Палієнко Т.П.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Глобальна безпека та асиметричність світового господарства
в умовах нестабільного розвитку економічних систем»
(м. Кропивницький, 12 грудня 2024 р.)
Кропивницький: ЦНТУ, 2024. 418 с. С.250-253.

Державне регулювання туризму: європейський вектор України

Туризм відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку багатьох країн, сприяючи не тільки створенню робочих місць, залученню інвестицій, а й зміцненню міжнародного іміджу країни та духовному розвитку суспільства. В умовах європейської інтеграції України особливої актуальності набуває питання ефективного державного регулювання туристичної сфери, спроможного трансформувати вітчизняний туристичний комплекс відповідно до європейських стандартів та вимог, що й актуалізує тематику даного дослідження.

туризм в Україні

Сьогодні частка туризму у ВВП України складає лише 2%, що є критично низьким показником порівняно з країнами Європейського Союзу, де цей сектор забезпечує понад 9% валового внутрішнього продукту [1; 2]. Керівниця Державного агентства розвитку туризму України, Мар’яна Олеськів, підкреслила, що відсутність туристичної статистики ускладнює оцінку реального внеску галузі в економіку, проте за оптимістичними прогнозами даний сектор також може досягти 10% у складі ВВП нашої країни [1]. Основними напрямками відпочинку в Україні є довгострокові сімейні поїздки (гори чи море) і короткострокові подорожі (погулянки містом або невеликі подорожі на 1-2 дні) [1]. За опитуванням Міністерства культури у 2021 році найбільш відвідуваним туристичним регіоном України для проведення відпусток була Одещина (13,8%), а також такі області як: Львівська (8%), Київська (7,7%), Івано-Франківська (7,4%) та Закарпатська (7,2%) [3]. Проте варто врахувати, що в умовах повномасштабного вторгнення більшість традиційно популярних регіонів стали недоступними для відвідувачів через активні бойові дії або небезпеку для мирного населення, що зумовило переорієнтацію туристичних потоків на відносно безпечніші західні області України. Крім того, інфраструктурні пошкодження та економічна нестабільність суттєво також вплинули на можливості для подорожей населення усередині країни.

До основних проблем державного регулювання туристичної галузі можемо віднести:

  • Недосконалість законодавчої бази. Відсутність чіткої правової регламентації щодо екотуризму, медичного туризму та цифрових туристичних платформ. Наприклад, екотуризм, який залишається недостатньо розвинутим через відсутність правових механізмів, які б регулювали діяльність в охоронних зонах, а також чіткої системи податкових пільг для таких проєктів, на думку Редько К. та Фурс О., має потенціал забезпечити щорічне зростання валового доходу на 5% [4]. Медичний туризм стикається з проблемами ліцензування медичних закладів, що обслуговують іноземних туристів, і невідповідністю стандартів сервісу вимогам міжнародних клієнтів. Цифрові туристичні платформи не інтегровані в систему державного управління туризмом, що створює прогалини у моніторингу та обліку туристичних потоків, а також гальмує розвиток онлайн-бронювання послуг і інформаційної підтримки.
  • Відсутність стратегічного підходу. Держава не має чіткої стратегії довгострокового розвитку туристичної галузі. Останній план розвитку туризму, прийнятий на національному рівні, був актуалізований лише до 2020 року. Без стратегічного бачення країна втрачає можливість адаптуватися до нових глобальних трендів, зокрема до зростаючого попиту на екологічний, пригодницький і тематичний туризм, як це передбачено Всесвітньою туристичною організацією у прогнозі Vision Tourism [4, c.222].
  • Недофінансування інфраструктури. Однією з головних перешкод для розвитку є низький рівень фінансування, зокрема через повномасштабне вторгнення понад 50% держбюджету спрямовано на оборону країни, громадський порядок (14,9%) та соціальний захист населення (11%)через що інші сектори економіки недотримують кошти [5]. Хоча у 2024 році спостерігається зростання податкових надходжень від туристичного бізнесу.

Відтак у першому півріччі 2024 року підприємства туристичної галузі України сплатили до держбюджету 1,251 млрд грн, що на 39% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і на 15% більше, ніж у 2021 році. Основна частина податкових надходжень - 64,7% (809 млн. грн.) була забезпечена готелями, туристичними операторами - 13,2% (164,7 млн. грн.) і туристичними агентами - 8,2% (102,7 млн. грн.) [6].

Як бачимо, наразі туристична галузь, звісно не є пріоритетною для нашої країни, проте вона є досить перспективною, зокрема виступає джерелом додаткового доходу до державного бюджету країни. Тому доцільно навести шляхи розвитку туристичної галузі в Україні, що реалізують її потенціал з враховуванням європейського досвіду.

Важливою складовою є адаптація законодавства до європейських стандартів. Впровадження рекомендацій ЄС у правову базу України сприятиме залученню інвестицій і гармонізації з міжнародними нормами. Також Україна активно співпрацює з ЄС у рамках Угоди про асоціацію, що передбачає гармонізацію туристичного законодавства [7]. Запровадження рекомендацій ЄС, таких як Директива про послуги (EU Services Directive), сприятиме гармонізації норм та залученню інвестицій.

Доцільно збільшити фінансування галузі. В Україні існують ініціативи, які передбачають створення спеціальних фондів для розвитку туристичної інфраструктури, що фінансуватимуться через державно-приватне партнерство (ДПП). Цей підхід дозволяє залучити приватний капітал для реалізації важливих інфраструктурних проєктів, які не можуть бути профінансовані лише з державного бюджету. Такі проєкти забезпечують ефективне управління інфраструктурою, підвищення якості послуг та сприяють залученню інвестицій [8]. Протягом 2018-2021 років в Україні відбулися конкурсні відбори проєктів регіонального розвитку за підтримки ЄС, одним із пріоритетних напрямів яких був розвиток туризму. Зокрема, було відібрано 13 проєктів із загальним фінансуванням у 141 млн. грн. для реалізації у 24 регіонах країни [9]. Ці ініціативи спрямовані на зміцнення туристичної інфраструктури, підтримку місцевих громад та покращення інвестиційної привабливості туристичних об’єктів.

Важливим заходом є розвиток інформаційної політики, зокрема активна реклама туристичного потенціалу України як для місцевого населення так і на міжнародній арені. Прикладом успішного державного регулювання є ініціатива «Мандруй Україною», започаткована Державним агентством розвитку туризму (ДАРТ). Ця ініціатива популяризує внутрішній туризм, розвиває нові маршрути, підтримує громади та зберігає спадщину, співпрацюючи з локальними партнерами.

Отже, туристична галузь України має значний потенціал для економічного зростання, хоча її внесок у скарбницю країни залишається критично низьким у порівнянні з країнами ЄС. Для розкриття цього потенціалу доцільно адаптувати законодавство до європейських стандартів, посилити фінансування через державно-приватне партнерство та популяризувати Україну на міжнародній арені. Реалізація проєктів, таких як ініціатива «Мандруй Україною», сприяє розвитку інфраструктури, залученню інвестицій та підвищенню міжнародного іміджу країни навіть у такі непрості часи.

Література

1. Частка туризму у ВВП України може досягати 10%, - Олеськів. URL: https://kanaldim.tv/dolya-turizma-v-vvp-ukrainy-mozhet-dostigat-10-oleskiv/.
2. Завальнюк І. Частка туризму у ВВП України у 10 разів нижче середньої по світу. URL: https://ua.news/ua/money/chastka-turyzmu-u-vvp-ukrayiny-u-10-raziv-nyzhche-serednoyi-po-svitu.
3. Шиян О. Львівщина потрапила до переліку найпопулярніших місць для відпустки в Україні. URL: https://zaxid.net/lvivshhina_potrapila_v_lideri_naypopulyarnishih_mists_dlya_vidpustki_v_ukrayini_n1519809.
4. Редько К.Ю., Фурс О.С. Основні тенденції розвитку туризму в Україні // Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2020. Т.1. №17. С.220-227.
5. Державний веб-портал бюджету для громадян. URL: https://openbudget.gov.ua/.
6. За перше півріччя 2024 року до державного бюджету від туристичної галузі надійшло понад 1 млрд. грн. податків. URL: https://www.tourism.gov.ua/blog/za-pershe-pivrichchya-2024-roku-do-derzhavnogo-byudzhetu-vid-turistichnoyi-galuzi-nadiyshlo-ponad-1-mlrd-grn-podatkiv.
7. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 30.11.2023 р. №984_011. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011.
8. Бірюкова Ю. Державно-приватне партнерство як інструмент розвитку туристичного готельного бізнесу в умовах післявоєнного відновлення // Проблеми інтеграції освіти, науки та бізнесу в умовах глобалізації: Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 7 жовтня 2022 р.). К.: КНУТД, 2022. С.22-23.
9. Секторальна підтримка ЄС: Розпочалося фінансування проектів регіонального розвитку. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/sektoralna-pidtrimka-yes-rozpochalosya-finansuvannya-proektiv-regionalnogo-rozvitku.