Кисличенко Л.А., Романенко О.В.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
Актуальні проблеми неперервної освіти в інформаційному
суспільстві (м. Київ, 29-30 травня 2020 р.). К.: НПУ
імені М.П. Драгоманова, 2020. 398 с. С.329-331.

Моделювання туристичного бізнесу в Поліському регіоні

Постановка проблеми. Туристичний бізнес приваблює підприємців в сучасних умовах господарювання невеликим стартовим капіталом, швидкістю його окупності, зростанням попиту на туристичні послуги, високою рентабельністю цієї сфери тощо. Відомо, що туристична діяльність сприяє розвитку насамперед тих регіонів, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив розвитку промислового виробництва, створюючи так нові робочі місця, сприяючи зростанню життєвого рівня населення, збереженню пам’яток історії, культури, архітектури [2, с.9].

Держава повинна підтримувати розвиток туристичного бізнесу в Україні відповідно до таких принців:

- здійснювати фінансування відповідно до потреб галузі;
- створювати сприятливі умови для її подальшого розвитку;
- визначати і підтримувати пріоритетні напрями розвитку галузі;
- здійснювати підтримку і захист українських та іноземних туристів, туроператорів, турагентів і їх об’єднань [3, с.25].

Під словом «Полісся» розуміють природну зону, яка вкрита густими лісами і болотами, з великою кількістю озер та річок. Поліський регіон, що включає Волинську, Житомирську, Рівненську, Чернігівську, Київську області, має площу 130,2 км², що складає 21,6% території країни з населенням - 9427,1 тис. чол. (18,9%).

Туристичну цінність підвищує велика кількість розміщених на території області пам’яток археології, історії та архітектури. В регіоні знаходиться 1586 об’єктів історико-архітектурного потенціалу, що становить 11,8% до загальної їх кількості по Україні, зокрема: у Волинській області - 29,5%, Житомирській - 3,0% Київській - 13,3%, Рівненській - 24,5%, Чернігівській - 13,7%, місті Києві - 16,0%. Хронологічний діапазон пам’яток регіону датується починаючи із ХІ ст. по наш час.

На Поліссі до послуг приїжджих рекреантів 130 готелів та інших місць короткотермінового проживання. 39,2% їх загальної кількості зосереджено в межах Чернігівської області, ще 23,8% готелів та подібних закладів знаходиться у Житомирській області. Проте, 30,3% місць у готелях Полісся зосереджено у Рівненській області. Найбільшими за кількістю номерів є готелі Рівненської області, найменшими - Чернігівської. Районами найбільшої концентрації готельних підприємств є обласні центри, середні міста, а на решті території кількість готелів, у більшості випадків, співпадає з кількістю районних центрів. На даний час наявні туристичні ресурси регіону використовуються не досить ефективно у зв’язку з недостатнім розвитком інфраструктури.

Аналіз останніх досліджень та публікацій даної сфери засвідчив про значний інтерес науковців різних галузей до цієї проблематики, зокрема, дослідники Афанасьєв, М. Бойко, Л. Дядечко, О. Любіцева, В. Кифяк, М. Мальська, І. Смирнов, В. Обозний, Т. Ткаченко, Л. Устименко, В. Худо, М. Школа, Ю. Зінько, Н. Васильєва, Н. Кудла, Л. Головко, Ю. Алексєєва, В. Євдокименко, С. Соколенко, С. Нездоймінов, Б. Буркинський, Т. Галушкіна, В. Реутов, С. Харічков, І. Бережна, О. Рогалевський, Д. Стеченко, І. Твердохлєбов, О. Шаблій, Л. Шевчук та ін.

Мета дослідження - моделювання туристичного бізнесу на конкретній території майбутніх бакалаврів туризму на прикладі зеленого туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Все більшою популярністю, у жителів великих міст, користується такий різновид відпочинку, як зелений туризм. Зелений туризм є динамічною галуззю, яка має тенденцію до стрімкого розвитку, особливо на Поліссі.

Зелений туризм - це відпочинок у приватних господарствах у сільській місцевості, яка приваблює своєю недоторканою природою, пам’ятками історії та природи. Даний вид туризму характеризується саме відпочинком в сільській місцевості і основною перевагою є - можливість побачити природну красу цієї місцевості, її природні багатства, а в доповнення до цього ще й дізнатися про звичаї та традиції регіону даної місцевості [4, с.29].

Полісся має сприятливі умови для організації функціонування зеленого туризму:

- значні природно-рекреаційні ресурси (за оцінками вчених, їх частка у загальному обсязі українських ресурсів становить 21% (друге місце після Карпатського регіону);
- сприятливу (порівняно з іншими регіонами України) екологічну ситуацію в південній частині регіону;
- багату історико-культурну спадщину;
- сприятливе транспортно-географічне положення (прикордонне розташування; наявність трьох міжнародних транспортних коридорів; значний ступінь транспортної доступності більшості поселень, в яких зосереджені рекреаційні ресурси);
- значну забезпеченість трудовими ресурсами.

Отже, в роботі змодельовані шляхи вдосконалення «зеленого туризму» в Поліському регіоні, як перспективного напрямку розвитку туристичного бізнесу, зроблена спроба прогнозу можливого сценарію розвитку туристичного бізнесу в Поліському регіоні що є основою подальших досліджень, а також повністю підтримуємо позицію науковця Лідії Павлівни Дядечко «.. туристичний бізнес являє собою, з одного боку, сукупність суспільних відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, тобто при виробництві, розподілі, обміні та споживанні туристичних послуг (турпродукту), яка вивчається економічною теорією, а з іншого боку, є складовою частиною народногосподарського комплексу країни як каталізатора економічного зростання…»

Література

1. Обозний В.В. Регіональна цільова програма розвитку туризму в Гадяцькому районі Полтавської області / В.В. Обозний. К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2017. 40 с.
2. Мацола В. Рекреаційно-туристичний комплекс України: монографія / В.І. Мацола. Львів: ІРД НАН України, 1997. 259 c.
3. Алексєєва Т.І. Вплив глобалізації на розвиток туристичного бізнесу в Україні / Т.І. Алексєєва // Туристичний бізнес: світові тенденції та національні пріоритети: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листопада 2015 р.). Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2014. 224 с. С.25.
4. Стратегічні імперативи розвитку туризму та економіки в умовах глобалізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 30-31 березня 2017 р.). В 2 т. Запоріжжя: Просвіта, 2017. Т.1. 436 с.