Мазур О.В.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.247-250.

Дефініція дестинацій сучасного круїзного туризму

Туристичний бізнес сучасної України поступово пройшов організаційно-структурну трансформацію і наблизився до світових стандартів, і нехай цей процес відбувається не так швидко і чітко, як того хотілося б представникам туристичної освіти і науки, туристичним підприємцям і управлінцям, все ж в Україні з’являються нетрадиційні та екзотичні галузі туристичної індустрії, які вже давно зайняли свою нішу на світовому ринку туристичних послуг. Мова йде у даному контексті про круїзний туризм, і хоча такі традиційні його форми як морські і річкові круїзи вже відомі і певною мірою усвідомлюються, проте таке явище як круїз залізничний для України - це інновація. Круїзний туризм у будь яких проявах є перспективною галуззю туристичної індустрії з дуже особливими і специфічними організаційно-технологічними особливостями.

Для розгляду суті заявленої тематики необхідно проаналізувати два ключових поняття: «круїзний туризм» і «туристична дестинація», логічне співставлення яких дасть змогу більш чіткого трактування. Етимологічно слово круїз (від англ. cruise) означає морську подорож, зазвичай - по замкненому колу, утім, на сьогодні використовується більш широка трактовка поняття. Під круїзом розуміють туристську поїздку з використанням транспортних засобів (як правило, водних, проте також залізничних і повітряних) не тільки для перевезення, але і як засобів розміщення, харчування і обслуговування [2].

Круїзний туризм є обов’язковим поєднанням задоволення рекреаційних потреб (переважно відпочинок і розваги) з місцем проживання, харчування і транспортування у просторі і часі. До таких потужних транспортних засобів, що виконують функції круїзних відносяться спеціально побудовані і оснащені для таких цілей морські і річкові судна, спеціалізовані туристичні потяги, рідше автокаравани. Рідким і дуже екзотичним явищем круїзних перевезень є дирижаблі і повітряні літаки-лайнери [4].

Не зважаючи на більшу популярність морських круїзів, пов’язану із більшою місткістю морських суден, і, відповідно, більшим набором рекреаційних атракцій на борту судна, переважно розважального характеру, саме річкові круїзи є більш інформативними і пізнавальними, відповідно дані підгалузі круїзного туризму мають достатньо чітку і відмінну туристичну спеціалізацію. Сучасні ж залізничні круїзи мають переважно ретро-характер і розвинуті в США, Росії, Китаї і країнах Західної Європи, є варіантом екзотичного туризму у країнах Африки, Азії, Латинської Америки.

Прогресивно-інноваційний підхід до визначення поняття «туристична дестинація» трактує її як певну частину географічного простору-часу, яка є не просто місцем тимчасового перебування або подорожування туристів, володіючи усіма необхідними ресурсно-інфраструктурними та соціально-економічними елементами забезпечення туристичного процесу, а й також є концентратором, «фокус-точкою» туристичної уваги («полюсом конвергенції» туристичного потенціалу даної території) [2].

Отже, в першу чергу, дестинація як географічне поняття - це територія, яка є привабливою для туристів завдяки наявності унікальних або специфічних туристичних ресурсів та відповідної інфраструктури, разом з тим в економічному сенсі - це туристичний продукт конкретної місцевості (об’єкта), запропонований для продажу у формі комплексу матеріальних і нематеріальних цінностей з метою задоволення різноманітних потреб туристів, а з політичної точки зору - це об’єкт територіального менеджменту, певна адміністративно-територіальна одиниця певної країни або регіону з усіма атрибутами державного і місцевого правління в певному нормативно-правовому полі [3].

Співставивши дані дефінітивні трактовки з круїзною специфікою варто погодитись з ними лише частково. Щодо водного сегменту круїзів - то очевидно, що дестинацією будуть не території, а акваторії - певні ділянки світового океану, моря, затоки, острівні архіпелаги. Не зважаючи на очевидну прив’язку круїзного туризму до портової або вокзальної інфраструктури, коли дестинаціями круїзного туризму є круїзні порти, в організаційно-технологічному контексті більшість часу і витрат на організацію таких подорожей здійснюються саме на транспортних засобах. Враховуючи якими потужними і автономними є сучасні водні судна, особливо морські, - дестинаціями круїзного туризму будуть саме морські круїзні лайнери-гіганти, яхти, круїзні потяги, деякі з яких одночасно можуть вміщувати понад 10000 людей (пасажирів-туристів та сервісно-технічний персонал) [1].

Щодо річкових круїзів, або залізничних турів екзотичного спрямування на потягах, дестинаціями по суті є лінійно-ареальні просторові об’єкти - річки (канали, озера, водосховища) та залізничні дороги і ландшафти вздовж них. Крім того, враховуючи більш пізнавальну специфіку таких подорожей, дестинаціями такої варіації круїзних подорожей за функціональним підходом можуть бути й будь які інші історичні міста, курорти, рекреаційні зони, природно-заповідні зони, парки розваг та інші туристичні атракції, між якими прокладено або організовано такі круїзні маршрути.

Література

1. Картографічний онлайн-сервіс трафіку водного транспорту. URL: https://www.marinevesseltraffic.com.
2. Туристичний кластер Харківщини: монографія / Колектив авторів, гол. ред. О.В. Яковчук. Харків: ФОП Панов А.М., 2019. 432 с.
3. Корж Н.В., Басюк Д.І. Управління туристичними дестинаціями: підручник. Вінниця: «ПП»ТД Едельвейс і К», 2017. 322 с.
4. Щорічний звіт круїзної індустрії. URL: https://www.cruiseindustrynews.com/store/product/annual-reports/2017-2018-cruise-industry-news-annual-report/.