Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Влащенко Н.М.
Збірник наукових праць Луцького національного технічного університету
Економічні науки. Серія «Регіональна економіка». - 2008. - Випуск 5 (17). – Ч.1.

Потенціал санаторно-курортного комплексу: завдання дослідження і розвитку

У статті наведено основні напрямки дослідження та розвитку потенціалу санаторно-курортного комплексу та запропонована модель інтеграції його компонентів.

Ключові слова: потенціал санаторно-курортного комплексу, інтеграція компонентів потенціалу, методика оцінки, інновації, інвестиційний клімат.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями. Кримський регіон в економічному відношенні досить своєрідний: має морське узбережжя, особливий клімат, географічну і адміністративну відособленість, пропорційно розвинуте промислове і сільськогосподарське виробництво. Одним з пріоритетних і перспективних напрямків розвитку економіки Криму є рекреаційна сфера з включеним до її складу санаторно-курортним комплексом (СКК).

Реформування усіх сфер господарської діяльності в Україні вплинули і на умови функціонування СКК, у тому числі в Криму. Виникла проблема виживання рекреаційної сфери, яку багато хто зводить до фінансової незабезпеченості. На нашу думку, проблема розвитку Криму найтісніше пов'язана з його унікальними можливостями саме у сфері рекреаційної діяльності. Науковий підхід до її вирішення вимагає системної аналітики і стратегічного мислення, що й включено в тему цього дослідження.

Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано вирішення проблеми. У дослідження проблеми розвитку санаторно-курортного комплексу Криму істотний внесок внесли Бережна І.В., Гудзь П.В., Ефімов О.В., Лобода М.В., Побірченко В.В., Шаптала О.С., Шмагіна В.В. У їх роботах достатньо ємко й на високому науковому рівні висвітлені питання взаємозв'язку туризму і оздоровлення, фінансового стану в цьому секторі економіки та ін. Дещо менше уваги приділено глибинним причинам структурної організації СКК і впливу чинників інноваційної дії, що в сучасних умовах є вельми актуальним.

Мета статті – формування системних уявлень про потенціал санаторно-курортного комплексу і обґрунтування підходу до актуалізації наукового пошуку шляхів розвитку цього сектора економіки.

Виклад основного матеріалу дослідження з обгрунтуванням отриманих наукових результатів. У сучасних умовах санаторно-курортний комплекс України правомірно і з наукових позицій розглядати як особливу соціально-економічну сферу діяльності. При чому діяльність ця зачіпає інтереси різних верств населення і входить у сферу впливу багатьох організаційних інститутів. У структурі останніх склалася суперечлива ситуація, що виразно проявляється в Кримському регіоні.

З 362 установ оздоровлення Криму Україні належить 192 оздоровниці (142 з них знаходяться у підпорядкуванні АРК), Росії – 84, Білорусі – 4, Латвії і Узбекистану – по 1 об'єкту. Крім того, на території Криму знаходяться 77 установ колективної власності, 16 орендних підприємств, 82 акціонерних товариства. Об'єкти СКК Криму перебувають у сфері управління 17 міністерств і відомств України, 11 відомств Російської Федерації, 10 – органів управління АРК [1, с. 133]. Ця відомча роз'єднаність на сьогодні не знижується, а тільки посилюється, розвиваючись під впливом двох головних тенденцій – зміни форм власності і комерціалізації послуг. У такій ситуації гостро стоїть питання про відповідальність за розвиток СКК, який в певних пропорціях розділяють держава, профспілки, місцеві органи влади і самоврядування, галузеві відомства, окремі бізнесмени. Ні в теорії, ні на практиці точної і однозначної відповіді на це запитання немає. У той же час країна, суспільство і керівники всіх рангів, не говорячи вже про громадян, що потребують рекреації, серйозно стурбовані незадовільним станом справ в цій сфері і зацікавлені в кардинальному їх поліпшенні. Окрім держави й цілому, місцевих властей і частково бізнесу, сфера СКК історично і правомірно є об'єктом впливу медицини, туризму і соціально-культурної політики. У цій інтеграції за силою дії лідирує туризм і як наслідок цьго СКК віднесений до ведення Міністерства культури і туризму України.

У зв'язку з цим об'єкт СКК як галузь економіки, як соціальна структура і регіональний комплекс, що знаходиться у складному процесі змін, потребує ґрунтовного дослідження на новій методологічній базі. Нова методологія повинна не стільки аналізувати окремі показники СКК, скільки синтезувати цілісність таких протилежних тенденцій, як «консерватизм та інновації», «тіньові й відкриті механізми», «ніким не виконувані адміністративні програми й паралельно здійснювана інформаційно закрита діяльність приватних фірм». Економічна наука покликана оцінювати саме існуючу реальність, а не чисто концептуальні схеми й задуми, проявляючи креатив мислення і виводячи на ринок корисні розробки (стратегії, проекти, бізнес-плани та ін.).

З цих позицій здається доцільним в методичному плані відповісти на наступні запитання:

Що і як треба поліпшити в СКК?

В яких напрямах, якими засобами й економічними інструментами вирішувати проблеми?

У першу чергу, як на наш погляд, необхідно всебічно й обгрунтовано оцінити об'єкт СКК. Тепер багато пишуть про незадовільний фінансовий стан оздоровниць, зношення їх основних засобів, але цієї аналітичної роботи явно недостатньо для формування стратегії розвитку і впровадження корисних інновацій. Для ґрунтовнішого вивчення СКК (як і будь-якого іншого складного об'єкта) потрібний не аналіз, а саме оцінка. При цьому, як ми вважаємо, акцент слід робити не стільки на причини і тенденції, що виявляються, , скільки на оцінку наявного потенціалу, ресурсів, механізмів розвитку СКК.

У зв'язку із зазначеним нами були виділені наступні напрями досліджень:

Перше. Ми відзначаємо істотну різницю між поняттями «аналіз» і «оцінка». Аналіз побудований на методології структурування, виділення, відособлення елементів цілого (етапи, чинники, показники, структурні частини). Оцінка ж виходить з методології синтезу, з'єднання, «огляду» з різних позицій і узагальнення, тобто інтеграції. І в цьому їх важлива відмінність.

Оцінювання формує для дослідника дві лінії розуміння явища або процесу – ситуаційну (що є в даних умовах) і стратегічну (що прогнозується на перспективув різних варіантах). Аналіз віддає свої пріоритети даним минулого періоду. Оцінка включає бачення майбутнього, що виявляється в ознаках, слабких проявах інновацій в поточному періоді, тоді як аналіз звичайно залишає ці інноваційні деталі без уваги.

Стосовно СКК можна стверджувати, що окремі аналітичні положення опрацьовуються і висвітлюються в науковій літературі [1, 2, 4], а комплексні оцінки поки належної уваги не знаходять. Тому виникає важливе методологічне завдання: окрім структури витрат, показників фінансової діяльності, коливання цін, зміни прибутку і т. п., підключити до оцінювання дані приватизаційного процесу, рекреаційні потреби, соціальні чинники, інвестиційний клімат у сфері СКК та ін. У завданнях стратегічного оцінювання до цього додаються міжнародна конкуренція, регіональна політика, корупційне середовище, рівень розвитку інформаційних систем і технологій, вплив малого бізнесу.

Другий напрям дослідження СКК – розробка методики оцінки потенціалу. Саме поняття потенціалу також потребує уточнення. Часто його розглядають як обсяг ресурсів [3]. Проте такий підхід розкриває тільки «речово-матеріальну» частину потенціалу. На наш погляд, потенціал за своєю внутрішньою будовою значно складніший і комплексніший. Пропонуємо структурувати потенціал у вигляді наступної групи компонентів:

П = R + V + ∑I + C

де R – ресурсно-матеріальна частина потенціалу;
V – організаційно-управлінська частина (це ресурси економічного механізму, управлінської структури і технологій, рівень ефективності програм, що приймаються, і рішень);
∑I – сума характеристик, що забезпечують «гудвілл», тобто вартісне значення іміджу фірми, бренду, інноватики й креативу, інтелекту, культури надання послуг;
С – ресурс соціальної значущості послуг, затребованості, державної підтримки і соціальної захищеності.

Як свідчать дослідження (огляд публікацій, законодавства, соціологічних досліджень, аналітики й статистики), вимірюванням потенціалу СКК охоплена в основному перша складова потенціалу (R), частково оцінюються елементи групи V. Третій і четвертий елементи структури потенціалу практично залишаються поза полем досліджень і не враховуються у практиці управління розвитком СКК. Такий стан треба змінити. З одного боку, тут взаємодіють соціологія, культура, ментальність, імідж, потреби, з іншого – фінансові й тимчасові можливості рекреантів, їх відношення до здоров'я як до цінності. Ми вважаємо, що при оцінці потенціалу треба використовувати маркетинг, психологію, логістику, управління цілями й часом. На наш погляд, ці складові повинні бути враховані в базі даних про об'єкт і включені в потенціал. Таким чином, спрощене уявлення про потенціал в науковому дослідженні повинне поступитися місцем уявленням, які враховують еволюцію, генезис, інноватику, трансформаційну нестійкість, тобто такі характеристики, що тепер ще не входить в традиційну парадигму економічних досліджень рекреаційних територій, комплексів і об'єктів.

Нове уявлення про потенціал і наповнення його новими елементами структури вимагає побудови концептуальної моделі інтеграції внутрішніх частин досліджуваного об'єкта. Пропонуємо наступний варіант моделювання зв'язків в системі формування потенціалу (рис. 1).

Модель інтеграції компонентів потенціалу санаторно-курортного комплексу
Рис. 1. Модель інтеграції компонентів потенціалу СКК

Модель виражає блоково-каскадний принцип інтеграції, включеності один в одного матеріальних ресурсів, організаційно-економічного механізму, іміджу фірми і характеристик її соціальної значущості.

Третій напрям досліджень – шляхи реалізації і нарощування потенціалу. На наш погляд, ефективне функціонування СКК приводить до зростання потенціалу, а не до його витрачання. Це можна пояснити тим, що складові його частини відіграють різну роль на етапах розвитку. На початку розвитку головним виступає речово-матеріальний блок ресурсів.

Механізм взаємодій закріплюється на другому місці, а на третьому – імідж і соціальна значущість. У процесі розвитку ситуація міняється: імідж і соціальна значущість (І, С) виходять на перше місце, механізм (V) укріплює свої позиції на другому місці, а речово-матеріальні ресурси переміщуються на третю рангову позицію. При цьому, витрачаючи матеріальну частину ресурсу, ми нарощуємо інші його складові, внаслідок чого загальний (інтегральний) показник потенціалу отримує тенденцію перманентного зростання. Природно, що це відбувається тільки за умови ефективного використання потенціалу, тобто якісного виконання оздоровчим кластером підприємств своєї місії і своїх соціально-економічних функцій.

Розкриття потенціалу СКК, тобто його ефективне використання, має свою логіку досягнення синергетичного ефекту за рахунок внутрішньоструктурних взаємодій елементів потенціалу, урахування специфіки об'єктів СКК і виділення пріоритетних завдань забезпечення процесу розвитку. Цю логіку можна подати у вигляді трисекційної моделі (рис.2).

Трисекційна модель розкриття потенціалу санаторно-курортного комплексу
Рис. 2. Трисекційна модель розкриття потенціалу СКК

На цій моделі потенціал розглядається з різних позицій (екологічної, інституціональної, інформаційної та ін.), а санаторно-курортний комплекс вивчається з позицій його місії, стану основних фондів, фінансів і якості системи управління. Ці дві лінії оцінки, з'єднуючись, виходять на інструментарій і технології здійснення реорганізацій, які повинні підкріплюватися інвестиційними ресурсами.

Таким чином, на відміну від загальноприйнятої практики дослідження корпоративних систем за моделлю «потенціал – перспективи», ми пропонуємо більш розгорнуту й структуровану модель – «підходи до оцінки – потенціал – орієнтири розвитку – завдання забезпечення» з включенням блоку інноваційних ресурсів і в потенціал, і в механізм забезпечення процесу розвитку.

Як правило, поліпшення результатів досягається шляхом удосконалення виробничих і управлінських технологій. Останні включають арсенал новітніх засобів: стратегічний менеджмент, бюджетування, контролінг, управління проектами.

Оновлення організаційно-інформаційної бази забезпечують структурні перебудови, комунікаційні моделі й схеми, програмні технології, економічні реформи та ін.

Багато що з вищезазначеного не є принципово новим, проте у сферу санаторно-курортної діяльності ці сучасні розробки просуваються поволі і з великими ускладненнями. У зв'язку з цим необхідно докладніше досліджувати цю галузь ще і на предмет готовності до реформ і інновацій, тобто на наявність або відсутність реальних умов для реалізації потенційних можливостей. Для вирішення цього завдання потрібна окрема програма аналітики і прогнозування.

Висновки:

1. Санаторно-курортний комплекс і сфера туризму Криму претендують на домінуючу роль в економічній системі регіону, формуючи нову якість обслуговування рекреантів. Знаходячись в досить складній організаційно-економічній ситуації (багатовладдя, великі потреби в інвестиціях та ін.), СКК основними джерелами свого розвитку вимушений розглядати тільки внутрішні ресурси, тобто власний потенціал.

2. Як показують наші дослідження, проблема оцінки потенціалу СКК, при глибшому його розгляді, вивчена недостатньо. У зв'язку з цим нами розроблена модель взаємодії структурних елементів потенціалу у складі метеріально-ресурсної, організаційно-управлінської, іміджевої і соціальної частин. Відповідно до цієї моделі потенціал СКК може істотно нарощуватися при незначних змінах матеріальної компоненти.

3. Свої особливості має стратегія використання потенціалу СКК. Вони полягають у впровадженні інновацій, створенні сучасної інформаційно-технологічної системи, адаптації колективу підприємств до нових умов.

Список використаних джерел

1. Шаптала О.С. Автономна республіка Крим: проблемні питання державного управління сферою рекреаційного обслуговування: Монографія. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2003. – 264 с.
2. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України. Т. 3 Конкурентоспроможність української економіки. – К.: Фенікс, 2007. – 556 с.
3. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия – Сумы: Университетская книга, 2002. – 310 с.
4. Шмагина В.В., Харичков С.К. Рекреация и туризм в системе современных приоритетов социально-экономического развития. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000 – 70 с.

Влащенко Н.М. ПОТЕНЦИАЛ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО КОМПЛЕКСА: ЗАДАЧИ ИССЛЕДОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ

В статье приведены основные направления исследования и развития потенциала санаторно-курортного комплекса и предложена модель интеграции его компонентов.

Ключевые слова: потенциал санаторно-курортного комплекса, интеграция компонентов потенциала, методика оценки, инновации, инвестиционный климат.

Vlaschenko N. POTENTIAL OF SANATORNO-KURORTNOGO COMPLEX: TASK OF RESEARCH AND DEVELOPMENT

The article presents the main line in research and development of sanatorium and resort complex potential and proposes the integration model of their components.

Key words: sanatorium and resort complex, integration of potential components, methods of valuation, innovation, investment climate.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.