Савчин Г.П.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-
ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та
інновації розвитку" (м. Умань, 30-31 жовтня 2019 р.)
Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.304-306.

Еволюція поглядів на конкуренцію та засоби управління конкурентоспроможністю підприємств туризму

У сучасній науковій літературі поняття «конкурентоспроможність» застосовується до багатьох економічних явищ та процесів. Конкурентоспроможність підприємства - це здатність підприємства створювати, виробляти та продавати товари та послуги, цінові та нецінові якості яких привабливіші, ніж у конкурентів.

Конкуренція є необхідною умовою ефективного функціонування механізму саморегулювання ринкової економіки. Конкуренція створюється об'єктивними умовами ринкової економіки:

• різними формами власності на засоби виробництва;
• повною економічною ізоляцією та свободою вибору економічної діяльності виробників, їх економічною залежність від ринкових умов;
• боротьбою за джерела сировини, ринки виготовленої продукції, використання капіталу з метою отримання найвищого прибутку [1].

Загалом еволюція розвитку теорій конкурентоспроможності відбувається в напрямі дослідження цінових і нецінових факторів. Щодо нецінових факторів - це, в першу чергу, вплив державного регулювання на рівень міжнародної конкурентоспроможності, тобто відхід від класичної моделі ринкової економіки, описаної А. Смітом і Д. Рікардо. Окрім цього ними було викладено принципи абсолютних витрат і основні положення теорії порівняльних витрат, яка полягає у тому, що певний товар необхідно імпортувати з країни, де витрати на нього менші, а експортувати ті товари, на які витрати менш,і ніж у експортера [2].

Згодом шведські економісти модифікували теорію порівняльних витрат, суть якої полягає в тому, що країна експортує продукцію, виробництво якої найбільше використовує надлишкові фактори виробництва, та імпортує товари, виробництво яких вимагає споживання дефіцитних факторів виробництва [3]. Однак на основі опрацьованих матеріалів було визначено, в останні роки все більше науковців вважають, що ринковий та ресурсний підходи є однобічними; вони не можуть розглядатися окремо, оскільки вони є взаємодоповнюючими.

Стратегічний успіх підприємства залежить від здатності відслідковувати відповідні зміни в конкурентному середовищі та розвивати власні компетенції для адекватного реагування на них.

Таким чином, конкуренція - це економічна боротьба виробників однотипних товарів на ринку, з метою залучення більшої кількості покупців, а також отримання максимального доходу в короткостроковій або довгостроковій перспективі.

Основою конкурентних відносин є свобода вибору, яка реалізується шляхом прагнення людини отримати для себе грошовий дохід. Конкуренція передбачає присутність на ринку великої кількості незалежних продавців і покупців [4].

Головною рушійною силою розвитку підприємства є конкуренція. Існування конкуренції на ринку товарів або послуг, на якому працює підприємство, вимагає від нього високої конкурентоспроможності. В іншому випадку йому буде загрожувати витіснення з цих ринків.

Підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств як основного чинника забезпечення довгострокової ефективності підприємства має особливе значення в економіці України.

Сьогодні кожен шостий житель планети виїжджає за кордон як мінімум раз на рік. Таким чином, з 7,6 мільярда людей подорожують 1,323 мільйона чоловік - майже стільки ж, скільки населення Китаю. Туризм є незалежною галуззю, на яку припадає 10% світового валового національного продукту, 7% світового експорту і 30% світового експорту послуг [5].

Найбільш уразливими в кризовий і посткризовий період є малі підприємства, в число яких входять туристичні фірми та агентства. Посилення конкуренції на туристичному ринку є наслідком зростаючого числа малих туристичних підприємств, що мають аналогічні можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює поведінку споживачів.

В умовах повільного зростання попиту конкуренція зміщується в сферу «переманювання» клієнтів від конкурентів, що вимагає нових стратегічних ідей та нестандартних маркетингових рішень. Зростання успішності таких рішень провокує новий виток конкуренції, який пов'язаний зі швидкістю реакції конкурентів на реалізовані стратегії. Сезонність попиту на туристичні послуги також сприяє посиленню конкуренції.

Конкурентними перевагами є висока компетентність організації в сфері туризму, що дає їй найкращу можливість для подолання конкуренції, сприяє залученню споживачів і зберегти прихильність своєму підприємству.

На наш погляд ключовими факторами успіху туристичної компанії в боротьбі за споживача є:

• створення кола постійних клієнтів, до якого увійдуть великі підприємства, які уклали з фірмою договір на абонентське обслуговування;
• стабільна репутація серед потенційних і існуючих клієнтів;
• ретельний і кваліфікований підбір готелів на всіх курортах, реалізованих компанією;
• встановлення прямих договорів з постачальниками туристичних послуг;
• підтримання стабільних цін протягом усього туристичного сезону;
• постійна робота з пошуку нових туристичних напрямків і т.д.

Очевидно, що для розвитку перерахованих факторів управління туристичним компаніям необхідно займатися маркетингом. Таким чином, доцільно вказати, що за допомогою маркетингу туристичне підприємство зможе швидше зайняти конкурентне місце на ринку туристичних послуг, проаналізувати ефективність підприємства серед конкурентів, заявити про свій професійний рівень, обрати найбільш значущі показники і фактори макросередовища, інфраструктури регіону і мікросередовища організації, а також проводити регулярний моніторинг цих параметрів.

Зважаючи на це, на сьогодні одним із способів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, безсумнівно, є постійне використання маркетингових досліджень, інструментів і заходів, а також впровадження нових креативних маркетингових рішень.

Бібліографічний список

1. Федоренко В.Г. Політична економія: Підручник. 2-ге вид. К.: Алерта, 2015. 470 с.
2. Вініченко І.І. Еволюція підходів у дослідженні конкурентоспроможності // Агросвіт. 2012. №8. С.3-6.
3. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка рівня та напрями підвищення: монографія / За. ред. О.Г. Янкового. Одеса: Атлант, 2013. 470 с.
4. Кіхая Ю.В. Еволюція вчень про ринкову конкуренцію та конкурентне середовище // Науковий вісник. ОНЕУ. 2013. №2(181). С.123-132.
5. Звіти Всесвітньої туристичної організації. URL: https://tourlib.net/wto.htm.