Трохимець О.І.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 27-29 жовтня 2021 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2021. 202 с. С.158-162.

Основні засади розвитку інклюзивного туризму

У світлі зростаючої нерівності у всьому світі важливо розглянути, як зробити туризм, одну з найбільших галузей світу, більш інклюзивним. Ця стурбованість поставлена в контексті, по-перше, зростаючого використання туризму як інструменту соціальної інтеграції в Європі, по-друге, нових очікувань у цілях сталого розвитку - розвиток повинен бути інклюзивним (з інклюзивною складовою).

Згідно позиції ООН, туристичний сектор може відігравати важливу роль у національному розвитку як генератор доходу - для всіх, включаючи людей з інвалідністю. Щоб сприяти реалізації цілей сталого розвитку (які включають людей з інвалідністю, туристичний сектор має сприяти розвитку можливостей для людей з інвалідністю:

1. шляхом працевлаштування та самозайнятості у туристичному секторі;
2. як споживачі та користувачі туристичних продуктів та послуг.

Однією з цілей соціально орієнтованого сучасного розвитку є створення інклюзивного суспільства, тобто «суспільства для всіх». Враховуючи сучасні умови та вимоги проблемам розвитку інклюзивного туризму присвячена значна кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців та практиків. Зокрема Н.В. Барна, А.В. Коротєєва, Л.А. Слатвінська, І.М. Труніна, Ю.Р. Сосновська, К.О. Чупіна.

Як і сталий розвиток, доступність є сучасним туристичним питанням. У найширшому сенсі доступність забезпечує розвиток продуктів, послуг та середовищ, які дозволяють кожному використовувати та отримувати від них користь. Прикладом є універсальні принципи дизайну, які дозволяють людям з інвалідністю користуватися без необхідної адаптації до такого користування. Важливо зазначити, що інвалідність та туризм відповідають ширшій програмі сталого розвитку, а також необхідності доступності та інклюзії в туризмі. Люди з інвалідністю стикалися і продовжують стикатися з перешкодами для їх повної та ефективної участі та залученні до спільноти та культурного життя, будь то мистецтво, спорт та відпочинок.

Хоча туризм вважається невід’ємною частиною сучасного життя, для людей з інвалідністю він не завжди є доступним чи інклюзивним через його навантаженість бар’єрами та соціально виняткову природу.

Як зазначають Н.В. Барна, А.В. Коротєєва: «Світовий досвід переконує - масовість загальнодоступного соціального (інклюзивного) туризму перекриває його дешевизну сумарним припливом і швидкою оборотністю живих грошей, що збільшує зайнятість населення, залучає інвестиції у туризм безпосередньо на місцях, а разом з тим і податкові надходження. Завдяки туризму світові держави багатіють, підтримуючи цю сферу законодавчо вивіреної політикою. В Україні, вкрай рідко порушуються питання, пов’язані з їх життям, побутом, а тим більше - відпочинком. Мало хто вірить, що цей відпочинок може бути активним. Тому, ми розглядаємо туризм, як один з методів соціальної реабілітації в Україні, який може докорінно змінити життя інваліда, наповнити його сенсом, розширити уявлення про навколишній світ, сприяти адаптації людей з інклюзією» [1].

Тим не менш, в усьому світі туризм має потенціал для підвищення якості життя та задоволеності життям людей з інвалідністю за рахунок розвитку особистості та соціальної взаємодії. Такі переваги та результати повинні бути пріоритетними для населення, яке у повсякденному житті має обмежені можливості.

Однак, «оскільки туризм розширюється, здавалося б, швидкими темпами, нерівності стають все більш очевидними, а також зростає необхідність більш складного та тонкого їх розуміння» [6].

Ключовою тезою, яку ставить інклюзивний туристський підхід, є те, що: «Туризм може бути більш-менш інклюзивним у будь-якому регіоні світу».

Елементи розвитку інклюзивного туризму, представлений закордонними вченими (Regina Scheyvens, Robin Biddulph) [5], становлять напрямок дослідження у розгляді питання інклюзивності туризму. Обговорення цих елементів може також послужити інформацією про розгляд потенціалу та обмежень туризму для створення більш широких соціально-економічних заходів для досягнення справедливих та стійких результатів.

• Перший елемент - маргіналізовані люди як виробники туризму, стосується подолання бар’єрів для доступу неблагополучних груп населення до туризму як виробників.
• Другий елемент - маргіналізовані люди як споживачі туризму, стосується подолання бар’єрів для доступу неблагополучних груп населення до споживачів туризму.
• Третій елемент - гідне і належне уявлення про себе: представлення історій та культуру маргіналізованих людей значущими способами.
• Четвертий елемент - відносини влади, які кидають виклик у туризмі та за його межами, - це кинути виклик домінуючим відносинам влади.
• П’ятий елемент - розширення участі у прийнятті рішень щодо туризму - стосується того, хто може сприяти прийняттю рішень щодо розвитку туризму.
• Шостий елемент - зміна туристичної карти з метою залучення нових людей та місць - стосується надання можливостей для нових місць бути на туристичній карті.
• Сьомий елемент - сприяння взаєморозумінню та повазі - стосується заохочення навчання, обміну та взаємовигідних відносин, які сприяють порозумінню та повазі між господарями та гостями.

Таким чином, розвиток інклюзивного туризму сформульований як потенціал для «більш широкого трансформаційного впливу всередині та за межами туристичної індустрії». Тому є користь у застосуванні концептуальної основи розвитку інклюзивного туризму до доступного туризму, оскільки це в основному стосується залучення людей з інвалідністю до туризму та участі у житті суспільства, взагалі.

Список використаних джерел

1. Барна Н.В., Коротєєва А.В. Інклюзивно-реабілітаційний туризм: посіб. К., 2020. 125 с.
2. Слатвінська Л.А. Перспективи розвитку інклюзивного туризму в Україні // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. №5.
3. Труніна І.М., Сосновська Ю.Р. Стан міжнародного туризму для осіб з інвалідністю в Україні // Modern Economics. 2019. №15. С.191-195.
4. Чупіна К.О. Аналіз розвитку інклюзивного туризму за кордоном // International Relations. Еconomics. Country Studies. Tourism (IRECST). 2020. №11. С.121-127.
5. Scheyvens R., Biddulph R. Inclusive Tourism Development // Tourism Geographies. 2017. pp.589-609.
6. World Report on Disability. URL: https://www.who.int/teams/noncommunicable-diseases/sensory-functions-disability-and-rehabilitation/world-report-on-disability.