Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Тетяна Шпарага, Марина Михалюк
Історія української географії. - 2012. - Випуск 26. - С.136-140.

Туризм місцями єврейських захоронень в Україні

Розкрито теоретико-методичні особливості розвитку туризму місцями захоронень. Встановлено його характерні риси та проведено класифікацію. Досліджено ресурси для розвитку туризму місцями єврейських захоронень на території України. Визначено особливості їх розміщення та напрямки залучення до туристичних маршрутів. Розглянуто сучасний стан захоронень, запропоновані можливі шляхи щодо їх збереження і залучення до туризму.

Ключові слова: місця єврейських захоронень, туризм місцями єврейських захоронень, етнографічний, релігійний, пізнавальний, генеалогічний, "темний" туризм.

Постановка проблеми. Місця захоронень є впливовими і важливими пам’ятками минулого, а також невід’ємною складовою історії народу. Захоронення представляють культурну цінність, якщо вони мають історичне, соціальне, художнє, релігійне, генеалогічне, технологічне, ландшафтне, ботанічне або представницьке значення. Одні кладовища є важливими для нації загалом, інші – для релігійних, етнічних, регіональних спільнот, а ще інші – для окремої родини. Україна має значну кількість єврейських захоронень, які внаслідок їх культурної цінності, можуть стати об’єктами туризму. Проте потенціал таких захоронень нині майже не використовується через незадовільний стан, в якому перебувають пам’ятки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку туризму місцями захоронень недостатньо висвітлена в науковій літературі. Зарубіжні автори (Т. Блом, Т. Сітон, К. Роджек) аналізують цей вид туризму, як правило, у контексті так званого “темного туризму”. У вітчизняній літературі з’ясуванню сутності захоронень як туристсько-рекреаційного ресурсу присвячені публікації О.О. Бейдика, дослідженню місць захоронень – праці Ю.І. Ходорковського, І.В. Дивного. Явище паломництва хасидів до України знайшло відображення у працях О.О. Любіцевої, С.П. Романчука, З.П. Сапєлкіної та ін. Однак вивченню проблеми збереженості єврейських захоронень через розвиток на їх базі як паломництва, так і інших видів туризму ще не приділено належної уваги, що і зумовило вибір теми публікації.

Мета статті полягає у тому, щоб дослідити поширення місць єврейських захоронень в Україні як важливого туристичного ресурсу, з’ясувати проблеми їх сучасного стану та окреслити можливі шляхи залучення до сфери туризму.

Виклад основного матеріалу. Нині цілий ряд країн світу починає активно просувати на ринку туристичних послуг кладовища та могили з метою залучення відвідувачів, охочих простежити своє родове коріння або ознайомитися з місцями поховань відомих осіб. Місця захоронень представлені могилами, кладовищами, масовими похованнями (рис.1).

Види місць захоронень
Рис. 1. Види місць захоронень

Могила – місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом. Кладовище (цвинтар) – земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань [1]. Масові поховання (братські могили) – групове поховання померлих приблизно в один період, часто в результаті битви, епідемії, голоду чи стихійного лиха.

Туризм місцями захоронень є зростаючим явищем у всьому світі. Впродовж століть віряни здійснювали паломництва до місць поховань релігійних та видатних діячів. Ще у середньовіччі люди відвідували могили та святині, щоб вклонитися праведникам та їх нетлінним останкам. У своїй сучасній формі туризм місцями захоронень бере відлік від початку ХІХ ст., коли почали з’являтися добре впорядковані кладовища, що були схожі на сади і заохочували людей до відвідування.

Прикладами таких кладовищ є Сент-Женев’єв-де-Буа та Пер-Лашез у Парижі, що, як і раніше, запрошують туристів оглянути майстерно виконані пам'ятники не лише видатним особистостям, але й пересічним громадянам [8].

У зарубіжній літературі місця поховань досліджуються переважно як ресурс для розвитку лише одного із видів туризму – так званого “темного туризму” (“dark tourism”, “grief tourism”, “tana-tourism”), що виник відносно недавно, але зараз є доволі популярним. За одним із визначень, яке найбільш точно відображає сутність даного виду туризму, це здійснення подорожей до пам’яток, які навмисне або ненавмисне, цілеспрямовано чи нецілеспрямовано представляють загибель або страждання як сенс існування [8]. Туризм місцями захоронень зарубіжні дослідники визначають як “кладовищний” (“сemetery tourism”, “graveyard tourism”, “tombstone tourism”) [8; 6]. На нашу думку, туризм місцями захоронень – це здійснення подорожей до місць поховань видатних діячів або родичів, братських могил і кладовищ переважно з метою скорботи, вшанування пам`яті померлих чи загиблих осіб, та ознайомлення з традиціями поховання різних народів. Тому місця захоронень можуть слугувати ресурсом для розвитку ряду видів туризму – пізнавального, етнографічного, релігійного та паломницького, генеалогічного, “темного” та ін. (рис. 2).

Класифікація туризму місцями захоронень
Рис. 2. Класифікація туризму місцями захоронень

Останнім часом адміністрації цвинтарів усе частіше впроваджують інтерактивні технології для збільшення потоку туристів на кладовища. Прикладом цього може слугувати кладовище “Holly¬wood Forever”, яке кожної суботи відвідують близько 2 тис. осіб, щоб влаштувати пікнік і насолодитися переглядом класичного фільму [2]. З прогресом науки і техніки виникла можливість відвідувати кладовища за допомогою Інтернет (а в деяких випадках навіть поховання предків) на веб-сайтах, зокрема, таких як “Find a Grave”, “Memory tour” та ін. Пошук могил став цифровим з використанням систем GPS [4].

Україна має усі можливості для розвитку туризму місцями захоронень різних народів – росіян, поляків, німців, австрійців, греків та ін. За довгий період присутності на її теренах євреїв тут залишилась велика кількість поховань, що нага-дують про самобутню і яскраву культуру цього народу. Такі об’єкти становлять інтерес для паломників, що вирушають до поховань хасидських праведників, для генеалогічних туристів, які хочуть відвідати могили своїх пращурів, а також для туристів, які хочуть ознайомитися з особливостями світоглядного бачення єврейської громади на певній території.

Серед країн Європи Україна виділяється значною кількістю єврейських захоронень, поступаючись першістю лише Німеччині (рис. 3). Загальне число таких захоронень на території України сягає близько 2000, з яких 1200 є місцями масових поховань і близько 1000 – кладовищами.

Кількість місць єврейських захоронень у країнах Європи
Рис. 3. Кількість місць єврейських захоронень у країнах Європи
(за даними [7])

Єврейські захоронення становлять інтерес як місця скорботи, паломництва і носії історичної пам’яті про єврейський народ. Найбільша концентрація місць єврейських захоронень – у західній і центральній частині України. Так, місця масових поховань знаходяться переважно на Середній Наддніпрянщині, Волині, Поділлі, Причорномор`ї, кладовища зосереджені в межах Середньої Наддніпрянщини, Галичини, Поділля і Закарпаття, а найбільша кількість хасидських святинь розташована в таких історико-етнографічних областях, як Галичина, Поділля, Буковина.

На захист і збереження місць єврейських захоронень в країні впливає ряд ключових правових положень, зокрема Конституції України, Законів України “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про поховання та похоронну справу”, “Про охорону культурної спадщини”, а також Кримінального кодексу України. Проте, незважаючи на велику кількість законів і двосторонніх угод, які гарантують місцям єврейських захоронень належний правовий захист, на практиці ситуація для пам’яток складається несприятливо. Це пов’язано, насамперед, із тим, що більша частина зазначених місць не визнана органами місцевої влади такими, що потребують захисту, а тому вони стають дуже вразливими і часто повністю знищуються.

Місця єврейських захоронень загалом не отримують належного догляду, близько 90% перебувають у незадовільному стані [5]. До найбільших загроз можна віднести можливість забудови територій захоронень, їх використання в сільськогосподарських цілях, вандалізм. Як і в інших країнах, виникають додаткові загрози від рослинного розростання, атмосферних опадів, пилового забруднення, а також процесів ерозії надгробків та написів на них.

Організовані тури місцями єврейських захоронень забезпечує відносно невелика кількість туроператорів. Серед вітчизняних туроператорів існують такі, що пропонують тури єврейськими місцями, складають суто єврейські маршрути, а також можуть організовувати екскурсійні подорожі з дотриманням традиції проведення шабату та ін. Також на цьому сегменті туристичного ринку представлені і зарубіжні туроператори. Загалом маршрути є стандартними з невеликими розбіжностями. Найпоширенішими маршрутами є: Київ (Одеса) – Жимомир – Меджибіж – Брацлав – Київ (Одеса), Київ – Бердичів – Шаргород – Умань – Київ; Львів – Жовква – Броди – Золочів – Львів. Інколи туристи, найчастіше генеалогічні, замовляють послуги гіда з автомобілем для подорожей місцями, що пов’язані із проживання пращурів.

Однак через ряд проблем низка важливих захоронень залишається поза туристичними маршрутами. Серед основних проблем можна назвати: незадовільний стан самих єврейських захоронень, відсутність відповідного рівня туристської інфраструктури, низьку доступність до захоронень, статус яких залишається невизначеним, недостатня кількість гідів, які спеціалізуються на тематиці юдаїки та ін. Проблему також складають конфлікти, які виникають між паломниками, що вирушають до місць хасидських захоронень, і місцевими жителями.

Необхідним є прийняття низки рішень, спрямованих на покращення стану єврейських захоронень в Україні, а також на розвиток туризму цими місцями. Найперші зміни в ситуації, що склалася, мають торкнутися саме законодавчого врегулювання проблеми власності місць єврейських захоронень. Як було зазначено вище, фактично всі єврейські кладовища в Україні знаходяться у власності місцевих органів влади, а території братських могил також можуть перебувати у приватній власності. Багато поховань, у першу чергу кладовища, не визнані як такі місцевою владою, а, отже, не отримують ніякого правового захисту. Саме тому необхідними заходами є правове визнання кладовищ та заборона перебування у приватній власності братських могил. У даний час лише близько 1 % єврейських кладовищ, а також дві братські могили – Бабин Яр і Дрогобицький Яр – належать до списку об’єктів, що охороняються [7]. Місця єврейських захоронень, які мають історичну цінність, повинні бути визнані пам’ятками історичної спадщини для того, щоб отримати належний захист. Власниками єврейських кладовищ мають стати обласні або місцеві єврейські громади, а витрати на їх утримання мають бути розділені між урядом, обласною радою і відповідною єврейською громадою. Як свідчить зарубіжний досвід, більшість засобів мають складати фінанси спонсорів, а також індивідуальні пожертви осіб.

Оскільки стан більшості місць єврейських захоронень характеризується як критичний, необхідно ідентифікувати всі єврейські кладовища і масові захоронення, а також надати їм правове визнання для того щоб захистити від загроз, що можуть призвести до їх зникнення. Серед інших нагальних дій необхідною є демаркація захоронень, які тимчасово знаходяться в неналежному стані, для кращого захисту, а також вшанування пам’яті жертв Голокосту.

Одним із головних завдань сьогодні є налагодження дослідницької роботи щодо документування всіх місць єврейських захоронень та їх вивчення у відповідних центрах. У перспективі ці дані мають бути доступні онлайн на сайтах типу “Find A Grave” та ін. З їх допомогою стане можливим більш точно підрахувати жертви в тій чи іншій місцевості, а також вшанувати пам’ять похованих, місця смерті яких були раніше невідомими. При дослідницьких центрах може бути організоване навчання для підготовки відповідних кадрів як для роботи в самих центрах даного профілю, так і для проведення екскурсій, лекцій, пов`язаних із тематикою юдаїки на базі закордонних і вітчизняних університетів та навчальних центрів.

Треба переглянути також підхід до кладовища як такого. Цвинтарі і місця масових поховань можуть стати культурно-дослідницькими центрами. Там можна розміщувати музеї, бібліотеки, пошукові центри, проводити лекції, виставки, присвячені темам єврейства на території України, катастрофи Голокосту, розуміння смерті в юдаїзмі тощо. Подібний підхід допоможе залучити велику кількість туристів, і відповідно кошти на підтримку даних місць. Крім того, це може стати способом створення нових робочих місць для місцевого населення, що є дуже важливим кроком, насамперед, для невеликих містечок, селищ. Можливим є також залучення волонтерів – як вітчизняних, так і зарубіжних – для реалізації програм з підтримання місць єврейських захоронень.

Законодавчого врегулювання потребує також ситуація, пов’язана із місцями захоронень єврейських праведників, релігійним і паломницьким туризмом, зокрема, необхідно доповнити чинний Закон “Про туризм” відповідною термінологією [3]. Успішному вирішенню проблем, що склалися зі станом місць єврейських захоронень, сприяло б підписання угод між єврейськими громадами, з однієї сторони, та органами місцевої влади чи урядом, з іншої, щодо питань власності і утримання цих місць. Важливим напрямом є розробка комплексних програм щодо інвестиційних інфраструктурних проектів для задоволення потреб туристів і паломників.

Висновки. В Україні є можливості для розвитку туризму місцями єврейських захоронень, що становить інтерес для паломників, генеалогічних туристів, а також для туристів, які хочуть ознайом-митися з особливостями світоглядного бачення єврейської громади певної території. Заходи щодо покращення стану місць таких захоронень, створення інфраструктури належного рівня, правильна організація туризму допоможе не лише підтримувати захоронення в належному стані, а й залучити додаткові кошти до місцевих бюджетів і забезпечити населення постійною роботою.

Література і джерела

1. Закон України “Про поховання та похоронну справу” від 14.04.2009 N 1254-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – №36-37. – ст.511. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1102-15.
2. Ravitz J. / Cemeteries breathe life into tourists / J. Ravitz // CNN. – 2009. – October, 30. – Режим доступу: http://edition.cnn.com/2009/TRAVEL/10/30/graveyard.tourism/.
3. Винниченко І. Що заважає Україні стати “меккою”? / І. Винниченко // Урядовий кур’єр. – 2011. – 27 вересня. – Режим доступу: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/sho-zavazhayi-ukrayin-stati-mekkoyu/.
4. Find a grave. – Режим доступу: http://www.findagrave.com/.
5. Jewish Cemeteries, Synagogues, and mass grave sites in Ukraine / United States Commission for the Preservation of America’s Heritage Abroad. – Режим доступу: http://www.heritageabroad.gov/Portals/0/documents/reports/survey_ukraine_2005.pdf.
6. Heritage destination consalting. – Режим доступу: http://www.heritagedestination.com/cemetery-tourism.aspx.
7. Lo Tishkach. – Режим доступу: http://www.lo-tishkach.org/en/index.php?categoryid=42.
8. The Institute for Dark Tourism Research. – Режим доступу: http://pages.123-reg.co.uk/pstone1-995478/dark-tourism.org/id9.html.

Tetyana Shparaha, Maryna Mykhalyuk. Jewish burial ground tourism in Ukraine

The theoretical and methodical fundamentals of burial ground tourism development are disclosed. The main characteristics of burial ground tourism are investigated, the classification of burial ground tourism is proposed. A resource base for the development of Jewish cemetery tourism in Ukraine is being observed. The peculiarities of burial places location as well as the main direction of their involvement in tourism route are explored. The analysis of current state of burial places as well as possible way of their preservation and involving in tourism are investigated.

Key words: Jewish burial places, Jewish burial ground tourism, ethnographic, religious, cultural, genealogical, «dark» tourism.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.