Влащенко Н.М., Чішагорова Д.М.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції сталого розвитку індустрії
туризму та гостинності: європейські практики та
національні реалії» (м. Харків, 15 квітня 2026 р.)
Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2026. 605 с. С.49-51.

Сучасні тренди розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Україні в умовах трансформацій

Лікувально-оздоровчий туризм в Україні є важливою складовою туристичного сектора, який має значний потенціал для розвитку завдяки природним лікувальним ресурсам, географічному розташуванню курортів державного та приватного значення, а також наявності сучасної медичної та реабілітаційної інфраструктури. У контексті тривалого воєнного стану та обмеженого доступу до закордонних поїздок санаторно-курортний комплекс розглядається як один із ключових чинників підтримки внутрішнього туризму. Курорти орієнтують свій продукт на потреби населення у фізичній та психоемоційній реабілітації, що відповідає сучасним змінам у структурі попиту, який дедалі більше формується всередині країни.

лікувально-оздоровчий туризм

Воєнні дії в Україні призвели до виникнення нового типу попиту, зумовленого підвищенням рівня стресу, обмеженим доступом до закордонного лікування та потребою у відновленні фізичного та психоемоційного здоров’я.

Аналіз цінових діапазонів на 2026 рік демонструє широке розмаїття вартості послуг, що є важливим індикатором доступності та сегментації ринку. Державні санаторії пропонують економ-варіанти від 450 до 900 грн за добу, стандартні пакети - 1000-1800 грн, комфортні - 2000-3500 грн. Приватні та преміум-комплекси формують цінові пропозиції на рівні 2000-3000 грн за стандартні номери, люксові та VIP-послуги оцінюються у 3500-7500 грн, а окремі СПА-комплекси класу 5* можуть перевищувати 5000-6000 грн за добу.

При середній номінальній заробітній платі в Україні на рівні 20000-25000 грн курс на 10-14 днів у санаторії середнього рівня (15000-30000 грн) складає суттєву частину сімейного бюджету. У порівнянні з культурно-пізнавальними турами, в яких середня вартість внутрішньої поїздки становить 1500-8000 грн, лікувально-оздоровчі послуги характеризуються більш високим рівнем витрат, однак забезпечують одночасно оздоровчий та рекреаційний ефект. Проведене дослідження підкреслює необхідність формування адаптованих пакетів та запровадження зваженої маркетингової політики з урахуванням платоспроможності різних категорій клієнтів.

У зв’язку з цим санаторно-курортним закладам варто розробляти різноманітні пакети послуг різної тривалості, зокрема програми короткотермінового перебування, а також спеціалізовані програми для корпоративних клієнтів, дітей і підлітків, вдосконалювати сезонні пропозиції, адаптовані до курортного потенціалу регіону. Для формування ефективного продукту важливо поєднувати медичні та оздоровчі процедури з туристичними послугами, зокрема екскурсійними програмами різної тривалості (від декількох годин до цілого дня). Відповідно лікувально-оздоровчий тур має формуватися за умов гнучкості, яка була не притаманна санаторно-курортним путівкам за радянських часів.

З метою розширення каналів збуту і формування комбінованих турів курортним оздоровницям варто організовувати співпрацю з туристичними агентами та операторами.

Водночас існують фактори, які стримують таку взаємодію. До них належать недостатня обізнаність туроператорів про лікувальні ресурси, обмежена рекламна підтримка з боку санаторіїв, високі витрати для пересічного туриста, а також складності у стандартизації послуг та інтеграції медичних процедур у пакетні пропозиції.

Для подолання цих бар’єрів санаторно-курортні заклади можуть самостійно розроблювати та реалізовувати низку заходів. Серед них в пріоритеті має стати ефективне використання онлайн-платформ і мобільних додатків для просування та бронювання послуг, створення інформаційних матеріалів і інтерактивних презентацій для туроператорів, організація демонстраційних програм та ознайомчих турів для потенційних партнерів, впровадження сезонних акцій і знижок, а також формування персоналізованих пропозицій, які підвищуватимуть привабливість продукту для різних категорій клієнтів.

Співпраця з туроператорами відкриває для останніх можливість розширення асортименту пропозицій, залучення нових цільових аудиторій і формування продуктів із вищою середньою вартістю, одночасно задовольняючи соціально значущі потреби населення у фізичній та психоемоційній реабілітації.

Важливим питанням також є підвищення кваліфікації персоналу санаторно-курортних закладів щодо роботи з лікувально-оздоровчими турами. Керівники відповідних підрозділів мають ефективно планувати та координувати програми лікувально-оздоровчих турів, які б дозволяли поєднувати медичні процедури та екскурсійні заходи, забезпечуючи оптимальний розподіл часу для відпочинку та оздоровлення. Обслуговуючий та середній медичний персонал має володіти компетенціями щодо оперативної адаптації розкладу процедур, організації їх ефективного проведення та гарантування безпеки і комфорту туристів.

Список літератури

1. Booking.com. URL: https://www.booking.com/.
2. Hotels24.ua. URL: https://hotels24.ua/.