Тягунова Марія
Матеріали VII Всеукр. наук.-практ. конф.
«Актуальні проблеми та перспективи розвитку
обліку, аналізу та контролю в соціально-орієнтованій
системі управління підприємством»
(м. Полтава, 25 березня 2025 р.)
Полтава: ПДАУ, 2025. Ч.2. 662 с. С.398-400.

Роль місцевого самоврядування у розвитку туристичних кластерів регіону

Туризм є одним з найперспективніших сегментів економіки, що впливає на розвиток регіонів, імідж країни на міжнародній арені та рівень зайнятості. Управління туристичним сектором на локальному рівні є надзвичайно важливим в умовах глобалізації і конкуренції між туристичними маршрутами для успішної роботи цього сектора. Особливо актуальними є туристичні кластери, які поєднують бізнеси, урядові установи, навчальні заклади та інші громадські організації з метою спільного інтегрованого розвитку галузі.

Роль місцевого самоврядування у розвитку туристичних кластерів регіону

Туристичні кластери визначаються як групи даних, що об’єднані разом. Головним завданням є створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, створення туристичної інфраструктури, залучення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності регіону на туристичному ринку [1].

Туристичний кластер формується з метою:

  • крос-продажу спільних продуктів або послуг;
  • спільної закупівлі матеріалів, послуг чи технологій;
  • використання субсидованих консультаційних послуг та стимулів для участі в навчанні;
  • проведення регіонального брендингу та просування;
  • розробки туристичного продукту та напрямків у регіоні [4].

Одним з найбільш значущих аспектів діяльності, що показують їх важливість разом із локальними стратегіями розвитку, є взаємодія між споживанням туристичного продукту та його локальною базою. У більшості видів економічної діяльності продукт прямує до споживача, але у туризмі навпаки, споживач прямує до туристичних послуг. Ця особливість надає потужного впливу туризмові у локальному розвитку. Це робить туризм і локальний розвиток взаємопов’язаними, оскільки ці заходи відбуваються в межах дотримання соціокультурних і екологічних умов регіону, де здійснюється туристична діяльність.

Деякі ключові переваги кластеризації у туризмі такі:

  • створення «зелених» брендів/лейблів, що привертатимуть більше уваги завдяки «зеленому» тренду в галузі та, відповідно, залучення нових клієнтів;
  • простий розвиток, якщо бізнес-стратегії досягнуто відповідно до принципів сталого розвитку;
  • зниження поточних витрат компанії завдяки вдосконаленню їхнього робочого процесу;
  • залучення талантів, оскільки кваліфіковані працівники все більше знаходять компанії привабливими;
  • підвищена конкурентоспроможність і якість туристичних продуктів/послуг;
  • стійкий регіональний розвиток;
  • подальший розвиток технологій [2].

Важливого значення набуває визначення ролі місцевого самоврядування у розвитку туристичних кластерів.

Одним із пріоритетів сучасної науки є формування та розвиток економічних кластерів на місцевому рівні. Ці питання мають особливе значення для управління регіональним розвитком.

Кластер у науковій літературі розуміють як добровільне об’єднання економічних агентів (підприємців) різних форм бізнесу (комерційних, неприбуткових) та територіальних масштабів, які тісно співпрацюють з місцевими і регіональними органами влади, освітніми, науковими та дослідницькими установами, а також громадськими організаціями з метою підвищення конкурентоспроможності їхньої продукції та продукції регіонального економічного розвитку і конкурентоспроможності регіону [1].

Наразі це означає територіальне об’єднання виробників промислової продукції, наукових і дослідницьких установ, ринкових інфраструктурних установ та державних органів у відношенні до використання їхньої співпраці для регіонального промислового кластеру, регіональної конкурентоспроможності, стимулювання конкурентоспроможності продукції та регіональної конкурентоспроможності.

Кластери, разом з іншими формами співпраці між місцевими і регіональними органами влади, бізнес-структурами та регіональними агенціями розвитку, а також бізнес-спільнотою регіону.

У кластерному підході зміст регіональної промислової політики змінюється суттєво: не підтримка конкретного підприємства чи конкретної галузі, а розвиток системи взаємовідносин економічних суб’єктів із державними (недержавними) установами виступає метою державних дій.

Це означає, що процес формування та розвитку регіональних промислових кластерів полягає у створенні збалансованого організаційно-правового механізму державного управління, який забезпечував би відповідність державних та регіональних інтересів з інтересами окремих суб’єктів економіки.

Розвиток туристичних кластерів є важливим напрямом регіонального розвитку, який підвищує економічну активність, покращує якість туристичних послуг і створює додаткові можливості для інвестицій. Запроваджуючи законодавство, фінансову допомогу та розвиток інфраструктури, органи місцевого самоврядування відіграють важливу роль у сприянні розвитку туристичних кластерів [3].

Запровадження комплексної стратегії, яка враховуватиме сучасні світові тенденції, екологічні проблеми та використання інноваційних технологій у сфері туризму, дозволить розвитку туристичних кластерів в Україні.

Список використаних джерел

1. Гетьман О.І. Туристичні кластери як інструмент регіонального розвитку. К.: Наукова думка, 2022.
2. Портер М. Конкурентні переваги націй. К.: Основи, 2001.
3. Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. №168-р. URL: https://tourlib.net/zakon/strategy2026.htm.
4. Про туризм: Закон України від 15 вересня 1995 р. №1282-XII. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.