Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Сидоренко І.О.

Розвиток туризму у місті Києві

У публікації розглянуто сучасний стан розвитку туризму у місті; проведено дослідження щодо проблем та тенденцій розвитку туризму у Києві; запропоновані стратегічні напрямки розвитку туризму у місті.

Ключові слова: туризм, готельне господарство, стратегічна мета розвитку туризму, проблеми та тенденції розвитку.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. В сучасних умовах ринкових перетворень, значна кількість проблем з якими стикаються українські туристичні та готельні підприємства різних регіонів нашої країни, викликана відставанням від високорозвинених країн застосуванням процесу ефективного управління. Об’єктивною причиною цього є запізніле входження економіки нашої країни в ринкову систему. Внаслідок цього, існують деякі відставання туристичних та готельних підприємств стосовно запровадження у практичну діяльність різноманітних напрямків управлінської науки, зокрема територіальний маркетинг. Одним з найважливіших його аспектів є просування території. Він сприяє підвищенню привабливості туристичної території для певних груп цільових аудиторій – туристів, клієнтів, інвесторів, трудових ресурсів, що в кінцевому випадку дозволяє сформувати основу для розвитку туризму в місті і країні в цілому. Результати досліджень науковців і спеціалістів сьогодні дають можливість стверджувати про скорочення розриву між науковими і практичними підходами застосування положень територіального маркетингу. Але, якщо туристичні підприємства все частіше і більш активно застосовують окремі положення маркетингу на практиці, то його науково-методологічні підходи стосовно окремих місць і територій в нашій країні ще тільки формується. Отже, сутність проблеми розвитку туристичних територій є досить актуальною для здійснення дослідження.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Результати останніх досліджень і публікацій свідчить, що в науковій та практичній літературі, є досить значні розбіжності, що стосується сфери туризму. Так, немає єдиного підходу до визначення сутності туристичної території, тому є розбіжності в обґрунтуванні її функцій, складових елементів, визначенні стратегічних напрямів розвитку і призначення в сучасній економічній системі. Зокрема, проблемами маркетингу займалися зарубіжні науковці: Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. (1998), Ванэкен Б. (2005), Филип Котлер, Вальдемар Пферч (2007), Дурович А.П. (2008), та ін. Серед вітчизняних науковців, що займаються вивченням проблем маркетингу та сучасного розвитку сфери туризму слід відзначити: Янкевич В.С., Безрукова Н.Л. (2002), Любіцева О.О. (2003), Бабарицька В.К., Любіцева О.О. (2004), Мунін Г.Б., Тимошенко З.І., Самарцев Є.В., Змійов А.О. (2005), Біржаков М.Б., Нікіфоров В.І., Велемеєв Р.А., Лебедєва А.В. (2005), Булатова О.В., Дубенюк Я.А. (2005), Василенко В.О., Ткаченко Т.І. ( 2005), Біржаков М. Б., Нікіфоров В. І., Велемеєв Р.А., Лебедєва А.В. (2005), Булатова О.В., Дубенюк Я.А. (2005), Василенко В.О., Ткаченко Т.І. (2005), Азарян О.М., Каспаріене Ю., Іщенко О.А. Ворошилова Г.О.(2009), та інші. У процесі виконання дослідження було поставлено ряд завдань:

- провести дослідження сучасного стану розвитку туризму у місті Києві;
- виявити проблеми з якими зіштовхуються підприємства та тенденції сфери туризму;
- запропонувати стратегічні напрямки розвитку туризму у м. Києві.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Держава розглядає туризм як важливу складову частину розвитку економіки та соціально-культурної сфери і надає розвитку туризму особливе значення. Прикладом цього стало прийняття Указу Президента України від 21.02.2007р. №136/2007 "Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні" та визначення 2008 року Роком туризму і курортів в Україні.

Сучасна туристична індустрія є однією з найбільш прибуткових галузей світової економіки. Доходи, отримані від туризму, займають значну частину в бюджетах держав і становлять до 10 % ВНП [2; с.7].

«Стратегічна мета розвитку сфери туризму полягає у створенні конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення, у розширенні внутрішнього туризму та постійному зростанні обсягів в’їзного туризму, забезпеченні на цій основі комплексного розвитку рекреаційних територій з урахуванням соціально-економічних інтересів населення, збереженні та відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини, завдань щодо наповнення державного і місцевих бюджетів» [2; с. 5]. За результатами дослідження автора протягом останніх років наявна позитивна динаміка розвитку сфери туризму як в Україні так і м. Києві зокрема. Стабільне зростання чисельності туристів та обсягів наданих ними послуг, комплексний підхід до розвитку сфери туризму, в. т. ч. готельного господарства та курортів на місцевому рівні сприяли створенню позитивного іміджу українського продукту (послуг). Незважаючи на негативні явища в економіці нашої країни, порівняно з 2008 р. суб’єкти туристичної діяльності демонструють сталу тенденцію до зростання. Найбільшу частку з них складають туристи, що виїздили за межі України (3844,336 тис. осіб). Але, за цей період спостерігається зниження чисельності екскурсантів на 32,2 % (див. табл 1. та рис.1.)

Таблиця 1.

Обсяг туристичних потоків м. Києва за 2008-2010 рр.
Рік В’їзні (іноземні) туристи   Внутрішні туристи Екскурсанти
осіб Темп росту Темп приросту %, +/- осіб Темп росту Темп приросту %, +/- осіб Темп росту Темп приросту %, +/-
2008 313427 - - 377058 - -8,16 247251 - 1,6
2009 257893 82,28 -17,7 307152 81,46 -18,5 88670 35,86 -64,1
2010 279134 108,24 8,2 324410 105,62 5,6 60127 67,81 -32,2
Разом 850454 - - 1008620 - - 396048 - -

Обсяг туристичних потоків м. Києва за 2008-2010 рр.
Рис. 1. Обсяг туристичних потоків м. Києва за 2008-2010 рр.

За даними Головного управлінням туризму, готельного господарства та курортів [7] (згідно з формами 1-готель, 1-курорт, 1-ОТ), станом на 14.03.2011 р. у м. Києві зареєстровано 2257 туристичних підприємств, 1074 – турагенти і 1183 – туроператорів.

Крім того, в м. Києві діє 150 закладів розміщення різної форми власності та підпорядкування більше ніж на 9,6 тис. номерів, з яких 90 – готелів, потужністю більше ніж 8 тис. номерів, решта – інші засоби тимчасового розміщення на 1,6 тис. номерів.

За категорією комфортності:

- 5***** - 4 готелі на 931 номерів («Прем’єр Палац», «Опера», «Свята Софія Хаятт Рідженсі Київ» та «ІнтерКонтиненталь Київ»);
- 4**** - 14 готелів на 1515 номерів («Редісон САС», «Дніпро», «Київ», «Салют», «Президент-готель», «Національний», «Рів’єра на Полоді», «Поділ-Плаза», «Вісак», «Піросмані», «Фараон» та ін.);
- 3*** - 19 готелів 3186 номери;
- 2** - 20 готелів на 1133 номерів;
- 1* - 7 готелів на 176 номерів.

Протягом 2004–2010 років у м. Києві відкрилось 36 готелів різної категорії, темп приросту склав 35,14%. Динаміка готельного господарства м. Києва за 2008-2010 рр. представлена на рис.2.

Динаміка готельного господарства м. Києва за 2008-2010 рр.
Рис. 2. Динаміка готельного господарства м. Києва за 2008-2010 рр.

Крім того, у м. Києві діє 16 хостелів та понад 140 підприємств, що є власниками апартаментів, їх загальна місткість – понад 40 тис. місць.

Протягом 2008-2010 рр. у м. Києві відкрилось 26 готелів різної категорії, темп приросту склав 17,96 %. Загальний обсяг доходів готелів збільшився більше ніж у три рази у порівнянні з 2004 р. та у 2010 р. склав 2746,2 млн грн. Починаючи з 2004 по 2007 рр. показники доходів носили позитивну динаміку, проте у 2009 р. обсяг надходжень до бюджету від надання готельних послуг зменшився на 77% та склав лише 169,9 млн грн (у 2008 р. – 765,9 млн грн). У 2010 р. обсяг доходів від надання готельних послуг зменшився на 5,8% та склав 1047,9 млн грн (у 2007 р. – 1113,6 млн грн). Тому підприємства готельного господарства змушені були знаходити шляхи підвищення прибутковості за рахунок інших доходів таких як здавання приміщень в оренду тощо. Більш наглядно цю динаміку видно на рисунку 3.

Частка надходжень до бюджету м. Києва від діяльності туристичних підприємств та готелів за 2008-2010 рр.
Рис. 3. Частка надходжень до бюджету м. Києва від діяльності туристичних підприємств та готелів за 2008-2010 рр.

За підсумками роботи підприємств готельного господарства у 2008-2010 рр. вже спостерігалась тенденція до зростання. Так, загальний обсяг доходів готелів у порівнянні з 2008 роком збільшився на 45% та у 2010 р. склав 2902,2 млн грн. (табл. 2 та рис.4.). Результати аналізу звітів туристичних підприємств (форма 1-Тур) за 2010 р. вказують на зростання майже всіх показників діяльності туристичних підприємств (фірм) міста порівняно з відповідним періодом 2009 р. Так, за 2010 рік було обслуговано 2,03 млн осіб, що більше на 28% ніж за 2009 р. (1,58 млн осіб.), з них 279,134 тис. іноземних туристів, що на 8,23% більше ніж за 2009 р. (257,9 тис. осіб.), 1,43 млн туристів, що виїхали за кордон, що на 40% більше, ніж за аналогічний період 2009 р., 324,41 тис. туристів, охоплених внутрішнім туризмом, що на 5,6% більше ніж за аналогічний період 2009 року (307,2 тис. осіб). Крім того, за 2010 р. надано послуги 60,1 тис. екскурсантам, що на 32,2% менше ніж за 2009 рік (88,7 тис. осіб.), міський бюджет поповнено на 88,3 млн грн (71,4 млн грн за 2009 р.).

Таблиця 2.

Динаміка доходів готелів за 2008-2010 рр., млн грн.
Показники Одиниця виміру 2008 р. 2009 р. 2010 р. Абсолютне відхилення 2008-2010 рр. Темп росту 2008-2010 рр., % Темп приросту 2008-2010 рр., % Разом 2008-2010
Загальний обсяг доходів готелів м. Києва млн.грн 1993,3 2308,6 2902,2 908,9 145,6 45,6 7204,1
У тому числі:
- доходи від експлуатації готелів; млн.грн 1095,2 915,9 1147,4 52,2 104,8 4,8 3158,5
- доходи від надання додаткових платних послуг млн.грн 337,5 324,4 413,8 76,3 122,6 22,6 1075,7
- інші доходи млн.грн 560,6 1068,3 1341,0 780,4 239,2 139,2 2969,9
Балансовий прибуток млн.грн -228,1 -21,3 102,1 330,2 -44,8 -144,8 -147,3

Динаміка загального обсягу доходів (млн грн.)
Рис. 4. Динаміка загального обсягу доходів (млн грн.)

Сума балансового прибутку туристичних підприємств (фірм) міста за 2010 р. склала 53 млн грн. Одним з нагальних питань вирішення соціального спрямування в туристичній сфері є розвиток дитячого, молодіжного, сімейного та спортивно-оздоровчого туризму. Важливим фактором розвитку туризму в м. Києві є рекреаційна сфера – це невід'ємна частина його ландшафтно-просторового сприйняття. Для відпочинку та дозвілля в м. Києві працює більше 140 парків, 35 зон відпочинку біля води та 39 зон відпочинку на території міських лісів. Крім того у м. Києві є 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення. Також у місті розташовано три ботанічні сади загальнодержавного значення: Центральний ботанічний сад ім. М. Гришка, ботанічний сад ім. Академіка Фоміна, ботанічний сад Національного аграрного університету [3; с.176].

Мережа санаторно-курортних закладів та закладів відпочинку м. Києва на кінець 2010 р. налічує 47 об’єктів : 7 – санаторіїв, 7 – дитячих санаторіїв, 10 – санаторіїв-профілакторіїв, 2 – лікувально-оздоровчих центрів, 11 – пансіонатів та баз відпочинку, 6 – дитячих оздоровчих закладів, 2 – бальнеолікарні, 2 – будинки відпочинку. За результатами аналізу даних статистичної звітності (Форма 1-курорт, 1-ОТ) у 2010 р. порівняно з 2004 р. кількість стаціонарних ліжко-місць у працюючих закладах зменшилась на 22,5%, (7805 ліжко-місць), та становить 6045 ліжко-місць. Найбільша їх чисельність спостерігалась у 2005 році – 8101 ліжко-місце.

Загальна чисельність оздоровлених за поточний рік (сезон) – 50743 осіб, в тому числі 6486 дітей до 14 років та 893 дітей від 15 до 17 років. Також, за 2010 р. було оздоровлено 145 осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, тоді як у 2004 р. було оздоровлено – 2386 осіб. Отже слід зазначити, що всі ці показники значно зменшились за останні роки, а саме: загальна кількість оздоровлених – на 34,3 % (у 2004 р. – 77179 осіб). Лише чисельність іноземців, що перебували протягом 2010 року на оздоровленні значно збільшилась і склала 3149 осіб, що у 12 разів більше ніж 6 років тому (2004 р. – 256 осіб).

Крім того, у м. Києві діє 16 хостелів та понад 110 підприємств, що є власниками апартаментів. Загальна потужність – 33 655 місць.

Матеріально-технічна база санаторно-курортних підприємств потребують оновлення, особливо це стосується санаторно-курортних закладів, що відносяться до ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Лікувальні послуги надає 31 санаторій-профілакторій загальною місткістю 3514 місць із пропускною здатністю 45,3 тис. чол. За останні 10 років спостерігалася відсутність приросту місткості санаторної мережі [4; с.175-181].

Існуюча мережа закладів відпочинку дає змогу оздоровлювати протягом року до 130 тис. осіб. Процес функціонування сфери відпочинку відображається в ресурсній спеціалізації, ємності територій і місткості закладів відпочинку, пов’язаних зі структурою функціональних рекреаційних потреб населення.

Незважаючи на позитивні зрушення у сфері туризму і готельному бізнесі сьогодні залишаються нагальними наступні проблеми:

- необхідність диверсифікації та спеціалізації пропозицій послуг гостинності (відсутні статистичні дані щодо використання житлового сектора в туристичних цілях, зокрема даних про здавання житла іноземцям. У світі спостерігається тенденція до зменшення частки приїжджих, які поселяються у готелях, за рахунок розміщення їх у приватному секторі. Це зберігає значні обсяги капіталовкладень і є досить прибутковим для міського бюджету, за рахунок податків з осіб, які здають свої квартири в оренду);
- недосконале державне регулювання;
- застаріле технологічне забезпечення;
- низька якість послуг; нестача кваліфікованих кадрів;
- не розроблені і відповідно не реалізуються комплексні програми розвитку окремих видів туризму та готельного господарства, індустрії розваг;
- недостатня реклама тощо.

Розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства стримується. Загалом, результати дослідження свідчать, що матеріально-технічний стан готелів м. Києва, за винятком висококласних готелів, не відповідає міжнародним стандартам. Виникає необхідність розроблення правил надання і порядку контролю за якістю готельних послуг у м. Києві. Вартість готельних послуг у Києві досить висока й постійно зростає, а комфорт та сервіс відстають від міжнародних вимог. Це зумовлено такими економічними чинниками, як інфляція, підвищення цін на комунальні послуги, тощо.

Крім того, слід зазначити, що потребують відродження на якісно новому рівні кемпінги та мотелі для автотуристів.

Вирішення зазначених проблем потребує залучення інвестицій. Фінансова політика у сфері туризму та готельному бізнесі має бути гнучкою і здійснюватись шляхом залучення коштів приватних фірм, благодійних і громадських організацій, іноземних інвестицій, субсидій тощо. Економічні взаємовідносини всіх зацікавлених підприємств, що беруть участь в реконструкції, будівництві, інвестиціях мають бути регламентованими з боку державних органів виконавчої влади.

Транспортна інфраструктура є однією з найважливіших галузей національної економіки і основних складових функціонування туристичної сфери. Програмою створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів (МТК) в Україні у районі м. Києва передбачається створення п’яти потужних транспортних комплексів для обслуговування перевезень туристів автомобільним, залізничним та водним транспортом. Проходження МТК через м. Київ сприятиме збільшенню обсягів відправлень пасажирів та туристів у 5 разів. Розвиток Київського залізничного вузла передбачає збільшення обсягів відправлень пасажирів у 1,8 раза [6].

З метою забезпечення транспортних потреб бізнес-туристів необхідно розширювати мережу компаній із прокату автомобілів. Взаємодія галузі транспорту та сфери туризму – дасть змогу у короткі терміни вирішити більшість питань, зокрема розбудови туристичної інфраструктури за напрямами національної мережі транспортних коридорів із залученням національних та закордонних інвестицій [6].

Розвиток туризму у м. Києві, не можна розглядати без аналізу сучасного стану кількості об‘єктів туристичного інтересу. Оскільки саме вони відповідають за культурний і духовний розвиток населення. До них відносяться пам’ятки історії, культури, архітектури, музеї, художні галереї, театри, кінотеатри, концертні заклади, культові споруди, спортивні об‘єкти, розважальні заклади, ресторани та кафе. Слід зазначити, що кількість та місткість цих об‘єктів недостатня для подальшого сталого розвитку туризму в м. Києві. Функціональний та якісний рівень обслуговування відвідувачів значно відстає від європейського. Зовнішній вигляд, технічний та санітарний стан багатьох об‘єктів не відповідає нормативним вимогам та вимогам відвідувачів.

Отже, на основі результатів дослідження можна запропонувати стратегічні напрямки розвитку м. Києва як туристської дестинації:

- проведення комплексної реконструкції матеріально-технічної бази сфери туризму та районів історичного центру за рахунок залучення інвестицій та бюджетних коштів;
- створення сучасної системи виробничої, туристичної та соціальної інфраструктури за рахунок удосконалення та реформування системи оподаткування суб’єктів туризму та готельного господарства;
- матеріальне та соціальне забезпечення населення, в тому числі соціальний захист, з метою підвищення купівельної спроможності на подорожі та оздоровлення;
- удосконалення та реалізація чинного законодавства стосовно безпеки життєдіяльності та страхування туристів;
- підтримки вітчизняного виробника туристичного продукту (послуг) і послуг гостинності;
- контролю за якістю діяльності і послуг; збереження навколишнього середовища тощо;
- запровадження системи стимулювання розвитку підприємництва в сфері туризму та готельному господарстві за рахунок внесення змін у чинне законодавство;
- забезпечення високого рівня підготовки кадрів туризму і готельного господарства, в тому числі шляхом направлення талановитої молоді на навчання та стажування за кордоном за рахунок коштів місцевого бюджету з укладанням контрактів для подальшої роботи після навчання та стажування в інтересах міста Києва; розбудова доріг і МТК за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів;
- розробка туроператорами якісної мережі туристичних маршрутів і надання комерційних пропозицій іноземним партнерам за допомогою виготовлення високоякісної рекламно-інформаційної продукції, Інтернет ресурсів тощо;
- створення на рівні місцевих органів виконавчої влади туристичних інформаційних центрів за рахунок коштів місцевого бюджету та залучення коштів підприємств сфери туризму і готельного господарства (на добровільних засадах з чистого прибутку) з метою пропагування туристичних можливостей, історії і культури міста;
- виділення з державного і місцевого бюджету коштів на розвиток пам’яток історії, культури, архітектури, музеїв, художніх галерей, театрів, кінотеатрів, концертних закладів, культових споруд, спортивних об‘єктів.

Стратегічні напрямки мають комплексний підхід, тобто мають вирішуватись у поєднанні з різноманітними компонентами туристської дестинації.

Висновки

1. Розвиток туризму є поштовхом для розвитку інших секторів економіки (транспорту, зв'язку, торгівлі та ін.) оскільки сприяє створенню робочих місць, збільшенню доходної частини до всіх рівнів бюджетів. Туристична сфера дає можливість при незначних капіталовкладеннях забезпечити ефективне використання "місцевих ресурсів": історико-культурної спадщини, традицій, природи. Тому, для міста економічно доцільним є визначення туризму як пріоритетного напряму його розвитку.

2. Найбільш рентабельною складовою столичного тур продукту (11-12%) є екскурсія, що на сьогодні вимагає всебічного вивчення та удосконалення.

3. Пріоритетним видом туризму у м. Києві залишається іноземний (в'їзний) та внутрішній туризм, як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці, та створення додаткових робочих місць.

4. Вкладання бюджетних коштів в розвиток туризму через ЗМІ, залучення інвестицій, проведення виставок, семінарів тощо утворює важливу форму інноваційного інвестування з місцевого та державного бюджетів усіх підприємств у рівній мірі – «часткове повернення податків, що надійшли в бюджет від підприємств сфери туризму» і тим самим сприяє зменшенню витрат цих підприємств на власні маркетингові заходи. Це у свою чергу призводить до утворення процесу реінвестування коштів з місцевого та державного бюджету в розвиток сфери туризму.

5. Результати дослідження впливу окремих факторів на розвиток готельно-ресторанного бізнесу таких як: чисельність обслугованих приїжджих осіб та середня ціна проживання за 1 людино-добу на обсяг доходів готелів м. Києва свідчать, що зростання показників 2010 р., на відміну від 2009р. відзначаються збільшення доходу за рахунок майже всіх показників, окрім фактора – середня ціна за добу перебування. А саме, у 2009 р. в результаті зменшення чисельності обслугованих туристів на 0,31 млн осіб, дохід відповідно зменшився на 282,93 млн грн. Крім того, внаслідок зменшення середнього часу перебування приїжджих на 0,10 діб, дохід зменшився на 32,49 млн грн, проте збільшення середньої ціни проживання за 1 людино-добу на 63,73 грн, призвело до незначного покращення становища і відповідного збільшення доходу на 136,12 млн грн. Порівняно з 2008 у 2009 році сумарний дохід зменшився на 179,3 тис. грн. Стосовно ж показників 2010 року, можна зазначити, що спостерігалось збільшення доходу за рахунок майже всіх показників. Чисельність обслугованих туристів становить 1 млн осіб, що є на 0,11 млн осіб більше ніж у 2009 році. Цей фактор призвів до збільшення доходів готелів м. Києва на 113,2 млн грн. Внаслідок збільшення чисельності туристів збільшився і середній час перебування приїжджих, що в свою чергу призвело до збільшення доходу на 600,31 млн грн. Проте, в 2010 році відбулося зниження середньої ціни за 1 добу перебування, внаслідок чого готельні підприємства міста втратили 482,01 млн грн.

6. Пріоритетним видом туризму для м. Києва залишається іноземний (в'їзний) та внутрішній туризм, як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці, та створення додаткових робочих місць.

7. Розвиток та функціонування туристської дестинації напряму залежить від вибору комунікаційної політики та порядку її реалізації, доказом чого є економічні показники та статистична звітність туристичних підприємств що функціонують на території дестинації м. Києва.

8. З метою розвитку туризму в Києві щорічно проводяться організаційні та рекламно інформаційні заходи, а саме: сприяння запровадженню у місцевих засобах масової інформації спеціальних циклів і рубрик для популяризації внутрішнього туризму, історико-культурної спадщини держави та організація забезпечення їх необхідними інформаційними матеріалами.

9. Результати аналізу динаміки мотивацій здійснення туристичних подорожей до м. Києва, показали, що в останні роки простежується тенденція збільшення потоку іноземних туристів за такими цілями поїздок: діловий туризм, відпочинок та проведення дозвілля, лікування (майже на 40 %). Таким чином, є необхідність орієнтації туристичного сектору столиці на розвиток ділового, культурно-пізнавального та спеціалізованих видів туризму.

10. Розвиток сучасної інформаційної інфраструктури туризму потребує створення мережі інформаційних туристичних центрів по Києву, що мають бути важливим елементом у просуванні туристичного потенціалу регіону на національному і міжнародному рівні.

11. Створення конкурентоспроможного туристичного продукту (послуг) не можливе без досконалого вивчення та прогнозування ринку. В жорстких ринкових умовах конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вища конкурентоспроможність країни, тим вищий життєвий рівень у цій країні.

12. Розвиток сфери туризму у м. Києва за деякими ознаками є неоднозначним, незважаючи на те, що місто володіє досить високим потенціалом. І за умов розроблення ефективної економічної стратегії розвитку не тільки міста, але й регіону взагалі, із повним використанням існуючого природно-ресурсного потенціалу, є можливість зробити кожен регіон країни привабливим як для вітчизняного, так і для зовнішнього туриста.

Література

1. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки / Постанова КМУ № 583 від 29.04.2002 р.
2. Драпушко Р.Г. Туристичний потенціал України: стан, проблеми та перспективи розвитку: Монографія. / Драпушко Р.Г. – К. : Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 2007. – 152 с.
3. Статистичний щорічник України за 2008 рік. – К. : Вид. "Консультант", 2009. – 812 с.
4. Сталий розвиток м. Києва у ХХІ сторіччі: стратегія та механізми / За ред. О.М. Невелєва, Б.М. Данилишина. – К., 2001. – 342 с.
5. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: Монографія. / Ткаченко Т.І. – К. : КНТЕУ, 2009. – 463 с.
6. Офіційний сайт Державної служби туризму та відпочинку. – http://www.tourism.gov.ua
7. Офіційний сайт Комітету статистики України. – http://www.ukrstat.gov.ua

В статье рассмотрено развитие туризма в современных условиях; на основе результатов исследования освещены проблемы и тенденции развития туризма в г. Киеве; предложены стратегические направления развития туризма в г. Киеве.

Ключевые слова: туризм, гостиничное хозяйство, стратегическая цель развития туризма в г. Киеве, проблемы и тенденции развития.

In publication the modern development of tourism is the considered in city; research is conducted in relation to problems and tendency development of tourism in Kyiv; strategic directions of development of tourism are offered in city.

Keywords: tourism, in the business hotel industry, strategic directions of development of tourism, problems and tendency of development.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.