Шпеник Т.К.

Деякі питання організації атракцій у сільському зеленому туризмі

«Хліба та видовищ!»
Древньоримський поет-сатирик Ювенал

Послуги сільського зеленого туризму в Україні, незважаючи на негативну статистичну динаміку, дедалі більше набувають популярності завдяки доступності (зниження соціальних стандартів в країні стимулює внутрішній туризм) та культурно-пізнавальному насиченню. За даними Закарпатського обласного управління статистики, обсяг наданих туристичних і рекреаційних послуг за 2015 рік зменшився порівняно з 2014 роком на 9,3% (на 32,0 млн. грн.) і становив 312,4 млн. гривень, а кількість обслуговуваних туристів зменшилась на 3,2% і склала 327,8 тис. осіб [1].

Варіанти проведення дозвілля у сільській місцевості щороку урізноманітнюються і є цікавими для всіх верств населення, різної вікової категорії, мають свою родзинку та унікальність незалежно від сезону [2].

Зростання конкуренції всередині галузі індустрії гостинності в сільській місцевості вимагає від сільських господарів створювати якісний, конкурентоспроможний туристичний продукт. Класичний відпочинок, що має концепцію трьох «S» («Sun-Sea-Sand») - сонце, море, пісок, змінила більш сучасна концепція культурно-пізнавального туризму, яка складається з трьох «L» («Landscape-Lore-Leisure») - пейзажі, традиції, дозвілля [3]. Культурно-пізнавальний вид дозвілля цікавий для всіх верств населення, незалежно від віку та соціального статусу, вимагає від сільських господарів винахідливості, пошуку та втілення нових ідей, використання сучасних економічних, маркетингових, рекламних методів.

Важливу роль в сільському туризмі відіграють атракції. «Хліба та видовищ!» (лат. panem et circenses) - писав древньоримський поет-сатирик Ювенал, щоб описати тогочасні прагнення римського народу. Цей вираз не втратив актуальності і сьогодні. Атракції (лат. аttractio, англ. аttraction) - система розваг і заходів, спрямованих на те, щоб сформувати позитивне враження у туриста від туру; емоції задля яких людина залишає свій дім і вирушає у подорож, вони є важливим елементом повноцінного відпочинку [4].

Організацію атракцій доцільно розробляти у вигляді певного циклу, що проявляється у всіх напрямках діяльності сільської садиби, захоплює туриста з першого, до останнього погляду, є у його спогляданні та відчуттях (рисунок 1).

Рис. 1. Можливості формування атракцій на базі сільської зеленої садиби

Зустріч гостя в одязі з натуральної тканини, розробленого відповідно до тематики садиби, з етноелементами, створить у туриста позитивне перше враження. Приготування традиційних для регіону страв за старовинними технологіями (в печі, на мангалі), з екологічно чистих продуктів вирощених в даній місцевості, в глиняному посуді, може бути представлено у вигляді майстер-класу, що укріпить у гостя враження здорового та цікавого відпочинку.

Обираючи відпочинок в сільській місцевості, туристи прагнуть відпочити за межами забрудненого міста, відчути колорит народних традицій. Використання виробів народних ремесел в інтер’єрі та екстер’єрі дає змогу створити унікальну атмосферу облаштування закладу.

Вагомою проблемою туристичної галузі є сезонність. Одним із методів нівелювання фактору сезонності в сільському зеленому туризмі можуть стати супутні, додаткові види діяльності. Виготовлення сувенірів, виробів народних ремесел можна перетворити в джерело додаткового доходу, створивши певний цикл виробництва з дохідністю на всіх етапах: виготовлення продукції (екскурсія) - майстер-клас з виготовлення - реалізація готових виробів.

Наприклад: виготовлення тканини на ткацькому станку (екскурсія) - продаж готової домотканої тканини - майстер-клас з ткацтва - пошив одягу в національному стилі (продаж) - вишивка одягу в національному стилі - оренда одягу - можливість сфотографуватися в народному одязі в народному інтер’єрі.

Зазначені фактори потребують не стільки фінансових ресурсів, як ідеї, цілісного уявлення сільського господаря про власну нішу в сільському зеленому туризмі, показують його професіоналізм та любов до справи.

Особливу увагу доцільно звернути на співпрацю та оптимальне використання можливостей організацій та закладів, що функціонують в територіальній близькості від сільської зеленої садиби і мають пряме або опосередковане відношення до створення туристичного продукту (рисунок 2).

Рис. 2. Фактори формування атракцій, туристичного продукту сільської зеленої садиби на регіональному рівні

Співпраця власників сільських зелених садиб з організаціями, що мають пряме або опосередковане відношення до гостинності, розваг, туризму є взаємовигідною і не потребує залучення фінансових ресурсів.

Окрім продуктів підсобного господарства, сільські садиби можуть використовувати продукцію фермерських, сільських господарств, в територіальній близькості від себе, організовувати екскурсії, майстер-класи тощо.

Співпраця з замками, музеями, галереями, виставковими, експозиційними залами дає змогу урізноманітнити відпочинок, ознайомити туриста з культурою, традиціями краю, покращити туристичний імідж місцевості в цілому. Кав’ярні, шоколадні бутіки, колиби, ресторани народної кухні, нічні бари є цікавими для різних категорій туристів. Відпочинок в них вигідно демонструє широкі можливості відпочинку в сільській місцевості на будь-який смак.

Більшість сільських господарів не використовують ресурси Інтернет в повній мірі, не мають web-сторінок, поштових скриньок або не користуються ними. Туристично-інформаційні портали виставляють загальну інформацію про заклади сільського зеленого туризму з фото та цінами, яка рідко оновлюється з акціями, новинками, в залежності від сезону; практично не налагоджена схема он-лайн бронювання, що є звичайною практикою в Європі; не використовуються професійні засоби для рекламування послуг.

Таким чином, актуальною є проблема неповного використання природно-ресурсного та культурно-історичного потенціалів на місцевому рівні, недостатня співпраця учасників регіонального рівня. Активізація вищеперерахованих факторів дасть змогу не лише урізноманітнити атракції в сільській місцевості, а й дозволить підвищити якість сільського туристичного продукту.

Література

1. Крайові обранці вивчають, як виконувалася Програма економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2015 р. URL: https://zakarpat-rada.gov.ua/krajovi-obrantsi-vyvchayut-yak-vykonuvalasya-prohrama-ekonomichnoho-i-sotsialnoho-rozvytku-zakarpatskoji-oblasti-na-2015-rik/.
2. Шпеник Т.К. Вплив фактору сезонності на діяльність закладів сільського зеленого туризму, методика розрахунку показників сезонності // Науковий вісник Чернівецького національного університету. 2012. Вип.623-626. С.376-382.
3. Килимистий С.М. Анімація в туризмі. К.: Вид-во ФПУ, 2007. 188 с.
4. Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія та практика: Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2007. 424 с.