Якименко-Терещенко Н.В., Кабашна А.Г.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 26-27 листопада 2024 р.)
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2024. Ч.1. 680 с. С.671-673.

Сільський туризм Карпатського регіону у воєнний період

В останні роки переживаємо складні періоди для розвитку туризму, в тому числі сільського, що пов’язано з пандемією COVID-19 та російсько-українською війною. Ця теза присвячена деяким аспектам впливу війни на стан і перспективи розвитку сільського туризму в Карпатському регіоні. Сільський туризм і екотуризм для Українських Карпат виступають як базові форми сталого рекреаційно-туристичного розвитку відповідно до пріоритетів міжнародного Протоколу про сталий туризм до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Агротуристичні території і національні парки рекомендувались експертами UNWTO як дестинації «відкритого простору» для безпечного відпочинку під час глобальної пандемії [1].

Дослідження розвитку туризму у сільських місцевостях Карпатського регіону України у пандемічний період 2020-2021 років засвідчували наявність певних тенденцій і трендів туристичного руху і його обслуговування, які важливо враховувати для поточного «кризового» моменту і на перспективу. Зокрема, проведені соціологічні дослідження власників сільських садиб в Українських Карпатах (Івано-Франківська область), що приймають туристів, засвідчили зменшення відвідуваності у пандемічному 2020 році [2]. Одночасно, вперше за понад десятирічний період у 2020-2021 рр. маркетингова агенція «Карпати.інфо» відмітила тенденцію зменшення готелів і садиб, що рекламувались в мережі Інтернет [3]. Проблеми з відвідуваністю сільських садиб у пандемічний період плавно перейшли у проблеми прийняття вимушених переселенців у воєнний період 2022-2023 pp.

Як показав досвід воєнної ситуації в Україні, нічліжна база сільського туризму була важливою основою для розміщення першої хвилі переселенців зі сходу та центру України. Облаштованим сільським житлам переселенці віддавали перевагу перед загальними пунктами розміщення - школи, дитячі садки, будинки культури. Для багатьох переселенців це було перше знайомство з можливостями сільського туризму: проживання, харчування та певні елементи дозвілля.

Проведений експертами Спілки сільського зеленого туризму опитування в рамках проекту «Парламент для села: представництво заради розбудови України» сільських жителів та власників осель виявили, що фактор війни є суттєвим елементом, що впливає як на започаткування сільського туризму, так і його подальший розвиток. Багато з сільських жителів стверджували, що спочатку нехай завершиться війна, а тоді будемо займатись цієї сферою сільського підприємництва. Для власників агроосель із значним досвідом війна поставила нові виклики як в організаційно-фінансовому, так і в маркетинговому плані. Разом з тим, накопичений досвід з прийому і обслуговування туристів дозволив багатьом власникам виступити ініціаторами багатьох акцій освітньо-розважального характеру та на підтримку української армії. Таких прикладів дуже багато в Карпатському регіоні.

Період великомасштабної агресії росії на Україну та його вплив на діяльність сільського туризму Карпатського регіону досліджувався на прикладі громад Сколівщини (Львівська область) та громад Надвірнянщини, Верховинщини і Коломийщини (Івано-Франківська область). Агроосередки виявились у першу чергу важливим місцем розміщення переміщених осіб з центру, сходу та півдня України.

Перелічені громади надали агрооселі майже під 100% заселення для переселенців. Власники осель надавали у більшості випадків безкоштовне розміщення за цінами собівартості послуг. При довготерміновому перебуванні в оселях надавались суттєві знижки.

У час новітньої російсько-української війни, Сколівщина активно долучилася до прийняття та розміщення на території громади вимушено переселених осіб. За період з 24.02.2022 р. Сколівська громада, стала прихистком для понад 4 тис. внутрішніх переселенців. Орієнтовна кількість ВПО, що проживали в приватному секторі, в тому числі і в садибах (а їх налічується в громаді понад 70) - понад 2 тис. осіб.

Слід зазначити, що власники агросадиб - представники етнографічно-екологічного кластеру «Бойківські Газди» об’єднали свої зусилля задля підтримки ВПО, а саме [4]:

• надання безкоштовного житла для ВПО (в рамках державної програми «Прихисток»);
• створення обліку (реєстру) осіб з числа ВПО для отримання гуманітарної допомоги від різноманітних благодійних організацій, міжнародних фундацій та фондів;
• інформаційну, психологічно-реабілітаційну, рекреаційну підтримку та ін.

Окрім цього, переселенцям забезпечували участь в оглядових та тематичних екскурсіях, що організовувались спільно з органами самоврядування громад. У Верховині працює проект «Шелтер», де переселенці можуть отримати консультації психологів та юристів, а в Коломиї працює соціальна ініціатива «Вулик змістів», що допомагає знайти переселенцям житло, роботу та реалізуватись у громаді.

Власники агроосель разом з односельцями беруть участь у виготовленні продукції для військових та переселенців.

Щодо туристів, які приїжджали в Карпатський регіон улітку 2022 року, то їх кількість значно зменшилась порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Переважають туристи уїкендового характеру, що зупиняються в оселях на 1-2 дні. Суттєвою є також частка туристів, що організовують туроператори у форматі автобусних турів. Одночасно спостерігається тенденція щодо надання суттєвих знижок при довготривалому перебуванні в агросадибах.

Незважаючи на труднощі, сільський туризм Карпатського регіону залишається важливим для внутрішньо переміщених осіб і зберігає потенціал для розвитку після завершення воєнних дій.

Список використаних джерел

1. «Safe Travels»: Global Protocols&Stampforthe New Normal. URL: https://wttc.org/initiatives/crisis-preparedness-management-recovery/safetravels-global-protocols-stamp
2. Портрет туриста очима власників сільських зелених садиб в період пандемії. URL: https://ukd.edu.ua/news/mizhnarodna-diyalnist/portret-turista-ochima-vlastnikiv-silskikh-zelenikh-sadib-v-period.
3. Karpaty.info: офіційна сторінка. URL: https://www.karpaty.info/ua/.
4. У Дворі: відпочинковий етно-комплекс. URL: https://udvori.com.ua/.