Жадан Т.А.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.147-150.

Вплив пандемії COVID-19 на розвиток гірського туризму

Гори є важливим туристичним напрямком в усьому світі, які приваблюють подорожуючих за їх мальовничу красу, спортивні об’єкти та багату культурну спадщину. Туризм є джерелом доходу та економічних можливостей для жителів віддалених сільських гірських регіонів, сприяє відродженню місцевих культурних традицій і збереженню унікальної гірської спадщини. Нові і інноваційні туристичні продукти можуть перетворити віддалені гірські регіони на привабливі для туристів напрямки, серед яких гастрономічний, духовний, оздоровчий, сільський і культурний туризм.

В той же час туризм пов’язаний і з потенційно негативним впливом на екосистему: забрудненням навколишнього природнього середовища та втратою біорізноманіття. Зміна клімату є однією з найгостріших викликів у гірському туризмі, вплив якої проявляється через скорочення періоду снігового покриву гір та підвищення ризику виникнення екстремальних погодних явищ. Крихкість природної, соціальної та культурної спадщини, яка притаманна гірським регіонам, визначає конкурентоспроможність і якість гірського туризму [1]. Саме цим і пояснюється підвищена увага до гірського туризму в усіх країнах світу, який є запорукою сталого розвитку віддалених гірських територій.

Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на туристичний ринок, а її наслідки змінили форму туристичного сектора економіки та призвели до переосмислення туристичних продуктів і послуг. Епоха після COVID-19 може створити нові можливості для гірських регіонів, оскільки попит туристів на перебування в багатолюдних місцях зменшується, а потреба у відновленні зв’язків із природою та відкритими просторами навпаки збільшується [1]. Також наслідком впливу з COVID-19 є прискорення процесів діджиталізації в туристичному бізнесі, переведення працівників на дистанційний режим роботи, що дає можливість їм працювати віддалено у будь-якому куточку світу та подорожувати, сприяючи розвитку місцевих територій.

Основними перепонами на шляху розвитку туризму в гірських районах є такі природні і штучні небезпеки, як повені, зсуви, землетруси, збройні конфлікти, наслідки яких можуть обмежити доступ до туристичного маршруту або послуги протягом декількох місяців або років, знищити активи туристичної компанії або загрожувати життю туристів.

Завдяки широкому розмаїттю видів, екосистем, спільнот і культур, гірські регіони здавна захоплювали відвідувачів, яких приваблюють природні ландшафти, пригоди, активний відпочинок на свіжому повітрі, унікальність гірської культурної спадщини. Гірські умови та особливості гірських ландшафтів сприяють розвитку різних видів гірського туризму, особливо спортивного: пішохідного, гірськолижного, водного (сплав і гребля на плотах і човнах), велосипедного, мотоциклетного, автомобільного, повітряного (долання відстаней на повітряних кулях, дельтапланах), верхового, спелеотуризму, тощо. Водночас різноманітність місцевого населення та їх культурних традицій; велика кількість природних і термальних джерел; сакральність, яку приписують багатьом гірським місцям і вершинам; біологічне та геологічне різноманіття, відображене в унікальних геологічних утвореннях, рослинних угрупованнях, видах тварин (лосі, лами, блакитні вівці, серни, козероги, снігові барси та панди), приваблюють туристів зі всього світу.

Для збереження унікального гірського ландшафту, флори та фауни створюються національні парки. Так Національний парк «Норт-Каскейдс» (США) був створений для захисту високогірних ландшафтів, що включають хвойні ліси, альпійські луки і високогірну тундру, льодовики, ущелини, гірські річки та озера; а Національний парк Макалу-Барун (Непал, Гімалаї) характеризується різними типами лісу, які змінюються від диптерокарпових лісів на висоті 400 м до субальпійських хвойних лісів на висоті 4000 м., на території якого мешкають 315 видів метеликів, 43 види плазунів, 16 видів земноводних та 78 видів риб, 440 видів птахів та 88 видів ссавців.

Пандемія COVID-19 і широкомасштабне військове вторгнення росії в Україну створили нові можливості для розвитку внутрішнього гірського туризму в нашій країні, спираючись на зростаюче бажання туристів проводити більше часу на природі. Все частіше Карпатські гори стають одним із популярніших напрямків гірського туризму. Карпати - це один із найбільших гірських масивів Європи, які простягаються на території восьми країн (України, Словаччини, Чехії, Польщі, Угорщини, Румунії, Сербії та Австрії). Площа цієї гірської системи становить 24 тис км². Карпатський регіон, вкритий лісами та частиною басейнів трьох річок (Дунаю, Дністра та Вісли), є місцем проживання найбільших у Європі популяцій бурих ведмедів, вовків, рисей, зубрів та орлів-могильників, а також 481 ендемічного виду рослин. Найвищою горою українських Карпат є Говерла висотою 2061 м. Близько 20% всіх лісів України росте в Карпатах [2]. Регіон є важливим економічним, культурним і рекреаційним середовищем. На території Карпат розташовано 36 об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 49 важливих місць паломництва, багато національних парків і біосферних заповідників. Отже регіон має високий потенціал для розвитку сільського і гірського туризму.

Література

1. Romeo R., Russo L., Parisi F., Notarianni M., Manuelli S., Carvao S. Mountain tourism - Towards a More Sustainable Path. URL: https://doi.org/10.4060/cb7884en.
2. Кагало О. Карпати (Карпатські гори) // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001-2020.