Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Ляховська О.С.
Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Збірник наукових праць.
Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету.
2011. - Випуск 17. - Том 2. - С.25-30.

Круїзний туризм в Україні

Круїзний туризм в Україні Резюме. Здійснено спробу огляду історії становлення і розвитку круїзного туризму в Україні. Ключові слова: круїзний туризм, морські круїзи, річкові круїзи.

Ключові слова: круїзний туризм, морські круїзи, річкові круїзи.

Круїзний туризм – поняття для вітчизняної науки відносно нове, хоча круїзи як вид туризму нараховують понад столітню історію. Етимологічно слово круїз (від англ. cruise) означає морську подорож, зазвичай – по замкненому колу, з поїздками з портів у внутрішні райони країн. Утім, на сьогодні використовується більш широка трактовка поняття. Так, автори «Туристського словника-довідника» під круїзом розуміють туристську поїздку «з використанням транспортних засобів (як правило, водних) не тільки для перевезення, але і як засобів розміщення, харчування і обслуговування. У туристській практиці реалізується програма круїзів на морських і річкових маршрутах» [1; 72]. Але у цьому ж словникові місця для поняття круїзного туризму ще не знайшлося. [2].

У російській науці це поняття є більш вживаним: Е.Жигунов і С.Градіна аналізували проблеми розвитку круїзного туризму у Північно-Західному регіоні Російської Федерації [3]; М.Сєдих і О.Березкін – стан і перспективи розвитку морського і річкового круїзного туризму в акваторіях Ленінградської області [4]; Л.Оркін розглядав питання про перспективи розвитку круїзного туризму в Санкт-Петербурзі [5].

Мета статті – відстежити витоки і розвиток круїзного туризму в Україні.

Приступаючи до дослідження принагідно відмітимо, що про круїзний туризм в Україні, як і в цілому про український туризм, до 1991 року вести мову можна лише маючи на увазі перебування українських територій у складі різних держав.

Витоками круїзного туризму в Україні слід вважати річкові екскурсії для учнів на пароплавах по Дніпру. Так, наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. «завдяки люб’язності пароплавного товариства в особі Марголіна Д.С. відбулися річкові екскурсії-прогулянки», під час яких екскурсанти зупинялися «в мальовничих або цікавих в історичному плані місцях, наприклад, у Межигір’ї, де …могли оглянути Межигірський монастир» [6; 150].

Найбільш рання екскурсія на пароплавах вже радянської доби в Україні, принаймні з тих, про які відомо, була організована 9 червня 1919 року культурно-просвітницькою комісією київської ради професійних спілок для своїх членів. Ця екскурсія розраховувалась на 1700 осіб. Пароплав супроводжували два оркестри, а також український, російський і єврейський хори. Для проведення пізнавальних лекцій в якості гідів були запрошені спеціалісти з питань ботаніки і геології [7; 90]. Згодом річкові екскурсії в Україні розроблялися часто за її межами: 1927 року – Об’єднане екскурсійне бюро РРФСР у Москві розробило і запропонувало екскурсію по Дніпру. 10-денний маршрут розпочинався у Києві, звідки пароплав відправлявся до Дніпропетровська, з відвідуванням заповідника Т.Шевченка, а також м. Кривий Ріг. 3-4 дні екскурсанти відпочивали на березі Дніпра в екскурсійній базі, обслуговування на якій за добу із повним пансіоном коштувало 2 карбованці 50 копійок. Учасники маршруту також могли продовжити відпочинок на приморських екскурсбазах Алушти або Гурзуфа [7; 76-77].

Із 1928 року такі маршрути розроблялися вже УМПЕТ (Українське мішане пайове екскурсійне товариство – організація, утворена цього ж року – О.Л.). Зокрема, УМПЕТ пропонувалися наступне: маршрут пароплавом «Дніпрельстан – Дніпро – Чорне море – Одеса», розрахований на 13 діб; маршрут «Донбас – Дніпрельстан – Криворіжжя», розрахований на 12 діб із проїздом пароплавом і залізницею; маршрут «Пороги – Криворіжжя» розрахований на 10 діб із проїздом залізницею, автомобілем і пароплавом [7; 78]. Це були комбіновані тури, і водний транспорт тут залучався на одному-двох з етапів маршруту. Утім, розроблялися і морські та повністю або переважно річкові маршрути. Так, особливим попитом користувався маршрут на пароплаві по Дніпру [7; 79]. А морські маршрути надавали екскурсантам можливості «пізнати життя і промисловий розвиток головних портів узбережжя Чорного та Азовського морів, таких як Одеса, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч, Бердянськ, Маріуполь, Таганрог. Або, подорожуючи по Дніпру за маршрутом Київ – Черкаси – Кременчук – Камянське – Дніпропетровськ – пороги – Дніпробуд – Запоріжжя – Нікополь – Херсон – Одеса, вони пересаджувалися на човни, а також здійснювали пішохідний перехід. Екскурсія по історичних місцях Полісся за маршрутом Київ – Коростень – Овруч включала проїзд залізницею і пароплавом по річках Припять та Дніпро» [7; 80].

Щодо вартості таких екскурсій, то, скажімо, ціна путівки «екскурсії по Волзі пароплавом на 12 діб становила 58 крб. на екскурсанта у складі групи, до Криму на 10 діб – 38 крб. По Україні за маршрутом Київ-Дніпро-Дніпрельстан на 11 діб – 24 крб. за маршрутом Донбас-Дніпрельстан-Криворіжжя на 12 діб – 30 крб.» У цінах на 1926-1927 рр. це в середньому дорівнювали половині зарплати робітника в Україні [7; 85]. Тому з 1929 р. на маршрути УМПЕТ надавалася знижка екскурсантам, що подорожували річковим транспортом Дніпровського пароплавства на відстань понад 100 км; групі від 15 екскурсантів знижка становила – 25%; групі у 50 екскурсантів – 50% [7; 88].

Екскурсійне бюро Радторгфлоту пропонувало студентам та профшколам під час подорожування ІІ класом знижку 25%, ІІІ класом – 50%, викладачам під час подорожування ІІ і ІІІ класами знижку 15%; викладачам та учням у кількості не менше 10 осіб із 1 квітня до 1 листопада для подорожування у ІІІ класі – знижку 40%, екскурсантам із посвідченням різних культурно-просвітницьких установ (не менше як 10 осіб для ІІІ класу) – знижку 25% [7; 88].

Перший морський круїз за радянських часів відбувся 1930 року на теплоході «Абхазія» і був здійснений навколо Європи. Організований він був ТПТЕ (Товариство пролетарського туризму та екскурсій – всесоюзна туристична організація – О.Л.) для 250 ударників праці. Теплохід заходив до Німеччини, Італії і Туреччини (Велика Британія і Франція не дозволила заходити до своїх портів) [8; 51]. А 1931 року радянська організація, що отримала монопольне право на здійснення іноземного туризму у СРСР – «Інтурист» (до травня 1929 р. іноземний туризм забезпечував Радторгфлот – О.Л.), спільно з Інститутом Арктики організувала унікальний круїз по Північному Льодовитому океану на криголамі «Малигін» до берегів землі Франца Йосифа. Серед учасників цього дослідницького круїзу був і відомий арктичний дослідник Умберто Нобіле [8; 56]. Цей круїз можна вважати першим дослідницьким круїзом у СРСР.

Поступальний розвиток круїзного туризму в СРСР і Радянській Україні був перерваний Другою світовою війною. У післявоєнний період почалося відродження і річкових і морських круїзів, у тому числі, міжнародних. Так, 1955 р. теплохід «Баторій» привіз до Ленінграду понад 700 туристів із Франції [8; 83].

Перші середземноморські круїзи, що вирушали з Одеси, тобто власне з території УРСР, розпочалися 1967 р. Приводом для їх початку стали військові дії між Об’єднаною Арабською Республікою і Ізраїлем, унаслідок чого різко скоротився традиційний для Єгипту потік європейських туристів. У результаті домовленості між ОАЄ і СРСР до Єгипту, аби компенсувати брак європейських туристів унаслідок арабо-ізраїльського конфлікту, спрямовувалися радянські туристські групи. В один бік одна група туристів мандрувала морем, у зворотньому напрямі – літаками. Друга група туристів рухалася їй назустріч: спочатку літаком, потім морем. Під час морського відрізку круїзу туристи відвідували Варну, Стамбул, Неаполь і прибували до Олександрії, з якої автобусами діставалися Каїру. Інші групи прилітали одразу до Каїру з Одеси, а поверталися морським шляхом [8; 83].

Отримували розвиток і річкові та морські екскурсії місцевого значення в тих областях Україні, які мали відповідну річкову або морську акваторію. Так, Миколаївське бюро подорожей та екскурсій впроваджувало річковий круїз «Миколаїв – Київ – Миколаїв», який з 1968 р. здійснювався на дизель-електроході «Карл Маркс» за маршрутом № 811-а. Річкові круїзи були своєрідним ноу-хау радянського туризму. Про ефективність такого різновиду туризму, який до того ж суміщав у собі транспортні послуги з послугами розміщення, харчування і рекреації, свідчать річні звіти про теплоходні маршрути за навігацію. Подібні звіти представлялися в УРРТ – Українську республіканську раду з туризму – (а з 1969 р.УРРТЕ) щорічно до 1 грудня по кожному турпароходу і відповідному маршруту.

Згідно «Звіту про роботу пароходних маршрутів Миколаївського бюро за сезон 1973 р.» було здійснено 13 туристських рейсів на борту д/з «Карл Маркс», реалізовано 2830 путівок, усього подорожі здійснило 2476 осіь [9; 170]. За навігацію 1974 р. кількість експлуатаційних діб становила 163. Подорожувало 2491 осіб, а вимір послуг у такий одиниці як людино доба склав 31230 людино-діб. Завантаження по рейсах становило: №1 – 60 осіб; № 2 – 76, № 3 – 108, № 4 – 195, № 5 – 187, № 6 – 202, № 7 – 246, № 8 – 234, № 9 – 235, № 10 – 235, № 11 – 191, № 12 – 186, № 13 – 81, № 14 – 255 [9; 171].

У «Додатку до звіту про теплоходні маршрути за навігацію 1974 р.» зазначалося, що «в усіх рейсах на дізель-електроході «Карл Маркс» було організоване 3-х разове гаряче харчування згідно прейскуранту по 2 руб.50 коп. на туриста в день....Скарг на харчування не надходило». І додавалося: «Слід відмітити хорошу роботу з постачання ресторана продуктами харчування Відділами робітничого постачання м. Запоріжжя, Дніпропетровська і Херсона» [9; 171]. На водному маршруті Миколаїв-Київ курсував ще один теплохід «В.Чумак» [9; 242].

Водний транспорт залучався і для екскурсій акваторями в межах області або сусідніх областей. Так, за період навігації 1980-1981 рр. у Миколаївській області теплоходними екскурсіями обслуговано 274 тис. 770 осіб, у тому числі за маршрутами Коблеве – Одеса, Коблеве – Очаків, Миколаїв – Херсон, Миколаїв – Нова Каховка та ін.

Морські і річкові круїзи здійснюються і під егідою профспілкових туристичних організацій, що орендують водний транспорт. Так, профспілками «у 1960 р. орендувався лише один пароплав («Адмірал Нахімов»), на борту якого здійснили подорож 1070 туристів із 14 областей республіки. В 1970 р. орендувалося вже 16 пароплавів, що перевезли 27,5 тис. туристів, а у 1985 р. учасниками морських і річкових круїзів стали 200 тис. туристів» [10; 120]. Згодом морські і річкові круїзи організовує і Бюро Міжнародного Молодіжного туризму «Супутник»ЦК ЛКСМУ.

Річкові круїзи по лінії БММТ «Супутник» України було запроваджено 1973 р. Їх програмами передбачалися оглядові екскурсії по містах, що знаходилися по маршруту, відвідування музеїв та картинних галерей. На борту теплоходів молодь розважалася на дискотеках. А влітку додавався ще й відпочинок на пляжах [11].

Великою популярністю користувалися Чорноморський і Дніпровський круїзи. Так, у 1978 р. відбулося 10 круїзів молоді по Дніпру, в яких побувало 1574 осіб. [11]. Дніпровський круїз пролягав за маршрутом: Херсон-Київ-Херсон (або Миколаїв) із зупинками в Очакові, Новій Каховці, Дніпропетровську, Кременчуці, Києві, Каневі, Черкасах, Запоріжжі. Круїз тривав 13 днів, вартість путівки коливаася від 144 до 186 крб. в залежності від класу кают. Чорноморський круїз тривав 10 днів і пролягав за маршрутом Одеса-Батумі – Одеса із заходження до Ялти, Сухумі, Новоросійська.

Крім того, комітети комсомолу через БММТ «Супутник» направляли українських туристів (зазвичай це були молоді переможці соціалістичного змагання) в круїзи по Волзі, Дону, Єнісею, Обі, Іртишу, Лені, Амуру, по морям Далекого Сходу, озеру Байкал [11].

Річкові круїзи складали на той час порівняно рідкісний вид туризму [8; 89].

У 80-х роках цією структурою організовано і десятки морських круїзів для радянської молоді до країн Азії, Африки, Латинської Америки. Щоправда, з метою «пропагування досягнень радянської України у будівництві комунізму, принад радянського способу життя. Наприклад, один із таких круїзів по лінії «Супутника» відбувся у січні-лютому 1986 р., коли 128 українських юнаків і дівчат на теплоході «Латвія» відвідали країни Західної Африки: Анголу, Нігерію, Бенін, Сьєрра-Леоне, Гвінею Бісау. До складу групи входили передовики промислового і сільськогосподарського виробництва, активісти студентських будівельних загонів, народний ансамбль танцю «Горлиця» Камянець-Подільського педагогічного інституту, футбольна команда ІІ ліги «Колос» із м. Павлограда Дніпропетровської області, власний кореспондент газети «Молодь України» та ін.» [11; 21]. Під час подорожі учасники круїзу, виконуючи ідеологічні настанови ЦК ЛКСМУ, «пропагували радянський спосіб життя, внутрішню та зовнішню політику КПРС і Радянської держави, ідеї фестивального руху молоді, всесвітньо-історичне значення 40-річчя Перемоги над гітлерівським фашизмом і японським мілітаризмом. Пропагандистська програма здійснювалася через спільні мітинги, двосторонні фестивалі, зустрічі та дні дружби, концерти і спортивні змагання, на яких неодмінно були присутні посол СРСР в Нігерії та урядовці африканських країн» [11; 21]. Отже, круїзи дружби набули поширення як вид туристських подорожей радянської молоді за кордон. Утім, радянською стороною впроваджувалися круїзи і для іноземних туристів, що відвідували Україну. Великою популярністю користувався круїз по Дніпру з відвідуванням Києва,Черкас, Запоріжжя, Херсона і Одеси. До речі, Одеса була третім в СРСР містом за обсягами прийому іноземних туристів.

Згідно «Звіту про роботу Бюро молодіжного туризму ЦК ЛКСМУ за 1973 рік» щодо прийому молодих закордонних туристів в УРСР у порівнянні з 1972 роком (60981 турист із 31 країни) значно збільшилась кількість закордонної молоді, що відвідала Україну (92996 з 31 країни). Великою популярністю серед молодих туристів користувався Чорноморський круїз за маршрутом: Одеса – Ялта – Новоросійськ – Сухумі – Батумі – Сочі – Одеса. Круїз здійснювались на судах «Шота Руставелі», «Іван Франко», «Аджарія», «Башкирія» [12]. У 1975-1980 рр. майже 100 тис. іноземних туристів (у 2,5 рази більше, ніж за попередні 5 років) здійснили круїзи Волгою, Доном, Дніпром. У 1976-1982 рр. за ініціативою БММТ «Супутник» набули розвитку круїзи з відвідуванням країн басейнів річки Дунай, Чорного і Середземного морів, Тихого океану [8; 102]. Так, у 1978 році теплоходи «Грузія» і «Леонід Собінов» доставили радянську молодь для участі в ХІ всесвітньому фестивалі молоді та студентів у Гавані; в їх музичних салонах відбувалися концерти, зустрічі делегацій [8; 104].

Починаючи з 1982 року, був введений круїз Дніпром «Ріка-море» з Києва до Херсону, далі Чорним морем до Одеси, звідти Дунаем до Русе (НРБ) і Джурджу (Румунія). На той час це був єдиний круїз подібного типу у світовій практиці.

У сучасні дні в основному пропонуються річкові круїзи по Дніпру за маршрутом Київ-Одеса із заходом до Запоріжжя, Ялти, Херсону, Севастополя. На сьогодні за цими маршрутами курсують чотирипалубні теплоходи «Принцеса Дніпра», «Генерал Ватутін», «Маршал Кошевой», «Зірка Дніпра», «Т.Г. Шевченко» [13; 70]. Крім того, компанія Gess-tour, офіс якої розташований у Севастополі, пропонує круїзи Одеса-Стамбул (Туреччина) на п’ятипалубному вантажопасажирському судні [14], а також – морські круїзи навколо Криму [14]. Отже, у витоків круїзного туризму в Україні стоять учнівські екскурсії на пароплавах по Дніпру ще дорадянської доби і, вочевидь, саме з річкових круїзів освітнього характеру цей вид туризму і зародився.

За радянських часів круїзний туризм отримав потужного розвитку, поповнившись морськими круїзами та круїзами типу «річка-море», що вважалося ноу-хау радянського туризму. Міжнародні морські круїзи для іноземних туристів, як і морські перевози подібного рівня взагалі, знаходилися у віданні Радторгфлоту СРСР, із 1929 року перетворившись на монополію «Інтуриста». Для радянських туристів перший морський круїз міжнародного рівня був організований ТПТЕ 1930 року. Перший дослідницький круїз у Радянському Союзі здійснений 1931 року по лінії «Інтуриста», втім на той час такого визначення ще не використовувалося. У подальшому – повоєнні роки – морські круїзи здійснювалися по лінії профспілкового туризму.

Лише у другій половині ХХ ст. морські круїзи для радянської молоді міжнародного рівня організовує ще одна структура радянського туризму – Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ, у тому числі його підрозділ – БММТ «Супутник» ЦК ЛКСМ України. Внутрішні річкові та змішані – річка-море – круїзи пропонуються радянським трудящим обласними бюро подорожей та екскурсій, у тому числі українськими. Залучаються подібні круїзи і для обслуговування іноземних туристів, зокрема, по лініі «Супутника».

Отже, за радянських часів круїзи використовувалися в туризмі як на зовнішніх, так і внутрішніх акваторіях. Для іноземних туристів круїзні маршрути пропонував «Інтурист». А для молоді організовувалися круїзи по лінії БММТ «Супутник».

Із розпадом СРСР вітчизняний круїзний туризм в Україні на певний час занепадає. Натомість стають доступними круїзи, що пропонуються зарубіжними кампаніями. Лише останнім часом спостерігається відродження вітчизняного круїзного турпродукту як морського і річкового, так і змішаного типу.

Джерельні приписи

1. Федорченко В. Словник-довідник туристських термінів / В.Федорченко, І.М. Мініч. – К.: Дніпро, 2000. – 156 с.
2. Самарцев Є. Україна може стати серйозним гравцем на світовому ринку морських круїзів / Є.Самарцев // http://www.ukurier.gov.ua.
3. Жигунов Э.А. Проблемы развития круизного туризма в Северо-Западном регионе / Э.А. Жигунов, С.Д. Градина // Туризм на Северо-Западе России: развитие и инвестиции: Сб. тезисов докладов и выступлений на междунар. науч.-практ. конф. 2-3 апреля 2002 г. г.Санкт-Петербург. – СПб: НИИ химии СПбГУ, 2002. – С.94-98.
4. Седых Н.П. Морской и речной круизный туризм. Состояние и перспективы развития на акваториях Ленинградськой обл. / Н.П. Седых, А.А. Березкин // Там само. – С.55-57.
5. Оркин Л. К вопросу о перспективах розвития круизного туризма в Санкт-Петербурге / Л.Оркин / Там само. – С.152-153.
6. Грибанова С.В. З історії організації екскурсій Київським навчальним округом (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) / С.В. Грибанова // Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти: Зб. наук. ст. – К.: Ін-т туризму федерації профспілок України, 2002. – С. 140-160.
7. Федорченко В. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Навч.пос. / В. Федорченко, О. Костюкова, Т. Дьорова, М. Олексійко. – К.:Кондор, 2004. – 166 с.
8. Федорченко В. Історія туризму в Україні: Навч. пос. / В.Федорченко, Т.А. Дьорова. – К.: Вища школа, 2002. – 195 с.
9. Гарбар Г.А. Розвиток соціокультурного інституту гостинності в українському туризмі 60-80-х рр. ХХ ст. (на мат. Миколаївської обл.): Монографія / Г.Гарбар. – Миколаїв: Вид-во Південнослов’янського ін-ту Київського славістичного ун-ту, 2007. – 267 с.
10. Попович С.І. Соціально-економічні передумови розвитку туризму в Україні та поширення його інфраструктури в 60 – першій половині 80-х рр. (на прикладі системи профспілкового туризму) / С.І. Попович // З історії вітчизняного туризму: Зб. наук. ст. – К.: Ін-т туризму федерації профспілок України, 1997. – С.115-126.
11. Зінченко В.А. Молодіжний туризм в Українській РСР у 70-80-х рр. ХХ ст. (на основі діяльності «Супутника»): дис… канд. іст. наук. – Донецьк, 2003.
12. Отчет о работе Бюро молодежного туризма ЦК ЛКСМ Украины в 1973 г. // Центральний державний архів громадських об’єднань України. – Ф.7. – Оп.20. – Спр.1142. – Арк.1-46.
13. Альманах туристичної фірми «САМ» «Україна» – http://www.SAM.ua.
14. http://gess-tour.com/kruiz.

Summary. Cruise tourism is in Ukraine. The article is devoted to concideration of cruise’s tourism history in Ukraine.

Key words: cruise’s tourism, cruises by sea, cruises by rivers.

Аннотация. Статья посвящена истории становления и развития круизного туризма в Украине.

Ключевые слова: круизный туризм, морские круизы, речные круизы.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.