Шпак Т.Г.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.878-880.
Роль інновацій у сфері туризму для економічного розвитку країни
В умовах сьогодення однією з найважливіших особливостей сучасного етапу економічного розвитку є зростаюча роль інновацій як основи економічного зростання держав, а також прагнення розвинених країн конкурувати між собою за рахунок високих технологій і нестандартних нематеріальних активів. Впровадження інноваційних продуктів і технологій стало основним фактором економічного розвитку і підвищення якості життя населення розвинутих країн світу [1].
Інновації у сфері туризму розвиваються за трьома напрямками [2]:
- Впровадження інноваційних технологій (організаційних інновацій), пов'язаних з розвитком підприємництва в туристичному бізнесі, в систему і структуру управління на основі новітніх передових технологій, в кадрову політику (модернізацію та заміну персоналу, систему навчання), в економічну та фінансову діяльність.
- Маркетингові інновації, які можуть задовольнити потреби цільових клієнтів або залучити клієнтів, які не охоплені цим у даний період часу.
- Продуктові інновації (товарні інновації), спрямовані на зміну споживчих властивостей туристичного продукту, його позиціонування і надання конкурентних переваг:
- створення сприятливого інвестиційного клімату;
- будівництво інноваційної інфраструктури;
- вдосконалення організаційно-економічних результатів за допомогою наукових досліджень і експериментальних розробок.
На даний момент слабкою стороною організаційно-економічних зв'язків є механізм управління інноваціями.
У ринковій економіці інновації повинні сприяти інтенсивному економічному розвитку, прискорювати впровадження останніх досягнень науки і техніки у виробництво, більш повно задовольняти потреби споживачів в різноманітних високоякісних і конкурентоспроможних продуктах та послугах.
Важливу роль відіграють інновації у сфері туризму. Світова практика свідчить, що індустрія туризму за рентабельністю і динамічністю розвитку поступається лише видобутку нафти і газу [3].
За даними Всесвітньої туристичної організації, туристичний бізнес забезпечує 10% обороту ринку продукції та послуг, на які припадає 7% загального обсягу світових інвестицій і 5% всіх податкових надходжень.
Аналіз ролі і місця України в міжнародній торгівлі послугами показав, що вітчизняна сфера туризму знаходиться в стадії формування, і її роль в світовій економіці незначна - близько 1,5% за станом на 2017 рік (для порівняння, цей показник у Туреччині становить 11,6%).
Низький відсоток прибуттів іноземних громадян обумовлений впливом багатьох стримуючих факторів, в тому числі політичної та економічної нестабільності, військових дій, загострення кримінальної ситуації і, поряд з цим, зруйнованої і нерозвиненої бази індустрії туризму, руйнування єдиного туристичного простору тощо.
Тому в Україні необхідно звернути увагу на індустрію туризму, сприяти вдосконаленню інноваційних процесів у сфері туризму, оновлювати законодавчу базу, сприяти створенню нових туристичних продуктів і послуг, а також нових технологій управління в туристичному бізнесі. Більш того, розвиток інновацій має здійснюватися як на державному рівні, так і на рівні самих туристичних організацій, більшість з яких не відповідає існуючим критеріям якості, як з боку надаваних послуг, так і зі сторони менеджменту [4].
Інноваційне зростання веде до створення та запровадження конкурентоспроможного продукту і послуг, покращуючи економічну ситуацію не тільки підприємства, а й усього туристичного ринку країни [5].
Туристичні організації в сучасному світі все більше усвідомлюють необхідність розробки нових продуктів і послуг та пов'язаних з цим економічних вигод. Завдяки своєму унікальному природному і культурному потенціалу, а також величезному інтересу туристів з далекого і ближнього зарубіжжя як нового, неперевершеного напрямку, Україна має всі підстави для інноваційного розвитку туристичної індустрії, завдяки своєму природному і культурно-історичному різноманіттю. Але для використання всього потенціалу потрібні зміни, які починаються з кожної компанії.
Список використаних джерел
1. Іванов А.М. Економічні аспекти інституціонального забезпечення державної політики України в сфері туризму // Вісник Одеського національного університету. Економіка. 2018. Т.23. Вип.1(66). С.77-81.
2. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації. URL: https://www.unwto.org/.
3. Федулова Л.І. Технологічний розвиток економіки України: монографія / Л.І. Федулова. К.: Ін-т економіки та прогнозування, 2006. 627 с.
4. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: статистичний збірник. URL: https://ukrstat.gov.ua/.
5. Іванов А.М. Оптимізація інвестування в розвиток конкурентоспроможності туризму в держаній політиці розвитку туризму // Экономика пищевой промышленности. 2014. №4(24). С.67-74.
6. Галасюк К.А. Оцінка інноваційного потенціалу підприємств готельного господарства: дис... к.е.н.: 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Одеса: Одеський національний економічний університет, 2016. 221 с.
7. Державне регулювання сфери туризму України в контексті процесів євроінтеграції / За заг. ред. В.Г. Герасименко, О.Л. Михайлюк. К.: ФОП Гуляєва В.М., 2019. 332 с.
