 року». Маємо сміливість вважати, що інноватика туристичного продукту ХКТЕІ є реальним втіленням месиджу, сформульованого Олександром Щербою на сторінках віденського «Metropole»: «Україна - одна з найбільших європейських націй, яка лише нещодавно повернулася на карту Європи - і все ще лишається свого роду «Terra Incognita» для багатьох. Україна може запропонувати нині набагато більше, ніж колись - насамперед економічно та культурно» [3].

Список використаних джерел

1. Історії кохання Меджибізької фортеці вперше побачили гості заповідника. URL: http://mezhibozh.com/istoriji-kohannya-medzhybizkoji-fortetsi-vpershe-pobachyly-hosti-zapovidnyka/.
2. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. 496 с.
3. Щерба О. Нація в дорозі. URL: https://mfa.gov.ua/ua/article/open/id/6376.
4. Emmison M., Smith Ph. Researching the Visual, Introducing Qualitative Methods. London: Sage Publications, 2012. 296 p.