Рихлицька Х.М.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
"Проблемы формирования новой экономики ХХI века" (23-24 грудня 2010 р.)

Сільський зелений туризм в контексті сучасного економічного розвитку країни на регіональному рівні

сільський зелений туризм Сучасна економіка України характеризується диспропорційним розвитком та загостреною проблематикою в окремих регіонів. Мають місце занепадання показників економічного розвитку у регіонах країни що мають значну кількість сільських поселень.

Сільське населення в Україні перебуває у важкому стані не лише економічному, а також і демографічному, спостерігається негативні тенденції, серед яких:

1. не рентабельне тваринництво;
2. відсутності необхідної техніки та заготівельних систем стає;
3. не раціональне використовується посівні площі;
4. немає належного державного контролю за ціноутворюючими процесами на сільськогосподарську продукцію;
5. великий рівень безробіття [1, с.21].

Наведені фактори суттєво знижають рівень життя в сільських місцевостях, та значно погіршують економічний стан у цілому.

Завдяки цьому треба відмітити актуальність впровадження сільського зеленого туризму як дієвий фактор впливу. За допомогою якого стане можливе розв’язана нагальної проблематики сільських території.

Відпочинок на селі є одним з найбільш перспективних напрямів відродження та розвитку українського села та разом з цим економічного рівня регіону. Він не виснажує наявні ресурси, а з іншого боку підвищує рівень життя місцевих жителів, економічно зацікавлених у її збереженні та примножені [3, с.5].

Багато вчених займалися дослідженням розвитку аграрного сектору (сільських територій) за допомогою сільського зеленого туризму. Фундаментальний внесок було зроблено таким вченими вітчизняними як: М. Рутинський, Т. Лужанська, В. Васильев, Г.А. Горішевський, Я. Маєвський. Праці даних вчених суттєво розширили теоретичні основи, також була здійснена розробка практичних методологій.

Визначення сільського туризму залишається дискусійним, єдиного поняття, яке використовувалось уніфіковано не існує. Спрощене розуміння сільського зеленого туризму має загальні характеристики, а саме: це відпочинок який реалізується у сільський місцевості у обладнаної садибі.

Сільський зелений туризм надає поштовх на розвиток малого і середнього бізнесу серед жителів сільської місцевості, з іншого боку дозволяє міським жителям відпочити в природних умовах. Сільський зелений туризм дає можливість не лише відпочивати, але і розвивати знання української культури і спадщини шляхом безпосередньої участі [2, с.68].

Кажучи про цільову аудиторію сільський зелений туризм, відрізняється широким діапазоном, завдяки помірної ціновій політики на туристичний продукт.

Крім того, необхідно відзначити і те, що для розвитку інфраструктури сільського зеленого туризму не вимагається значних капіталовкладень, оскільки наявна матеріальна база сільських населених пунктів є необхідною основою.

Роблячи значний внесок в економіку регіону сільські зелений туризм не здійснює негативний вплив на довколишнє середовище у порівняно з більш традиційними видами туризму. Цей вид туризму є важливою складові переходу туристичної сфери регіону до динамічного розвитку та переосмислення концепцій існуючих економічних систем. Завдяки сільському туризму при наявних ресурсах значно збільшити економічну віддачу.

Сільський зелений туризм відрізняється своєю багатогранністю, яка здійснюється дорогою:

- екскурсійних маршрутів, які дозволяють залучитися до джерел української духовності через засоби культури, літератури, мистецтва;
- ознайомлення з художніми ремеслами (плетіння з лози, різьблення по дереву, вишивка, малярне, гончарство і так далі);
- відвідини місць, які є історичними пам'ятниками (місць життя і творчості відомих людей і так далі).

Регіони України мають різні етнографічні особливості і унікальні природні умови, вигідне географічне розташування, що є хорошим ґрунтом для розвитку сільського зеленого туризму. Високий рівень безробіття можна розглядати як спонукачу умову, яка сприяє розвитку сільського зеленого туризму, оскільки брак робочих місць стимулює сільське населення власноручно вирішувати труднощі із зайнятістю, шляхом розвитку нового виду туризму. Перебування туристів в сім'ї сільських жителів дає можливість залучитися до простати не урбанізованого способу життя.

Висновки. Розвиток сільських територій є актуальним питанням в контексті підвищення тенденцій розростання економічного розвитку на регіональному рівні.

Впровадження сільського зеленого туризму дозволить суттєво поліпшити наявну соціально – економічну ситуацію за допомогою створення нових робочих місцю. Значно зросте обсяг внутрішнього туризму, буде популяризуватися пізнання української культури та ментальності.

Необхідно зазначити, що дієві результати від адаптування сільського зеленого туризму на сільські території України матимуть місце лише в випадку узгодженої дії міністерств, які розробляють правові, організаційні, економічні та інформаційні заходи розвитку регіонів країни.

Література

1. Горішевській П.А., Васільев В.П., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності: Навчальний посібник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. 148 с.
2. Костриця М.М. Сільський туризм: теорія, методологія, практика: Монографія / За наук. керівництвом і заг. ред. проф. Є.І. Ходаківського, проф. Ю.С. Цал-Цалка. Житомир: ЖДТУ, 2006. 196 с.
3. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч. посіб. К.: Знання, 2006. 271 с.