Сардак С.Е., Ходак О.В., Дерій О.О.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.90-91.

Менеджмент підприємств індустрії туризму та гостинності

менеджмент в туризмі Наукові основи менеджменту почали формуватися наприкінці ХІХ століття і його сучасний зміст перманентно трансформується й збагачується, як у методологічному, так і прикладному вимірах [1]. Менеджмент застосовується в усіх сферах життєдіяльності цивілізованої частини суспільства. В туризмі менеджмент постає обов’язковою складовою діяльності усіх організацій - суб’єктів, які надають послуги транспортування, розміщення та харчування туристам. Відповідно раціональне застосування менеджменту в туризмі, постає актуальним питанням, яке стосується, з одного боку, працівників індустрії туризму, а з іншого, кожного туриста, який користується послугами туристичних компаній.

Враховуючи безпрецедентні зміни у суспільстві наприкінці другого десятиліття ХХІ сторіччя, які викликані глобальними тенденціями, загрозами, ризиками, викликами, проблемами та суб’єктами, питання визначення потенціалу менеджменту в туризмі вимагає подальшого дослідження у напрямі ідентифікації його змісту, особливостей та тенденції розвитку.

Узагальнено, можна визначити, що менеджмент - це різновид управління, який стосується свідомого впливу на трудові ресурси, що здійснюється для досягнення певних цілей у діяльності організацій. Методологічно зміст менеджменту базується на:

  • закономірностях та наукових законах (насамперед, у сферах управління, психології, соціології, економіки, суспільних комунікацій);
  • нормативно-правовій базі (міжнародне та національне законодавство та стандарти);
  • методологічних інструментах менеджменту (функції, принципи, методики, методи, моделі, стилі, механізми, технології, техніка, програми тощо);
  • управлінських рішеннях менеджерів (приймаються на основі їх свідомості, знань, досвіду, бажань тощо в межах бізнес-середовища та системи національного менеджменту) [2].

Особливості застосування менеджменту в туризмі виявляються згідно специфіки сфери послуг, зокрема:

  • невідчутність, нерозривність виробництва та споживання, нездатність до збереження турпродукту;
  • різноманітність споживчих уподобань;
  • висока значимість суспільних факторів;
  • отримання послуг в комплексі під час перебування туриста на відпочинку;
  • особливість природно-кліматичних умов дестинації;
  • сезонна нерівномірність попиту на туристичне обслуговування;
  • вплив значно більшої кількості зацікавлених сторін;
  • уразливість сфери туризму від суспільних проблем;
  • пропозиція туристичних послуг відрізняється не гнучким виробництвом;
  • участь багатьох підприємств з різними методами роботи, специфічними потребами і метою.

Також, на форми застосування менеджменту суттєво впливає фактор безпеки. У сфері туризму, безпека туриста є одним з визначальних чинників вибору туру і цьому питанню приділяється багато уваги з боку міжнародних організацій, керівників держав, туристичних компаній і дослідників. Зокрема, найбільш помітними факторами є міжнародні та локальні конфлікти й державні обмеження. Міжнародні та локальні конфлікти, що відбуваються в країнах мають істотний негативний вплив на туризм, тому, що індустрія туризму для переважної більшості туристів (не рахуючи організації екстремальних і ділових турів) має умовою забезпечення комфорту.

Україна з 2014 року, де-факто, знаходиться в стані міжнародного конфлікту з Російською Федерацією. Ця ситуація суттєво позначилася на всіх сферах розвитку нашої держави і змінила, усталені за багато минулих років напрями туристичних потоків. В силу ряду політичних, технічних, економічних та екологічних факторів, чисельність міжнародних і внутрішньодержавних туристів на територію Донбасу і АР Крим в 2014 році і протягом наступних кількох років істотно скоротилася, що спостерігається за динамікою чисельності туристів, що обслуговуються туроператорами і турагентами, за видами туризму в Україні.

Безпрецедентним явищем у ХХІ столітті, яке вплинуло на туризм, є поширення пандемії COVID-19. Всесвітня туристська організація (UNWTO) опублікувала оновлену оцінку можливого впливу COVID-19 на міжнародний туризм. Відповідно туризм постає одним із найуразливіших секторів світової економіки.

Висока динаміка сучасних трансформацій менеджменту в туризмі вимагає розгляду особливостей його застосування. За нашою думкою, головними факторами, що трансформують форми менеджменту є, з одного боку, зміни в сфері туризму, а з іншого, в сфері методології та практики управління.

Підсумовуючи зазначимо, що менеджмент в туризмі має теоретико-методологічну основу сформовану упродовж кінця ХІХ - початку ХХІ століть, яка динамічно розвивається, набуваючи збагачення за змістом, особливостями та тенденціями розвитку, які притаманні сфері послуг у цілому та туризму зокрема [3].

Список літератури

1. Сардак С.Е., Третьяк О.О. Управління персоналом: теоретичні аспекти та практичні здобутки: монографія. Дніпропетровськ: Інновація, 2009. 157 с.
2. Мешко Н.П., Сазонець О.М., Джусов О.А. Стратегії високотехнологічного розвитку в умовах глобалізації: національний та корпоративний аспекти: монографія / під ред. д.е.н., проф. Н.П. Мешко. Донецьк: Юго-Восток, 2012. 472 с.
3. Sardak S., Korneyev M., Dzhyndzhoian V., Fedotova T., Tryfonova O. Current Trends in Global Demographic Processes // Problems and Perspectives in Management. 2018. №16(1). pp.48-57.