Міценко Н.Г., Zivitere M.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.292-295.

Участь України у міжнародній торгівлі туристичними послугами

Зважаючи на те, що розвинута туристична сфера генерує надходження коштів до бюджетів багатьох країн, а також обумовлює функціонування взаємопов’язаних з нею видів економічної діяльності, важливо оцінити стан та перспективи туризму за даними офіційної статистики України [1].

У 2017 р. експорт послуг, пов’язаних з подорожами, в Україні становив 242,7 млн. дол. США, імпорт - 795,0 млн. дол. (рис. 1).

Обсяги експорту-імпорту послуг, пов’язаних з подорожами, в Україні у 2016-2017 роках
Рис. 1. Обсяги експорту-імпорту послуг, пов’язаних з подорожами, в Україні у 2016-2017 роках

Порівняно із 2016 р. експорт зріс на 18,3% (37,5 млн. дол.), імпорт - на 31,8% (191,8 млн. дол.). Якщо в 2016 р. обсяг експорту туристичних послуг в Україні становив 2,1% всього експорту послуг, то в 2017 р. 2,3%.

Натомість, частка імпорту туристичних послуг в загальному обсязі імпорту послуг в Україні в 2017 р. склала 14,5%, що на 3,2% вище порівняно з 2016 р. Негативне сальдо склало 552,3 млн. дол. (у 2016 р. негативне сальдо - 398,0 млн. дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту - 0,31. Утворення негативного сальдо, як в попередні роки, зумовлене перевищенням обсягів імпорту над обсягами експорту туристичних послуг.

В 2017 р. вітчизняні туроператори та турагенти обслужили 2806,4 млн. туристів, що на 256,8 млн. осіб (10,1%) більше, ніж в 2016 р., однак, на 18,8% менше порівняно з максимальним показником за період з 2010 р. (3454,3 млн. осіб в 2013 р.). При цьому частка іноземних туристів склала лише 1,4% (39,6 млн. осіб), хоча відбулося збільшення потоку іноземних туристів порівняно з попереднім роком на 12,9% (4,5 млн. осіб).

Україна володіє унікальними природно-кліматичними умовами, гідромінеральними, бальнеологічними та іншими рекреаційно-лікувальними ресурсами, культурно-історичною спадщиною, що формують інтерес у іноземних туристів, а також мережею санаторно-курортних об’єктів і закладів тимчасового розміщення у всіх регіонах. Порівняно з максимальним потоком іноземних туристів за період з 2010 р. (270,1 млн. осіб в 2012 р.) у 2017 р. він склав лише 11,8% внаслідок впливу низки чинників, передусім, соціально-політичного та економічного характеру, що привели до зниження конкурентоспроможності України як об’єкта міжнародного туризму:

  • анексія Криму, негативний вплив військових дій та нестабільності політичної ситуації в країні;
  • поширення уявлень про зниження безпеки туристичного продукту в Україні;
  • рівень сервісу у закладах тимчасового розміщення, ресторанного господарства, використання яких супроводжує надання туристичних послуг;
  • рівень розвитку транспортної інфраструктури та ін.

Найбільш вагоме місце в загальній чисельності іноземних туристів займали туристи з таких країн, як:

В 2017 р. за кордон України з туристичною метою виїжджало 2289,9 млн. туристів-громадян України, що на 228,9 млн. осіб або 11,1% більше проти 2016 р., а це свідчить про практичне наближення до максимального показника за період з 2010 р. (2519,4 млн. осіб в 2013 р.), тобто про відновлення кількісних показників туристичних потоків вітчизняних туристів. Безперечно, розвитку туризму сприяла інтеграція України в Європейський Союз, відміна візового режиму з країнами ЄС. Найчастіше вітчизняні туристи віддавали перевагу таким країнам, як:

Спостерігається тенденція зміни цінової структури туристичних продуктів у бік більш дешевих видів.

Разом з тим туризм всередині України привабив 477 млн. українців, тобто на 23,4 млн. осіб або 5,2% більше, ніж в попередньому році. Однак, це дозволило досягти максималь¬ного показника за досліджуваний період (774 млн. осіб в 2013 р.) лише на 61,6%. Це свідчить про наявність невикористаного потенціалу внутрішнього туризму в країні. Причинами такої ситуації є, насамперед, чинники ендогенного характеру:

  • низька платоспроможність населення, скорочення заощаджень населення для цілей відпочинку та духовного розвитку;
  • переорієнтація витрат населення на задоволення фізіологічних потреб та сплату комунальних послуг;
  • зменшення вільного часу населення внаслідок поширення вимушеної вторинної зайнятості;
  • зниження потреби населення в туризмі як в формі проведення дозвілля.

За експертними оцінками, у 2018 р. основними факторами, що стримують діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність, є недостатній попит та фінансові обмеження. Причому, якщо в 2017 р. ці чинники оцінювалися на однаковому рівні, то в 2018 р. вдвічі більше експертів відзначили чинник нестачі попиту саме внаслідок скорочення вільного часу українців та низького рівня їх добробуту.

Зважаючи на те, що попит на туристичний продукт залежить не лише від чисельності населення, що прагне подорожувати, а й від його платоспроможності, можна оцінити перспективи розвитку туристичних прагнень українців. Більшість експертів (57%) відзначають загрозливу для розвитку туристичної діяльності тенденцію зниження попиту на послуги туризму, 36% вважають, що він не зміниться і лише 7% прогнозують зростання попиту.

Така ситуація вимагає, з одного боку, вирішення проблеми покращення добробуту населення країни, а з іншого - активізації державної політики сприяння розвитку іноземного туризму та вітчизняної туристичної інфраструктури.

Список використаних джерел

1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/.