Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Миронов Юрій Богданович
Молодь і ринок. – 2004. – №1 (7). – С.101-103.

Особливості управління туристичними підприємствами спеціальної економічної зони

Перехід до ринкових умов господарювання змушує підприємства туристичної індустрії пристосовуватися до конкурентного середовища, змінювати стиль керівництва, використовувати прийоми маркетингу в своїй діяльності. У роботі аналізуються проблеми управління туристичними підприємствами спеціальної (вільної) економічної зони "Курортополіс Трускавець", пропонуються перспективні напрями вирішення цих проблем.

Актуальність всебічного дослідження туризму обумовлена його багатогранністю та суспільною значущістю. Стрімкий розвиток туризму, особливо за останні 50 років, дозволив визначити його як “феномен ХХ століття”[1]. За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО), чисельність міжнародних туристів на 2000 рік склала 698,8 млн. чол., тобто практично кожен десятий мешканець планети відпочивав і подорожував за межами своєї країни. Прогнозується подальше зростання чисельності подорожуючих. Можна стверджувати, що туризм стає невід’ємною складовою життя людей більшості країн світу і одним із перспективних напрямків соціально-економічної діяльності в ХХІ столітті.

Разом з тим, розвиток індустрії туризму в Україні та її інтеграція у світовий ринок вимагають вирішення гострих соціально-економічних проблем:

- низький рівень життя населення;
- недосконала державна політика в галузі туризму;
- нерозвинена інфраструктура туристичної галузі;
- незадовільне управління туристичними фірмами;
- відсутність реклами за кордоном українських курортів та історичних пам’яток;
- практика роботи турагенцій України з орієнтацією переважно на вивіз за кордон туристичних груп та ін.

Особливо актуально проблеми туристичного бізнесу стоять і для Прикарпатського регіону. Перспективним у плані розвитку туризму є  Курортополіс Трускавець. З 1 січня 2000 року вступив у силу Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” [1], який дає низку переваг для суб’єктів економічної зони, забезпечуючи на її території умови сприятливого інвестиційного клімату.

Недостатня розробленість питань управління туристичними підприємствами в умовах спеціальної економічної зони змушує звертатись до праць, дотичних до предмету дослідження. Тут слід відмітити праці В. Гаворецкєго, В. Квартальнова, А. Чудновського та інших [5; 12; 15]. Проблеми управління туристичними підприємствами висвітлені у працях закордонних вчених: Дж. Кейзера, Т. Худоби, Ч. Вітковськєго, Г. Голембскєго, Є. Альткорна [13; 14; 16; 17; 18], російських вчених: Г. Папіряна, А. Дуровича [4; 8; 9] та інших. Вагомий внесок у теорію дослідження сфери туризму та управління підприємствами в туризмі зробили такі українські вчені, теоретики і практики, як А. Гайдук, Г. Михайліченко, В. Кравців, Б. Петровський, Т.Сокол та інші [3; 6; 7; 10; 11].

Кожен із вищеназваних дослідників туристичної індустрії вивчає певні конкретні аспекти туристичного бізнесу, ізольовано від інших. В працях теоретично висвітлено основні проблеми щодо організації та розвитку туризму. Дослідження в основному стосуються розвитку туристичного бізнесу та управління ним на державному та регіональному рівнях. Разом з тим, важливе значення мають саме практичні рекомендації для СЕЗ “Курортополіс Трускавець”, розроблені на науковій основі, які обґрунтують підходи до управління туристичними підприємством в умовах спеціальної економічної зони рекреаційно-туристського типу.

У питаннях організації та управління туристичними підприємствами дуже важливо враховувати специфіку діяльності, регіональні, національні та інші аспекти. Спеціальна економічна зона рекреаційно-туристського типу, створена на основі міста Трускавця, визначила перспективи розвитку міста як туристичного центру. Воно стало привабливим для інвесторів, а це означає, що якості управління приділятиметься основна увага.

Місто Трускавець – один з найбільших бальнеологічних курортів України, відомий різноманіттям мінеральних вод, найпопулярнішою з яких є “Нафтуся”. Щороку сюди приїжджає близько 170 тисяч туристів зі всієї України, а також понад 15 тис. іноземців [10, С.12].

Така популярність курорту з боку відпочиваючих, туристів і особливо людей, які бажають оздоровитись, вимагає відповідних рішень зі сторони владних структур, керівників санаторіїв, готелів, туристичних агентств, підприємств туристичної інфраструктури (ресторанів, барів, розважальних закладів), інвесторів.

З 1 січня 2000 року вступив у силу Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” [1]. Привабливість Курортополісу полягає у державній гарантії інвестицій на 20 років та збереження у повному обсязі усіх прав та пільг суб’єктів зони “Курортополіс Трускавець” у випадку її ліквідації.

Створення СЕЗ "Курортополіс Трускавець" передбачає перехід на сучасні технології управління, рекреації, лікування та реабілітації, відкриття нових можливостей для залучення вітчизняних та закордонних інвестицій; входу в світову мережу курортних охоронооздоровчих закладів за рахунок отримання статусу оздоровниці міжнародного рівня.

Оцінивши ситуацію на курорті, керівники міста, бізнесмени та інвестори визначилися із конкурентоспроможними напрямками курортного бізнесу:

- будівництво невеликих (на 50-70 місць) комфортабельних пансіонатів та 2-3 поверхових вілл;
- надання послуг (ресторани, бари, магазини, розважальні заклади, телефонний зв’язок, Інтернет);
- реконструкція та покращення планування номерів у великих санаторіях;
- будівництво басейнів, спортзалів;
- надання сучасних медичних послуг;
- організація малого туризму (подорожі в Карпати, відвідання музеїв та театрів Львова та інших міст).

Реалізація перелічених проектів диктує необхідність формування ефективної системи менеджменту туристичних підприємств-суб’єктів СЕЗ “Курортополіс Трускавець”. Це означає, що існуючі підприємства мають пристосуватися до нових умов господарювання та сформувати у себе таку систему менеджменту, яка б давала змогу планувати роботу фірми в динамічному ринковому середовищі, ефективно керувати нею, передбачати різноманітні зміни, пов’язані із сезонністю та іншими факторами, здійснювати контроль за діяльністю фірми.

До 1991 року санаторії Трускавця підпорядковувались відповідним міністерствам і відомствам та належали державі. З початку становлення ринкових відносин в Україні ситуація почала різко змінюватись – конкурентна боротьба та зростання вимог клієнтів щодо якості обслуговування змушували нових власників замислитись над необхідністю зміни стилю керівництва, використання сучасних методів управління, проведення маркетингових заходів.

Багато підприємств, створених у період адміністративно-командної системи, виявились непристосованими до ринкових умов господарювання, тим паче в них не виявилося такої системи управління, яка б забезпечила ефективність підприємства в умовах жорсткої конкуренції, з однієї сторони, та в умовах сприятливого інвестиційного клімату – з іншої.

Таким чином, необхідність ефективного управління туристичними підприємствами в умовах спеціальної економічної зони є надзвичайно актуальним питанням і потребує ретельного вивчення. Сучасний туристичний бізнес не допускає довготривалих зволікань, а примхливі споживачі туристичних послуг вибирають те, що краще і дешевше вже зараз.

Існує декілька напрямків вирішення проблем залучення туристів у санаторії Трускавця. Перший напрямок пов’язаний із державною політикою у сфері курортного та готельного бізнесу. На етапі становлення ринку туристичних послуг державне сприяння є вкрай необхідним. Воно полягає у законодавчій підтримці, оптимізації податкового тиску, інформаційній підтримці. У випадку курорту Трускавець перші кроки в цьому напрямку вже зроблені – це створення спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу.

Інший напрямок вирішення проблем пов’язаний зі зміною поглядів на управління діяльністю підприємств туристичної галузі. Як уже йшлося вище, система управління у більшості санаторіїв непристосована до ринкових умов господарювання. Недосконалими у них є організаційні структури управління, орієнтовані на автократичний стиль управління. Реструктуризація таких підприємств – перший крок до вирішення управлінських проблем.

Ще одним суттєвим недоліком є неналежна увага можливостям маркетингу. Створення маркетингових структурних підрозділів у підприємств, залучення до них високопрофесійних працівників може значно підвищити конкурентноздатність підприємств на ринку послуг. З цією проблемою переплітається інша – це непрофесіоналізм в обслуговуванні клієнтів. А негативні відомості, як свідчить практика, передаються у 10 разів швидше, ніж позитивні! [2, С.32]

Тому питання про навчання обслуговуючого персоналу манерам поведінки з гостями має вирішуватися менеджерами відповідних підприємств негайно.

Таким чином, розробка науково обґрунтованої концепції управління туристичними підприємствами дасть можливість на якісно новій основі вирішувати проблеми залучення інвестиційних ресурсів, формування сучасної туристичної інфраструктури, покращення екологічної ситуації регіону.

Література

1. Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” // ВВР. – 1999. – №18.
2. Ваганова Е. Как “привязать” клиента к турфирме? // Турбизнес. – 2001. – №1. – С.26.
3. Гайдук А.Б. Формування туристичної ринкової інфраструктури як фактор підвищення ефективності функціонування ринку туристичних послуг // Регіональна економіка. – 1999. – № 2.
4. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. Учебное пособие. - Минск: Новое знание, 2001. – 496 с.
5. Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.
6. Кравців В.С., Жук П.В. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // “Економіка України”. – 1993. – №12.
7. Михайліченко Г.І. Інформаційна та збутова логістика в туризмі. Автореферат к.е.н. 08.06.02 / Київський національний торговельно-економічний університет. – К, 2001. – 20 с.
8. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 160 с.
9. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.: Экономика, 2000. – 207 с.
10. Петровський Б.Д., Петровський О.Б. Особливості інноваційної діяльності в умовах функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” // Міжнародний конгрес “Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. – С.12-14.
11. Сокол Т.Г. Основи туризмознавства. – К.: Ред лайн, 1999. – 77 с.
12. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристический бизнес. - М.: Тандем, ЭКМОС, 1999. – 352 с.
13. Altkorn J. Marketing w turystyce. – Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2001. – 204 s.
14. Chudoba T. Teoretyczne podstawy zadządzania turystyką. – Nisko: WSE, 2000. – 339 s.
15. Gaworecki W.W. Turystyka. – Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, 2000. – 385 s.
16. Gołembski G. Zarządzanie w turystyce: formulowanie i weryfikacja rozwiązań systemowych. – Warszawa: Instytut Turystyki, 1987. – 184 s.
17. Keiser J.R. Principles and Practices of Management in the Hospitality Industry. – VNR, 1989.
18. Witkowski Cz. Kierowanie przedsiębiorstwem hotelarskim. – Warszawa: WSE, 1998. – 100 s.


[1] Всесвітня нарада з міжнародного туризму. Акапулько, Мексика, 1982 р.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.