Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Височан О.С., Глушко О.В.
Вісник Донецького університету економіки та права. - 2011. - №1. - С.165-171.

Системний підхід до формулювання та узагальнення проблем туристичної галузі України

Визначено основні проблеми розвитку туристичної галузі. Проаналізовано причини їх виникнення. Авторами запропоновано системний підхід до узагальнення проблем туристичної індустрії з метою підвищення ефективності їх вирішення.

Зважаючи на непростий політико-економічний та соціально-культурний період розвитку сучасного суспільства, спричинений природними катаклізмами, політичними колізіями і фінансово-економічною кризою, основна увага наукових досліджень повинна спрямовуватись на прогресивні зміни всіх сфер соціально-економічного існування людства і зокрема в сфері туризму.

Проблематика розвитку туристичної галузі знаходиться в площині економічної теорії і практики, є комплексною і потребує визначення напрямку розвитку галузі, формування її цілей. Конкурентоспроможність туристичного ринку України на фоні інших розвинених країн зумовлює необхідність удосконалення інфраструктури як туристичної сфери загалом так і її окремих компонентів (транспорту, готельної індустрії тощо). На розвиток туризму в країні впливає і рівень підтримки галузі державою, а також стан інших, конкуруючих, галузей, таких як гральний бізнес.

Залежно від завдань, які держава ставить перед туристичною галуззю та рівня деталізації проблем, передбачених до розв’язання, формується номенклатура завдань діяльності туристичних операторів та агентів, яка може відрізнятися як за суттю так і за формою. Усі проблеми галузі туризму в Україні мають системний характер і повинні розглядатися і вирішуватися у тісному взаємозв’язку між окремими елементами сфери туристичного бізнесу.

Основні проблеми, що існують в туристичній індустрії України, виокремлено О.Ф. Савченко та Л.Ю. Писаренко у вигляді слабких сторін та загроз при здійсненні SWOT-аналізу [1]. А.В. Бакурова та А.В. Діденко [2] виділили низку проблем, що стримують роботу туристичної галузі і за-значили шляхи вирішення основних. Дослідники побудували імітаційну модель, яка відображає взаємозв'язки між державою, населенням, туристичним та ігровим бізнесом, за допомогою якої можна перевірити різні стратегії розвитку процесу, що вивчається. У статті П.В. Мельник та Г.Г. Старостенко [3] виокремлено основні проблеми в роботі галузі і зазначено, що стримуючим фактором розвитку рекреаційно-туристичного комплексу і, насамперед, його матеріально-технічної бази є проблеми, пов’язані з податковим законодавством України.

Авторами було запропоновано ряд заходів, які потрібно вжити для усунення зазначених недоліків, а також перспективні напрями державної політики в рекреаційно-туристичній галузі та фактори, які необхідно передбачити для задоволення туристичних потреб населення на місцевому рівні.

Основним завданням дослідження є структуризація проблем, що постають перед туристичною індустрією України з врахуванням внутрішньосистемних зв’язків галузі та виділенням суб’єктів, що їх ініціюють.

Сучасний туризм відкриває особливості масового туристичного продукту разом із його стандартизацією та серійним виробництвом, спеціалізацією та різноманітністю пропозицій, а також із сучасним продажем та рекламою, часто віртуальною [4, с 296]. Туризм як масове явище своєю появою завдячує індустріальній стадії розвитку людства, якій був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглиблення поділу праці, розвиток урбанізаційних процесів [5]. Серед основних видів послуг найбільш високі показники розвитку спостерігаються у сфері міжнародного туризму. За попередніми прогнозами Всесвітньої туристської організації, незважаючи на існуючий ризик економічного спаду через детермінанти туристичного попиту, міжнародний туризм буде продовжувати нарощувати темпи свого розвитку [6, с 1]. В Україні ж перспективи цього сектору економіки не такі райдужні.

Зміни в кількості обслуговуваних туристів туристичними підприємствами України подано в табл. 1.

Таблиця 1

Кількість туристів, яка обслуговувалась туристичними підприємствами України за період 2007-2009 pp.
Види туризму 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення
Абсолютне, тис. осіб Відносне, % Структури, %
2008 до 2007 2009 до 2008 2008 до 2007 2009 до 2008 2008 до 2007 2009 до 2008
В’їзний, тис. осіб 372,5 372,8 282,3 0,3 -90,5 0,08 -24,28 -3,38 2,67
Виїзний, тис. осіб 336 1300 913,6 964 -386,4 286,90 -29,72 21,83 6,23
Внутрішній, тис. осіб 2155,3 2200 1100 44,7 -1100 2,07 -50,00 -18,45 -8,89
Усього 2863,8 3872,8 2295,9 1009 -1576,9 35,23 -40,72 0,00 0,00

Джерело: розраховано автором на основі даних [7]

Наведені дані ілюструють факт загального зменшення туристичних потоків упродовж 2009 р. Попри незмінність кількості туристів, що відвідали Україну, вже у 2008 р. намітилася стійка тенденція до зменшення частки внутрішнього туризму в загальному обсязі потоків. Таку диспропорцію можна пояснити слабкою кореляцію між якістю відпочинку в Україні та його вартістю. Більшість громадян все частіше віддають перевагу проводити відпустку за кордоном. У 2009 році показники за всіма видами туризму знизилися і основною причиною можна назвати світову економічну кризу, яка суттєво вплинула на доходи населення, та змусила людей приділити більше уваги економії коштів. Метою більшості туристичних компаній упродовж 2010 р. стало уповільнення падіння попиту на власні послуги. Зрозуміло одне: у найближчі роки досягти показників «золотого» для туризму 2008 р. не вдасться. Як показав досвід, спроба компаній диверсифікувати ризики за рахунок пере-орієнтації на внутрішній екскурсійний та бізнес туризм не дала очікуваних результатів.

Важкі часи переживає і готельна індустрія, об’єкти якої більшою мірою приймають постояльців, які прибули у відрядження, аніж обслуговують туристів під час їх відпочинку. Останні ж все частіше надають перевагу зупинятися у «приватному секторі», винаймаючи апартаменти та економлячи на харчуванні.

Загалом економічна криза призвела до того, що значна кількість туристів, прагнучи максимальної економії, уникають співпраці із професійними агенціями і формують власну подорож самостійно. Доказом цьому є зростання популярності систем бронювання готелів, на зразок www.booking.com, та звернень до консульств для відкриття мультивіз. Особливо негативною така тенденція стає в секторі виїзного туризму. Першими на неї відреагували авіакомпанії, все частіше пропонуючи суттєві знижки для клієнтів, зокрема на рейси в низький сезон.

Суттєвий вплив на соціально-економічну ефективність рекреаційно-туристичної діяльності, як зазначають А.В. Бакурова та А.В. Діденко, має також державна податкова система, тому головним завданням держави є усунення бар’єрів для розвитку туристичної сфери шляхом прийняття Податкового кодексу та проведення виваженої податкової політики з метою підтримки та захисту суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності [2]. Зауважимо, що в докризовий період платежі до бюджету суб’єктів туристичної діяльності мали тенденцію до зростання, і у 2008 році склали 208,1 млн грн, збільшившись на 34,1 млн грн у порівнянні з 2007 р. У 2009 році надходження до бюджету від тури-стичної діяльності зменшилися порівняно із 2008 роком на 11,6 млн грн і склали 196,5 млн. грн. Це при тому, що кількість туроператорів та турагентів за аналогічний період зросла на 20 (!) %.

Усвідомлюючи факт наявності та розвитку кризових явищ в туристичній сфері, держава робить спроби сприяти діяльності суб’єктів ринку, однак поки безуспішні. Суперечливим є відміна ліцензування для турагентської діяльності. Мотивацією стало зняття низки обмежень, які заважають розвитку підприємництва. І на цьому фоні незрозумілим є відновлення ДП «Український Інформаційно-сервісній центр туризму» реалізації бланків туристичних ваучерів нового зразка для в’їзного, внутрішнього та виїзного туризму, що більшою мірою ускладнюватиме документообіг туристичних компаній, здорожуватиме туристичний продукт та створюватиме підґрунтя для додаткового адміністративного тиску, аніж захищатиме інтереси туристів.

На наш погляд, скасування ліцензій сприятиме виникненню додаткових ризиків для суб’єктів туризму:

- вихід на ринок підприємств із персоналом, який не має спеціальної освіти, досвіду роботи за спеціальністю, що в кінцевому результаті знижуватиме якість обслуговування клієнтів;
- зниження рівня довіри туроператорів до турагентів - порядність, професіоналізм та репутація останніх може виявитись ефемерною;
- закритість інформації про гравців ринку. До останнього часу клієнти, за бажанням, могли безперешкодно дізнатися про порушників ліцензійних умов, анулювання дозволів на ведення дія-льності тощо на офіційному сайті Державної служби туризму і курортів (www.tourism.gov.ua). Тепер вони позбавлені такої можливості;
- діяльність турагентів у непридатних для такої сфери бізнесу умовах: незручне для обслуговування клієнтів офісне приміщення або взагалі його відсутність; часта зміна місцезнаходження тощо;
- втрата іміджу туроператором через шахрайські дії агенцій, які використовують його рекламні та інформаційні матеріали, тим самим провокуючи негативне ставлення клієнта до безпосереднього організатора подорожі.

Виходом із ситуації, що склалася, є сертифікація туристичних агенцій, яка повинна бути спря-мована на покращення якості надання туристичних послуг і знаходитися поза межами державного регулювання. Вже помітні зрушення в цьому напрямку: Асоціація лідерів турбізнесу України (АЛТУ) - перше професійне об’єднання суб’єктів туристичної діяльності, створене в 2007 році провідними туроператорами України, - пропонує недержавну програму «Знак Якості АЛТУ» для захисту прав споживачів туристичних послуг. Деякі спеціалісти галузі також пропонують створення державного Єдиного реєстру туристичних агентств.

На наш погляд, для виявлення проблем туристичної індустрії з метою їх подальшого вирішення необхідно дослідити галузь використовуючи системний підхід. Після систематизації елементів галузі (туроператори, турагенти, держава, страхові компанії, готелі й компанії-перевізники) та взаємозв’язків між ними можливим стає виокремлення багатьох базових проблем, що стримують розвиток туристичної галузі країни (табл. 2).

Таблиця 2

Основні проблеми у взаємозв'язках між суб'єктами туристичного ринку
На кого впливають Ким ініційовані
Туристи Туроператори Турагенти Держава Готелі Компанії-перевізники Страхові компанії
Туристи X Неналежна якість турпродукту, відсутність окремих, задекларованих послуг, банкрутство операторів ринку, штучне завищення цін при формуванні туру Неналежний рівень сервісу, фінансова заангажованість, некомпе-
тентність менеджерів, фірми-«одноденки»
Нерозвиненість туристичної інфраструктури, бюрократичні (в т.ч. візові) перешкоди Неналежний рівень сервісу, неякісне харчування, мовний бар'єр Застарілий транспортний парк, некваліфі-
кованість персоналу, небезпеки пов'язані з пересуванням, завищення норм витрат на перевезення
Несвоєчасні виплати страхового відшкодування або ухилення від їх сплати, відсутність представників на місці події, «приховані» статті договору
Туроператори Поширення негативної інформації X Брак фінансової дисципліни, неналежне представлення продукту Тиск контролюючих органів, корупція, соціально-економічне ста­новище в країні Завищені штрафні санкції, овербукінг Необгрунтовано завищені ціни на послуги, галузевий монополізм Значна інформаційна закритість
Турагенти Фіктивні скарги з корисливою метою, поширення негативної інформації, низький плато-
спроможний попит
Наявність спотвореної інформації про турпродукт, неправомірні вимоги агентських договорів, банкрутство операторів ринку, промшпіонаж X Відсутність підтримки суб'єктів малого підприємництва Недосто-
вірність інформації в каталогах та на сайтах, брак об'єктивних рейтингів, неможливість прямого впливу на розміщення туристів
Брак важелів впливу на підвищення якості послуг з перевезень Нерозвиненість інструментів страхування ризиків агентської діяльності
Держава Нелегальна еміграція, погіршення екології Ухилення від сплати податків, недостовірна податкова і фінансова звітність Відхід «у тінь» X Недотримання міжнародних стандартів з якості послуг Недотримання міжнародних стандартів з якості послуг Порушення чинного законодавства, недосконалість фінансової звітності
Готелі «Проблемні» туристи Невиконання умов бронювання (в т.ч. щодо оплати) Неналежна організація комунікаційного процесу Непродуманість податкових пільг, відсутність державних гарантій під комерційне кредитування X Відсутність на ринку спільних пропозицій з перевізниками Невчасна виплата страхової компенсації, часткова або повна відсутність такої виплати
Компанії-перевізники Пошкодження майна, недисциплі-
нованість туристів
Невиконання умов договору перевезення Низька дис­ципліна у взаємо-
розрахунках при придбанні квитків
Стан автодоріг, законодавча неврегульо-
ваність діяльності
Відсутність на ринку спільних пропозицій з готелями X Невчасна виплата страхової компенсації, часткова або повна відсутність такої виплати
Страхові компанії Страхові шахрайства Неналежним чином організована рекламна та інформаційно-аналітична діяльність Низька дис­ципліна у взаємо-
розрахунках по додаткових видах страхування турагентської діяльності
Відсутність цілеспрямованої державної політики Важкість встановлення страхового тарифу для підприємств готельного сектору Висока ризиковість діяльності з перевезень пасажирів та вантажів X

Висновки. Аналізуючи туризм із позиції системного підходу нами було виокремлено та категоризовано проблеми, що виникають у процесі функціонування елементів туристичної галузі, вирішення яких повинно вивести галузь із наявної кризи:

- проблеми, ініційовані туристами (поширення негативної інформації про туроператорів та турагентів; фіктивні скарги на неналежну якість послуг із метою наживи; низький платоспроможний попит, пов'язаний із потребою економії коштів; використання екскурсійних та відпочинкових турів для незаконної еміграції з країни; недисциплінованість під час переїздів та проживання в готелях; використання механізмів шахрайства зі страхівкою; використання схем ухилення від сплати низки послуг, що включені до вартості туристичного продукту);
- проблеми ініційовані туроператорами (неналежна якість підготовленого турпродукту, спричинена бажанням зекономити або непрофесіоналізмом менеджерів; фактична відсутність або зменшення обсягу певних послуг, що були включені до вартості турпродукту та оплачені туриста-ми; банкрутство (з останніх прикладів - Karya Tour та Zeta); надання недостовірної інформації турагентам; наявність «прихованих» статей агентських договорів та рекомендованих договорів про надання туристичного обслуговування; ухилення від сплати податків; невиконання умов договорів бронювання номерів та перевезення туристів, особливо в аспекті оплати; хиби в організації рекламної та інформаційно-аналітичної діяльності; завищення цін при формуванні турів; недобросовісна конкуренція; промисловий шпіонаж; недостовірна податкова та фінансова звітність);
- проблеми, ініційовані турагентами (неналежний рівень сервісу; фінансова заангажованість, яка спричиняє реалізацію продукту, який не стільки задовольняє потреби клієнтів, скільки вигідний для самої агенції; низький рівень кваліфікації персоналу; продаж фіктивних турів; недобросовісна конкуренція; наявність фірм «одноденок»; брак фінансової дисципліни при розрахунках з операторами; неналежне представлення продукту, зокрема й неефективна маркетингова політика; відхід «у тінь», чому значною мірою сприяє прийняття Податкового кодексу та відміна ліцензування; неповне використання можливостей, які надає участь у рекламних та інформаційних турах, що спричиняє представлення клієнту недостовірної або спотвореної інформації; неповне використання переваг додаткового страхування діяльності);
- проблеми, ініційовані державними органами влади (часта зміна законодавства у сфері оподаткування та прийняття законодавчих актів, що гальмують розвиток туризму; рейдерство в туризмі; наявність бюрократичних перешкод розвитку галузі; корупція й тиск контролюючих органів; відсутність належної підтримки суб’єктів малого підприємництва у сфері туризму; непродуманість податкових пільг, їх неотримання суб’єктами, яким вони насправді потрібні; відсутність державних гарантій під комерційне кредитування; неврегульованість страхової діяльності та діяльності з автоперевезень людей і вантажів; інфраструктурні проблеми);
- проблеми, ініційовані готелями (надання послуг нижчої якості, аніж зазначена в договорах; вимога оплати послуг, які й так включені до програми туру; низький рівень обслуговування; низька кваліфікація працівників; завищені штрафні санкції за зняття броні та факти овербукінгу, коли одні й ті ж номери бронюються декілька разів різними туристами на однакові дати заїздів; відсутність на ринку спільних пропозицій із автотранспортними компаніями; проблеми у сфері страхування готельних послуг);
- проблеми, ініційовані перевізниками (завищення реальних витрат із метою підвищення вартості подорожі; невідповідність умов перевезення вимогам законодавства; використання морально та фізично застарілої техніки; упередженість водіїв та низька культура роботи із клієнтами; галузевий монополізм; значна ризиковість діяльності з перевезень пасажирів та вантажів);
- проблеми, ініційовані страховими компаніями (ухилення від виплати страхових відшкодувань або їх несвоєчасна виплата; неправомірне заниження розміру страхових виплат; відсутність представників страховика на місці виникнення страхового випадку; «приховані» статті договору; непрозорість діяльності; обмеженість спектру страхових послуг, зокрема у сфері страхування фінансових ризиків подорожі; недосконалість фінансової звітності).

Лише розуміння наявності тісних взаємозв’язків між різними елементами системи туристичної індустрії України, яка вимагає комплексного вирішення наявних у цій сфері проблем, є запорукою виходу галузі із кризи, що намітилася впродовж останніх двох років.

Література

1. Савченко О.Ф. Аналіз тенденцій ринку туристичних послуг в умовах економічної кризи / О.Ф. Савченко, Л.Ю. Писаренко // Вісник Донецького національного університету. - 2009. - Вип. 1. – С. 342-347. (Серія: економіка і право).
2. Бакурова А.В. Основні проблеми туристичної галузі / А.В. Бакурова, А.В. Віденко // Матеріали I Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. «Проблеми формування нової економіки XXI століття» (17-19 груд. 2008 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/bakurova.htm.
3. Мельник П.В. Напрями удосконалення оподаткування туристично-рекреаційної діяльності / П.В. Мельник, Г.Г. Старостенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/melnyk2.htm.
4. Limanski A. International tourism in the era of globalization = Міжнародний туризм в епоху глобалізації / A. Limanski, J. Ruszkowski // Журн. європ. економіки. - 2005. - № 3. - С 295-306.
5. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / 0.0. Любіцева. - 3-є вид., пе-рероб. та доп. - К.: Альтерпрес, 2005. - 436 с.
6. Дубенюк Я.А. Розвиток світового ринку туристичних послуг: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.02 / Я.А. Дубенюк; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2008. - 20 с.
7. Статистика Державної служби туризму і курортів України: Аналіз 1-ТУР за 2007-2009 pp. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tourism.gov.ua/PublicationsList.aspx?id=46.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.