Писаревський І.М., Богдан Н.М.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 342 с. С.3-5.

Туристична галузь України: проблеми військового періоду та напрями поствоєнного відновлення

До моменту початку пандемії коронавірусу та повномасштабної війни, туристична сфера України відігравала значну роль у національній економіці. Наприкінці 2019 року вона внесла приблизно 2,3% до загального валового внутрішнього продукту (ВВП) країни та забезпечувала зайнятість близько 375 тисяч українців. Проте точне визначення реального внеску туризму в покращення якості життя та добробуту населення важливо зрозуміти, оскільки його мультиплікативний ефект сприяв розвитку суміжних галузей, таких як виробництво сировини та матеріалів, машинобудування, меблі, товари народного вжитку, транспорт, торгівля, заклади харчування, розважальна і фінансова сфери тощо.

Наприклад, у 2019 році непрямий внесок туристичної галузі у ВВП становив приблизно 7%, а також сприяв створенню близько 7 мільйонів робочих місць. Однак, величину неофіційного сектору туристичного та готельного бізнесу важко оцінити, як і важко переоцінити вплив туризму на фізичне та психологічне здоров’я населення України.

Починаючи з початку масштабних військових дій, туристична індустрія України зазнала серйозних трансформацій, що призвели практично до зупинки всіх видів туризму в період воєнних дій. Внаслідок цього багато підприємств галузі були змушені припинити свою діяльність, що значно вплинуло на економічні показники сектору.

туризм і війна в Україні

Повна оцінка впливу воєнних подій на український туризм ускладнена через тривалість воєнних дій та відсутність точних даних. Проте, декілька ключових аспектів вже можна виділити.

Особливо слід звернути увагу на те, що протягом 2023 року кількість туристичних підприємств в Україні скоротилася на 36% порівняно з попереднім роком. За інформацією Державного агентства з розвитку туризму України (ДАРТ), доходи від суб’єктів господарювання у сфері туризму в 2022 році зменшилися майже на 31%, зокрема через відмову від усіх прибутків, що надходили від в’їзного туризму через воєнні дії. У той же період податки від туроператорів зменшилися на 35%, а доходи від діяльності туристичних агентств, які сплачувалися до державного бюджету 2022 року, знизилися на 27% порівняно з 2021 роком.

Зменшення доходів від туристичного збору в 2022 році відбулося в 14 областях України, які перебували або перебувають у зоні бойових дій або тимчасово окуповані. Наприклад, у Херсонській області сума туристичного збору скоротилася на 95%, у Миколаївській області - на 90%, у Донецькій - на 83%, у Луганській - на 80%, в Одеській - на 80%, у Запорізькій - на 78%, у Харківській - на 61%, у Сумській - на 58%, у місті Київ - на 54%, у Чернігівській - на 53%, у Київській - на 43%, у Житомирській - на 24%, у Дніпропетровській та Рівненській областях - на 15%. Отже, у всіх цих областях спостерігається значне зниження туристичного збору, що свідчить про погіршення стану туристичної індустрії.

На жаль, станом на 2024 рік ще немає статистичної інформації, але за оцінками фахівців, спостерігається зменшення туристичного сектору на близько 30% порівняно з довоєнними показниками. Надходження податків у 2023 році зменшились на 29% порівняно з попереднім роком.

Незважаючи на ускладнення ситуації в туристичній сфері та фактичне знищення туризму у південних регіонах України, туристичний потенціал нашої країни залишається високим.

Отже, необхідно усвідомлювати, що відновлення туристичної індустрії буде залежати від темпів відновлення загальної та туристичної інфраструктури, а також від загального рівня життя в країні, що сприятиме піднесенню як в’їзного, так і виїзного туризму. Післявоєнний період характеризується значними викликами для різних галузей, включаючи готельну та туристичну сфери.

До абсолютних переваг українського туризму слід віднести:

  1. географічне та геополітичне положення (Україна, як і будь-яка інша країна, займає лише притаманний їй індивідуальний просторовий пазл);
  2. мінеральні води та прочанства (центри православ’я - Київ, Почаїв, Святогірськ; греко-католицькі сакральні центри Унів (Львівська обл.) та Зарваниця (Тернопільська обл.); центри паломництва та курортно-лікувальні ресурси (Трускавець, Моршин, Немирів, Миргород);
  3. ресурси релігійного туризму хасидів - Умань, Меджибіж, Белз, Броди, Брацлав);
  4. 7 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
  5. «7 чудес України»;
  6. «7 природних чудес України».

У результаті повномасштабної війни РФ проти України відбувається боротьба за збереження культурної спадщини, що стає важливим аспектом цього конфлікту.

На підставі аналізу світового досвіду та ретельного вивчення літературних джерел можна узагальнити, що стратегічний розвиток туристської галузі в Україні в поствоєнний період має включати ряд важливих аспектів:

  • розвиток нових видів туризму, а саме: військовий, трудовий;
  • розроблення конкретних програм відновлення, спрямованих на відновлення та розвиток туристської інфраструктури;
  • адаптація законодавства до умов післявоєнного відновлення;
  • контроль за дотриманням правил в’їзду, виїзду та перебування на території України.

Зазначені заходи визначають ключові напрями, які сприятимуть стабілізації та подальшому розвиткові туристської індустрії в Україні в поствоєнний період.

Список літератури

1. Офіційний сайт Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ). URL: https://www.tourism.gov.ua/.