Кравець Л.О.
Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасні проблеми і перспективи економічної динаміки»
(м. Умань, 30 листопада - 1 грудня 2017 р.)
Умань: ВПЦ «Візаві», 2017. 364 с. C.286-288.

«Темний» туризм як новий вид туризму

«Темний» туризм - це вид пізнавального туризму, що передбачає відвідування місць, які пов’язані зі смертю та стражданнями людей. До складових «темного» туризму слід віднести:

  • туризм катастроф (відвідання місць, які постраждали від стихійних лих, «токсичні тури» по місцях екологічних катастроф);
  • містичний туризм (подорожі по місцях з паранормальною активністю);
  • туризм по кладовищах;
  • туризм «смерті» (цей вид спрямований на відвідування місць з трагічною історією: концентраційні табори смерті в Польщі, «Поля смерті» «червоних кхмерів» у Камбоджі, місця Голодомору в Україні, музеї тортур, в’язниці з суворим режимом, місця історичних битв (наприклад, Геттисберг і Босворт) і страт, райони, де скоювали злочини серійні вбивці, наприклад Джек Різник) [4, с.35].

концтабір «Аушвіц-Біркенау» в Польщі

Людство сьогодні все менше бажає подорожувати і відпочивати пасивно, в результаті чого виробники туристичного продукту пропонують активний відпочинок, який супроводжується багатьма атракціями з наявними гострими відчуттями. Саме тому популярністю серед туристів користуються екстремальні та нетрадиційні види туризму. Одним з таких є «темний» туризм.

Відповідно, розробка теоретичних науково-практичних основ «темного» туризму має важливу перспективу для української науки і споживача.

Останнім часом відбувся надзвичайно потужній вибух у попиті туристів на даний вид подорожей, особливо після вибуху літаків на руйнуванні Всесвітнього торгівельного центру в Нью-Йорку. За світовою статистикою «темний» туризм активізується після потужних ураганів, тайфунів, цунамі, інших природних, техногенних лих та антропогенних явищ [1, с.67-69].

Зацікавленість у об’єктах «темного» туризму пояснюється такими причинами:

  • отримання нових вражень та емоцій;
  • бажання уславити пам’ять загиблих;
  • дослідити нові горизонти власної держави;
  • дізнатися про нові об’єкти «темного» туризму;
  • почуття патріотизму [2, с.78-80].

«Темний» туризм - це один з видів туризму, який пов’язаний з відвідуванням кладовищ та захоронень, місць катастроф, стихійних лих та масових смертей людей, а також місць, пов’язаних з містикою. Для характеристики даного виду туризму в однаковому смисловому сенсі використовується і інший термін - «похмурий» туризм, оскільки для різновидів туризму, як правило, використовується синоніми, як, наприклад, сільський (зелений) туризм, релігійний (ностальгійний) і т.д. Ми не погоджуємося з використанням журналістами в Інтернет-виданнях терміну «чорний» туризм, оскільки вважаємо за доцільне використовувати термін, який більш вірно розкриває сутність даного виду туризму - «темний» («похмурий») туризм.

Тури до місць катастроф (землетрусів, повеней, вулканізму, техногенних катастроф - Чорнобилю, Фукусіми, місць страти, публічних екзекуцій) отримали назву «disater tour» («тури лиха») [3, с.89-91].

Ще одні подорожі до об’єктів людських трагедій - місць, де існували концентраційні табори під час другої світової війни - Бухенвальд, Дахау (на території нацистської Німеччини), Освенцим, Саласпилс, Собібор, Треблінка (на територіях, окупованих Німеччиною), або відвідування місць злочинів (Джека Різника, Соньки Золотої Ручки, Андрія Чикотіло і ін.) отримали назву «тури смерті».

Перші туристичні оператори, які розробили та реалізували «темний» тур, мали американську прописку. Перші туристичні агентства з даним видом спеціалізації, почали діяльність до місця катастрофи дирижабля «Гінденбург», що в штаті Нью-Джерсі (США). Відомі «темні» тури України, які існують доволі давно - це тури, під час яких відвідуються Личаківське кладовище (Львів), некрополь М. Пирогова (Вінниця), Бабин Яр (Київ) і інші.

Список використаних джерел

1. Стадницький Ю.І., Товкан О.Е., Симак А.В., Коваль Л.М. Просторові аспекти конкуренції технологій: монографія. Хмельницький: ХНУ, 2014. 95 с.
2. Мельник О.В. Природно-рекреаційний потенціал у процесі моделювання оцінки рівня туристичної привабливості території // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку. 2015. Вип.2(XLVI). С.259-265.
3. Музиченко-Козловська О.В. Методика оцінки рівня туристичної привабливості регіону // Регіональна економіка. 2016. №1. С.218-227.
4. Baptista R. Geograpfical Clusters and Innovation Diffusion // Technological Forecasting and Social Change. 2015. №66. pp.31-46.